Проект Relocation.com.ua підготував свіжий огляд ринку житла Словаччини (в першому півріччі 2025 року) за трьома блоками — ціни/продажі, оренда, будівництво:
Ціни і продажі продовжили зростання. У II кв. 2025 р. середня ціна житлової нерухомості в Словаччині піднялася до €2 777/м², що на +12,8% р/р (і +2,9% до I кв.). Це новий історичний максимум за даними NBS. У I кв. показник становив €2 700/м² (+11,4% р/р). Зростання синхронне по квартирах і будинках, швидше — у великих містах і обласних центрах.
У столиці закріпився «розігрів»: за даними медіаринку, у II кв. середня ціна квартир наблизилася до €3 100/м², перевищивши пік 2022 року (старий фонд зростає швидше за новобудови).
Після слабкого I кв. (ефект підвищення ПДВ з 20% до 23% з 2025 р.) Q2’25 в Братиславі показав різкий відскок — ~797 проданих новобудов, що +60% кв/кв і другий кращий результат за чотири роки. За весь 2024 рік продажі новобудов у столиці подвоїлися (1 664 проти 773 у 2023 році) — частину попиту «перенесли» через ПДВ.
Вартість місцевих іпотек продовжує нормалізуватися: середня ставка за житловими кредитами з фіксацією 5–10 років у червні — ~3,0%, що підтримує платоспроможний попит.
Орендний ринок у 2025 р. більш «прохолодний», ніж ціновий. Пропозиція квартир в оренду збільшилася, а середні ставки в ряді регіонів скоригувалися вниз. У той же час Братислава залишається найдорожчою: середня оренда ~€890/міс.; найдоступніший регіон з великих — Тренчин (~€544/міс.). По столичним районам розкид значний.
Валова прибутковість оренди в країні — близько 4,9% (Q2’25); рік тому була ~5,3%: рентабельність злегка «з’їдається» випереджаючим зростанням цін на покупку.
Введення житла гальмує: в I кв. 2025 р. завершено 3 119 квартир/будинків — мінімум за 9 років, −24% р/р (дані Статуправління). Це результат слабкого потоку стартів 2023–2024 рр. на тлі дорогих грошей і регуляторної невизначеності.
Також потрібно мати на увазі, що з 1 квітня 2025 року набув чинності новий Будівельний закон — об’єднує зонування і дозвіл в єдину процедуру, покликаний прискорити видачу дозволів і знизити бюрократію. Ефект на статистиці дозволів і введень проявиться поступово в II півріччі 2025–2026 рр.
На середину 2025 р. Словаччина — «ринок продавця» за цінами і «ринок орендаря» за наймом: ціни оновлюють піки на тлі здешевлення іпотеки і обмеженого введення, тоді як оренда стабілізується через приріст пропозиції.
При збереженні поточних трендів ймовірне уповільнення річного зростання цін до кінця року, але рівні залишаться високими, а введення житла — нижче докризового рівня.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ),
Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші чтотири місяці 2025 року для України позначились слабким, але все ж позитивним рухом економіки. За оцінкою НБУ, реальний ВВП додав близько +0,5% у річному вимірі, а оперативні розрахунки Держстату згодом уточнили динаміку до близько +0,9% р/р і приблизно +0,7% кв/кв. У контексті повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі та логістиці, дефіциту довгого капіталу й обмежених інвестиційних програм це означає насамперед збереження функціональності економічної системи.
«Піввідсотка чи навіть відсоток зростання — це не про форсаж, а про витривалість. Ми бачимо оживлення внутрішнього попиту в торгівлі, логістиці, окремих високотехнологічних нішах. Але це, по суті, відновлення “на місці”: без масованого інвестиційного імпульсу, без розширення експорту з доданою вартістю, без доступного довгострокового ресурсу банки та бізнес не зможуть масштабуватися. Потрібен перехід від виживання до розвитку — через інвестиції, індустріальні проєкти та експортну екосистему», — наголошує Максим Уракін.
