Страховий ринок України у 2022 році залишили 26 ризикових страховиків і один зі страхування життя, повідомляється в огляді небанківського фінансового сектору, оприлюдненого на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, у четвертому кварталі 2022 року обсяги валових премій компаній зі страхування життя збільшилися на 9%, а ризикового страхування, навпаки, зменшилися на 8%.
Загалом у 2022 році обсяги премій зі страхування життя зменшилися на 17%, а ризикового страхування – на 21%. Водночас виплати страховиків майже не змінилися, за квартал. При цьому за рік за договорами страхування життя вони зросли на 7%, ризикового страхування – скоротилися майже на третину.
Частка премій з автострахування (КАСКО, ОСЦПВ і “Зелена картка”) у 2022 році збільшилася на 10 п. п. – до 49%. Зокрема, обсяг премій “Зеленої карти” збільшився більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком, а виплат майже на третину. При цьому більш ніж удвічі скоротилися премії з майнового страхування та страхування фінансових ризиків, а їхні виплати зменшилися на 62%.
Обсяг валових премій, переданих у перестрахування, за рік зменшився більш ніж удвічі, а виплати – майже на 60%. За четвертий квартал премії перестраховикам зменшилися на 36%, а виплати – на 40%.
НБУ зазначає, що загальний обсяг резервів збитків страховиків майже не змінився за квартал, проте мав різну динаміку щодо окремих видів страхування: за добровільними видами резерви збитків дещо зменшилися на 7% порівняно з третім кварталом; за обов’язковими видами – збільшилися на 10% щодо попереднього кварталу. У річному вимірі резерви збитків і за добровільними, і за обов’язковими видами страхування зросли на 36%.
Інвестиційні доходи ризикових страховиків у 2022 році зросли майже в півтора раза порівняно з попереднім роком. Більшу частину цих доходів становили відсотки за банківськими депозитами. Однак зростання інвестиційних доходів не змогло покрити збільшення операційних витрат. Коефіцієнт ефективності діяльності збільшився до 88%.
У четвертому кварталі минулого року один із лідерів ринку страхування життя здійснив рекласифікацію інвестиційних доходів, що призвело до їх значного зменшення. Без урахування даних цієї компанії інвестиційні доходи страховиків життя зросли на 30% у річному обчисленні та на 12% у квартальному вимірі. Доходи за депозитами зросли на 36% до попереднього кварталу, тоді як доходи від вкладень в ОВДП залишилися на незмінному рівні.
Ризикові страховики та страховики життя завершили четвертий квартал із незначним збитком, проте за результатами року обидві групи були досить прибутковими.
Рентабельність капіталу ризикових страховиків склала 15%, страховиків життя – 13%.
За четвертий квартал 2022 року обсяг активів страховиків життя збільшився на 3%, а за весь 2022 рік – на 18%. Активи страховиків, що займаються ризиковими видами страхування, дещо зменшилися за квартал, проте зросли на 6% загалом за рік.
Станом на 1 січня 2023 року хоча б один із нормативів платоспроможності та достатності капіталу і ризиковості угод порушували сім страховиків.
Експорт товарів у січні – листопаді 2022 року за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., 2022 року експортувало 11,6 тис. тонн безшовних нержавіючих труб до 46 країн світу, знизивши постачання в натуральному вираженні на 33% порівняно з попереднім роком.
Згідно з пресрелізом компанії в п’ятницю, дохід від реалізації продукції торік становив EUR125,8 млн, скоротившись із 2021 роком на 9%.
Водночас пояснюється, що зниження постачань зумовлене початком широкомасштабної війни та всіма наслідками, спричиненими веденням бойових дій на території України. Зокрема, необхідністю перебудови логістики, дефіцитом електроенергії, обстрілами тощо.
Водночас “Сентравіс” зберіг високий обсяг виробництва на своїх основних виробничих потужностях і входить до топ-10 найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб, констатується в прес-релізі.
Також наголошується, що згідно з рейтингом видання Forbes, компанія “Сентравіс” (Нікополь Дніпропетровської обл.) увійшла до числа 50 найбільших експортерів 2022 року – компаній, які, на думку редакції журналу, “дали можливість вистояти українській економіці”.
