Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” у 2024 році зменшив споживання води на 34% порівняно з попереднім сезоном завдяки переходу на сучасні підходи до внесення засобів захисту рослин, зокрема, впровадженню менших норм виливу води при внесенні, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
За інформацією агрохолдинга, 2024 року у “Нібулоні” водозабір із поверхневих (річкових) і підземних (свердловинних) джерел склав 80 184 куб. м – це на 34% менше, ніж у 2023 році (121 210 куб. м).
Це стало можливим завдяки використанню сучасних обприскувачів та змішувачів засобів захисту рослин (у “Нібулоні” використовують РЗС-28 заводу Кобзаренка). Нова техніка забезпечує точніше дозування води та ЗЗР, зменшує втрати при приготуванні робочих розчинів і мінімізує надмірне використання води в робочих розчинах, – пояснили фахівці.
Одним із ключових рішень стало впровадження підходу малооб’ємного виливу, що передбачає значне зменшення об’ємів води, які використовуються під час обробки посівів. Завдяки цьому вдалося суттєво знизити норми витрат води на гектар: до 110 л/га – на ґрунтовій схемі, 30–50 л/га – під час страхових обробок. Цей підхід не лише зменшив навантаження на водні ресурси, а й дозволив забезпечити ефективність захисту рослин завдяки точному дозуванню препаратів і контролю параметрів робочих розчинів.
Крім того, у “Нібулоні” було оновлено технологічні карти внесення засобів захисту рослин для основних культур – кукурудзи, сої, пшениці та ріпаку.
Контроль за використанням водних ресурсів посилено на рівні кожного кластеру “Нібулону”. Усі процеси супроводжуються регулярною звітністю та аналізом динаміки використання.
У “Нібулоні” додали, що раціональне природокористування є одним із кроків на шляху до сталого розвитку агрохолдингу.
ТОВ “СП “Нібулон” створено у 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (з них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції і поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) у 2024 році знизило чистий прибуток у 3,48 раза у порівнянні з попереднім роком – до 3,274 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід за цей період зменшився на 11,8% – до 188,732 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець березня становив 128,660 млн грн.
Як повідомлялося, ПрАТ “Промарматура” за підсумками роботи у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 11,407 млн грн проти чистого збитку у 2022 році у розмірі 29,995 млн грн.
Компанія “Промарматура” створена у грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.
За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.
Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.
ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2025 року зі збитком у розмірі 16,87 млн грн, тоді як в січні-березні 2024 року чистий прибуток складав 7,17 млн грн.
Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою у середу в системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід скоротився майже на чверть – до 285,5 млн грн.
Компанія знизила валовий прибуток у 4,6 раза – до 7,49 млн грн, отримавши 14,5 млн грн збитку від операційної діяльності супротив 9,31 млн грн прибутку за перший квартал 2024 року.
За даними “ТАС Дніпровагонмаш”, в січні-березні він виробив 181 вагон та іншу продукцію (в 2024 році за цей період – 177 вагонів), середньореалiзацiйнi ціни вагонів становили 2569,4 тис. грн. На експорт продукція не постачалась.
Основні клієнти – “ТАС Полтаввагон”, ПП “Агропрогрес”, ПСП “Слобожанщина Агро”
“В першому кварталі 2025 року вантажна база залізничної логістики в Україні мала тенденцію до зниження, загальний обсяг залізничних перевезень зменшився у порiвняннi iз аналогiчним перiодом 2024 року, що в свою чергу несприятливо позначилось на попитi на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається у звіті.
Серед причин зниження обсягів перевезень підприємство вказує, зокрема, запровадженням “Укрзалiзницею” тимчасових конвенцій на перевезення вантажів до Угорщини та деяких станцій Польщi; підвищення тарифів на вантажні перевезення; скасування 30% знижки на залiзничнi перевезення зерна з прифронтових територій; зменшення кiлькостi зернових культур для експорту; кібератаку на iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи АТ “Укрзалiзницi” у березні 2025 року.
Окрім того, до зменшення попиту на продукцiю вагонобудування у січні-березні – масовані ракетні обстріли, що суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової інфраструктури.
Частка “ТАС Днiпровагонмаш” в загальному обсязі виробництва вантажних вагонів України у січні-березні 2025 року склала 25,8%. Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв на кiнець першого кварталу 2025 року – 1 млрд 161 млн грн (без ПДВ). Очiкуванi прибутки вiд виконання цих договорiв – 6,8 млн грн.
На початок квітня поточного року на підприємстві працювало 744 особи.
