Українські аграрії завершили весняну посівну, під час якої було засіяно олійними культурами 7,2 млн га, а зерновими та зернобобовими близько 5,6 млн га, що на 22,6% вище за прогноз, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, аграрії засіяли понад 99% прогнозованих площ ярих зернових і зернобобових. Вони відвели під кукурудзу 3,93 млн га, що становило 100,4% прогнозованих площ, ячмінь – 783 тис. га (95,7%), пшеницю – 252,7 тис. га (102,6%), овес – 163,7 тис. га (100,7%), горох – 162,5 тис. га (101,6%), гречку – 100,8 тис. га (80,7%), просо – 69,7 тис. га (81,8%).
Під соняшник відведено 5,19 млн га (98%), сою – 2,03 млн га (102%).
Цукрові буряки посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).
Як повідомлялося, Мінагрополітики у квітні прогнозувало посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Валове виробництво зернових та олійних культур у 2024 році Мінагрополітики очікує на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн – зернових, 21,7 млн тонн – олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Цього літа, як ніколи відтоді, як російські війська перетнули кордон у лютому 2022 року, Україна гостро потребує найрішучішого підтвердження дипломатичної та економічної підтримки Заходу, а також підтримки у сфері безпеки.
Військова допомога з боку Сполучених Штатів і європейських союзників знову збільшується, але війни виграють не тільки на полі бою. Політична та дипломатична підтримка України також потребує посилення. Здвоєні події цього літа – Саміт з питань миру в Україні у Швейцарії в червні та саміт з нагоди 75-ї річниці НАТО у Вашингтоні в липні – надають безпрецедентну можливість зробити це.
Саміт 15-16 червня, організований швейцарським урядом, може стати останньою можливістю цього року привернути увагу широкої міжнародної громадськості до глобальних наслідків конфлікту в Україні. Як і до і після початку війни, адміністрація Байдена може дати імпульс як для більш термінової дипломатичної роботи з досягнення миру, так і для консолідації військової підтримки України союзниками кількома тижнями пізніше на саміті НАТО.
Обстановка у Швейцарії була складною. Останніми місяцями головною метою Вашингтона і європейських столиць було забезпечення фінансової та військової підтримки військових дій України. Білому дому знадобилося сім місяців, щоб подолати блокуючу пропозицію Палати представників про виділення Україні військової допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. В Європі Угорщина майже два місяці утримувала пакет допомоги в 50 мільярдів євро, перш ніж погодилася на його виділення.
Згаяний час вплинув на перебіг конфлікту. Росія використовувала зимові місяці для підготовки до нового наступу, поки Захід дискутував, а запаси української зброї виснажувалися. Зараз на території України перебуває понад 400 000 військовослужбовців, а енергетична інфраструктура і друге за величиною місто України, Харків, перебувають під серйозною загрозою. На міжнародному рівні дипломатичний порядок денний став перевантаженим: криза в Ізраїлі та Газі поглинає увагу Білого дому та урядів інших країн. Президентські та парламентські вибори в США і Європі можуть призвести до створення атмосфери, менш сприятливої для надання допомоги Україні.
Але саме в такі моменти дипломатія і символізм мають величезне значення і можуть нагадати про те, що поставлено на карту – і не тільки для України.
Конференція у Швейцарії – це найамбітніша на сьогоднішній день спроба залучити країни світу – не тільки західних союзників України – до підтримки припинення конфлікту, що порушив світові поставки енергії та продовольства, спричинив загрозу ядерного конфлікту, призвів до другого за величиною у світі потоку біженців і призвів до сотень тисяч жертв.
На сьогоднішній день, за деякими даними, понад 100 країн і міжнародних організацій зобов’язалися взяти участь у конференції, хоча Росія не була запрошена до участі. У багатьох країн можуть бути різні погляди на те, як можна розв’язати цей конфлікт; багато країн прагнуть підтримувати зв’язки як з Росією, так і з Україною, незважаючи на те, що вони проголосували на Генеральній Асамблеї ООН, засудивши початкове вторгнення. Україна, однак, усвідомлює всі нюанси.
