Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений динаміці виробництва золота в світі провідними країнами. За останні півстоліття структура світового виробництва золота істотно змінилася: якщо в 1970-х лідирували Південна Африка і СРСР, то до 2020-х першість перейшла до Китаю, Австралії та Росії.
Китай зараз є найбільшим гравцем з видобутку золота в світі, ось уже майже 20 років він лідирує з істотним відривом. Росія на другому місці, Австралія на третьому.
Далі в першій десятці Канада, США, Гана, Мексика, Індонезія, Перу та Узбекистан.
У 1975-1990-х роках домінувала Південна Африка, забезпечуючи до 2/3 світового видобутку золота. Поступове виснаження родовищ і зростання собівартості призвели до падіння її частки. Зараз ПАР випала навіть з першої десятки країн-основних видобувачів золота.
У 1990-х на лідируючі позиції вийшла Росія, а в останні два десятиліття відзначається істотне зростання виробництва золота в Австралії, Канаді та африканських країнах (Гана, Малі).
Сумарний світовий обсяг видобутку золота з 1975 року збільшився більш ніж удвічі, перевищивши 3 600 тонн на рік до 2023–2024 років.
З початку 2020-х років золото стабільно оновлює історичні максимуми на тлі геополітичної нестабільності та інфляційних ризиків. Станом на вересень 2025 року ціна на золото досягла близько $3 710-$3 730/унцію. Таке стрімке подорожчання підтримується посиленим попитом з боку центральних банків, інвестиційними потоками в ETF і очікуваннями зниження процентних ставок у США.
Детальніше про боротьбу між країнами за світове лідерство з виробництва золота дивись у відео від Experts Club – https://www.youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc
“Золото – це не тільки ювелірна промисловість і фінанси, а й електроніка (покриття контактів і роз’ємів, де важлива висока провідність і стійкість до корозії), сучасні комп’ютери та смартфони неможливі без використання золота. Золото застосовується в авіаційній і космічній техніці, в медицині і в лазерах. Також золото використовується як каталізатор в хімічних реакціях (наприклад, у виробництві деяких видів палива)”, – прокоментував відео кандидат економічних наук і співзасновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Зростання цін підтверджує значення золота як «тихої гавані» в умовах глобальної турбулентності.
Майже половина українців висловлює позитивне ставлення до Казахстану, тоді як негативні оцінки залишаються відносно нечисленними. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, 42,7% респондентів мають позитивне ставлення до Казахстану (8,7% — повністю позитивне, 34,0% — здебільшого позитивне). При цьому 48,7% зайняли нейтральну позицію. Негативно висловилися лише 8,0% опитаних (1,7% — повністю негативне, 6,3% — здебільшого негативне). Лише 0,7% зазначили, що не обізнані про цю країну.
«Казахстан для українців є партнером у пострадянському просторі, який сприймається радше нейтрально або помірно позитивно. Суттєвого негативу у ставленні населення немає», — прокоментував результати дослідження керівник компанії Active Group Олександр Позній.
Економічні показники підтверджують взаємовигідність співпраці. Як наголосив співзасновник Experts Club Максим Уракін, у січні–серпні 2025 року товарообіг між Україною та Казахстаном склав 202,0 млн доларів США.
«Український експорт до Казахстану досяг 157,8 млн доларів, тоді як імпорт — 44,2 млн доларів. Позитивне сальдо для України становить понад 113,5 млн доларів, що свідчить про надзвичайно вигідний баланс у двосторонній торгівлі», — підкреслив експерт.
Таким чином, Казахстан сприймається українцями як країна з відносно позитивним іміджем та важливим торговельним партнером України.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
У місті Кабул Узбекистан і Афганістан створили спільне підприємство для вантажних перевезень — ТОВ «Sogdiana Trans».
Компанія ТОВ «Sogdiana Trans» була заснована АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» і спеціалізується на вантажних перевезеннях, управлінні та технічному обслуговуванні залізничної лінії Хайратон – Мазари-Шариф – Ноїбабад.
На церемонії відкриття спільного підприємства керівник компанії «Khan Daqiq Trading» Хамід Хан повідомив, що компанія має можливість перевозити 150 тисяч тонн продукції на рік автомобільним транспортом за маршрутом Кабул – Мазари-Шариф – Кабул, а також із Мазари-Шарифа залізницею в Узбекистан, Казахстан, країни Балтії та інші, та імпортувати продукцію звідти.
