ВВП Німеччини в четвертому кварталі 2024 року зменшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis), що представило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, передбачав зниження ВВП на 0,1%.
Споживчі та державні витрати в минулому кварталі зросли, проте експорт значно знизився, зазначає Destatis.
У річному вираженні ВВП країни в жовтні-грудні також зменшився на 0,2% з поправкою на кількість робочих днів. Аналітики в середньому не очікували змін. У третьому кварталі економіка Німеччини зросла на 0,1% у квартальному вираженні та скоротилася на 0,3% у річному, як і повідомлялося раніше.
За весь 2024 рік вона зменшилася на 0,2% після спаду на 0,3% роком раніше. Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за четвертий квартал буде опубліковано 25 лютого.
ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» офіційно розпочало процес підготовки до докапіталізації, також є очікування фінансової допомоги від уряду та участь у докапіталізації від міноритаріїв, повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю «Київміськбуду», Владислав Андронов на зустрічі з інвесторами в середу.
Він нагадав, що на 14 лютого заплановані збори акціонерів компанії, на яких заплановано розглянути питання приведення статуту компанії та внутрішніх регламентних документів у відповідність до чинного законодавства, а також створення необхідних умов для додаткової емісії акцій. За словами Андронова, після внесення змін до статуту і положення про наглядову раду вже на наступних зборах може бути вирішено питання самої додаткової емісії.
«У бюджеті міста є текстова норма, що в разі ухвалення рішення зборами акціонерів «Київміськбуду» про докапіталізацію, такі кошти, близько 2,6 млрд грн, передбачено виділити. Щодо міноритарних акціонерів (їм належить 20% КМБ), місто зацікавлене в їхній участі в докапіталізації», – сказав Андронов.
Як повідомлялося, Київська міська рада підтримала рішення (№ 155/9964) про збільшення статутного капіталу ПрАТ «ХК “Київміськбуд” для стабілізації фінансового становища компанії шляхом додаткової емісії та придбання акцій на суму до 2,56 млрд грн. Також Київрада підтримала рішення (№ 155/9963) про звернення до Кабміну з проханням розглянути питання компенсації ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» сумарних запланованих збитків у розмірі 2,28 млрд грн, пов’язаних із добудовою об’єктів «Укрбуду», зокрема шляхом пільгових кредитів та інших форм допомоги.
Щодо компенсації за об’єкти «Укрбуду», то місто активно листується з Урядом, але більшість відповідей від міністерств і відомств формально негативні. Зокрема, директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Мінфіну Олександр Корінь відповів, що «питання здійснення вищезазначеної компенсації за рахунок коштів державного бюджету може розглядатися лише в межах його фінансових можливостей, які в умовах гострого бюджетного дефіциту, зумовленого умовами воєнного стану, є вкрай обмеженими».
Таким чином, основна надія інвесторів на запуск проєктів «Київміськбуду» – на додаткову емісію з ресурсів міськбюджету. За словами Андронова, після проходження всіх процедур Київська міська рада планує виділити компанії кошти, передбачені в бюджеті, протягом 2025 року. Щодо етапності відновлення проєктів і термінів їхнього завершення – це вирішуватиметься безпосередньо в «Київміськбуді», з урахуванням фінансових можливостей і будівельної готовності проєктів.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”».
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
ХК «Київміськбуд» створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив у 2024 році, що на 13% менше, ніж у 2023 році, повідомляється у пресрелізі департаменту корпоративних комунікацій Group DF International.
Згідно повідомлення, черкаський “Азот” у 2024 році зберіг рівень виробництва на рівні 1,4 млн тонн, а “Рівнеазот” знизив обсяги на 22% і виготовив 407 тис. тонн проти 528 тис. тонн роком раніше.
Ключовими продуктами, які виготовляли заводи Ostchem, за інформацією Group DF International, стали аміачна селітра – 760,2 тис. тонн (41,9% загального обсягу), КАС – 506,7 тис. тонн (27,9%), карбамід – 401,9 тис. тонн (22,2%), аміак – 75 тис. тонн (4,1%).
Причинами падіння виробництва у холдингу назвали низькі ціни на зернові на глобальних ринках, перебої з електроенергією, триваючу війну та імпорт дешевих неякісних добрив.