Президент Зеленський у своєму виступі 2 червня на діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі, у якому беруть участь представники оборонних відомств та інших відомств Азіатсько-Тихоокеанського регіону, дав зрозуміти, що Україна «готова вислухати різноманітні пропозиції й думки, що приведуть нас… до завершення війни та встановлення сталого і справедливого миру». Український уряд разом зі Швейцарією старанно працює над порядком денним, який може об’єднати, а не розділити міжнародну думку.
Це не завадило Росії та її союзникам сприйняти саміт як загрозу. На зустрічі з лідерами Індонезії, Сінгапуру, Філіппін та інших азіатських держав Зеленський у Сінгапурі звернув особливу увагу на зусилля Китаю відмовити країни від участі в саміті. Китай разом із Бразилією також запропонував провести альтернативну конференцію в пізніші терміни. Тому для зміцнення міжнародної рішучості на саміті необхідна сильна позиція Вашингтона та ключових європейських союзників.
Зараз можна провести паралелі з лютим 2022 року. На початку війни візити президента і кабінету міністрів до Києва, а також президента Зеленського до Вашингтона зіграли вирішальну роль у зміцненні прихильності США до України в народній уяві та в очах як союзників, так і супротивників. Вони також надіслали недвозначний сигнал про політичну і дипломатичну підтримку українців, коли ті протистояли і перемогли тотальне російське вторгнення з метою повалення свого уряду.
У червні 2024 року Україна знову потребує такого підтвердження, оскільки Росія знову впевнена у своїх цілях. Ставки, як і раніше, високі: Україна, принаймні для порядку, заснованого на правилах, який зберігався протягом 70 років після Другої світової війни і закінчення холодної війни, є визначальним конфліктом нашої епохи. Перемога Росії перекреслить усі розрахунки Сполучених Штатів і Європи щодо їхньої власної безпеки та процвітання в майбутньому і знищить обмеження на насильство між державами в усьому світі.
Ми ще не дійшли до цього моменту, але Росія, Китай та інші країни, які сумніваються у стійкості Сполучених Штатів, прагнуть підірвати міжнародні зобов’язання перед Україною. Українці жалкуватимуть про те, що президент Байден не відвідає саміт у Швейцарії, але він зустрінеться із Зеленським у Франції на полях 80-ї річниці Дня Д у Франції. Крім того, віцепрезидентка Камала Гарріс, яка представлятиме адміністрацію, може працювати з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та іншими присутніми світовими лідерами, аби згуртувати учасників і послати їм безпомилковий сигнал у цей критичний момент: Україна не самотня.
P. Майкл Маккінлі – нерезидент, старший радник CSIS, колишній посол США в Афганістані, Бразилії, Колумбії та Перу.
Посол Дархан Калетаєв взяв участь у презентації ресурсного центру “Будинок мами” в Києві.
У презентації взяли участь представники секретаріату першої леді, Міністерства закордонних справ України, ЮНІСЕФ, офісу омбудсмена України, Київської державної міської адміністрації, Національної дитячої спеціалізованої клініки “ОХМАТДИТ”, Торгово-промислової палати України, надзвичайні та повноважні посли і дипломати європейських держав і країн СНД, акредитовані в Україні, українські підприємці, представники ЗМІ та ін.
Проєкт реалізується Громадським фондом “Ана үйі” за підтримки посольства республіки Казахстан в Україні.
Виконавча директорка громадського фонду “Ана үйі” Ажаркул Клишбаєва під час презентації поінформувала про перший рік роботи ресурсного центру “Будинок мами”. З липня 2023 року до теперішнього часу 18 жінок отримали необхідну допомогу, внаслідок чого 24 дитини уникли потрапляння до інтернатних закладів. Фонд планує відкрити аналогічні установи в інших регіонах України.
Проєкт реалізується в Узбекистані, Киргизстані, Туреччині, Малайзії, Азербайджані.