Інфляційний тиск повільно слабшає. Річна інфляція у квітні оцінювалася близько 13,1% р/р після 14,6% у березні; Нацбанк утримував ключову ставку на рівні 15,5%, поєднуючи таргетування інфляційних очікувань зі стабілізацією валютного ринку.
«Монетарна політика зразка 2025 року — це про баланс. Якщо перетиснути — задушимо ділову активність і кредитування, якщо послабити — отримаємо нову хвилю інфляції та тиск на курс. Завдання НБУ — не просто “тримати” ставку, а синхронізуватися з фіскальною політикою, програмами МВФ і темпом зовнішніх надходжень, щоб кожна гривня резервів працювала на відновлення, а не на затикання операційних дір», — зазначає експерт.
Зовнішня торгівля залишається слабкою ланкою. За січень–квітень 2025 року експорт товарів оцінювався близько 13,31 млрд дол., імпорт — близько 24,82 млрд дол., від’ємне сальдо — приблизно 11,51 млрд дол. Структурно імпорт формують енергоносії, обладнання, транспорт і хімія; експорт же й далі залежить від сировини та напівфабрикатів.
«Це не ситуативний, а структурний дефіцит, поки ми ввозимо енергоємні товари та технологічні компоненти, а вивозимо сировину, ризик для платіжного балансу не зникне. Вихід — у створенні виробничих ланцюгів усередині країни, локалізації компонентів, випереджальному розвитку логістики й портової інфраструктури, страхуванні воєнних ризиків та страхуванні експортних кредитів. Нам потрібна політика експортної промислової трансформації, а не просто “відшкодування ПДВ”», — підкреслює Максим Уракін.
Позитивним буфером залишаються міжнародні резерви, що на 1 травня 2025 року сягнули історичного максимуму близько 46,7 млрд дол. Зростання забезпечили надходження від партнерів і зниження чистих інтервенцій НБУ.
«Резерви понад 40 мільярдів — це повітряна подушка, але це не багатство країни. Резерв — це кредит довіри, який треба конвертувати в індустріальну модернізацію. Якщо ми розчинятимемо цей ресурс у споживанні та імпорті, він закінчиться, а структурні проблеми залишаться. Якщо ж спрямуємо його у фінансування експорту, страхування інвестицій, інфраструктуру та технології — отримаємо мультиплікатор і зростання продуктивності», — підкреслює економіст.
Високим залишається і боргове навантаження: сукупний державний і гарантований борг на 30 квітня 2025 року оцінювався близько 7,48 трлн грн (еквівалент майже 180 млрд дол.). Це підтримує бюджетну стійкість “тут і зараз”, але робить критично важливою координацію з міжнародними програмами, реструктуризацією зобов’язань і запуском проєктів, що генерують валютну виручку.
«Борг — не ворог, коли він працює на розвиток. Наш тест на зрілість — перевести борговий ресурс у виробничі інвестиції, а не в споживання. Потрібні прозорі проєктні конвеєри: від підготовки ТЕО до довгих грошей під державні гарантії, від експортного страхування — до індустріальних парків і кластерів. Тільки так ми зламаємо інерцію імпортозалежності», — підсумовує засновник «Experts Club».
Глобальна економіка
Світ на старті другого кварталу 2025 року рухається в режимі помірного зростання з підвищеною невизначеністю. МВФ у квітневому WEO оцінив глобальний приріст ВВП у 2025 році близько 2,8% із повільним вщуханням інфляції, але неоднорідною географією попиту. У США реальний ВВП у першому кварталі за annualized-методологією знизився приблизно на 0,3% кв/кв через “переімпорт” і слабші держвидатки, водночас базова інфляція за PCE у квітні залишалася близько 2,2% р/р, що дозволяє ФРС зберігати стриману позицію.
Китай утримав близько +5,3% р/р у першому кварталі, однак слабкість нерухомості й обережність споживачів обмежують горизонт прискорення.
