Військовозобов’язані громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, зможуть перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану.
Як повідомляє сайт урядового порталу, відповідні зміни до правил перетину державного кордону громадянами України внесено на засіданні Кабінету міністрів.
“Це зроблено з метою уникнення несправедливого обмеження прав членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) під час безпосередньої участі в АТО (від початку збройної агресії у 2014 році та до 30 квітня 2018 року)”, – йдеться в повідомленні.
При цьому наголошується, що за чинної редакції правил під час дії воєнного стану право на перетин державного кордону мають, зокрема, особи, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО.
“Уряд зняв обмеження права на перетин державного кордону в період дії воєнного стану особами, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО. Військова агресія РФ проти України розпочалася у 2014 році та була відновлена 24 лютого 2022 року масованим вторгненням. Тож маємо уникнути несправедливого поділу як самих українських захисників – учасників воєнних та спеціальних заходів, так і прав членів родин полеглих воїнів”, – заявила міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна.
В Одесі офіційно відкрито зони для купання та оздоровлення, повідомляє голова ОВА Олег Кіпер.
“Підписали спільний з Командувачем оперативного стратегічного угруповання військ “Одеса” наказ про доступ людей до моря”, – написав Кіпер у Телеграм-каналі в суботу.
Глава ОВА додав, що до перших відкритих зон входять пляж Калетон, інклюзивний пляж, муніципальний пляж (район 14 Фонтану), пляж “Ікра”, пляж “Чайка”, муніципальний пляж (район 10 Фонтану), проте список доповнюватимуть у міру проходження перевірок.
Перебування людей на пляжах дозволено з 08.00 до 20.00.
“Під час повітряної тривоги, під час виявлення підозрілих предметів, під час шторму від 2-х балів, на берегових спорудах (пірсах, траверсах, хвилерізах), поза зонами для купання перебування людей заборонене!”, – наголосив очільник ОВА.
Крім цього, обов’язковою є наявність рятувального човна та сітчастих огороджень для захисту від вибухонебезпечних предметів на відкритих зонах для купання.
“У разі необхідності мають бути організовані обстеження водолазною службою підводної та надводної акваторії Чорного моря”, – додав Кіпер.
На пляжах щодня проводитиметься прибирання узбережжя за умови відсутності надзвичайної ситуації.
До акваторії Чорного моря вихід дозволено тільки рятувальним службам.
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Площі посіяних ярих зернових і зернобобових культур, млн. га
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Торговельна статистика в I півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року продемонструвала зростання торгівлі товарами між Норвегією та Україною на 26%, повідомила Норвезько-українська торговельна палата (НУТП).
“Важливою та помітною тенденцією є суттєве збільшення на 31% норвезького імпорту з України. Насамперед це зростання було зумовлене зростаючим попитом на продукти харчування та сільськогосподарські продукти, які використовуються у виробництві кормів”, – зазначили в НУТП.
Згідно з повідомленням, в інших секторах, таких як виробництво, машинобудування, виробництво меблів та одягу, рівень торгівлі залишився стабільним.
Аналогічне пожвавлення в норвезько-українських торговельних відносинах спостерігалося в постачанні товарів з Норвегії до України, які зросли в першому півріччі на 25% порівняно з торішніми показниками.
Зростання в торгівлі морепродуктами, за інформацією НУТП, було “особливо вражаючим” – на 18% більше порівняно з попередніми роками співпраці. Дохід від експорту цієї категорії продуктів у грошовому обчисленні зріс на 25%, що пояснюється підвищенням цін.
Крім того, Норвегія наростила у звітному періоді експорт електромобілів – тільки за червень в Україну було доставлено понад 800 одиниць. “На цей експорт припадає близько однієї третини всього імпорту електромобілів в Україну, що зробило Україну найважливішим експортним ринком для старих норвезьких електромобілів”, – резюмували в НУТП.
