Як повідомляє Сербський Економіст, Швейцарська компанія SSWISS GROUP AG, власник бренду Swiss Solar, оголосила про плани інвестувати 50 млн євро в будівництво сонячних електростанцій потужністю до 50 МВт у Сербії.
Проєкт реалізується спільно з місцевими партнерами та державними структурами, повідомило агентство B92.
Сербія отримує понад 2 тис. сонячних годин на рік і прагне диверсифікувати енергобаланс. За даними уряду, частка сонячної енергії в структурі виробництва електроенергії поки що становить близько 4-5%, проте найближчими роками заплановано значне зростання за рахунок приватних і державних інвестицій.
Ринок сонячної енергетики Сербії активно розвивається:
– південнокорейська KHNP підписала меморандум про співпрацю у сфері поновлюваних джерел;
– французька EDF готує дослідження щодо потенціалу «зеленої» генерації;
– китайські та італійські компанії ведуть переговори про будівництво сонячних парків у Воєводині та Центральній Сербії.
Експерти зазначають, що нові проєкти дадуть змогу знизити залежність країни від імпорту газу і нафти і зробити Сербію одним із регіональних центрів «зеленої енергетики» на Балканах.
https://t.me/relocationrs/1495
Кількість судових справ щодо банкрутства в Україні у 2021-2025 роках
Джерело: Open4Business.com.ua
В інтерв’ю журналісту Лексу Фрідману засновник Telegram Павло Дуров висловив упевненість у тому, що курс біткойна з часом підніметься до $1 млн за монету.
Раніше підприємець розповідав, що в 2013 році купив 2 000 біткоїнів за ціною близько $750 за штуку, інвестувавши приблизно $1,5 млн.
В інтерв’ю він охарактеризував покупку як стратегічне вкладення, називаючи біткоїн «цифровим золотом».
Посольство Китайської Народної Республіки в Україні організувало в Києві урочистий прийом з нагоди 76-ї річниці утворення КНР. У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, української влади, ділових кіл і китайської діаспори.
Посол Китаю в Україні Ма Шенькунь у своїй вітальній промові підкреслив, що Китай подолав шлях від постконфліктної держави до другої економіки світу, і сьогодні прагне до «високоякісного розвитку» та глобальної співпраці. «Ми побудували суспільство загального добробуту, вивели з бідності 800 млн осіб, створили найбільші в світі системи освіти, охорони здоров’я та соціального захисту», — сказав він.
Дипломат зазначив, що за період з 2021 по 2024 рік китайський ВВП зріс в середньому на 5,5 % на рік, і очікується, що в 2025 році економіка Китаю подолає поріг в 19,5 трлн доларів США. Ма Шенькунь також згадав успіхи в галузі високих технологій: розвиток інфраструктури 5G, електромобілів, космічних і квантових проектів.
Він підкреслив, що Китай і Україна — стратегічні партнери: «Наша співпраця базується на принципах взаємної поваги, взаємовигідності та стабільного розвитку. У 2025 році ми вже підписали два протоколи про експорт українського гороху та водних ресурсів до Китаю».
Крім того, посол висловив розуміння викликів, з якими стикається Україна сьогодні, і запевнив, що Китай продовжуватиме виступати за припинення вогню та просування мирного врегулювання.
Під час прийому були виголошені тости за зміцнення китайсько-української дружби, показані культурні виступи та виставки, що відображають культурну спадщину обох країн.
Ма Шенькунь приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла КНР в Україні 26 листопада 2024 року.
Дипломатичні відносини між Україною і Китаєм встановлені 4 січня 1992 року. Посольство Китаю в Києві почало працювати в грудні 1992 року.
КИЇВ, КИТАЙ, КНР, ПОСОЛЬСТВО, прийом
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у серпні 2025 року скоротилася на 2,2% до показників липня 2025 року і склала 25 911 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Як повідомляє Держстат, загальна заборгованість з виплати заробітної плати в серпні цього року зросла на 3,3% порівняно з попереднім місяцем 2025 року і на 1 вересня 2025 року склала 3,517 млрд грн.
За даними статвідомства, в серпні 2025 року середньомісячна заробітна плата зросла в сфері держуправління та оборони на 3,6%, до 53 125 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 2%, до 18 504 грн, будівництві – на 1%, до 22 997 грн, у сільському господарстві – на 0,8%, до 25 127 грн, на підприємствах водного транспорту – на 0,6%, до 24 869 грн, у сфері операцій з нерухомістю – на 0,3%, до 23 062 грн.
Одночасно зафіксовано зниження зарплати у сфері освіти на 10% – до 14 432 грн, охорони здоров’я – на 6,9%, до 18 672 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 6,7%, до 52 269 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 3,1%, до 19 001 грн, інформації та телекомунікацій – на 3%, до 65 213 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 2,8%, до 26 038 грн, у сфері адміністративного обслуговування – на 1,3% до 20 080 грн, оптової та роздрібної торгівлі – на 0,9%, до 31 134 грн, на підприємствах авіаційного транспорту – на 0,6%, до 57 582 грн, у професійній, науковій та технічній діяльності – на 0,5%, до 33 906 грн, у промисловості – на 0,4%, до 28 951 грн, наданні інших видів послуг – на 0,4%, до 29 002 грн.
Президент Узбекистану підписав Постанову про заходи щодо цифрової трансформації державного управління та реального сектору економіки Узбекистану.
Згідно з постановою, у 2025–2026 роках планується запустити 41 пріоритетний проєкт у сфері «Цифрового уряду» та довести частку електронних держпослуг до 70%. Розпочати надання понад 30 видів держпослуг у махаллях і побудувати 66 тис. км оптико-волоконних ліній зв’язку, ввести в експлуатацію 2284 опорні станції та впровадити понад 100 інформаційних систем. Перевести більше 100 видів послуг для населення й бізнесу в електронний формат, включаючи проактивні та композитні послуги.
З 1 листопада 2025 року мобільні оператори, банки та платіжні організації зможуть надавати платні держпослуги через Єдиний портал інтерактивних державних послуг.
З грудня 2025 року до міжвідомчої електронної взаємодії будуть допущені й недержавні некомерційні організації.
З 1 січня 2026 року процеси соцдопомоги, ведення даних про сім’ї та мешканців, а також робота в махаллях будуть переведені на платформу «Цифрова махалля».
До кінця 2026 року Агентство з кадастру завершить передачу всіх відомостей про нерухомість у систему UZKAD і створить Єдиний реєстр адрес, прив’язаний до WGS-84.
До 1 грудня 2026 року Міністерство цифрових технологій розробить єдину цифрову платформу OASIS, яка забезпечить:
Оператором стане Центр управління проєктами цифрового уряду, фінансування — за рахунок коштів Мінцифри та інших джерел, не заборонених законодавством.
З 1 листопада стартапи в рамках програм «Цифрові стартапи» та «регулятивна пісочниця» ЦБ зможуть безкоштовно користуватися Платформою цифрових даних до одного року.
Іноземні спеціалісти — резиденти IT-парків зможуть дистанційно відкривати рахунки та віртуальні картки в Узбекистані, отримавши ПІНФЛ через диппредставництва.
З 1 січня 2026 року резидентам IT-парків дозволять:
