З 1 січня 2025 року міжнародний сертифікат «Зелена картка» починає діяти тільки на наступний день після його оформлення та внесення до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. Як повідомляють на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), таку норму закріплено новим законом про ОСЦПВ, що набуває чинності з початку наступного року.
Раніше у водіїв була можливість оформити страховий сертифікат «Зелена карта», який починав свою дію в день його оформлення, безпосередньо перед перетином державного кордону.
Крім того, як повідомляється, з 1 січня 2025 року запроваджується вільне ціноутворення для всіх договорів страхування відповідальності водіїв. Це стосується і страхових сертифікатів «Зелена карта».
На сьогодні ціноутворення регулюється державою шляхом встановлення єдиних розмірів страхових платежів, які страхові компанії зобов’язані застосовувати під час тарифоутворення.
«Починаючи з 1 січня ці обмеження буде скасовано, і страхові компанії самостійно зможуть визначати параметри, які впливатимуть на формування вартості полісів, зважаючи на власні андерайтингові моделі та страхові портфелі, а також на інші чинники, що стосуються ризиків, спричинених настанням страхового випадку», – наголошується в повідомленні.
Ще одним нововведенням з початку наступного року стане повноцінна дія електронного сертифіката «Зеленої карти» в усіх країнах-членах системи. Тобто водії зможуть пред’являти страховий сертифікат у цифровому вигляді, зберігаючи його, наприклад, у PDF-файлі на мобільному пристрої в будь-якій країні, що входить до системи страхування.
При цьому МТСБУ рекомендує українським водіям перед виїздом за кордон роздрукувати і зберігати сертифікат у паперовому форматі для його пред’явлення на вимогу уповноважених іноземних контролюючих органів.
«Зелена картка» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та реєстрації транспортних засобів країни. Поширюється на території 44 країн Азії та Європи.
Відповідно до рішення асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта», ухваленого в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є цілісною системою.
Топ-радник заявив, що судна, які затонули і сіли на мілину, є частиною застарілого флоту, який продовжуватиме завдавати масштабних збитків
Україна закликала міжнародну спільноту вжити заходів проти російського нафтового флоту, який порушує санкції, після того, як в Чорному морі затонув застарілий танкер, спричинивши велику екологічну катастрофу.
Російський вантажний танкер «Волгонефть-212» розламався навпіл під час сильного шторму біля берегів окупованого Криму в неділю. Другий танкер, «Волгонефть-239», зазнав труднощів у тому ж районі. Зрештою, він сів на мілину біля порту Тамань на південному кінці Керченської протоки.
Обидва судна перевозили понад 9 000 тонн важкого мазуту. За супутниковими даними, близько 3 000 тонн витекло. «На жаль, деякі цистерни були пошкоджені. Решта запечатані», – повідомив російському агентству “Тасс” морський вчений Сергій Станичний, підтвердивши факт витоку.
У неділю розпочалася рятувальна операція за участю буксирів і двох гелікоптерів. На відеозаписах видно, що ніс розбитого судна вертикально стирчить з води. Члени екіпажу стояли на містку в рятувальних жилетах. Один моряк загинув, а 11 були доставлені в лікарню з переохолодженням.
Україна звинуватила Кремль у нерозсудливості та порушенні елементарних правил експлуатації. У понеділок Михайло Подоляк, радник голови офісу президента Володимира Зеленського, заявив у соціальних мережах, що забруднення було найгіршим у цьому столітті в Чорноморському регіоні і другим найгіршим за всю історію.
«Тепер очевидно, що будь-які санкції проти російського танкерного флоту завжди корисні, але всі вони запізнілі», – написав він.
«Аварії на двох іржавих суднах у Керченській протоці призвели до ще однієї масштабної екологічної катастрофи нашої війни. Тисячі тонн мазуту розлилися… завдавши трагічної шкоди природним системам Азовського та Чорного морів».
Пан Подоляк зазначив, що танкери були побудовані понад 50 років тому і ніколи не повинні були використовуватися під час зимових штормів. Він додав, що вони належали до 1000-тисячного тіньового флоту, який використовується Росією для експорту нафти та уникнення західних санкцій після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Більшість човнів були «безнадійно застарілими», сказав Подаляк, стверджуючи, що вони мали «фіктивні страхові поліси», приховували своїх справжніх власників і «перевантажували» нафту в морі. Подальші масштабні аварії «статистично неминучі», а витрати на ліквідацію наслідків аварії ляжуть на плечі постраждалих сусідніх країн.
Радник закликав до «найсуворіших санкцій» проти суден і людей, пов’язаних з ними. Він сказав, що держави повинні заборонити їхній вхід у територіальні та міжнародні води і заборонити «перевалку російської нафти». За його словами, танкери повинні мати належний захист і страховку відшкодування збитків.
