Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% порівняно з 2023 роком – до 19,8 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, уже майже протягом трьох років повномасштабної війни “Метінвест” продовжує підтримувати економіку країни.
Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року – до 5 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат – 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок – на 18%, до 717 млн грн.
“Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу – перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. “Метінвест” залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року наростив сплату податків на 38% – до 15,2 млрд грн. Група у першому півріччі 2024 року збільшила сплату податків в півтора рази – до 10 млрд грн. В цілому в 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрпошта” після передачі йому акцій Першого інвестиційного банку (PinBank) запропонує міноритарним акціонерам, які володіють близько 12% акцій, процедуру викупу, а в разі відмови “розмиє” їх долю до 5%, застосувавши процедуру примусового викупу, повідомив гендиректор компанії Ігор Смілянський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Маємо консолідувати решту 12% акцій банку, які наразі належать міноритарним акціонерам”, – сказав він.
За його словами, до оцінки поточної капіталізації банку буде залучено незалежного оцінювача і таким чином буде визначено ринкову ціну пакетів, які належать міноритарним акціонерам.
“Саме таку суму ми їм пропонуватимо. Безумовно, їхнє право – погодитися чи відмовитися. У разі, якщо вони відмовляться, у “Укрпошти” як мажоритарного акціонера банку буде можливість ухвалити рішення про збільшення капіталу банку. Відповідно, долю міноритарних акціонерів може бути “розмито” до майже 5%. Це дасть можливість застосувати процедуру примусового викупу акцій. Тому наш план досить чіткий і незворотній”, – пояснив Смілянський.
Він також розповів, що на першому етапі інтеграції банку в структуру “Укрпошти” буде проведено операційний і ІТ-аудити, сформовано наглядову раду і команда “Укрпошта Банку”.
“Вже зараз є розуміння, що потрібно буде інвестувати у створення сучасних і надійних ІТ-систем банку. Також маємо виконати підготовчі роботи в “Укрпошті” для інтеграції банку в існуючу інфраструктуру. Потрібно сформувати команду, і, об’єктивно, для виконання такого кола завдань, які ми ставимо, потрібна нова команда”, – сказав Смілянський.
Як повідомлялось, згідно з інформацією на сайті PINbank, на 9 лютого 2023 року другим після Євгена Гінера, якому належало 88,890583% акціонером було ТОВ “Юридична фірма “Укрправо” Олександра Шадрука з часткою 9,509417%, решта акціонерів мали 1,6%. Однак пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестфонд “Реноме” під управлінням ТОВ “Компанія з управління активами “Реноме-2008” повідомив про збільшення своєї частки в PINbank з 1,6% до 5,9478%, тоді як у “Укрправа” вона скоротилася до 5,0929%. Крім цього, з 6 лютого 2023 року за рішенням Нацбанку України право голосу за акціями Гінера було передано довіреній особі Геннадію Михайленку.
На кінець вересня 2023 року PINbank посідав 57 місце серед 63 українських банків за розміром загальних активів (482 млн грн). Його чистий збиток за 9 місяців 2022 року становив 30 млн грн, однак завдяки наявній у банку ліквідності питання його передання ФГВФО наразі не стояло.
Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на ринку України поточного тижня спостерігається динаміка підвищення цін на столові буряки. Місцеві виробники повідомляють про скорочення запасів буряка товарної якості, в той час як попит оптових компаній і роздрібних мереж на дану продукцію зростає.
У результаті, на сьогоднішній день виробникам вдається вести продажі столового буряка по 14-18 грн/кг ($0,33-0,43/кг), що в середньому на 24% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням цієї продукції на ринку. На сьогоднішній день продажі буряків з необладнаних сховищ практично завершено, також помітно знизилася пропозиція некондиційної продукції, що своєю чергою і дало змогу виробникам підвищити ціни на якісні овочі.
Зазначимо, що наразі ціни на буряк в Україні вже в середньому на 35% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Однак при цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем. На їхню думку, подальше подорожчання може мотивувати фермерів почати розпродаж буряків зі сховищ, що призведе до збільшення постачань і, як результат, до зниження цін у цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку столового буряка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний щотижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-stremitelno-rastut-czeny-na-stolovuyu-sveklu/
Меморандум про об’єднання Асоціації бобових України та асоціації “Українська соя” та створення нової “Бобово-соєвої асоціації України” підписано у Києві в четвер у рамках Всесвітнього дня бобових.
