Український онлайн-рітейлер товарів для тварин Pethouse 4 жовтня відкриває свій перший фізичний магазин у Києві, повідомила прес-служба компанії.
Зазначається, що інвестиції у відкриття магазину перевищили 10 млн грн.
Площа магазину на вул. Анни Ахматової, 44а становить 72 кв. м. Асортимент налічує близько 3 тис. товарів. Торговий об’єкт обладнаний системою автономного живлення на випадок блекаутів, повідомила компанія.
До кінця 2025 року Pethouse планує відкрити ще кілька магазинів у столиці, а в 2026 році розглядає подальше масштабування мережі в Києві та інших містах.
Pethouse працює на ринку зоотоварів з 2010 року, раніше був представлений тільки онлайн-магазином. Асортимент охоплює понад 13 тис. товарів для домашніх улюбленців від 338 брендів. Компанія також є співорганізатором і генеральним спонсором першого фестивалю адопції звіряток AdoptMe Days.
За даними Opendatabot, власниками ТОВ «Укрзоогруп», що розвиває інтернет-магазин Pethouse, є Володимир Крижановський (78,9%) і Володимир Тарнопольський (21,1%). За підсумками 2024 року компанія збільшила дохід порівняно з 2023 роком на 55%, до 1,1 млрд грн, і подвоїла чистий прибуток до 41,1 млн грн.
Як повідомляє Сербський економіст, у Чорногорії будують найбільший курортний готельний проект регіону — Carine Resort у Баошичі, який прийме перших гостей у червні 2026 року.
Новий 5-зірковий курорт включатиме близько 800 номерів на береговій лінії в Баошичі, муніципалітет Гостей (Herceg Novi).
В інфраструктуру увійдуть ресторани, винний бутік, пивний сад, кафе a la carte, криті та відкриті басейни, SPA-центр площею ~1000 м², зал для заходів на 500 осіб, зона розваг і внутрішній парк.
Відкриття заплановано на літо 2026 року.
Проект позиціонується як найбільший за масштабом в Чорногорії і регіоні, що робить його помітною ставкою на зміцнення туристичного потенціалу країни.
У 2024 році країна прийняла 2 606 854 туристів, які здійснили 15 594 299 ночівель. При цьому 96,1% ночівель припало на іноземних туристів.
Основні країни-джерела туристів: Сербія (23,5%), Росія (18,3%), Боснія і Герцеговина (8,4 %), Туреччина (4,9 %), Німеччина (4,7 %), Україна (4,3 %), Велика Британія (3,8 %).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1513
Міністерство освіти і науки України завершило державну атестацію вищих навчальних закладів та наукових установ у напрямах агроветеринарних і суспільних наук за новою методикою оцінки наукової ефективності, повідомив експерт інформаційно-аналітичного центру Experts Club, вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Хаустов у блозі, розміщеному в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна.
За його словами, вперше оцінювалися не тільки установи в цілому, а й окремі наукові підрозділи — крок, який повинен «дійсно підтримати найсильніші колективи і стимулювати реальну конкуренцію в українській науці».
«Без фінансування науки немає майбутнього. Ми багаті не тому, що у нас є гроші, а тому, що ми фінансуємо науку», — нагадав Хаустов, цитуючи слова Рональда Рейгана.
Він зазначив, що нова методика атестації «не ідеальна, але необхідна». Серед позитивних змін експерт назвав поділ за напрямками наук і спробу ввести кількісні показники. Однак, за його словами, укрупнення наукових груп (наприклад, об’єднання всіх суспільних наук — економіки, історії, соціології — в одну категорію) створює методологічні перекоси.
«Формула повинна враховувати специфіку дисциплін, а вагові коефіцієнти — бути диференційованими. Зараз же багато що зведено до арифметики, яка не відображає реального внеску вчених», — підкреслив експерт.
Серед проблем Хаустов виділив надмірну бюрократію при заповненні звітів і відсутність автоматизації даних:
«Всі показники вводяться вручну, хоча публікації і патенти вже є в базах ДНТБ і УкрНОІВІ. Ми пропонували створити автоматизовану систему «Наука України», яка б сама збирала дані, але поки все працює вручну».
Він також звернув увагу на дисбаланс між оцінкою вітчизняних і зарубіжних публікацій, а також на недооцінку національних грантів і наукових досягнень.
«Три гривні українського фінансування прирівнюються до однієї гривні іноземної. А сім з одинадцяти показників стосуються публікацій за кордоном. Це спотворює реальну картину і знецінює національні досягнення», — сказав він.
На думку експерта, методику необхідно доопрацювати з урахуванням специфіки галузевої науки і реальних умов роботи українських дослідників.
«Наука — це не формула і не таблиця. Це люди, ідеї і майбутнє країни», — підсумував Володимир Хаустов.
Повна версія відео експерта — на каналі Experts Club:
«Experts Club» — незалежна платформа аналітичних відео та досліджень. Центр регулярно публікує експертні огляди з економіки, науки та бізнесу, об’єднуючи думки провідних аналітиків, вчених і представників бізнесу.
