В Україні з моменту повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємства, при цьому в 2024 році почали роботу 22 підприємства, а у 2025 році – 10, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали у зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишились на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики призупинили роботу”, – розповів він у рамках виставки Agro2Food у Києві у середу.
Експерт зауважив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із положення у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відбудову і на збільшення потужностей по переробці”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства в 2024 році почали роботу з нуля. При цьому у 2025 році було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки “Борошномели України” зауважив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський підкреслив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази і споживачів. Він також відзначив складність із перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки “Борошномели України” вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна “перерахувати на пальцях однієї руки”.
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж у 2021 довоєнному році, коли в державі виготовлялося 3 млн тонн.
ПрАТ “Євроінс Україна” (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 635,1 млн грн чистих премій, що на 71,1% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється у проміжному звіті компанії, розміщеному у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період становили 1,043 млрд грн (більше в 2,2 раза). У перестрахування передано 201,8 млн грн (більше в 2,4 раза).
За вказаний період компанія виплатила 204,9 млн грн, що на 16,7% більше, ніж за аналогічний період рік тому. При цьому адміністративні витрати становили 53,037 млн грн, що на 49,2% перевершили показник січня-вресеня 2024 року.
Фінансовий результат від операційної діяльності СК “Євроінс Україна” за дев’ять місяців становив 64,5 млн грн , чистий прибуток – 55,8 млн грн , в той час як роком раніше збиток складав 10,060 млн грн і 24,439 млн грн відповідно.
СК “Євроінс Україна” – універсальний non-life страховик, працює на українському ринку з 1992 року. Компанія має 75 представництв по всій країні, має ліцензію на страхування за 16 класами. Активно працює у сегментах автострахування, медичного страхування, страхування майна, відповідальності та вантажів для приватних та корпоративних клієнтів.
СК “Євроінс Україна” є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та ЄВА (European Business Association).
Вчені виявили, що багатий на флаваноли какао-порошок може відігравати значну роль у зміцненні здоров’я артерій, повідомляє видання New Atlas.
У дослідженні, опублікованому нещодавно, вчені проаналізували вплив високофлаванольного какао на функцію артерій у дорослих добровольців. Виявилося, що регулярне споживання такого продукту сприяло поліпшенню еластичності артеріальних стінок – ключового показника серцево-судинної стійкості.
За словами авторів дослідження, додавання продукту з високим вмістом флаванолів какао може розглядатися як один з додаткових методів профілактики захворювань судин і серця. Зокрема, флаваноли стимулюють вивільнення оксиду азоту — речовини, що розширює кровоносні судини і зменшує артеріальний опір.
«Наша робота показує, що втручання з використанням натурального харчового компонента — какао-флаванолів — може поліпшити судинну функцію у дорослих людей без виражених серцево-судинних захворювань», — зазначив провідний автор дослідження.
При цьому дослідники підкреслюють: цей підхід не замінює клінічну терапію, а служить лише допоміжним заходом разом з правильним харчуванням, фізичною активністю і відмовою від шкідливих звичок.
Раніше вже було відомо, що темний шоколад, що містить какао з високим відсотком вмісту флаванолу, асоціюється з більш низьким ризиком серцево-судинних подій. Нові дані підтверджують механізм такого ефекту і відкривають шлях до розробки функціональних харчових продуктів на основі какао-флаванолів.
Світовий попит на золото без урахування позабіржових угод (OTC) у третьому кварталі 2025 року становив 1,26 тис. тонн, що на 5% перевищує результат відповідного періоду минулого року, підрахував World Gold Council (WGC).
Ключову роль продовжили відігравати інвестори: закупівлі в ETF у третьому кварталі склали 222 тонни, попит на монети і злитки – 316 тонн (четвертий квартал поспіль він перевищував 300 тонн). Обсяг закупівель з боку центробанків також залишається на високому рівні в 220 тонн – на 28% більше, ніж у попередньому кварталі.