Завод заначає, що найважливішими стратегічними цілями поточного року є вихід на паралельне виробництво на ринку ЄС вагонів, візків У25, комплектуючих та послуг, iнтеграцiя австрійського вiддiлу продаж, а також розробка нової та унiфiкованої випущеної продукції (розробка 3D моделі та КД вагона-хопера для цементу, розробка 3D моделі зерновоза мiсткiстю 105 м3 – аналога вагону Duro Dakovicн).
Як повідомлялось, “ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2024 році збільшив продаж вантажних вагонів на 63,7% порівняно з 2023 роком – до 606 од., виробництво на 59,2% – до 602 од.
Минулого року завод збільшив чистий прибуток на 31,6% – до 62,3 млн грн, чистий дохід – на 61,8%, до 1 млрд 743,7 млн грн.
На 1 травня 2025 року Угорщина запроваджує обмеження руху вантажного транспорту територією країни.
Посольство України в Угорщині офіційно повідомляє, що у зв’язку з оголошеним святковим днем угорською стороною буде запроваджене обмеження руху вантажівок і комбінованих транспортних засобів з максимально допустимою масою понад 7,5 т територією Угорщини у четвер 1 травня з 06:00 до 22:00 год.
Рекомендуємо врахувати цю інформацію під час планування поїздок та міжнародних перевезень.
30 квітня 2025 року виповнюється 50 років з моменту виведення американських військ із В’єтнаму.
50 років тому завершилася не лише В’єтнамська війна (1955-1975), одна з найбільш виснажливих і тривалих війн другої половини ХХ століття, але й тривала боротьба В’єтнаму за незалежність від колоніального панування та іноземного втручання.
Народ В’єтнаму не лише завоював незалежність і об’єднав країну, захищаючи свої землі, але й продемонстрував усьому світові важливість духу народної єдності та віри у свої принципи, що дозволило провести справедливу боротьбу, щоб забезпечити свободу, незалежність та суверенітет країни.
Затяжному військовому конфлікту, в ході якого загинули близько чотирьох мільйонів в’єтнамців (найбільших втрат зазнало громадянське населення) та понад 58 тисяч військовослужбовців США, було покладено край.
30 квітня 1975 року стало історичною подією, коли Північний та Південний В’єтнам офіційно об’єдналися після багатьох років війни з утворенням єдиної Соціалістичної Республіки В’єтнам.
Наразі В’єтнам послідовно дотримується політики «чотирьох Ні»: не вступати у військові союзи; не ставати на бік однієї країни проти іншої; не дозволяти іноземним військовим створювати бази на території В’єтнаму або використовувати територію В’єтнаму як важіль для протидії іншим; і не застосовувати силу або погрожувати її застосуванням у міжнародних відносинах.
Оборонна дипломатія стала опорою в’єтнамської дипломатії. До теперішнього часу В’єтнам бере активну участь у миротворчій місії Організації Об’єднаних Націй, у міжнародному співробітництві в нетрадиційній безпеці, людській допомозі, пошуку та порятунку, пом’якшенні післявоєнних наслідків, тим самим роблячи великий внесок у підтримку міжнародного та регіонального миру, стабільності , співробітництва та розвитку.
Між В’єтнамом і Україною склалися традиційні дружні відносини. Десятки тисяч в’єтнамців навчалися і працювали в Україні. Тисячі в’єтнамців обрали Україну своєю другою домівкою і залишилися тут після навчання та роботи. В Україні
проживає чимала в’єтнамська діаспора (до початку війни налічувала близько 10 тисяч осіб).
Товарообіг між В’єтнамом та Україною впав після початку війни, але зараз знову став зростати, почався обмін делегаціями.
Прем’єр-міністр Вєтнаму Фам Мінь Чін двічі зустрічався з Президентом Зеленським на міжнародних заходах.
Міністр Дмитро Кулеба також зустрівся з Міністром закордонних справ В’єтнаму на зустрічі АСЕАН.
Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ, провів телефонні переговори з віцепрем‘єр-міністром, міністром закордонних справ В’єтнаму Буй Тхань Соном щодо потенціалу двосторонніх відносин та необхідності інтенсифікації діалогу на високому рівні.
Те, що відбувалося у минулому з В’єтнамом протягом десятиліть, дає принаймні два уроки для сучасного світу.
По-перше, слід поважати незалежність, суверенітет та цілісність кожної великої чи малої нації.
По-друге, холодна війна між великими державами лише приносять нещастя малим країнам, які потрапили в пастку цієї конкуренції.
Уроки історії дуже актуальні і можуть бути корисними для встановлення миру в Україні.
