Фонд державного майна (ФДМ) України на аукціоні в системі “Прозорро.Продажі” продав ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” у Полтавській області за 14 млн грн, що на 24,% вище за стартову ціну.
Як повідомляється на сайті системи “Prozorro.Продажі”, у торгах узяв участь лише один учасник – ТОВ “Агро-Сонце”, який запропонував за лот 14 млн грн за стартової ціни 11,22 млн грн. Разом із ПДВ переможець аукціону має сплатити 16,82 млн грн.
Крім того, покупець ЄМК ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” зобов’язаний упродовж півроку з дня переходу права власності не допустити звільнення працівників і погасити заборгованість підприємства із заробітної плати та перед бюджетом.
ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” – найбільший із решти державних спиртзаводів, який не працює з 2009 року. Прострочена кредиторська заборгованість спиртзаводу, станом на 31 березня 2024 року, досягла 55,68 млн грн. На підприємстві числиться три співробітники. Усі активи підприємства розташовані в Миргородському районі Полтавської області.
ТОВ “Агро-Сонце” (Харків) заснована 2017 року, має понад п’ять складів у різних регіонах, займається постачанням хімічної сировини понад 1000 організаціям.
Дохід підприємства 2023 року становив 31,54 млн грн, чистий дохід – майже 1,08 млн грн, активи – 35,18 млн грн, боргові зобов’язання – 22,7 млн грн. Бенефіціар ТОВ “Агро-Сонце” – Наталія Одарюк.
Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% усього імпорту цього продукту країнами Співдружності, повідомляє Євростат.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Загалом 2023 року члени ЄС імпортували 163,7 тис. тонн натурального меду з країн, що не входять до ЄС, на суму EUR359,3 млн. Водночас країни-члени ЄС експортували 24,9 тис. тонн на суму EUR146,0 млн.
Велика Британія стала провідним покупцем меду, виробленого в ЄС 2023 року, – 4,3 тис. тонн (17% усього експорту меду за межі ЄС). Далі йшли Саудівська Аравія з 3,5 тис. тонн (14%), Швейцарія – 3,4 тис. тонн (13%), США – 3,3 тис. тонн (13%) і Японія – 2,5 тис. тонн (10%).
Іспанія стала найбільшим експортером. Вона відправила 7,1 тис. тонн меду в країни за межами ЄС, що склало (29% усього експорту цього продукту з ЄС). Далі йдуть Німеччина з 5,5 тис. тонн (22% усього експорту), Румунія з 1,7 тис. тонн (7%), Угорщина з 1,6 тис. тонн (6%) і Греція з 1,5 тис. тонн (6%).
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1
Понад 4 тисячі компаній заснували 14 українців за останні чотири роки за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР). На кожного з цих серійних підприємців припадає понад 100 компаній. Рекордсмен посеред серійних підприємців України відкриває 3-4 нових компанії на день у 2024 році. А найбільшим масовим засновником компаній є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
4003 компанії були створені 14 масовими засновниками в Україні за останні чотири роки. Масовими засновниками Опендатабот вважає фізичних та юридичних осіб, на яких відкрито 100+ компаній. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше одного масового засновника, а з часом компанії можуть змінювати засновників.
Рекордну кількість компаній створив Ільницький Віталій Павлович — 1399 бізнесів від початку 2020 року. Варто зазначити, що цей бізнесмен впевнено підтримує своє лідерство й цьогоріч. Від початку року він відкриває приблизно 3-4 компанії на день: 507 компаній за пʼять місяців.
На другому місці Секо Сергій Олександрович — за даними ЄДР, він є засновником 810 компаній. Замикає трійку серійних підприємців Третяк Віталій Валентинович: 436 компаній за останні 4 роки.
Майже половина масових засновників реєструють компанії у Києві — 1766 бізнесів або 44,1% від загальної кількості. Запитаними серед серійних підприємців також є Львівщина (8,4%), Київщина (7,6%), Одещина (5.8%) та Дніпропетровщина (4,3%).
30,7% компаній, створеними масовими засновниками, відкриваються у сфері оптової торгівлі. Ще 6% — у сфері наземного та трубопровідного транспорту і 5,5% у сфері охоронної служби.