Пропозиція на ринку золота збільшилася на 3%, до 1,31 тис. тонн. Це квартальний рекорд за всю історію спостережень. Надлишок пропозиції, 55 тонн, абсорбував ринок OTC.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Врожай гречки в Україні в 2025 році на 15% нижчий, ніж роком раніше, що не є проблемою для внутрішнього ринку, проте призведе до росту цін через ажіотажний попит, спровокований ЗМІ, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Експерт пояснив, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти – соняшник, сою, ріпак, а згодом відстоювати свої права на експорт сої та ріпака перед Міністерством економіки та Державною податковою службою без сплати за 10% експортного мита, або посіяти гречку, яка дає врожаю 1,3-1,5 тонна/га, щоб потім її продати по 20 тис. грн за тонну.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив керівник галузевої асоціації.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки.
“Не їдять українці гречку в такій кількості, як ЗМІ намагаються розповісти. Гречка в першу чергу потрібна людям, які хворіють на цукровий діабет. Решта споживачів може без неї обійтися, бо в Україні більше ніж внутрішня потреба вирощується кукурудзяної та пшеничної крупи”, – наголосив керівник спілки “Борошномели України” і закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
Як повідомлялося, у сезоні-2025 українські аграрії скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
Випуск № 2 – жовтень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Друга половина жовтня пройшла під впливом очікувань чергового рішення Комітету ФРС щодо рівня ключової ставки. Попереднє зниження ставки у вересні на 25 базисних пунктів було наслідком стратегії з досягнення інфляції 2%. Тоді у вересні ФРС розпочала цикл пом’якшення, на засіданні Комітету 29 жовтня було ухвалено рішення про ще одне зниження на 25 базисних пунктів до діапазону 3,75–4%. Як повідомив на брифінгу 29 жовтня голова ФРС Джером Пауелл, перспективи зайнятості та інфляції не сильно змінилися з моменту зустрічі у вересні, умови на ринку праці США погіршуються, а інфляція залишається дещо підвищеною.
Отже, економічні перспективи США певною мірою непокоять інвесторів. Проте оптимізму на ринках наприкінці жовтня побільшало, головна підстава – меседжі від президента Дональда Трампа щодо подальшої співпраці з КНР. 29 жовтня Дональд Трамп на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Південній Кореї заявив, що, на його думку, США «укладуть угоду» з Китаєм і це буде «вигідна угода для обох сторін». Зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася 30 жовтня. За її результатами президент США повідомив, що сторони домовилися знизити загальні мита на китайські товари з 57% до 47%, а Китай пообіцяв продовжити експорт рідкісноземельних металів.
Загалом у жовтні долар укріпився до євро саме на тлі очікуваного рішення Комітету ФРС щодо ключової ставки та через озвучені Білим домом плани щодо зустрічі Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Тож не дивно, що 29 жовтня курс EUR/USD утримався на позначці 1,1630. Це фактично відлуння позитивних ринкових настроїв, приводом для яких є і пом’якшення політики ФРС, і очікування домовленостей між КНР і США. Проте деякий відкат у бік падіння курсу долара залишається можливим найближчим часом, адже проти долара може зіграти погіршення ситуації на ринку праці США.
Тим часом в ЄС інвестори очікують, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) збереже процентні ставки стабільними на своєму засіданні в четвер 30 жовтня. Пізніше будуть опубліковані експрес-дані про ВВП за третій квартал та дані про інфляцію за жовтень, але наразі виглядає, що сюрпризів від ЄЦБ чекати не варто, а ставка залишиться на рівні 2%.
Загалом картина для ЄС доволі стабільна, хоча є певні застереження щодо подальшого економічного зростання в єврозоні, зокрема в 2026 році, на тлі нових тарифів США на імпорт з Європи. Також на євровалюту впливає очікування розвитку ситуації з торговельними відносинами між США та КНР, а реальний результат перемовин між країнами може сприяти деякому посиленню волатильності пари EUR/USD.
В Україні долар наприкінці жовтня укріплюється швидше за динаміку, яка відмічена на світових ринках, де з початку жовтня курс EUR/USD показав укріплення долара з рівня 1,1685 до 1,1630. Варто зауважити, що сценарій зміни ключової ставки ФРС вже закладено у курс на міжнародному ринку, тож цей аспект найменше впливатиме на курсові коливання найближчим часом.