Очільники асоціацій висловили упевненість, що об’єднання дозволить зосередити ресурси, об’єднати зусилля і напрацювати єдину стратегію розвитку для бобової галузі.
“Нам дуже важливо, щоб асоціації були дієвими, щоб підприємництво рухалося вперед. Зараз ми на етапі трансформації, адже ми бачимо вагу бобових. І цього сезону ми бачимо в переробці підсилення соняшнику соєю. А це означає, що паралельно розвиватиметься й тваринництво”, – зауважив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
За його інформацією, Україна 2024 року наростила експорт соєвих бобів на 4,8% до $1,3 млрд, що в 1,6 рази або на $115 млн більше, ніж у 2023 році.
Міністр висловив упевненість, що з об’єднанням двох асоціацій ці відсотки зростуть. Він також наголосив на важливості ініціатив, які мають йти від бізнесу, і сказав, що чиновники чекатимуть на нові пропозиції.
Президентка “Бобово-соєвої асоціації України” Антоніна Скляренко констатувала, що сектор бобових в Україні зростає. У 2024 році країна зібрала 469 тис. тонн гороху з площі 212,3 тис. га, а експорт склав 364 тис. тонн. Очікується, що у 2025 році площі під горохом зростуть на 20%, а під сочевицею — на 10-15%. Прогнозується також подальше розширення площ під соєю.
“Об`єднана асоціація є логічним етапом розвитку галузі, оскільки українські виробники бобових і сої стикаються з посиленням конкуренції на міжнародних ринках, необхідністю адаптації до європейських стандартів і впровадження інновацій для підвищення ефективності”, – резюмувала Скляренко.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році збільшить на 15% загальний бюджет витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook.
“Загальний бюджет на ТМЦ у 2025 році зросте на 15%, але це пов’язано зі зміною сівозміни: ми збільшуємо частку кукурудзи, яка є затратнішою культурою. Якщо розглядати витрати на кожну культуру окремо, то ріст становитиме близько 5%, але це пов’язано не з цінами, а з використанням більш дорогої технології (більше добрив і дорожчі ЗЗР)”, – зауважив директор по закупівлям агрохолдингу Дмитро Тарасюк.
За його інформацією, в структурі закупівель добрива завжди займають найбільшу частку витрат. У сезоні-2025 вони приблизно вдвічі дорожчі за насіння, пальне або пестициди. Проте завдяки ранній закупівлі “Агро-Регіон” зміг суттєво заощадити на добривах. Більшість добрив агрохолдинг придбав у червні 2024 року — на “дні ціни”. Це дозволило уникнути дефіциту фосфорних добрив, який виник у липні – серпні, а також запобігти додатковим витратам, оскільки до січня ціни на азотні добрива зросли на 25%. Агрохолдинг також розділив закупівлю азотних добрив на дві частини, щоб уникнути фінансового навантаження і розподілити ризики.
Тарасюк зазначив, що насіння “Агро-Регіон” також закуповує заздалегідь. Ще в листопаді 2024 року було законтрактовано 90% потреби, скориставшись максимальними знижками за раннє контрактування. Решта 10% — це тестові гібриди, які аграрний підрозділ випробовує.
“Засоби захисту рослин (ЗЗР) також закуповуємо якомога раніше, особливо препарати для протруєння насіння, ґрунтові гербіциди та регулятори росту. Крім того, ми створюємо “аварійний” запас гербіцидів та інсектицидів для можливих форс-мажорів, таких як непередбачувана поява шкідників. Це дозволяє нам бути гнучкими у виробничих процесах”, – розповів керівник напрямку.
Він також повідомив, що Агро-Регіон після початку війни збільшив можливості власного зберігання палива, що дало змогу забезпечити сезонні роботи навіть у кризових умовах. Наразі агрохолдинг має близько 20% від потреби пального на весняну посівну.
“На жаль, ціни на нафту тримаються на рівні $80 за барель, тому ми вирішили відтермінувати основні закупівлі. Спостерігаємо за ринком і, можливо, цього року перейдемо на спотові закупівлі невеликими партіями, оскільки є вірогідність, що чим пізніше купувати, тим буде дешевше”, – резюмував директор із закупівель агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