Дохід АТ “Укрпошта” у 2024 році був на 5,7% меншим від плану, але збільшився на 11,2% порівняно з показником 2023 року – до 13,65 млрд, грн, повідомила компанія в системі розкриття інформації SMIDA.
В “Укрпошті” пояснили невиконання плану доходiв відсутністю можливості надавати у повному обсязi послуги на територiях де точаться бойовi дiї та на тимчасово окупованих територiях. Через вiйськовi дiї компанія тимчасово втратила контроль над приблизно 12% своїх поштових вiддiлень, здебiльшого в окупованих районах Луганської, Донецької, Херсонської та Запорiзької областей, вказано у повідомленні.
Водночас у компанії повідомили про зростання у 2024 році доходiв від надання майже усiх видів послуг, окрiм пенсiї та грошової допомоги. Доходи компанії від надання послуг “пенсiя та грошова допомога” торік зменшились на 13,3 млн грн за рахунок бiльш високого, нiж очiкувалось вiдтоку пенсiонерiв, передусім у сiльський мiсцевостi, зазначено в її повідомленні у SMIDA.
“Укрпошта” не змогла компенсувати їх за рахунок залучення додаткових пенсіонерів через запуск із запiзненням CRM та новий фронт, йдеться у повідомленні.
В АТ “Укрпошта” наголосили, що товариство змогло зберегти переважну бiльшiсть клiєнтської бази в умовах вiйни, оскiльки не зупиняла своєї дiяльності та працювала в тих районах країни, де були часто закритi банкiвськi установи.
Доходи “Укрпошти” від “торгiвлі” (без собiвартостi реалiзованих товарiв) зменшились у 2024 році на 14,6 млн грн, або 2,6% через “незапущену каталожну торгiвлю та оптимiзацiю мережi в сiльськiй мiсцевостi з метою скорочення ВПЗ (сновна структурна одиниця “Укрпошти”, яка безпосередньо надає поштові, логістичні та фінансові послуги населенню. Може бути стаціонарним і пересуваним – ІФ-У).
Дохід від “інших послуг пошти” зменшився на 2,4 млн грн, або на 0,6%. Водночас, за низкою основних послуг спостерiгалось вiдновлення бiзнес активностi та збiльшення обсягiв, що надало можливiсть забезпечити зростання доходiв порiвняно з аналогiчним перiодом минулого року. Зокрема, доходи від “письмової кореспонденцiї” зросли на 10,1% в порівнянні з показником 2023 року – до 1,6 млрд грн.
Доходи від доставки “дрiбних пакетів” зросли на 25,5% – до 1,08 млрд грн. Від “посилок” за рахунок вiдновлення дiлової активностi зросли на 10,8% – до 2,56 млрд грн, доходи від “розповсюдження перiодичних друкованих медiа” збільшились на 37,8% – до 272,7 млн грн за рахунок росту попиту на дану послугу серед населення та зміну тарифiв.
Доходи “Укрпошти” у 2024 році від міжнародного поштового обміну зросли на 45% у порівнянні з показником 2023 року – до 1,33 млрд грн. Зокрема, доходи від відправлень EMS (міжнародна служба експрес-доставки поштових відправлень, яка надається поштовими адміністраціями країн-учасниць Всесвітнього поштового союзу – ІФ-У) зросли на 26,6% – до 331,7 млн грн.
Дохід від поштових переказів збільшився на 4,8% – до 332,3 млн грн. “Укрпошта” збільшила прийом платежів на 28,3% – до 1,3 млрд грн. Компанія прийняла 91,4 млн одиниць внутрішніх і міжнародних відправлень, 48,8 млн посилок і провела 91,7 млн платежів.
У тексті звіту зазначається, що іншi операцiйнi доходи за 2024 рiк склали 394,2 млн грн, що на 89,1 млн грн бiльше проти фактичних даних за 2023 рiк. Основне збiльшення за рахунок списання кредиторської заборгованостi у розмiрi 157 млн грн перед одним поштовим оператором. Iншi фiнансовi доходи за 2024 рiк становили 123,4 млн грн, що на 3,9 млн грн менше проти аналогiчного перiоду минулого року, зазначено у повідомленні.
У структуру “Укрпошти”, згідно зі звітом, входять 5219 стаціонарних точок, як обслуговують 11,1 тис. точок надання послуг, 2 063 пересувні точки, які обслуговують 20 126 точок надання послуг. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв за 2024 рiк АТ “Укрпошта” становила 31 459 од, зокрема оператори поштового зв’язку – 6 477 осiб, листоношi – 6 658 од. Середня заробiтна плата штатного працiвника “Укрпошти” за 2024 рiк становить 16 144,7 грн.
