Законопроєкт “Про виноград і продукти виноградарства” (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
“Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи “Виноградарсько-виноробний реєстр”, яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства”, – ідеться також у пояснювальному матеріалі.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Крім того, законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів “Про держпідтримку сільського господарства” і “Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою” без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі також містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
Мінагрополітики підписало 98 наказів щодо виділення грантів для розвитку садів і теплиць на загальну суму 472,3 млн грн, ідеться в повідомленні міністерства в п’ятницю.
Згідно з ним, щодо садів погоджено 86 грантів на 388,4 млн грн, щодо теплиць – 12 на 83,9 млн грн.
Загальна площа нових об’єктів – 1317,40 га, або 13,4 га на грант.
Міністерство уточнило, що за площею закладання садів і створення теплиць лідерами залишаються Закарпатська область із 245,2 га, Київська зі 191,6 га і Львівська зі 151,1 га.
Сума грантів також максимальна в Закарпатті – 92,2 млн грн, тоді як на другій позиції Дніпропетровська область – 58,1 млн грн, на третій – Київська з 50,5 млн грн.
Мінагрополітики нагадало, що за умовами програми за напрямом садівництва площі угідь для розвитку або створення саду мають варіюватися від 1 до 25 га, а щодо теплиць – від 0,4 до 2,4 га відповідно до типового проєкту. Також є вимоги до кількості нових робочих місць, зокрема, у випадку теплиць – не менше 14 на 1 га.
Крім того, програма за обома напрямами передбачає співфінансування: від 30% власних коштів забезпечує її учасник, а 70% – держава.
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на засіданні в п’ятницю задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського депутата Леоніда Бабашова про конфіскацію його активів на підставі п. 1-1 ч.1 ч.1 ст.4 закону України “Про санкції”.
Про це без зазначення прізвища російського парламентарія повідомляють на сайті ВАКС.
“Рішенням суду стягнуто в дохід держави активи, що належать відповідачу або щодо яких відповідач здійснював права, тотожні праву розпорядження ними. Йдеться про частину земельної ділянки; житловий будинок; нежитлові будівлі; транспортний засіб; корпоративні права. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів із дня проголошення рішення”, – йдеться в повідомленні суду.
Про те, що йдеться про Бабашова, повідомила голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Багатих.
“ВАКС сьогодні ж задовольнив позов Мін’юсту до Бабашова Л. І. – депутата державної думи РФ від політичної партії “Єдина Росія”, який підтримав закони про ратифікацію договорів про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між РФ і так званими “лнр” і “днр”, а також низку законів, якими рф намагається легалізувати анексію окупованих територій України. Активно висловлює публічну підтримку путінському режиму. У дохід держави стягнуто нерухомість і земельні ділянки в Автономній Республіці Крим, корпоративні права, рухоме майно”, – написала Богатих у Facebook у п’ятницю пізно ввечері.
За її словами, це 17-й задоволений позов щодо конфіскації активів, однак три рішення ще не набули законної сили, оскільки не закінчився термін на подання апеляції. Одне з них – справа Бабашова, інше – за позовом Мін’юсту до Ротенбергів, Скоробогатьків і Пономаренка щодо стягнення в дохід держави частки контрольованих ними компаній, які володіють київським торговельним центром Ocean Plaza, та третє – щодо передання в державну власність підприємств, які належали російському олігарху Олегу Дерипасці.
Наступне засідання у справі Дерипаски, на якому буде розглянуто апеляцію, за словами глави департаменту санкційної політики Мін’юсту, призначено на 12 квітня.
“Не задоволена закінченням тижня, хоча об’єктивно розуміла, що апеляція у справі Дерипаски буде навіть складнішою, ніж перша інстанція, але ну дуже за термінами розтягнуто. Тримаємося і працюємо далі”, – написала Богатих.
Україна 2022 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,814 трлн грн, що на 21,5% менше, ніж 2021 року (3,584 трлн грн), зокрема за межі країни – на 564,097 млрд грн, повідомила Державна служба статистики в п’ятницю.
За її даними, у грудні-2022 порівняно з груднем-2021 оборот реалізованої продукції добувної та переробної промисловості скоротився на 38,1%. Реалізація продукції добувної промисловості в грудні-2022 порівняно з груднем-2021 скоротилася на 40,2%, переробної промисловості – на 37,7%.
Реалізація у добувній промисловості в грудні-2022 порівняно з листопадом-2022 зросла на 7,8%, у переробній – на 5,0%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за 2022 рік найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (53,6%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,1%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (14,1%), металургійне виробництво (8,6%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,584 трлн грн.
Україна очікує 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових у 2023 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“В Україні триває друга посівна кампанія в умовах воєнного стану. Допомагаємо нашим аграріям знову успішно її провести. За попередніми оцінками, очікуємо 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових. Урожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн тонн”, – сказав він на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, за такого врожаю внутрішнє споживання українців становить близько 5 млн тонн.
“Тобто, як і торік, Україна буде повністю забезпечена зерном і продовольством”, – наголосив Шмигаль.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” приєднався до системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб BankID Національного банку України (НБУ), повідомила прес-служба банку в п’ятницю.
“До системи BankID НБУ підключився ще один великий мобільний оператор – Kyivstar. Тепер, використовуючи Систему BankID НБУ, абоненти передплаченого зв’язку “Київстар” у мобільному застосунку “Мій Київстар” зможуть пройти ідентифікацію для переходу на контрактну форму обслуговування”, – пояснюється в повідомленні.
Перехід на контрактну форму обслуговування або реєстрація мобільного номера є найефективнішим захистом SIM-картки абонента від шахрайства, вказав НБУ.
Наразі Систему BankID НБУ використовують усі три найбільші мобільні оператори України: у квітні 2021 року до неї під’єднався lifecell Україна, а у квітні 2022 року – Vodafone Україна.
Як повідомлялося, BankID НБУ відкриває доступ до послуг понад 40 державних і громадських установ, надає користувачам можливість проходити верифікацію віддалено, щоб дистанційно отримати доступ до фінансових, адміністративних і комерційних послуг.
Станом на 14 квітня 2022 року Система BankID НБУ налічувала 40 банків-ідентифікаторів, зокрема ПриватБанк, Укргазбанк, Укрсиббанк, Укрексімбанк, банки “Альянс”, “Форвард”, ПУМБ, Ощадбанк, Альфа-Банк, ОТП Банк, Акордбанк, банк “Глобус”, Піреус Банк, Правекс Банк, Райффайзен банк Аваль, ТАСкомбанк, Кристалбанк (усі – Київ), Мотор-Банк (Запоріжжя), “Восток”, Радабанк, банк “Конкорд”, А-Банк (усі – Дніпро), Кредобанк, Ідея Банк, банк “Львів” (усі – Львів), “Південний” (Одеса), МТБ Банк (Одеська обл.). ), Асвіо Банк (Чернігів), а також віртуальні monobank та izibank.
