Міністерство охорони здоров’я продовжує перешкоджати входженню приватних клінік в програму медичних гарантій і створює дискримінаційні умови для їх участі в єдиному медичному просторі.
Таку думку висловили учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) на організованій спільно з агентством “Інтерфакс-Україна” прес-конференції в четвер.
«Ми багато разів намагалися досягти діалогу з профільним міністерством, та, на жаль, нас ігнорували в будь-яких форматах – офіційних, неофіційних, абсолютно у всіх. Тому ми були змушені звернутися з відкритим листом. Шкода, але МОЗ демонструє наміри й надалі ігнорувати нас і наші проблеми. Про це свідчать, зокрема, нормативні документи, затверджені вже після нашого звернення», – сказала директор МЦ “Smart Medical Септег”, голова АПМЗ Олена Єщенко.
Вона пояснила, що нормативні акти ставлять приватні клініки в неконкурентні умови поруч з державними чи комунальними медичними закладами. «Створюють штучні перепони, мета яких вилучити великих приватних провайдерів, надавачів медичних послуг з системи, що, зрештою, призводить до зайвих витрат державних коштів та їх нецільового використання», – сказала вона.
За словами Єщенко, йдеться про вимоги ПМГ-2025, які стосуються, зокрема, вимог щодо лабораторних досліджень, а також введення понижуючих коефіцієнтів для приватних клінік при оплаті за надані в рамках ПМГ медпослуги , а також вимог, які унеможливлюють включення приватних закладів у спроможну мережу тощо.
Вона підкреслила, що особливо актуальним для приватних клінік стає питання бронювання медичних працівників. «Ми говоримо про низку дуже серйозних дискримінаційних моментів, вони стосуються, наприклад, бронювання медичних працівників. Навіть після нашого звернення уряд затвердив 100%-ну квоту бронювання медиків для державних і комунальних закладів, а для приватних закладів це не передбачено, хоч чимало приватних клінік продовжує працювати й за власний рахунок надає меддопомогу військовими і пораненим», – сказала вона.
«Таким чином, на нашу думку, реалізується доволі корупційна складова, яка сприяє відтоку медичних працівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», – підкреслила Єщенко.
За її словами, наразі існує проблема комунікації в цьому питанні між Мінекономіки та МОЗ. «Власне, два міністерства намагаються футболити підприємства між собою”, – сказала вона.
Зі свого боку медичний директор медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що «Добробут», який входить до переліку об’єктів критичної інфраструктури, також позбавлений можливості бронювання.
«Медична мережа «Добробут» є об’єктом критичної інфраструктури. Наскільки мені відомо, закладів охорони здоров’я, віднесених до об’єктів критичної інфраструктури, всього 11. І в мене питання: чому нас не включають в постанову про бронювання 100% медиків. Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», – сказала вона.
Як повідомлялося, в кінці грудня минулого року АПМЗ у відкритому листі до державних органів заявила, що МОЗ порушує права громадян і перешкоджає входженню приватних закладів у єдиний медичний простір та ПМГ.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, КЛИНИКА, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Благодійний фонд “Надія і Єдність” продовжує активно підтримувати дитячу лікарню “Охматдит”. Завдяки небайдужим українцям та підтримці партнерів фонду, вдалося зібрати значні кошти на закупівлю необхідного обладнання, ліків та матеріалів.
Цього тижня до лікарні було доставлено сучасний апарат штучної вентиляції легень, який дозволить рятувати життя найменшим пацієнтам. Крім того, фонд забезпечив відділення онкології новими ліжками та медичними інструментами. А для дітей, які проходять тривале лікування, було організовано кімнату відпочинку з іграми та розвиваючими матеріалами.
“Ми розуміємо, наскільки важлива для дітей атмосфера, в якій вони перебувають під час лікування, – каже ПІБ, засновник фонду “Надія і Єдність”. – Тому ми прагнемо створити в Охматдиті максимально комфортні умови для маленьких пацієнтів і їхніх батьків”.
Фонд “Надія і Єдність” закликає всіх небайдужих долучатися до благодійної справи і підтримувати дитячу лікарню “Охматдит”. Кожна гривня, кожна дрібниця мають значення і можуть врятувати життя дитини.
Як допомогти:
Разом ми можемо створити майбутнє для кожної дитини!
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДІТИ, ДОПОМОГА, Надія і Єдність, ОХМАТДИТ, ПІДТРИМКА, ФОНД, хвороба
Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.
Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) знизилася до 14,8% з 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.
Загалом у Європейському союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз про стан економіки та боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі:
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% порівняно з 2023 роком – до 19,8 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, уже майже протягом трьох років повномасштабної війни “Метінвест” продовжує підтримувати економіку країни.
Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року – до 5 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат – 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок – на 18%, до 717 млн грн.
“Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу – перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. “Метінвест” залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року наростив сплату податків на 38% – до 15,2 млрд грн. Група у першому півріччі 2024 року збільшила сплату податків в півтора рази – до 10 млрд грн. В цілому в 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрпошта” після передачі йому акцій Першого інвестиційного банку (PinBank) запропонує міноритарним акціонерам, які володіють близько 12% акцій, процедуру викупу, а в разі відмови “розмиє” їх долю до 5%, застосувавши процедуру примусового викупу, повідомив гендиректор компанії Ігор Смілянський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Маємо консолідувати решту 12% акцій банку, які наразі належать міноритарним акціонерам”, – сказав він.
За його словами, до оцінки поточної капіталізації банку буде залучено незалежного оцінювача і таким чином буде визначено ринкову ціну пакетів, які належать міноритарним акціонерам.
“Саме таку суму ми їм пропонуватимо. Безумовно, їхнє право – погодитися чи відмовитися. У разі, якщо вони відмовляться, у “Укрпошти” як мажоритарного акціонера банку буде можливість ухвалити рішення про збільшення капіталу банку. Відповідно, долю міноритарних акціонерів може бути “розмито” до майже 5%. Це дасть можливість застосувати процедуру примусового викупу акцій. Тому наш план досить чіткий і незворотній”, – пояснив Смілянський.
Він також розповів, що на першому етапі інтеграції банку в структуру “Укрпошти” буде проведено операційний і ІТ-аудити, сформовано наглядову раду і команда “Укрпошта Банку”.
“Вже зараз є розуміння, що потрібно буде інвестувати у створення сучасних і надійних ІТ-систем банку. Також маємо виконати підготовчі роботи в “Укрпошті” для інтеграції банку в існуючу інфраструктуру. Потрібно сформувати команду, і, об’єктивно, для виконання такого кола завдань, які ми ставимо, потрібна нова команда”, – сказав Смілянський.
Як повідомлялось, згідно з інформацією на сайті PINbank, на 9 лютого 2023 року другим після Євгена Гінера, якому належало 88,890583% акціонером було ТОВ “Юридична фірма “Укрправо” Олександра Шадрука з часткою 9,509417%, решта акціонерів мали 1,6%. Однак пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестфонд “Реноме” під управлінням ТОВ “Компанія з управління активами “Реноме-2008” повідомив про збільшення своєї частки в PINbank з 1,6% до 5,9478%, тоді як у “Укрправа” вона скоротилася до 5,0929%. Крім цього, з 6 лютого 2023 року за рішенням Нацбанку України право голосу за акціями Гінера було передано довіреній особі Геннадію Михайленку.
На кінець вересня 2023 року PINbank посідав 57 місце серед 63 українських банків за розміром загальних активів (482 млн грн). Його чистий збиток за 9 місяців 2022 року становив 30 млн грн, однак завдяки наявній у банку ліквідності питання його передання ФГВФО наразі не стояло.
Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на ринку України поточного тижня спостерігається динаміка підвищення цін на столові буряки. Місцеві виробники повідомляють про скорочення запасів буряка товарної якості, в той час як попит оптових компаній і роздрібних мереж на дану продукцію зростає.
У результаті, на сьогоднішній день виробникам вдається вести продажі столового буряка по 14-18 грн/кг ($0,33-0,43/кг), що в середньому на 24% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням цієї продукції на ринку. На сьогоднішній день продажі буряків з необладнаних сховищ практично завершено, також помітно знизилася пропозиція некондиційної продукції, що своєю чергою і дало змогу виробникам підвищити ціни на якісні овочі.
Зазначимо, що наразі ціни на буряк в Україні вже в середньому на 35% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Однак при цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем. На їхню думку, подальше подорожчання може мотивувати фермерів почати розпродаж буряків зі сховищ, що призведе до збільшення постачань і, як результат, до зниження цін у цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку столового буряка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний щотижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-stremitelno-rastut-czeny-na-stolovuyu-sveklu/