У понеділок ЄС ухвалив новий раунд санкцій проти Росії у відповідь на її війну в Україні. Він додав 52 судна з російського тіньового флоту, довівши їхню загальну кількість до 79. Більш жорсткі заходи були також вжиті проти кількох китайських компаній, повідомила Єврокомісія.
Окремо Норвегія заявила, що виділяє $242 млн на зміцнення малого військово-морського флоту України, щоб допомогти їй стримувати російські загрози, що надходять з Чорного моря. За словами прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре, ці гроші допоможуть захистити населення України від ракетних атак і захистити експорт зерна з Одеси та інших портів.
Україна втратила три чверті своїх військово-морських сил у 2014 році, коли російський спецназ захопив Кримський півострів і взяв під контроль Керченську протоку. Однак з 2022 року Київ використовує морські дрони, щоб потопити частину Чорноморського флоту Росії, який перебазувався з окупованого Севастополя до порту Новоросійська.
За даними Грінпіс, два потоплених танкера прямували для доставки пального для російського флоту. Вони вийшли з річкового порту Волгограда 12 днів тому з вимкненими системами визначення місцезнаходження і мали доставити свій вантаж у Керч, на східному узбережжі Криму.
«Будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у цих водах може мати серйозні наслідки. Ймовірно, він буде спричинений переважаючим вітром і течіями, і за нинішніх погодних умов його буде надзвичайно важко локалізувати», – сказав Пол Джонсон, керівник дослідницьких лабораторій Грінпіс в Університеті Ексетера.
«Якщо його винесе на берег, то він спричинить забруднення берегової лінії. Його буде надзвичайно важко очистити».
Ключові моменти за минулий тиждень:
— Лідер продажу – білокачанна капуста, а її пропозиція зростає
— У фруктовому сегменті переважали пропозиції яблука та хурми
— Овочів борщового набору побільшало
— Пропозиція мандарину, незважаючи на розпал сезону, залишається невисокою.
— Знову в топ продажів повернувся гарбуз
— Салат та зелень пропонували частіше, ніж тижнем раніше
— Огірок дешевшає в Україні та дорожчає в Узбекистані
— Найбільшим попитом користувалися білокачанна капуста та буряк
— У технологічній групі найчастіше пропонували добрива та засоби захисту рослин
Про ці та інші тенденції на плодоовочевих ринках регіону у тижневому огляді торгових майданчиків EastFruit.
Минулого тижня свою продукцію у групі EastFruit Trade Platform продавали учасники з 14 країн, при цьому загальна кількість розміщених оголошень порівняно з попереднім тижнем збільшилась. Насамперед це сталося за рахунок зростання пропозиції продукції з Єгипту, Узбекистану, України та Ірану. Водночас зменшилась активність користувачів із Туреччини та Польщі. У результаті перша п’ятірка найактивніших країн за кількістю пропозицій за тиждень виглядає таким чином: Україна, Узбекистан, Єгипет, Іран і Туреччина.
Пропозиція білокачанної капусти у торговельній групі продовжує зростати, завдяки чому вона минулого тижня стала лідером продажів. Також збільшилася кількість оголошень про продаж інших позицій овочів борщового набору, особливо цибулі та картоплі. До речі, цього сезону в Таджикистані зібрали рекордний урожай картоплі, а на ринку України помітно брак насіннєвої картоплі. Пропозиція броколі, пекінської та цвітної капусти зменшилася, а салат та зелень стали пропонувати частіше. Знову в топ продаж повернувся гарбуз, який активно продавали учасники з України та Узбекистану.
У фруктовому сегменті торгового майданчика продовжують переважати продажі яблука та хурми, при цьому яблуко пропонували рідше, а хурму частіше, ніж попереднього тижня. Узбекистан активно торгував гранатом та столовим виноградом, а Єгипет – суницею садовою та апельсином. У топ продаж повернулася груша. При цьому реалізація мандарину попри сезон залишається на низькому рівні. Тим часом росія заборонила ввезення абхазьких мандаринів.
На діаграмі нижче наводимо тижневий топ речень у кількісному вимірі порівняно з попереднім періодом.
Кількість оголошень про купівлю плодоовочевої продукції продовжує зростати. Найбільшого попиту учасників, минулого тижня, користувалися білокачанна капуста та буряк. Також досить часто користувачі купували моркву та мандарин. Надходив запит із Молдови на постачання замороженої вишні без кісточки. А учасники з Німеччини шукали постачальників гранатового, ананасового та апельсинового соку та концентратів.
А пам’ятаєте, торік у такий же час лідером продажів було яблуко, а його продажі вели учасники з 5 країн. Зростала кількість продавців мандарину. У продажі почав з’являтися мандарин із Грузії. Овочі борщового набору пропонували набагато рідше, ніж сьогодні, а коштували вони дешевше. Учасники з України та Узбекистану часто пропонували зелень, а з Ірану та Туркменістану – томат.