Єврозона, за попередніми оцінками на кінець квітня, додала близько +0,4% кв/кв (+1,2% р/р), а ЄС — близько +0,3% кв/кв, фіксуючи перші ознаки виходу з тривалої стагнації. Велика Британія стала позитивним винятком серед G7 із приблизно +0,7% кв/кв у першому кварталі. Туреччина звітувала про сильне зростання близько +7,4% р/р на тлі надвисокої інфляції близько 70% р/р у квітні, що змушує центробанк тримати жорсткий курс. Індія зберігає лідерство серед великих економік із близько +7,4% р/р на початку року при помірній інфляції CPI близько 3,3% у квітні.
Бразилія показала близько +0,8% кв/кв (+2,6% р/р) у першому кварталі, але інфляція IPCA піднялася до приблизно 5,5% р/р, що стримує простір для швидкого пом’якшення політики.
«Глобальна картина — це мозаїка різних швидкостей і різних ризиків. США технічно мають слабкий квартал, але внутрішній попит ще тримається; Європа демонструє плавне оживлення без прориву; Китай виконує план по зростанню, але потребує нової моделі внутрішнього попиту; Індія — флагман динаміки й інновацій; Туреччина заплатила за імпульс ціною інфляції; Латинська Америка балансує між регулюванням і стимулюванням. Для України важливі не лише цифри партнерів, а їхня політика: де купують більше сталі та продовольства, де будують логістику й енергетику, де відкриваються вікна для постачальників інженерної продукції. Наше завдання — вгадати не минулий, а майбутній попит, і зайняти нішу, поки її не зайняв хтось інший. Це означає: страховка ризиків експорту, швидкі митні коридори, довгі гроші на модернізацію, спеціалізація кластерів і — що ключове — дисципліна виконання. Без цього ми залишимося країною імпорту і великих резервів, які тануть, — із цим ми можемо стати країною експорту і великих проєктів, що працюють», — резюмує Максим Уракін.
Основні висновки
Підсумовуючи, українська економіка на початок другого кварталу перебуває у фазі підтримуваної рівноваги: скромне зростання, уповільнення інфляції та рекордні резерви протистоять глибокому торговельному розриву й високому борговому навантаженню. Рішення — у прискоренні структурних змін: інвестиції в промисловість і логістику, експорт із високою доданою вартістю, координація з міжнародними програмами та перетворення боргового ресурсу на драйвер продуктивності. Як підкреслює Максим Уракін, «вікно можливостей для трансформації вже відкрите — питання лише в тому, чи зуміємо ми пройти крізь нього достатньо швидко».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1101077.html
Золото в понеділок торгується на максимумі за чотири місяці на тлі зростання попиту на активи «тихої гавані» і невизначеності навколо грошово-кредитної політики США.
Вартість золота на спотовому ринку збільшилася на 0,9% — до $3475,94 за унцію, що є максимумом з 22 квітня. Грудневі ф’ючерси на дорогоцінний метал на Comex подорожчали на 0,8% — до $3542,6 за унцію, свідчать дані торгів.
Аналітики пов’язують подорожчання золота з занепокоєнням інвесторів щодо незалежності Федеральної резервної системи (ФРС), невизначеністю в питанні американських мит і напередодні публікації серпневого звіту про зайнятість в США.
Ціна срібла в понеділок піднялася до найвищої позначки за останні 14 років завдяки зростанню інтересу до безпечних активів. На спотовому ринку вартість срібла збільшилася на 2,4% — до $40,61 за унцію, що стало максимумом з вересня 2011 року.
Експерти відзначають, що попит на срібло та інші дорогоцінні метали підтримується невизначеністю навколо торгової політики США і очікуваннями публікації звіту по ринку праці, який може вплинути на подальші рішення ФРС по ставці.
Зростання капітальних інвестицій в Україні в січні-червні 2025 року проти аналогічного періоду 2024 року сповільнилося до 30,6% з 32,5%, повідомила Державна служба статистики.
За даними Держстату, за перше півріччя цього року освоєно 280,18 млрд грн капінвестицій.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій перші шість місяців 2025 року залишаються власні кошти підприємств і організацій, за рахунок яких освоєно 73,7% загального обсягу.
Відомство уточнює, що частка держбюджету склала 5,4%, коштів населення на будівництво житла – 5,9%, місцевих бюджетів – 3,8%, банківського та іншого позикового фінансування – 4,8%, коштів іноземних інвесторів – всього 0,2%.