“Минулого року ми поставили труби в 46 країн світу. Кожна поставка – окрема історія, адже після початку жорстокої російської агресії потрібно було переконати партнерів, що наша команда здатна виконати всі свої зобов’язання. Ми адаптувалися, стали більш стійкими і продовжуємо розвивати компанію, нарощувати експорт і підтримувати українську економіку”, – сказав генеральний директор “Сентравіса” Юрій Атанасов, якого цитує прес-служба.
При цьому уточнюється, що найбільше безшовних нержавіючих труб “Сентравіс” поставив до Німеччини, Італії та США. Найбільшим попитом користувалися труби загального призначення – 37% від загального обсягу експорту, труби для механічної обробки – 25%, а також труби для інструментального та автомобільного сегментів – 24%.
Як повідомлялося, у лютому поточного року компанія відкрила нове виробництво в Ужгороді, яке спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet). Загальна сума інвестицій склала понад 2,7 млн євро. На новому заводі працюють близько 100 працівників, але вже цього року планується його розширення та будівництво другої черги.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2022 році компанія реалізувала низку масштабних замовлень для таких світових компаній, як Benteler Automotive, LINSTER Edelstahlhandel, Rohr Mertel, Buhlmann Group, Webco, MRC. На підприємстві працює понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних і торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени сім’ї Атанасових.
У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Стабілізація української енергосистеми і певний запас потужності дають можливість обговорювати питання відкриття експорту е/е в Європу, вважає міністр енергетики Герман Галущенко.
“Питання відкриття експорту сьогодні вже на столі. Воно розглядається”, – сказав міністр в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в п’ятницю.
За його словами, залежно від обсягів імпорту, він міг би приносити Україні до 70 млн доларів щомісяця і сприяв би відновленню енергооб’єктів після російських атак.
Водночас очільник Міненерго наголосив, що в разі виникнення дефіциту електроенергії Україна відмовиться від її експорту.
Як повідомлялося, експорт е/е було зупинено наказом міністра енергетики з 11 жовтня 2022 року після початку масованих атак РФ на енергосистему України. Дозволена європейською мережею операторів системи передачі ENTSO-E потужність для експорту становить 400 МВт, для імпорту 850 МВт.
Глава “Укргідроенерго” Ігор Сирота в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” зазначав, що в Україні кілька тижнів поспіль цілодобовий профіцит електроенергії, який доцільно було б продати. Проте він підкреслив, що “в цьому питанні багато політики”, оскільки є низка споживачів, які не отримують електроенергію. Водночас голова генкомпанії пояснив, що такі споживачі позбавлені електропостачання не через дефіцит ресурсу, а саме через низьку пропускну здатність мереж.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) на засіданні в п’ятницю задовольнила запит України на відкриття нової чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму SDR11,6 млрд ($15,6 млрд), повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” інформоване джерело.
За його словами, офіційне повідомлення Фонду очікується найближчим часом у п’ятницю.
Згідно з порядком денним, опублікованим раніше на сайті Фонду, рада директорів також підбила підсумки відкритої в грудні Моніторингової програми для України із залученням ради директорів (PMB).
Як повідомлялося, МВФ 21 березня повідомив про досягнення домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) про нову чотирирічну програму EFF для України на загальну суму SDR11,6 млрд (близько $15,6 млрд). Фонд уточнив, що остаточне рішення ради директорів очікують найближчими тижнями.
Кабінет міністрів 24 березня схвалив проєкт Листа про наміри уряду і Національного банку України до МВФ і проєкт Меморандуму про економічну та фінансову політику. На цьому етапі самі документи традиційно не публікуються.
Програму передбачалося розділити на два етапи. Перший націлений на утримання стабільності, розрахований на 12-18 місяців і заснований на PMB, тоді як другий етап, з великими структурними реформами, націлений на зростання і євроінтеграцію.
Переговорам про нову програму EFF передувала Моніторингова програма PMB. Україна в умовах неготовності МВФ одразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила її у Фонду на термін чотири місяці й отримала схвалення ради директорів 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої зроблено заяву про SLA щодо дострокового завершення програми PMB і переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2024 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