“Українські аграрії переживають непрості часи, маржинальність їхнього бізнесу суттєво впала. Це позначається на внутрішньому попиті на мінеральні добрива – іноді пріоритет віддавався дешевшим добривам сумнівної якості, які масово завозились минулого року імпортерами. Ми граємо в довгу, і навіть у найскладніші часи забезпечуємо високу міжнародну якість своєї продукції та 100% виконання зобов’язань. Навіть у періоди вимушених зупинок “Рівнеазоту” через відключення електроенергії ці бізнес-цінності залишалися незмінними, у чому могли переконатися українські фермери”, – зазначив директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
У холдингу повідомили, що у 2024 році середньорічне завантаження потужностей Ostchem не перевищило 70%. Неконтрольований імпорт не дозволяв українським підприємствам працювати на повну.
“На жаль, ми були змушені скорочувати персонал та оптимізувати витрати. За моїми оцінками, падіння у хімічній галузі становило близько 10% і це – результат зростаючого імпорту та неефективної промислової політики”, – зауважив Павлючук.
Він додав, що у 2025 році Ostchem адаптувався до військових умов ведення бізнесу та продовжуватиме фокусуватися на розвитку нових промислових майданчиків, енергоефективності виробництва, забезпеченні стабільної роботи підприємств та підвищенні якості продукції в нових умовах.
“Ключове завдання 2025 року – забезпечення стійкості виробництва в умовах нинішнього нестабільного енергопостачання, зниження виробничих ризиків, витіснення імпорту за рахунок кращої якості.
Довгостроковий стратегічний пріоритет не змінюється: це імпортозаміщення та, відповідно, збільшення частки ринку. Ми продовжимо інвестувати у виробництво найбільш затребуваних добрив та розширювати нашу лінійку продуктів. Йдеться, насамперед, про інвестпроєкти, пов’язані із запуском виробництва карбаміду та промислових газів”, – резюмував Павлючук.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Державні Укрексімбанк, Ощабанк і Укргазбанк (усі – Київ) за жовтень-грудень 2024 року видали кредити від двох до п’яти років на суму біля 2,04 млрд грн в еквіваленті п’ятьом міським радам під плаваючі ставки, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно з нею, найбільше кредитів за цей період видав Укрексімбанк: два в іноземній валюті та три гривневі.
Держбанк, зокрема, у кінці жовтня та на початку листопада минулого року профінансував Броварську міську раду на EUR2,2 млн під плаваючу ставку EURIBOR 6М + 3,58% та Стрийську міську раду (Львівська обл.) на EUR850 тис. під ставку EURIBOR 6М +3,63%. В обох випадках зазначено, що ставка, згідно з умовами договору, не може перевищувати 8%. Обидва кредити видані строком на п’ять років з пільговим періодом протягом першого року.
Ексім також у грудні видав три кредити у національній валюті: Запорізькій міській раді – 200 млн грн під UIRD 3М +3,03%, Мукачівській міській раді – 125 млн грн під трохи вищу ставку UIRD 3М +4,73%, а також Шептицькій міській раді (Львівська обл.) – 16,96 млн грн під UIRD 3М +4,41%. Мукачівська міська рада отримала кредит строком на рік, тоді як Шептицька та Запорізька – на п’ять років, з пільговим періодом до року першої та до півтора року для другої.
В договорах також зазначено, що на момент видачі ці плаваючі ставки становили 16,3% для Запоріжжя, 17,45% – для Шептицька та 18% – для Мукачево і не повинні перевищувати відповідно 21%, 23% та 25% річних.
У свою чергу Ощадбанк наприкінці грудня 2024року видав 840 млн грн Львівській міській раді під UIRD 3М +3,0%, при цьому ставка переглядається щоквартально. Кредит виданий строком на п’ять років, пільговий період – два роки.
Цей держбанк також надав два кредити протягом листопада: 500 млн грн Дніпровській міській раді під змінювану ставку з щоквартальним переглядом UIRD 3М +2,97%, а також 120,8 млн грн Кам’янській міській раді (Дніпропетровська обл.) з фіксованою ставкою 13,5% річних протягом першого року і UIRD 3М +3,0% з другого року з щоквартальним переглядом. Обидві позики видані строком на п’ять років, з передбаченим пільговим періодом у 12 місяців.
Згідно з умовами трьох кредитних угод Ощаду, в усіх випадках ставка не може перевищувати 22%.