Внутрішній український контекст
На валютному ринку України в жовтні помітним є тренд девальвації національної валюти. З початку жовтня гривня планомірно послаблюється до долара: станом на 29 жовтня офіційний курс досяг позначки 42,08 грн/дол., а от на 1 жовтня курс був 41,14 грн/дол. Таким чином, гривня за майже місяць втратила 2,28%. Відповідним чином змінюється курс і на готівковому ринку, де середній курс у банках станом на 29 жовтня – 42,25 грн/дол.
Попит на валюту на міжбанківському валютному ринку зростає, але Нацбанк не поспішає збільшувати інтервенції. Фактично можна констатувати керовану девальвацію, яка здійснюється під чітким контролем НБУ.
У жовтні Bloomberg повідомив про позицію МВФ щодо курсу гривні. У матеріалі видання йдеться, що Фонд тисне на Нацбанк з вимогою провести контрольовану девальвацію гривні. У МВФ вважають, що девальвація стане способом зміцнити фінансування держбюджету, проте, пише видання, у НБУ не погоджуються через високі ризики зростання інфляції. Частково девальвація, дійсно, виправдана через можливість конвертувати отримані від кредиторів і партнерів України кошти за кращим курсом, збільшуючи обсяг наповнення державної скарбниці. Проте здійснити девальвацію різко було б доволі ризикованим рішенням. Наразі йдеться все ж про поступове послаблення курсу гривні, повністю контрольоване з боку НБУ.
На нашу думку, на курсові коливання в жовтні впливали три головних чинники: ситуація з укріпленням долара на світових ринках, збільшення попиту на валюту з боку імпортерів, зокрема і енергетичних товарів та обладнання, а також потреба керуватися закладеними в проєкт нового державного бюджету на 2026 рік параметрами курсу. Нагадаємо, що в документі йдеться про середньорічний курс гривні на рівні 45,7 грн за долар.
Важливий тренд жовтня: помітне зростання попиту на готівкову іноземну валюту з боку населення. Помітне зростання попиту на долари відбувалось і протягом вересня, коли чиста купівля валюти населенням досягла 382,7 млн доларів. Ймовірно, офіційні показники жовтня будуть вищими за показники вересня. У банках зауважують підвищений попит на безготівкову купівлю валюту, що також є важливою ознакою очікувань подальшої девальвації гривні.
Найважливішими чинниками впливу на курсову волатильність залишаються війна та новини з фронту, обстріли енергетичної інфраструктури, а також перехід психологічної позначки курсу – рівень на готівковому ринку понад 42 грн за долар.
Національний банк України буде діяти обережно, традиційно дотримуючись позиції згладжування суттєвих ринкових коливань і намагаючись зберегти певну рівновагу на міжбанку. Головні чинники, що впливатимуть на курсові зміни, – це баланс попиту та пропозиції на ринку, готовність НБУ до інтервенцій, ритмічність надходжень міжнародної допомоги. Важливо і те, якими будуть нові домовленості з МВФ, адже відомо, що директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Україну заради обговорення нового кредитного пакета, сума якого може становити (але це ще не підтверджено офіційно) 8 млрд доларів.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
У жовтні долар переживав на міжнародному ринку незначні коливання в бік зміцнення, так само тривало укріплення американської валюти на українському ринку.
Протягом місяця курс поступово йшов вгору: середній рівень купівлі виріс з 41,01 до 41,8 грн/$, продажу — з 41,52 до 42,25 грн/$, офіційний курс НБУ — із 41,14 до 42,08 грн/$. Укріплення долара відбувається плавно та впевнено.
Протягом жовтня курс купівлі знаходився в коридорі 41,0–41,77 грн/$ за готівковим ринком (середньозважений курс), а продаж був у межах 41,38–42,15 грн/$. У касах банків спред між курсом купівлі та продажу зростав протягом усього місяця і у великих роздрібних банках наприкінці жовтня становив 0,45–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Євро на українському ринку в жовтні рухався в бік зміцнення відповідно до внутрішньоукраїнського тренда девальвації гривні з урахуванням ситуації на світових ринках. Якщо 1 жовтня офіційний курс євро був на позначці 48,3 грн/€, то 29 жовтня – 48,98 грн/€.
