ПрАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Радомишль” (Радомишль Житомирської обл.), що входить до групи компаній “Перша приватна броварня”, 2022 року наростило чистий збиток порівняно з попереднім роком на 57,3% – до 149,42 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 28 квітня річні збори, її активи за рік зросли на 23,9% – до 3,82 млрд грн, а непокритий збиток – на 7,2%, до 2,23 млрд грн.
Сумарна дебіторська заборгованість комбінату за підсумками року збільшилася на 16,5% – до 1,85 млрд грн, довгострокові зобов’язання – на 20,7%, до 1,43 млрд грн, поточні зобов’язання – на 21,6%, до 3,62 млрд грн.
Компанія збільшила запаси на 57% – до 0,72 млрд грн і на кінець року мала 17,2 млн грн вільних грошових коштів.
Акціонерам пропонується у зв’язку з отриманими збитками дивіденди не виплачувати, погасити отримані збитки за рахунок отриманого в майбутньому прибутку.
Як повідомлялося, ТОВ “Перша приватна броварня” створено 2004 року. Здійснює управління двома пивзаводами – у Львові та Радомишлі сумарною потужністю 2,4 млн гектолітрів пива на рік.
Згідно з інформацією на сайті ППБ, найбільшим акціонером компанії та її СЕО є українець Андрій Мацола, другий за величиною пакет належить ЄБРР. Решту акцій розподілено між концерном Oettinger і керуючими партнерами групи OASIS.
Портфель брендів компанії охоплює пивні марки “Авторське”, StareMisto, “Жигулі Барне”, Oettinger, CervenaSelka, Bavaria, “Галицька корона” та інші, а також дві марки квасу “Львівський” і “Древлянський”.
ПрАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Радомишль” (Радомишль Житомирської обл.), що входить до групи компаній “Перша приватна броварня”, 2022 року наростило чистий збиток порівняно з попереднім роком на 57,3% – до 149,42 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 28 квітня річні збори, її активи за рік зросли на 23,9% – до 3,82 млрд грн, а непокритий збиток – на 7,2%, до 2,23 млрд грн.
Сумарна дебіторська заборгованість комбінату за підсумками року збільшилася на 16,5% – до 1,85 млрд грн, довгострокові зобов’язання – на 20,7%, до 1,43 млрд грн, поточні зобов’язання – на 21,6%, до 3,62 млрд грн.
Компанія збільшила запаси на 57% – до 0,72 млрд грн і на кінець року мала 17,2 млн грн вільних грошових коштів.
Акціонерам пропонується у зв’язку з отриманими збитками дивіденди не виплачувати, погасити отримані збитки за рахунок отриманого в майбутньому прибутку.
Як повідомлялося, ТОВ “Перша приватна броварня” створено 2004 року. Здійснює управління двома пивзаводами – у Львові та Радомишлі сумарною потужністю 2,4 млн гектолітрів пива на рік.
Згідно з інформацією на сайті ППБ, найбільшим акціонером компанії та її СЕО є українець Андрій Мацола, другий за величиною пакет належить ЄБРР. Решту акцій розподілено між концерном Oettinger і керуючими партнерами групи OASIS.
Портфель брендів компанії охоплює пивні марки “Авторське”, StareMisto, “Жигулі Барне”, Oettinger, CervenaSelka, Bavaria, “Галицька корона” та інші, а також дві марки квасу “Львівський” і “Древлянський”.
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт соняшникової олії на 14,5% – до 1 млн 322,611 тис. тонн. Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал знизився на 13,6% – до $1 млрд 355,889 млн ($1 млрд 568,449 млн у першому кварталі 2022 року).
За цей період експорт соєвої олії зріс на 36,6% – до 78,091 тис. тонн, у грошовому вираженні збільшився на 1,6% – до $77,689 млн.
У 2022 році Україна скоротила експорт соняшникової олії на 16,4%, до $4 млрд 290,336 млн, у грошовому вираженні – на 14,5%, до $5 млрд 464,151 млн.
Експорт соєвої олії у 2022 році склав 237,025 тис. тонн, що на 1,7% менше, ніж у 20211 році. У грошовому вираженні експорт зріс на 3,2% – до $304,685 млн.
Національний банк України 17 квітня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників і страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляється в системі держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість становить 413,241 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів – 27 квітня
Тендерне забезпечення відсутнє.
Конференція Зелене будівництво є надзвичайно важливою подією для післявоєнного відновлення України. Адже для росії енергія залишається основною зброєю і засобом шантажу всього світу, а екоцид став повсякденною практикою. Тому головними умовами ефективного відновлення є висока енергоефективність задля енергонезалежності та екологічність для подолання наслідків безпрецедентного екоциду. Ускладнює завдання катастрофічна нестача фінансів через пошкоджену війною економіку. Саме концепція “Зеленого будівництва” і націлена на розв’язання цих проблем.
Проведений захід є платформою для зустрічі, обміну досвідом, спілкування та налагодження наукових і ділових зв’язків між владою різних рівнів, науковцями, викладачами, виробниками, архітектурними і проєктними організаціями, будівельниками, експлуатаційними організаціями та іншими зацікавленими особами в галузі енергоефективного та екологічного будівництва. На жаль, через пандемію коронавірусу та війну три роки захід не проводився. І ось цього року його вдалося відновити стараннями кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури під керівництвом і за модерації завідувачки кафедри, д.т.н., професорки, знаної у світі експертки в галузі “зеленого будівництва”, “зелених конструкцій”, кліматичних змін, енергоефектвності будівництва, учасниці міжнародних проєктів і грантових програм у даній галузі, Тетяни Ткаченко.