Під час заходу начальник відділу логістики та маркетингу ТОВ «Sogdiana Trans» Азіз Абдуллаєв висловив подяку Президенту Узбекистану Шавкату Мірзійоєву та керівництву АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» за створені можливості для підприємців у Рік охорони навколишнього середовища та «зеленої економіки».
АФГАНІСТАН, ВАНТАЖ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, спільне підприємство, УЗБЕКИСТАН
Філія «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 16 вересня оголосила про намір укласти з СК «Ультра Альянс» договір на добровільне страхування співробітників від нещасного випадку, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. Як повідомлялося, за очікуваної вартості послуги 6,942 млн грн цінова пропозиція СК «Ультра Альянс» – єдиного учасника тендера – становила 6,542 млн грн.
Компанія була єдиним учасником тендера
ДП «Дельта-Лоцман» створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року для удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, а також для впорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
З початку 2025 року компанії, що працюють у сегменті стейблкоїнів, залучили інвестиції на суму $621,8 млн, що у сім разів перевищує результат за весь 2024 рік ($84 млн), свідчать дані Defi Llama.
Найбільший раунд профінансувала гонконгська OSL Group, яка в липні отримала $300 млн для міжнародної експансії.
«Навколо стейблкоїнів зараз справжній ажіотаж, і цей хайп цілком виправданий», — заявила CEO платіжної платформи Confirmo Анна Штребль.
Експерти пояснюють зростання інтересу проривами у регуляторній сфері. Вирішальним стало ухвалення у США закону GENIUS Act, який, за словами CEO компанії MNEE Рона Тартера, став «зеленим світлом для корпоративної Америки, яке легалізувало індустрію».
На цьому фоні ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила рекордні $297 млрд. У Coinbase прогнозують, що до 2028 року показник сягне $1 трлн.
Ще одним індикатором стало IPO емітента Circle у червні: компанія залучила $1 млрд, її акції зараз торгуються на рівні $144, повідомляє Yahoo Finance. З урахуванням фінансування Circle та Figure Technologies, яке Defi Llama відносить до секторів CeFi і RWA, загальний обсяг залучених коштів перевищив $2,4 млрд.
Ринкові лідери Circle і Tether стикаються зі зростаючим тиском. Власні «стабільні монети» анонсували фінтех-гігант Stripe та великі гравці з Уолл-стріт. Криптопідрозділ Societe Generale (SG-FORGE) представив токен USDCV, JPMorgan підтвердив запуск монети JPMD на блокчейні Base. За даними WSJ, Bank of America, Wells Fargo та Citigroup також розглядають створення власних цифрових активів.
«Інституційні інвестори бачать у стейблкоїнах будівельні блоки цифрових фінансів», — відзначив співзасновник Zerion Євгеній Юртаєв.
У серпні низка банківських асоціацій розкритикувала GENIUS Act, заявивши, що він надає криптокомпаніям несправедливу перевагу, зокрема завдяки можливості виплачувати відсотки власникам стейблкоїнів. За оцінками банківських лобістів, це може спричинити відтік депозитів на понад $6 трлн.
У Coinbase назвали такі застереження «міфом». Директор з політики компанії Фар’яр Ширзад зазначив, що банки намагаються зберегти прибутки від транзакційних комісій, які щороку приносять близько $187 млрд.
Раніше аналітики Standard Chartered повідомляли, що клієнти банку дедалі частіше віддають перевагу стейблкоїнам, а не біткоїну.
Китайська комісія з банківського регулювання неофіційно доручила кільком місцевим брокерам призупинити діяльність у сфері токенізації реальних активів (RWA) в Гонконзі, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
За даними агентства, крок спрямований на посилення контролю за ризиками. Регулятор прагне переконатися, що проєкти з RWA мають підґрунтя у реальному бізнесі, а не використовуються як спекулятивні інструменти.
Ініціатива Пекіна контрастує з політикою Гонконгу, який останнім часом активно просуває себе як глобальний центр цифрових активів. Материковий Китай ще з 2021 року заборонив торгівлю та майнінг криптовалют, але водночас у серпні стало відомо, що уряд КНР вивчає можливість легалізації використання стейблкоїнів, забезпечених юанем.
За даними RWA.xyz, світовий ринок токенізованих реальних активів наразі оцінюється у $28 млрд.