Понад 160 тисяч транспортних засобів було ввезено в Україну за 5 місяців 2024 року за даними Міністерства внутрішніх справ (МВС). Лише 28% нововвезених автівок у 2024 році — нові.
160 750 транспортних засобів було імпортовано в Україну за 5 місяців 2024 року. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році.
Найпопулярнішою маркою серед усіх ввезених автомобілів цьогоріч став VOLKSWAGEN — 18 771 авто або ж 11.7% від загальної кількості. На другому місці опинився RENAULT з 13 187 транспортними засобами (8.2%), а третє місце посідає AUDI — 9 137 авто (5.7%). А найпопулярнішими моделями серед імпортованих авто стали SKODA OCTAVIA, VOLKSWAGEN GOLF та PASSAT.
Бензинові авто залишаються найзапитанішими — це практично кожен другий ввезений автомобіль. Дизельними були 29% ввезених цьогоріч авто. На електрокари припадає 12,9%.
72% від усіх ввезених автомобілів цьогоріч були вживаними. Наразі середній вік ввезених авто складає 10 років.
Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,9%. До топ-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,5%).
https://opendatabot.ua/analytics/autoimport-2024-5
Гірничо-металургійна група «Метінвест» протягом 2022-2023 рр. інвестувала 23 млрд грн у модернізацію металургійних комбінатів «Каметсталь» і «Запоріжсталь», а також у «зелену» трансформацію підприємств.
Як повідомив операційний директор (chief operating officer, COO) «Метінвесту» Олександр Мироненко під час дискусії «Найбільші інвестори воєнного часу: погляд у майбутнє» на форумі Forbes Ukraine «Гроші для Перемоги», пріоритетними напрямками для інвестицій компанії у 2024-2025 роках є співробітники, обладнання та допомога ЗСУ.
«У нас є три ключові пріоритети. Перший – це наші колективи. Другий – це обладнання та виробничі майданчики. І третє – це підтримка Збройних сил. Особливо в тих містах, де розташовані наші підприємства. Це Запоріжжя і Покровськ, розташований за 40 кілометрів від лінії фронту. І ми обов’язково повинні підтримувати підрозділи, які захищають ці міста”, – сказав Мироненко.
При цьому він уточнив, що працівникам компанії виплачують підвищену премію, яка досягає 20-50% від окладу, а з 1 травня підвищили зарплату – до 20% залежно від спеціальності.
Операційний директор «Метінвесту» зазначив, що у 2024 році в обладнання та робочі майданчики планується вкласти $320 млн капітальних і близько $350 млн операційних інвестицій.
«Це інвестиції, спрямовані на підтримку нашого обладнання: ремонти доменних печей і агломашин, утримання обладнання гірничо-збагачувальних комбінатів і розвиток шахтоуправління в Покровську», – пояснив топ-менеджер.
За його словами, зараз компанія завантажена на 65%-70% від потужності. «І ми чітко розуміємо: коли завершаться бойові дії, буде повністю відновлена інфраструктура, нам потрібно буде розганятися – за рахунок людей і обладнання», – сказав СОО.
Мироненко додав, що на гуманітарну та військову підтримку України з початку повномасштабної війни компанія вже виділила понад 6 млрд грн. А зараз «Метінвест» щомісяця спрямовує близько 200 млн грн на зведення фортифікацій і підтримку бригад – від Дніпра до Донецька.
«У нас є чітка стратегія розвитку українських і зарубіжних підприємств. Зараз дуже важко вмовити банки на фінансування якихось проєктів в Україні. Повний перехід українських підприємств на зелену металургію протягом 10 років після завершення війни ми оцінюємо в близько $9 млрд”, – уточнив операційний директор.
Він також повідомив, що самостійно компанія не зможе реалізувати такий проєкт і потребує залучення зовнішнього фінансування. Оскільки зараз така опція неможлива, «Метінвест» розглядає спільний з компанією Danieli проєкт з будівництва метзаводу в Італії, суму інвестицій у який оцінюють у близько $2 млрд. Це будуть переважно позики і кредити, а також частково власні кошти партнерів.
