Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Белграда до проведення EXPO 2027 набирає обертів: влада та інвестори активно модернізують готельну інфраструктуру. Найпомітніший проєкт – реконструкція готелю «Славія», якому Міністерство будівництва Сербії видало дозвіл на повне оновлення.
Готель, побудований 63 роки тому, який довго вважався символом белградської гостинності, після завершення реконструкції наприкінці 2026 року отримає категорію «чотири зірки» і запропонує 465 номерів.
За даними готельного об’єднання HORES, зараз у Белграді працює 120 готелів із близько 8 тис. номерів, а до виставки їх стане на 20 більше, додавши ще приблизно 2 тис. місць розміщення. Істотну роль відіграють і приватні апартаменти.
Директор HORES Георгі Генов наголосив на необхідності організації шатл-транспорту між Белградом і сусідніми містами (Нові-Сад, Шабац), щоб задіяти додаткові резерви розміщення.
Організатори EXPO повідомили, що участь у виставці в Белграді вже підтвердили понад 120 країн, включно з найбільшими світовими економіками:
– Китай;
– Німеччина;
– Франція;
– Італія;
– Туреччина.
Очікується, що загальна кількість учасників перевищить 130 країн.
EXPO 2027, який триватиме 93 дні, стане найбільшою міжнародною подією в історії сучасної Сербії. Для готельного та туристичного сектору це шанс вийти на нові стандарти сервісу та залучити довгострокові інвестиції.
https://t.me/relocationrs/1466
Тест на вітамін D став одним із найбільш затребуваних аналізів в Україні, що дивує фахівців, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Сінево Україна» Микола Скавронський.
“Мене трохи дивує велика популярність цього дорогого аналізу. Ба більше, його оплачує держава через програму медгарантій. Навіть багато багатих країн не покривають тест на вітамін D за рахунок бюджету”, – сказав він.
Скавронський зазначив, що популярність тесту пов’язана з активним просуванням препаратів вітаміну D на ринку з 2017-2018 років. «Фармкомпанії зробили його частиною медичного дискурсу, і попит закріпився», – додав він.
«Сінево Україна» – частина міжнародної лабораторної мережі Synevo, що працює в більш ніж 10 країнах Європи.
Конкуренція на ринку лабораторної діагностики України посилюється, що може призвести до цінових воєн, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Синево Україна» Микола Скавронський.
«Кількість лабораторій після COVID-19 збільшилася, людей в країні стало менше, тому вартість залучення клієнта зросла в рази. Це може призвести до демпінгу, знижок і навіть зростання лікарських відкатів», — сказав він.
Скавронський додав, що собівартість послуг також зросла через девальвацію гривні та ослаблення долара до євро, що змусило компанію підвищити ціни на 10–15%.
«Синево Україна» входить до групи Medicover — міжнародного холдингу в галузі медичних і діагностичних послуг, акції якого котируються на Стокгольмській біржі.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року зменшили виробництво сталі на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 649 тис. тонн з 691 тис. тонн, але наростили на 11,7% до попереднього місяця (581 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у серпні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до серпня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай – 77,370 млн тонн (“мінус” 0,7% до серпня-2024), Індія – 14,087 млн тонн (+13,2%), США – 7,156 млн тонн (+3,2%), Японія – 6,636 млн тонн (-3,4%), РФ – 5,5 млн тонн (-4,6%), Південна Корея – 5,177 млн тонн (-6,1%), Туреччина – 3,394 млн тонн (+7,9%), Бразилія – 2,866 млн тонн (-4,6%), Німеччина – 2,577 млн тонн (-10,5%) та В’єтнам – 2,040 млн тонн (+13,8%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 145,288 млн тонн.
За підсумками восьми місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 671,810 млн тонн (-2,8% до січня-серпня-2024), Індія – 108,920 млн тонн (+10,2%), США – 54,552 млн тонн (+1,6%), Японія – 54,099 млн тонн (-4,5%), РФ – 46,091 млн тонн (-4,8%), Південна Корея – 41,061 млн тонн (-3,5%), Туреччина – 24,878 млн тонн (+0,2%), Німеччина – 22,405 млн тонн (-11,9%), Бразилія – 22,180 млн тонн (-1,5%) та Іран – 19,781 млн тонн (-3,6%).
Метпідприємства України за вісім місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,912 млн тонн з 5,274 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-серпні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 230,635 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії виявлено тіло громадянина України Олексія Полякова, який зник 12 вересня. За неофіційною інформацією, його було знайдено неподалік від його автомобіля в районі монастиря Прасквіца.
Поліція та офіційні органи влади поки що не надали детальних коментарів.
Поліція повідомила, що неподалік від монастиря було знайдено бездиханне тіло чоловіка, імовірно – Полякова.
Мати зниклого, Олена Полякова, звернулася до міністра внутрішніх справ Чорногорії Даніеля Шарановича і керівника поліції з проханням задіяти максимум ресурсів для розслідування. Вона також заявила, що з банківського рахунку сина було знято $26 000 незабаром після зникнення.
За повідомленнями ЗМІ, попередня версія слідства розглядає можливість злочину, але офіційних підтверджень поки немає.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