Ключові спостереження
Ø Геометрія курсів:
o Курс продажу євро в Україні у жовтні рухався різноспрямовано, але після 21 жовтня взяв впевнений курс на зростання.
o Курс купівлі продовжує активний рух у бік відриву від курсу продажу, спред між курсами в банках зростає та на кінець жовтня знаходиться в межах 0,8–1 грн/€.
Ø Попит і пропозиція:
o Попит на готівковий євро в Україні протягом жовтня спочатку падав, але після більш чіткого окреслення тренда на девальвацію гривні в другій половині місяця попит у готівковому сегменті значно зріс.
o Спред між купівлею та продажем євро, що суттєво відрізняється від спреду в доларовому сегменті, продовжує зростати, це свідчить про невпевненість банків і фінустанов у стабільності цієї валюти: високий спред завжди є платою за ризик і високу волатильність.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Зміцнення долару восени 2025 року було продиктоване оптимізмом щодо початку нової фази торговельної дискусії між США та КНР, а також закладеними заздалегідь ринками рівнями коливань через черговий етап пом’якшення монетарної політики у США.
У структурі заощаджень зараз головну роль гратиме долар, який періодично траншами доцільно продовжувати купувати. Проте для короткострокових прибутків можливим є і частковий вихід із долара після ретельного аналізу інвестиційної стратегії.
Подальше зміцнення долара та чіткий девальваційний тренд надають можливості для отримання дохідності від виходу з доларових інвестицій. Однак глобально в умовах нестабільної гривні такий вихід має супроводжуватися додатковими заходами безпеки – потужними стратегіями збереження капіталу та подальших вкладень гривні в ліквідні активи. Для середньострокової стратегії долар доцільно залишити базою валютного портфеля.
EUR/UAH
Євро на українському ринку демонструє тенденцію до зростання, а високий рівень коливань не дозволяє повною мірою оцінити майбутні дивіденди від купівлі активів у євро. На середньостроковому горизонті євро буде укріплюватися до долара США. Інвесторам доцільно 20–30% портфеля формувати в євровалюті з огляду на потребу в диверсифікації накопичень.
Продавати євро на поточних рівнях недоцільно, адже прогнозований потенціал зростання показує рівні понад 50 грн/€ вже найближчими місяцями. Євро може бути базовою валютою для спекулятивних операцій завдяки високому спреду та більш активній курсовій динаміці.
Загальна стратегія
Зниження ключової ставки ФРС і свіжі дані статистики щодо ринку праці у США можуть вести до послаблення долара. Підтримкою долара в перспективі будуть нові домовленості між США та КНР, адже наразі вони свідчать про деескалацію відносин між державами. Підтримку євро нададуть дані ЄЦБ щодо інфляції та темпів зростання ВВП у країнах-членах.
Інвесторам на найближчий період варто вибирати базою заощаджень долар, але регулярно переглядати свій портфель на предмет його диверсифікації та присутності інших ліквідних валют. Євро може бути важливою частиною портфеля, особливо з урахуванням нестабільної ситуації в США та невпевненості інвесторів щодо подальшого економічного зростання, а також з урахуванням різноспрямованих заяв президента Дональда Трампа, що здатні провокувати сплески на ринках.
На українському ринку відслідковується чіткий тренд на девальвацію гривні, що дає ґрунтовні підстави для інвесторів вкладати кошти у долар як базову валюту та євро як валюту для диверсифікації та можливих короткострокових і спекулятивних операцій. Вдалою стратегією є збереження накопичень завдяки виходу в долар і підвищення можливості вигідного заробітку на курсових коливаннях євровалюти. Враховуючи високі шанси зміцнення долара на українському ринку, на довгостроковому горизонті долар США лишатиметься основним засобом збереження та примноження валютних інвестицій.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
