Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина готується посилити податковий нагляд у ряді секторів економіки, включаючи оренду нерухомості через онлайн-платформи, доставку та кур’єрські послуги, а також операції з криптовалютами.
Як пише Daily News Hungary, міністр економіки представив у парламенті два законопроекти, які передбачають, що починаючи з 2026 року іноземні платформи будуть зобов’язані передавати податковим органам Угорщини детальні дані про користувачів та їхні транзакції.
Під регулювання потраплять:
1) приватні особи, які здають квартири через Airbnb та аналогічні сервіси;
2) кур’єри та водії, які працюють з платформами Wolt, Uber та іншими;
3) інвестори, які здійснюють операції з криптовалютами через Revolut, Binance та інші біржі.
Податкові органи отримають прямий доступ до інформації про доходи угорських фізичних та юридичних осіб, минаючи систему самодекларації.
Згідно з документами, постачальники послуг будуть зобов’язані надавати назву компанії, зареєстровану адресу, податковий номер, а також дані приватних осіб (ім’я, дату народження, обсяг транзакцій).
Експерти відзначають, що ініціатива Угорщини не обмежується боротьбою з орендодавцями — вона охоплює відразу весь сегмент цифрової економіки, де раніше контроль був ускладнений.
«Йдеться про створення системи прозорості, яка дозволить збільшити податкові надходження без підвищення базових ставок», — відзначають в уряді.
Аналітики вважають, що нові правила можуть вплинути на ринок оренди житла в Будапешті та інших великих містах. Для іноземних громадян, які проживають в Угорщині і здають квартири через Airbnb, зростуть податкові ризики та адміністративні зобов’язання.
«Досі багато іноземців використовували Угорщину як майданчик для інвестицій в орендний бізнес. Тепер частина з них може переглянути свою стратегію, що в перспективі призведе до скорочення пропозиції короткострокової оренди і, можливо, зростання цін у довгостроковому сегменті», — відзначають експерти ринку нерухомості.
Угорщина традиційно вважається однією з країн ЄС з відносно низькими корпоративними податками (9%), проте майбутнє посилення контролю за цифровою економікою свідчить про прагнення уряду розширити податкову базу.
криптовалюти, оренда нерухомості, податковий нагляд, УГОРЩИНА
Молдова запускає нову категорію візи — для цифрових кочівників (digital nomads), розраховану на фахівців, які працюють віддалено.
Віза призначена для іноземців, які можуть підтвердити віддалену діяльність і стабільні доходи.
Термін дії — до 1 року з можливістю продовження, що дозволяє працювати і жити в країні в проміжках між подорожами.
Вимоги включають підтвердження доходу не нижче встановленого порогу, наявність медичної страховки і відсутність судимостей.
В рамках візи її власники зможуть користуватися пільговим податковим режимом або особливими умовами оподаткування залежно від місця проживання.
Країна прагне посилити позиції як привабливий напрямок для фахівців ІТ та креативного сектора. Цифрові кочівники приносять доходи в економіку через проживання, оренду, споживання послуг і товарів. Це додатково стимулює розвиток інфраструктури, коворкінгів та міжнародних зв’язків.
Молдова приєднується до числа країн, що вводять спеціальні візові режими для залучення віддалених працівників. Подібні схеми вже діють у Грузії, Португалії, Естонії та інших державах, які прагнуть зміцнити цифрову економіку та диверсифікувати джерела доходів.
ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (НГЗК, Харківська область) у 2024 році збільшило чистий прибуток на 6,1% порівняно з 2023 роком — до 18,938 млн грн.
Згідно з річним звітом у системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід підприємства зріс на 11,6%, до 168,553 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 86,672 млн грн.
Комбінат, заснований у 2000 році, спеціалізується на видобутку піску, гравію та глини.
За даними НДУ, станом на перший квартал 2025 року ТОВ «Сіліка Холдинг» (Україна) володіє 94,8205% акцій підприємства.
Статутний капітал становить 21,25 млн грн.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-червні поточного року знизила чистий прибуток на 16,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $107,357 млн з $128,740 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії, прибуток до оподаткування скоротився на 12,1%, до $142,643 млн.
Водночас операційний прибуток знизився на 17,6% – до $142,227 млн. При цьому виторг збільшився на 6,8% – до $572,267 млн.
“Інтерпайп” має вільні кошти та еквіваленти на кінець червня поточного року у розмірі $263,166 млн (на кінець червня минулого року – $292,093 млн).
У звіті уточнюється, що виторг трубного сегмента компанії у першому півріччі-2025 становив $436,844 млн (у першому півріччі-2024 – $388,949 млн), сегмента залізничної продукції – $122,252 млн ($127,159 млн), сталевого сегмента – $170,643 млн ($180,498 млн). При цьому операційний прибуток трубного сегмента склав $78,289 млн ($83,683 млн), сегмента залізничної продукції – $17,750 млн ($38,897 млн), сталевого сегмента – $46,359 млн ($50,325 млн).
За звітний період EBITDA трубного сегмента становила $85,101 млн (у першому півріччі-2024 – $50,856 млн), сегмента залізничної продукції – $25,741 млн ($25,347 млн), сталевого сегмента – $54,884 млн ($54,259 млн), в цілому по компанії – $165,557 млн ($130,273 млн).
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2024 році збільшив чистий прибуток на 10,9% порівняно з попереднім роком – до $280,479 млн з $252,893 млн, прибуток до оподаткування – на 12,2%, до $327,191 млн. Водночас операційний прибуток знизився на 6% – до $337,047 млн. Виторг за 2024 рік збільшився на 6,2%, до $1 млрд 50,391 млн.
“Інтерпайп” мав вільні кошти на кінець 2024 року у розмірі $285,504 млн (на кінець 2023 року – $247,473 млн).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,5 млрд грн.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” через повномасштабну війну скоротила річний дохід з $10-12 млрд до $5-6 млрд, залишаючись прибутковою компанією, повідомив її генеральний директор Юрій Риженков в інтерв’ю британській The Times.
Війна суттєво вдарила по фінансових показниках “Метінвесту”, який продає значну частину металопродукції в Україні, а також експортує залізну руду, плоский прокат і напівфабрикати до 51 країни світу, включно з Китаєм, Індією та США.
За словами Риженкова, “до війни бізнес зазвичай мав річний дохід у $10-12 млрд, а тепер ця цифра близько $5-6 млрд. Попри це компанія залишається прибутковою, а вплив “трампівських” тарифів СЕО вважає незначним”.
При цьому констатується, що найбільші підприємства “Метінвесту” були розбомблені й виведені з ладу, зокрема й металургійні заводи Маріуполя, що стали одним із перших полів бою. Дохід “Метінвесту” скоротився удвічі, а чисельність персоналу зменшилася до близько 50 тис. Десятки тисяч людей втратили роботу на підприємствах групи; 8 тисяч нині служать у лавах Збройних сил, а 764 працівники загинули.
Попри ці втрати, топ-менеджменту вдалося зберегти мотивацію тих, хто залишився в компанії. “Метінвест” є одним із найбільших приватних донорів української армії, його сталь використовується для укриттів та військового обладнання.
“Працівники відчувають, що вони – частина опору. І вони цим пишаються”, – зазначив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2024-2025 рр. (тис. чол./од.)