Державний Укргазбанк наприкінці листопада 2024 року профінансував Дніпровську міську раду на 100 млн грн: перший рік діє фіксована ставка 13,5% річних, а з другого – плаваюча ставка UIRD 12М +3%, але не більше за 23%. Кредит виданий строком на 5 років, з яких рік – пільговий період.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у 2024 році сплатив 498,9 млн грн податків, що на 24,1% менше, ніж у 2023 році (понад 657 млн грн).
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, ДМЗ у 2024 році, зокрема, сплатив податку на додану вартість 196,7 млн грн, орендної плати за землю – 92,9 млн грн, єдиного соціального внеску – 88,1 млн грн, податку на доходи фізичних осіб – 77,3 млн грн.
Крім того, рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що також входить до групи DCH Олександра Ярославського, відрахував 404,5 млн грн податків. Найбільш вагомими в структурі платежів рудника є рентна плата за користування надрами – 162,1 млн грн, ПДФО – 117,3 млн грн, ЄСВ – 76,1 млн грн.
Сумарно ДМЗ та рудник “Суха Балка” сплатили у 2024 році до бюджетів всіх рівнів 903,4 млн грн податків та зборів.
Як повідомлялося, ДМЗ у першому півріччі 2024 року сплатив 292 млн грн податків, зокрема, 129 млн грн – ПДВ, 28 млн грн – податок на прибуток, 43 млн грн – єдиний соціальний внесок, 38 млн грн – податок на доходи фізичних осіб і 54 млн грн інших видів податків.
Загальна сума сплачених податків рудником “Суха Балка” у цей період становила 167 млн грн. Зокрема, це рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (залізної руди) – 80 млн грн, ЄСВ – 37 млн грн, ПДФО – 34 млн грн і 16 млн грн – інші податки.
ДМЗ в 2023 році сплатив понад 657 млн грн податків, що на 64% вище порівняно з 2022 роком. У структурі платежів до бюджетів усіх рівнів найбільша сума податку на додану вартість – 277,5 млн грн.
Розмір податку на прибуток становив 122 млн грн, єдиного соціального внеску, ренти та інших внесків – 257 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz ДМЗ.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
“Нібулон” наразі увійшов до трійки найбільших експортерів зернових України і два з половиною роки відпрацював із прибутком, зокрема, 2024 року EBITDA становить приблизно $68 млн, повідомив власник одного із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” Андрій Вадатурський в інтерв`ю NV.
Він зауважив, що цей показник є дещо меншим, ніж планував агрохолдинг через складнощі у другій половині року, і додав, що за кілька днів матиме точну цифру фінансових показників за 2024 рік.
Коментуючи інформацію про збільшення частки власного парку “Нібулона” за 2024 рік із 26% до 55%, а обсяги перевезення з 278 тис. тонн до 404 тис. тонн, Вадатурський нагадав, що компанія була побудована на інвестиціях в альтернативні шляхи доставки продукції, зокрема, у водний транспорт. Відповідно було побудувано елеватори на Дніпрі та на річці Південний Буг.
“Тепер усе це стоїть. Херсон під обстрілами, Миколаїв закритий. Флоту працювати ніде. Понад 100 суден заблоковано. Деякі елеватори, навіть на окупованій території, залишилися без води. Каховська дамба розбита у травні 2023-го. У нас відібрали перспективу повернення. Я не уявляю, що річка (перевезення Дніпром) запрацює протягом 5-10 років, навіть після перемоги”, – сказав він.
Для розв’язання цієї проблеми “Нібулон” придбав у компанії Scania (Швеція) автотранспорт у лізинг, було збільшено кількість машин і, звичайно, за рахунок оптимізації, максимально сплановано діяльність, щоб використовувати власний автотранспорт.
“У нас усього 138 нових машин. А так ми придбали десь близько 70 машин, здається, на EUR17 млн. Данія нам також допомогла. Вони піклуються про Миколаївську область. З EIFO, наприклад, ми отримали кредит. Данія нам надала кредит у сільське господарство на 14 років. (…) Десь EUR12,5 млн ми отримали. Ми придбали німецьку техніку”, – повідомив власник агрохолдингу.
Вадатурський додав, що іноземні інвестори вкрай обережно інвестують в Україну, а бюрократична Європа дуже повільно змінює курс і витрачає багато часу на прості речі.
ТОВ “СП “Нібулон” створено в 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більше ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель та змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