13 грудня відбулося пленарне засідання. Приміщення надала генеральна спонсорка конференції Художня студія 22 ART HUB. Відкрила конференцію модераторка, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко. Привітали учасників представники керівництва КНУБА: проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, канд. техн. наук, старший науковий співробітник Олександр Ковальчук; проректор з міжнародних зв’язків, д.екон.н., канд.техн.наук, професор Олена Бондар; голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар; президент Академії будівництва України, д.т.н., проф. Іван Назаренко; д.медичн.наук, перший заступник голови ФСТ «Динамо» України, генерал-майор міліції Віктор Корж; представники провідних українських та іноземних вишів.
На пленарному засіданні пролунали доповіді різного спрямування, але об’єднані однією ідеєю – будівництво об’єктів, що не просто заощаджують енергію, а генерують її більше, ніж споживають, а також не лише не забруднюють довкілля, а мають позитивний на нього вплив. Зокрема, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко розглянула світові стандарти на “зелені конструкції” – поєднання будівельних конструкцій з живими рослинами, і показала, що всі вони мають проблеми. В Україні вони лише згадуються у двох нормативних документах. А результати виконуваних у Київському національному університеті будівництва і архітектури під її керівництвом міждисциплінарні дослідження дозволяють Україні стати локомотивом розроблення цих стандартів на принципово новому рівні. Жвавий інтерес викликала доповідь креативної директорки Архітектурного Бюро – AIMM Анни Іскіердо щодо майбутньої відбудови України. Заступниця голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 “Охорона довкілля”, президентка Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” Світлана Берзіна виступила з проблематичною доповіддю щодо необхідності стандартизованого підходу встановлення екологічних критеріїв та методу оцінювання життєвого циклу для громадських будинків і споруд. Завдяки прекрасній погоді Художня студія 22 ART HUB організувала екскурсію “зеленою покрівлею”, яку провів представник її будівників – компанії «Зінко Україна» – інженер-технолог Геннадій Полєвой. Після екскурсії на цій покрівлі учасники могли поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою кави чи чаю. Одразу після цього Геннадій виконав доповідь, у якій розглянув можливості покращення військових об’єктів “зеленими покрівлями”, здатними зробити їх невидимими з літаків та супутників, а також покращити їхні теплотехнічні характеристики, зменшити звукопроникність, захистити від витікання електромагнітних сигналів тощо.
Другий день конференції було присвячено обміну науковими ідеями та досягненнями. Відкрила засідання і модерувала його початок д.т.н., проф., професорка кафедри технологій захисту навколишнього середовища Олена Волошкіна. Виступили викладачі, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів. Було розглянуто різні технічні аспекти “зеленого будівництва”, можливості підвищення енергоефективності та екологічності. Результати досліджень становлять високу наукову та практичну цінність і потребують широкого впровадження. На завершення засідання було обговорено й прийнято меморандум, основними положеннями якого є потреба негайного розроблення та прийняття передових стандартів “зеленого будівництва”, створення платформи для обміну досвідом, ідеями, спілкування та впровадження розробок у галузі “зеленого будівництва” та проведення Міжнародної конференції “Зелене будівництво” на постійній основі щороку. У завершальному слові Тетяна Ткаченко подякувала всім учасникам і висловила сподівання зустрітися ще ширшим складом наступного року.
Організатори дуже вдячні генеральній спонсорці – Художній студії 22 ART HUB, зокрема її власниці Ельвірі Ханаєвій, за надання конференцзалу, “зелену покрівлю” та спонсорську допомогу. Організатори дуже вдячні інженер-технологу компанії «Зінко Україна» Геннадію Полєвому за цікаву екскурсію на “зелену покрівлю”. Конференцію проведено в рамках грантової програми Європейського Союзу Erasmus + ClimED.
Більше інформації за посиланнями:
БУДІВНИЦТВО, ЕКОЛОГІЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Зелене будівництво, КОНФЕРЕНЦІЯ, післявоєнне відновлення
Україна в січні-березні поточного року експортувала 99 тонн свинини, що на 54,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року (64 тонни).
Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал зріс у 3,5 раза – до $274 тис. ($78 тис. у першому кварталі 2022 року).
Імпорт свинини в січні-березні-2023 скоротився в 4,3 раза – до 3,162 тис. тонн із 13,746 тис. тонн, а в грошовому вираженні спад у чотири рази – до $6,291 млн.
Водночас, згідно з митною статистикою, постачання за кордон м’яса птиці та субпродуктів збільшилися в першому кварталі 2023 року на 20% – до 104,121 тис. тонн, а в грошовому вираженні зростання становить 3,5% – до $180,022 млн.
За цей період імпорт скоротився в натуральному вираженні на 22,3% – до 15,482 тис. тонн, у грошовому – на 28,2%, до $8,372 млн.
Україна 2022 року скоротила постачання свинини на зовнішні ринки в 13 разів – до 293 тонн, тоді як імпорт цієї продукції становив 46,934 тис. тонн (зростання на 15,5%).
У 2022 році країна скоротила експорт м’яса птиці та субпродуктів на 10% – до 413,197 тис. тонн. Імпорт цієї продукції знизився на 37,6% порівняно з 2021 роком – до 74,746 тис. тонн.