Вагому частку капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання – 35,5%, інженерні споруди – 23%, нежитлові будівлі – 12,3%, транспортні засоби – 9,9%, житлові будинки – 6,7% всіх інвестицій.
Згідно з даними Держстату, у першому півріччі 2025 року найбільше капіталовкладення зросли в сільському господарстві – на 46,6%, до 29,55 млрд грн, промисловості – на 32,1%, до 110,45 млрд грн, у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 12,3%, до 31,59 млрд грн.
У оптовій та роздрібній торгівлі обсяг капітальних інвестицій зріс на 34% – до 25,32 млрд грн, будівництві – на 15,9%, до 21,91 млрд грн, у сфері інформації та телекомунікацій – на 35,2%, до 12,43 млрд грн, в операціях з нерухомим майном в 2,5 рази – до 7,88 млрд грн.
Відомство вказує, що в сфері професійної, наукової та технічної діяльності зростання склало 42,5% – до 3,76 млрд грн, у фінансовій та страховій діяльності – 53,9%, до 9,63 млрд грн, освіті – в 2,6 рази, до 1,1 млрд грн, охороні здоров’я – 25,3%, до 5,68 млрд грн, у сфері права та бухгалтерського обліку – на 33,9%, до 2,15 млрд грн.
При цьому капітальні інвестиції в держуправлінні та обороні скоротилися на 39,5% – до 16,42 млрд грн, у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 48,9%, до 0,76 млрд грн.
За даними статвідомства, капітальні інвестиції в Україні в 2024 році порівняно з 2023 роком зросли на 35,1% і склали 534,4 млрд грн.
Індія стала найбільшим постачальником дизельного палива в Україну в липні, після того як Трамп ввів штрафні мита на імпорт російської нафти в Делі
Індія випередила інших постачальників і стала найбільшим джерелом дизельного палива для України в липні 2025 року, забезпечивши 15,5% імпорту. За даними української аналітичної компанії NaftoRynok, що займається аналізом нафтового ринку, середньодобові поставки склали 2700 тонн, що є одним з найвищих показників місячного експорту Індії в цьому році. Це різке зростання знаменує собою різкий зсув у порівнянні з липнем 2024 року, коли Індія постачала всього 1,9% від потреб України в дизельному паливі.
Цей розвиток подій відбувається в політично напружений момент. Вашингтон нещодавно ввів високі 50-відсоткові мита на індійські товари, пославшись на триваючі закупівлі російської нафти Нью-Делі. Іронія вражаюча. У той час як США карають Індію за її енергетичні зв’язки з Москвою, індійське паливо одночасно допомагає підтримувати військову економіку Києва.
Дизельне паливо індійського походження надходить в Україну по декількох каналах. Значна частина поставляється танкерами по Дунаю з Румунії. Крім того, вантажі проходять через термінал OPET в турецькому порту Мармара Ереглісі, який продовжує працювати, незважаючи на часткові санкції. Ці маршрути дозволили Індії зарекомендувати себе як надійного постачальника навіть у складних геополітичних умовах.
З січня по липень 2025 року Індія поставила 10,2% імпорту дизельного палива в Україну, що в п’ять разів більше, ніж 1,9% за той же період минулого року. Хоча частка Індії в даний час вища, ніж у декількох європейських партнерів, її фізичні обсяги експорту як і раніше відстають від Греції та Туреччини. Проте, за даними за липень, Індія випереджає всіх конкурентів у пропорційному вираженні.
Незважаючи на те, що Індія очолила рейтинг у липні, інші постачальники як і раніше залишаються важливими. Поставки дизельного палива з Греції та Туреччини залишилися значними, хоча поставки зі Словаччини перевершили обидві країни. Поставки з Польщі та литовської групи Orlen в сукупності склали близько 20% від загального обсягу імпорту. Тим часом, експорт зі Швеції з підприємств Preem, що проходить через Польщу і Данію, досяг рекордного рівня з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, склавши 4% від імпорту в липні.
