Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 68,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 665,909 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період скоротився на 67% – до $1 млрд 55,080 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (23,38% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,6%) та Польщі (12092%).
Крім того, Україна у січні-вересні імпортувала 5,540 тис. тонн такої продукції, що на 65,4% менше ніж у січні-вересні-2021. У грошах імпорт скоротився на 64,7% – до $3,588 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,16% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,59%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 разу – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $47,502 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період знизився на 55,5% – до $71,226 млн.
У вересні мідь та мідні вироби імпортовано на суму $5,758 млн, експортовано – на $7,083 млн.
Крім того, Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30,8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.) Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Експорт цинку за звітний період становив $1,302 млн (у серпні-вересні експорт не здійснювався), тоді як у січні-вересні-2021 він становив $132 тис. Експорт олова та виробів у січні-вересні-2022 становив $420 тис. (у вересні – $24 тис.) проти $87 тис. за січень-вересень-2021.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила імпорт міді у вартісному вираженні на 59% порівняно з 2020 роком – до $183,161 млн, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс у 2,4 рази до 2020 року – до $206,390 млн.
Україна у 2021 році також наростила імпорт нікелю та виробів з нього на 45,8% порівняно з 2020 роком – до $119,154 млн, алюмінію та виробів з нього – на 30,2%, до $511,190 млн. При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 7,8% – до $8,512 млн, збільшила імпорт олова та виробів з нього на 75,2%, до $4,977 млн, а також наростила цинку та цинкових виробів – на 62,9%, до $93,635 млн.
Експорт алюмінію та виробів з нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів з нього на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Експорт цинку минулого року становив $550 тис., тоді як у 2020 році він становив $69 тис. (зростання у вісім разів). Експорт олова та виробів у 2021 році становив $346 тис. проти $117 тис. за 2020 рік.
Футбольний клуб “Динамо” подарував Державній прикордонній службі України катер на повітряній подушці.
“Динамівці Георгій Бущан, Владислав Супряга, Валентин Моргун та віце-президент футбольного клубу Віталій Сівков відвідали охоронців кордону з подарунком”, – йдеться у повідомленні на каналі Держприкордонслужби України у Telegram у п’ятницю.
Наголошується, що бійці Держприкордонслужби вирішили назвати новий аерохід “Динамівець”.
Він стане надійним помічником з охорони та оборони кордону, наголосили у відомстві.
Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт чавуну в натуральному вираженні на 55,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 77,356 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період експорт чавуну в грошах скоротився на 56,5% – до $550,490 млн.
При цьому експорт здійснювався в основному в США (41,75% постачань у грошовому вираженні), Польщу (34,1%) та Туреччину (8,7%).
У січні-вересні-2022 Україна імпортувала 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис., тоді як за 9 міс.-2021 імпортувала 149 тонн чавуну на $163 тис. з Німеччини (64,42%), РФ (28,22%) та Словаччини (7,36%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт чавуну в натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 3 млн 235,772 тис. тонн, експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 78,1% – до $1 млрд 642,596 млн При цьому експорт здійснювався в основному в США (53,61% поставок у грошовому вираженні), Італію (22,08%) та Туреччину (9,74%).
За 2021 рік Україна імпортувала 185 тонн чавуну на $226 тис. із Німеччини (74,34%), РФ (20,35%) та Словаччини (5,31%), тоді як 2020 року ввезла 593 тонн на $417 тис.
Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили експорт брухту чорних металів у 12,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35,275 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за цей період скоротився у 13,9 раза – до $12,640 млн.
У той же час, за дев’ять місяців країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 11,1 раза – до 1,554 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту знизилося в 9,7 разу – до $3,279 млн.
Ввезення металобрухту в січні-вересні здійснювалося в основному з Туреччини (78,87% поставок у грошовому вираженні), РФ (14,09%) та Кіпру (5,4%); експорт – до Туреччини (59,42%), Польщі (15,34%) та Німеччини (9,41%).
Крім того, метпідприємства України в січні-вересні-2022 не імпортували продукти прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ДБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, але експортували 258 тонн даної продукції до Індії (104%) тис.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт металобрухту у 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,687 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 разу – до $238,895 млн.
2021 року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 13,1% – до 22,964 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту зросло на 72,4% – до $44,883 млн.
Ввезення металобрухту в 2021 році здійснювалося в основному з Туреччини (60.42% поставок у грошовому вираженні), РФ (33,44%) та Білорусі (1,57%); експорт – до Туреччини (84,85%), Румунії (6,66%) та Польщі (3,45%).
Крім того, метпідприємства України в 2021 році імпортували з РФ 1,603 тис. тонн продуктів прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ГБЖ), що є замінником чавуну та металобрухту, на суму $653 тис., тоді як у 2024 році тис. тонн на $805 тис. При цьому експорт цієї продукції до Індії становив 288 тонн на $91 тис.
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 75,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,311 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за цей період імпорт бокситів у грошах скоротився на 72,8% – до $48,106 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (58,97% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,22%) та Гани (7,49%).
Україна у січні-вересні 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошах зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) та Гани (16,8%).
Україна у 2021 році здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) та РФ (7,14%), тоді як у 2020 році було реекспортовано до Польщі 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, що використовуються як сировина для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (НГЗ), який до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виготовляється глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка у Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію та глинозему.