Серійними підприємцями бувають не лише люди, але й інші компанії. Так, наприклад, 7 компаній створили ще 2019 бізнесів за той самий період. Лідером серед юридичних масових засновників є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
ТОВ “АЛЬТОН ОБДЖЕКТ” стало ще одним масовим засновником серед юридичних осіб — 332 компанії. На третій сходинці — ТОВ “БІЗНЕС ІННОВАЦІЯ”: 305 компаній.
77% таких компаній відкриваються у Києві та на Київщині.
Серед таких компаній найпопулярнішими сферами є також оптова торгівля (46,5%) та будівництво (7,5%).
Адвокат Денис Попов зазначає, що велика кількість зареєстрованих бізнесів на одній людині або компанії може бути тривожною ознакою — варто перевірити репутацію та інформацію про таку компанію перед взаємодією.
“Будь-який громадянин або компанія за законом може реєструвати необмежену кількість бізнесів. Водночас це дає змогу недобросовісному бізнесу реєструвати компанії на підставних осіб, які у подальшому не будуть нести відповідальність за зобовʼязання компанії. Найчастіше така тенденція зустрічається в бізнесах, що заздалегідь готуються до банкрутства або в компаніях-одноденках, які не мають на меті реально вести бізнес”, — коментує Денис Попов, адвокат, арбітражний керуючий, юридичний інженер Опендатабот
Всі посилання на компанії та підприємців: https://opendatabot.ua/analytics/mass-beneficiaries-2024
Німеччина готова швидко перенаправити доходи від заморожених російських активів на допомогу Україні, передає Reuters.
“Якщо існуватиме юридично можливий механізм, який дасть нам змогу ще краще розпоряджатися в майбутньому цими фінансовими потоками від заморожених активів, то ми точно відкриті”, – цитує видання слова своїх джерел у міністерстві фінансів Німеччини.
Водночас, передає Reuters, Німеччина наполягає, що готова конфіскувати тільки доходи від російських суверенних активів, а не самі активи. На переконання німецького мінфіну, такий підхід дасть змогу дотриматися основоположного принципу суверенної недоторканності держав.
Повідомляється, що наступного тижня це питання обговорюватимуть на зустрічі міністрів фінансів країн “Великої сімки” в Італії, на яку запрошено також Україну.
Управління поліції охорони в Київській області 22 травня відкрило пропозицію учасників тендеру на закупівлю послуг добровільного страхування фінансових ризиків за чинними договорами охорони.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 620 тис. грн., цінова пропозиція єдиного учасника тендеру СК “Гардіан” – 600 тис. грн.
Компанія очікує на остаточне рішення.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” роздуває доменну піч №2 після короткострокового ремонту третього розряду.
Згідно з інформацією підприємства в середу, капремонт тривав цілодобово протягом шести діб. Роздування ДП-2 триватиме до кінця поточного тижня. На оновлення домни комбінат спрямував понад 85 млн грн.
“Фахівці доменного цеху та інжинірингової служби “Запоріжсталі” спільно з фахівцями “Метінвест-Промсервісу” і “Запоріжвогнетриву” в повному обсязі виконали заплановані роботи з оновлення другої домни. Капремонту передував ґрунтовний підготовчий етап, що дало змогу знизити терміни ремонту на добу”, – зазначив генеральний директор підприємства Роман Слободянюк.
Сукупно на майданчику працювало близько 200 фахівців комбінату та підрядних організацій. Серед основних виконаних робіт – заміна засипного апарату, ремонт устаткування ливарного двору, систем гідравліки та змащення, ремонт металоконструкцій і рейкових шляхів бункерної естакади, а також техобслуговування систем аспірації виробничого агрегату.
Основна мета ремонту ДП-2 – підвищення надійності обладнання та сталості виробничого процесу на доменній печі, поліпшення якості продукції, пояснюється в прес-релізі.
При цьому нагадується, що за час повномасштабної війни “Запоріжсталь” спрямувала на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн. Основна увага була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи в непередбачених умовах.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” за січень-квітень 2024 року наростила випуск прокату на 59,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 844,8 тис. тонн із 530,9 тис. тонн, сталі на 56,1% – до 1 млн 9,3 тис. тонн, чавуну – на 46,5%, до 1 млн 50,4 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
