У 2023–2028 роках в Узбекистані буде реалізовано проект зі створення ланцюжка доданої вартості в плодоовочевій галузі за участю Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Загальна вартість Проекту складає $323 млн, з них:
• позика Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) – $200 млн;
• внесок Республіки Узбекистан у реалізацію Проекту у формі покриття податку на додану вартість та надання пільг з митних платежів – $58,3 млн;
• вклад учасників Проекту (одержувачів кредиту – ініціаторів Проекту) – $64,8 млн.
Проект реалізується у всіх регіонах Узбекистану, а термін його реалізації складає 6 років – з 2023 до 2028 року.
Виконавчим органом, відповідальним за своєчасну та повну реалізацію, координацію та управління проектом, призначено Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства при Міністерстві сільського господарства Узбекистану.
ПрАТ “Київський завод металевих виробів ім.Письменного” за підсумками 2022 року збільшило чистий прибуток у 6,1 раза порівняно з попереднім роком – до 2,523 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії про проведення 28 квітня річних зборів акціонерів, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець минулого року становив 6,138 млн грн.
На зборах акціонерам пропонується розглянути підсумки діяльності у 2022 році, оновити статут і ухвалити рішення щодо прибутку. Пропонується прибуток за 2022 рік залишити нерозподіленим.
Київський завод металевих виробів ім.Письменного раніше спеціалізувався на випуску металевих сіток. Наразі здає в оренду нерухоме майно та надає послуги паркування. Середня штатна чисельність працівників у 2019 році становила 17 осіб.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності компанії Oswell International S.A. Limited (Велика Британія) перебуває 42,8712% акцій підприємства, у фізосіб Сергія Вакуленка, Наталії Вакуленко та Сергія Попова (всі – резиденти) – 9,6495%, 13,8178% та 6,3676% ПрАТ відповідно.
Статутний капітал ПрАТ – 4,138 млн грн, номінал акції – 140 грн.
За підсумками саміту Організації тюркських держав лідери країн-членів організації ухвалили рішення про створення Тюркського інвестиційного фонду з капіталом у $500 млн.
Створення Тюркського інвестиційного фонду сприятиме вирішенню цілого комплексу завдань щодо розвитку членів організації. Зокрема, очікується, що його фонди будуть використані для розвитку внутрішньорегіональної торгівлі, фінансування проектів малого та середнього бізнесу, підтримці розширення транспортних та логістичних ланцюжків, сприяння створенню та модернізації фізичної та цифрової інфраструктури, підтримці проектів розвитку в галузях, що становлять взаємний інтерес, включаючи промислове виробництво, інфраструктуру, транспорт, сільське господарство, інформаційні та комунікаційні технології, зелену економіку, туризм.
У фонді будуть президент, рада керівників, рада директорів, генеральний директор та співробітники. Президента призначатиме рада керівників на ротаційній основі строком на чотири роки без продовження та повторного призначення. Штаб-квартира фонду буде у Стамбулі.
Тюркський інвестиційний фонд працюватиме 20 років із дати установчого засідання. Рада керівників може ухвалити рішення про припинення або продовження терміну діяльності фонду у будь-який час. Крім того, рада керівників наділяється правом періодично проводити огляд достатності ресурсів та може ухвалити рішення про внесення додаткових внесків.
Фонд матиме статус – міжнародної фінансової організації.
Промислове виробництво в Україні 2022 року впало на 36,9%, тоді як 2021-го було зафіксовано зростання на 1,9%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок. Відомство уточнило, що в грудні 2022 року до грудня 2021-го промислове виробництво в Україні скоротилося на 44,1%, тоді як у листопаді спад становив 41,9%, а в жовтні – 41,6%.
Найгіршим місяцем за динамікою промвиробництва торік став березень, коли після російського повномасштабного вторгнення воно впало одразу на 53,7%, хоча ще в січні фіксувалося зростання на 2,9%, а в лютому скорочення становило 10,1%.
У квітні темп спаду скоротився до 46,6%, у травні-червні – відповідно до 40,9-40,8%.
У третьому кварталі, до появи спричинених російськими обстрілами проблем з енергозабезпеченням, ця тенденція продовжилася: після зниження промвиробництва в липні на 42,3% у серпні та вересні воно становило відповідно 39,4% і 39,8%.
Держстат уточнює, що дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Криму і Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.
За секторами статистичне відомство зафіксувало найбільший спад – 41,2% – у переробній промисловості, тоді як у добувній промисловості він становив 30,1%, у постачанні електроенергії, газу та пари – 30,7%.
Водночас у добувній промисловості такий показник забезпечили видобуток вугілля (зниження на 7,7%) і газу та нафти (зниження на 8,4%), тоді як у видобутку металевих руд спад становив 61,7%, а інших корисних копалин та розробленні кар’єрів – 75,1%.
Криза в американській банківській галузі призвела до появи бульбашки в сегменті фондів грошового ринку, пише MarketWatch з посиланням на звіт Bank of America Corp.
За даними аналітиків банку, за останні чотири тижні активи під управлінням фондів грошового ринку зросли на $300 млрд – більш ніж до $5,1 трлн.
Крім того, експерти банку вказують на найбільший тижневий приплив інвестицій у грошові кошти з березня 2020 року, найбільший шеститижневий приплив інвестицій в US Treasuries за всю історію і найзначніший відтік капіталу з ринку облігацій інвестиційного рівня з жовтня 2022 року.
Різке зростання активів під управлінням фондів грошового ринку спостерігалося у 2008 та 2020 роках. Однак тоді Федеральна резервна система (ФРС) США знижувала процентні ставки, а не підвищувала. Як повідомлялося, 22 березня американський регулятор підвищив процентну ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 25 базисних пунктів.
“Ринки акцій і облігацій занадто сильно хочуть зниження ставок, а рецесії побоюються недостатньо”, – зазначають аналітики BofA.
Райффайзен Банк планує спрямувати прибуток за 2022 рік за вирахуванням дивідендів на суму 1,572 млрд грн до резервного фонду банку.
Згідно з повідомленням у системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення буде розглянуто на дистанційних зборах акціонерів банку 28 квітня.
Зазначається, що до спрямування до резервного фонду банк планує відняти з прибутку за 2022 рік 700 тис. грн для виплати дивідендів власникам привілейованих акцій банку.
За даними Національного банку України, Райффайзен Банк за розміром активів станом на 1 січня 2023 року посідав 5-те місце (187,26 млрд грн) серед 67 діючих українських банків.