Ціни за основними товарними позиціями, що склалися в окремих країнах регіону і як вони змінилися за минулий тиждень, розглянемо нижче.
Ціни торгової групи EastFruit Trade Platform – Україна
В Україні відновилося зростання цін на картоплю. Продовжилося зростання цін на білокачанну капусту та моркву. Дорожче, ніж тижнем раніше продавалася цибуля. На тлі невисокого попиту та зростання імпорту знову почали знижуватись відпускні ціни на огірки. При цьому солодкий перець подешевшав, а діапазон цін на томат розширився. У сегменті баклажану на ринку залишилася лише імпортна продукція, в результаті ціни зросли вдвічі. Подорожчали брокколі та цвітна капуста. Ціни на часник знизилися, а зелень значно зросла в ціні.
У фруктовому сегменті, що активізувався попит, в результаті переважав зростання цін. Виняток склали лише подешевшали виноград і лимон.
Ціни торгової групи EastFruit Trade Platform — УЗБЕКИСТАН
В Узбекистані, навпаки, огірок різко подорожчав. Зріс мінімальний рівень цін на картопля. При цьому ціни на яблуко і грушу знизилися. А тим часом тепличні господарства Узбекистану тимчасово залишаться без газу.
Ціни торгової групи EastFruit Trade Platform – ЄГІПЕТ
Єгипетські експортери озвучили перші пропозиції цін на грейпфрут. Водночас, ціни за основними позиціями збереглися на рівні попереднього тижня.
І ще кілька цінових пропозицій від учасників із інших країн .
Литва: картопля – 0,28 € EXW
Молдова: білокачанна капуста — 0,45€ EXW
Кількість розміщених оголошень у технологічній групі EastFruit Fruittechnology продовжує зменшуватись. Як і тижнем раніше, найчастіше учасники пропонували різні добрива та засоби захисту рослин. Активно продавалися саджанці плодових дерев, але їх продавців знову зменшилася. Натомість розширився асортимент тари. Минулого тижня у торговій групі можна було купити вакуумні пакети, пінопластові, пластикові, дерев’яні, бананові ящики, піддони та іншу упаковку. Технологічні матеріали були представлені залізобетонними стовпами, тепличною плівкою, плівкою для тунелів, сіткою захисту саджанців, термодатчиками, крапельною трубкою, агроволокном. А у компанії Proeftuin Randwijk пройшли масштабні випробування нового робота, призначеного для збирання врожаю яблук.
Аналіз динаміки пропозиції фруктів та овочів на наших торгових майданчиках за попередній тиждень читайте тут. А про те, як ефективно просувати продукцію у групах Telegram тут.
Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.), великий український виробник гофрокартону, в січні-листопаді 2024 року збільшила випуск гофротари на 18,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 89,7 млн кв. м.
Як повідомлялося, за підсумками десяти місяців приріст випуску гофротари також становив 18,7% до того самого періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За 11 місяців підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 3,5% – до 73,2 тис. тонн, а паперу – на 28%, до 0,92 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” в січні-листопаді випустила продукції на 2 млрд 487,3 млн грн (+17,9%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за січень-листопад в Україні випуск паперу та картону зріс на 2,6% до того ж періоду 2023 року – до 549,7 тис. тонн, картонних ящиків – на 13,4%, до 539,7 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка за 11 місяців випустила (за даними “Укрпапір”) 58,3 тис. тонн різного картону (на 3,7% менше) та 44,65 млн кв. м гофроящиків проти 13,5 млн кв.м роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
Цього тижня в Україні знову почали знижуватись відпускні ціни на огірки, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Продавці називають цей крок вимушеним заходом, оскільки попит на тепличні огірки залишає бажати кращого, що абсолютно нетипово для цього сегменту ринку в середині грудня.
На сьогоднішній день тепличні огірки надходять у продаж по 80-110 грн/кг ($1,92-2,64/кг), що в середньому на 11% дешевше, ніж тижнем раніше. Таку цінову ситуацію оператори ринку пов’язують із тим фактом, що оптові компанії та роздрібні мережі дедалі частіше відмовляються від закупівель великих партій тепличного огірка, посилаючись на низькі темпи збуту у роздробі. У результаті на складах компаній вже накопичилися значні обсяги нереалізованої продукції, якість якої погіршується.
Але при цьому, тепличні огірки в Україні на даний момент все ж таки коштують у середньому на 21% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. Варто зазначити, що більшість операторів ринку цю ситуацію вважають тимчасовою, і не виключають, що вже наступного тижня зростання цін у даному сегменті може знову відновиться.
Більш детальну інформацію щодо розвитку ринку тепличного огірка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитись тут.
Джерело: EastFruit