Закарпатська школа представлена в добірці роботами Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Андрія Коцки, Адальберта Борецького та Ференца Семана, які поєднують європейську освіту з національною традицією. Львів репрезентований роботами Олега Мінько, Михайла Ліщинера, Одеса – творами Юрія Єгорова, Костянтина Ломикіна, Валентина Хруща, Крим – натюрмортом Валентини Цвєткової, київська школа – роботами Федора Коновалюка, Володимира Сингаївського, Сергія Шишко.
Покоління «шістдесятників» звучить у творах Віктора Зарецького, Алли Горської, Ігоря Григор’єва, Анатолія Лимарєва, Віктора Григорова, Вудона Баклицького – художників, що поєднали академічну майстерність із пошуками нової образності. Блок класичного українського мистецтва займають пейзажі Григорія Світлицького, Степана Колеснікова та Петра Левченко, Сергія Шишка, Павла Горобця. Особливе місце займають роботи Абрама Маневича, Давида Бурлюка, Василя Хмелюка, Любослава Гуцалюка, Григорія Крука, Олексія Грищенко, чиї твори інтегрують українську культуру у світовий мистецький контекст, а також Марії Примаченко та Івана Марчука, що продовжують бити аукціонні рекорди та репрезентувати українську культуру у світі.
Топ-лотами поточного аукціону стали рідкісні твори: «Українська ніч» (1917) Григорія Світлицького, «Фруктовий сад» (1910-х) Абрама Маневича, «Квітуча магнолія» (1930-х) Адальберта Ерделі, «У кафе» (1964) Ігоря Григор`єва, «Квітковий танок» (1960-х) Алли Горської, «Материнство» (1984-1985) Анатолія Лимарєва, «Гуцулка з півнем» (1967) та «Біля вікна» (1969) Миколи Глущенко, «Очі осені» (1985) Віктора Зарецького, «Місячна ніч» (1980) Івана Марчука, скульптура «Футбол» (1983) Олега Косткевича, «Дівчина з м’ячем» (1998) Юрія Єгорова.
Ювілейний аукціон № 70 «Українське колекційне мистецтво» демонструє широку добірку унікальних творів українського мистецтва ХХ століття. Експозиція буде відкрита для відвідування з 02 по 09 жовтня в залі аукціонного дому Goldens, а також – до ознайомлення – онлайн на сайті www.gs-art.com. З питань реєстрації та участі в аукціоні звертайтесь за тел.: +38 050 462 95 32 або зареєструйтесь на сайті щоб мати можливість робити онлайн ставки самостійно.
Графік роботи виставки та онлайн-аукціону:
02 – 09 жовтня 2025
12:00 – 19:00
Без вихідних.
Вхід на виставку безкоштовний.
Фінал торгів розпочнеться почерговим закриттям лотів – 09 жовтня (четвер) о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com.
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
+38 050 462 95 32
contact@gs-art.com
Україна та Польща обійшли Нідерланди і стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії у 2025 році, що викликало критику на адресу імпорту «клітинних» яєць, заборонених у Сполученому Королівстві з 2012 року. Про це повідомила газета The Guardian.
За інформацією Агентства з рослин і тварин (Animal and Plant Health Agency) Великої Британії, з початку року Україна експортувала в країну 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, а Іспанія — близько 5 млн кг.
Незважаючи на загальне зниження тоннажу поставок, кількість відправлень зросла — замість великих партій почали експортуватися безліч дрібних партій з країн, де ферми з клітковим утриманням птахів все ще поширені.
Голова Британської ради з яєць (British Egg Industry Council) Марк Вільямс заявив, що британські виробники опиняються в нерівних умовах, оскільки їм доводиться інвестувати в більш суворі стандарти утримання птахів. У той же час імпортні яйця з України та Польщі привозять із систем, заборонених у Великій Британії. Він назвав це «морально неправильним» і закликав уряд вжити заходів для захисту внутрішнього ринку.
Імпорт яєць найчастіше спрямований у сегменти громадського харчування та харчової промисловості, а не в супермаркети (де домінують британські яйця з маркуванням «British Lion»). За оцінками, Велика Британія виробляє близько 88% власних яєць, імпортуючи решту 12%.
Британський уряд заявив, що бере участь у роботі над новими регулюваннями, щоб вирівняти умови для вітчизняних виробників. При цьому тарифне звільнення для України було продовжено на багато товарів після початку війни, але категорія «яйця і птиця» отримала лише короткострокову відстрочку.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення обмежити доступ до публічних даних про підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) у державних реєстрах на час дії воєнного стану.
Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відповідне рішення ухвалено на запит українських виробників озброєнь з метою підвищення рівня їхньої безпеки та захисту від російських атак і диверсій.
За її словами, обмеження діятиме виключно для підприємств оборонної галузі та лише на період воєнного стану.
Уряд підкреслює, що нова норма не вплине на звітність підприємств перед державними органами та партнерами у межах чинних контрактів.