«Від реалізації такого проекту українська економіка тільки виграє. Адже ми вироблятимемо енергоефективну зелену сталь з дуже низькою собівартістю, тому що володіємо власним ресурсом – залізною рудою в Кривому Розі. І з цього погляду ми вважаємо, що українсько-італійське спільне виробництво буде набагато ефективнішим, ніж розташоване тільки в Європі, і зможе гідно конкурувати з європейськими виробниками”, – упевнений Мироненко.
СОО Метінвесту також зазначив, що зараз на роботі компанії негативно позначається мобілізація персоналу, адже кожен шостий працівник служить у ЗСУ. «Це великий виклик у відносинах із державою. І це більше впливає на нашу діяльність зараз, ніж якісь господарські спори”, – констатував топ-менеджер.
При цьому він підкреслив, що «Метінвест» закуповує для ЗСУ обладнання, дрони, РЕБи тощо. Також є дві власні розробки, які група вже кодифікувала і сертифікувала в Міноборони, і зараз буде виходити на офіційні поставки. Це укриття з хвилястої сталі та протимінні трали, які встановлюються на танки.
ССО уточнив, що укриття, які виробляє «Метінвест», удвічі дешевші за ті, що закуповує країна зараз, щодо мінних тралів ситуація приблизно така сама.
«Друге, що ми робимо, – це противодронні укриття для техніки. Наприклад, Abrams, які зараз воюють на Донецькому напрямку, повністю будуть покриті нашими противодронними сітками, і це посилить їхній захист. Також ми розробляємо і вже встановлюємо такі укриття на танки Т-64 і Т-72 радянського зразка. І ще є дуже багато речей, які ми робимо, щоб наші воїни почувалися захищеними”, – резюмував Мироненко.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
METINVEST, ZAPORIZHSTAL, Каметсталь, Комбінат, Металургія, МОДЕРНІЗАЦІЯ
У Європейському союзі в четвер стартують вибори до Європарламенту (ЄП), які триватимуть до 9 червня включно.
Нідерланди проведуть вибори 6 червня. Ірландія – 7 червня. Латвія, Мальта, Словаччина – 8 червня. Чехія голосуватиме два дні: 7 і 8 червня, а Італія – 8 і 9 червня. Решта держав ЄС проводять вибори 9 червня.
Понад 370 млн європейських громадян мають право голосувати у 27 державах ЄС, щоб обрати 720 членів Європейського парламенту.
Ці вибори відбуваються в один тур і мають на меті визначити національні контингенти представників – депутатів Європейського парламенту. Голосування проводиться за повними списками висунутих політичними партіями або коаліціями кандидатів. Списки, які не набрали 5% голосів, до ЄП не проходять.
Перші оцінки нового складу Європарламенту опублікують 9 червня близько 20:15-20:30 за брюссельським часом (21:15-21:30 за Києвом). Попередні результати очікуються між 23:15 і 23:30 (00:15 і 00:30 кв, 10 червня).
На 16-19 липня запланована пленарна сесія ЄП у Страсбурзі. Обрані євродепутати зберуться для структурування політичних фракцій, виборів керівництва Європарламенту і розподілу інших організаційних постів.
Після цього настане період вибору керівниками країн ЄС і Європарламентом голови Європейської комісії (ЄК) і формування виконавчої колегії ЄК – 27 європейських комісарів.
Для обрання головою ЄК кандидат спочатку має отримати підтримку кваліфікованої більшості керівників 27 країн ЄС. Після цього йому належить набрати щонайменше 361 голос від 720 нових депутатів Європейського парламенту.
Чинна очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже заявила про своє бажання піти на другий головуючий мандат. На початку березня правоцентристська Європейська народна партія, що має найбільшу фракцію в Європарламенті, затвердила під час конгресу її кандидатуру на другий термін на посаді голови Єврокомісії.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
