Українські підприємства в січні-квітні 2024 року наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $17,217 млн (у квітні – $5,357 млн). Експорт цинку за чотири місяці цього року становив $73 тис. (у квітні – $29 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він становив $48 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Цинк застосовують для захисту сталі від корозії, у виробництві цинкових білил, у металургійній промисловості під час виробництва цинкових листів, виготовлення ливарних свинцевих і мідно-цинкових сплавів. Також використовується як матеріал для негативного електрода в хімічних джерелах струму.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, Україна знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.). Експорт свинцю та виробів з нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн. Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова і виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Свинець йде на виготовлення куль і дробу. Він входить до складу багатьох сплавів, наприклад, сплавів для підшипників, друкарського сплаву, олов’яносвинцевого припою, бронз і латуні.
Олово часто використовують як захисне покриття, завдяки цим властивостям. Є основним складником припоїв і бабітів, типографічних сплавів і бронз.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна в січні-квітні 2024 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн). Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік збільшила імпорт алюмінію і виробів з нього на 7,7%, до $366,463 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього торік зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн. Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українські підприємства в січні-квітні 2024 року, згідно з митною статистикою, збільшили імпорт нікелю та виробів на 60,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $8,484 млн (у квітні – $787 тис. млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн. Україна у 2022 році скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн.
Основна сфера застосування нікелю – металургія. У ній він задіяний у виробництві високолегованих нержавіючих сталей. Додаючи в розплав заліза нікель, металурги отримують міцні та пластичні сплави, які мають підвищену корозійну стійкість і стійкість до високих температур.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) у квітні перевалив 434 тис. тонн кукурудзи і пшениці та повернувся до довоєнних показників, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.
“Не дивлячись на руйнівні пошкодження та блокаду Миколаївського порту, “Нібулон” демонструє відновлення обсягів експорту протягом 2022-2024 рр. та повертає собі частку ринку. Це стає можливим завдяки розвитку альтернативних каналів через Дунайський порт та ефективному використанню можливостей чорноморських портів”, – зазначили в агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, за дев’ять місяців 2023-2024 маркетингового року (МР) “Нібулон” експортував 2,4 млн тонн агропродукції, незважаючи на блокування українських чорноморських портів. Його поточна частка через дунайські порти в першому кварталі 2024 року була в діапазоні 20-30%. В агрохолдингу прогнозують річні обсяги експорту в 2023/24 МР на рівні 3,2-3,4 млн тонни.
“Поки що роботу логістичної інфраструктури “Нібулона” розподілено між двома каналами. Після того як завдяки ЗСУ відновилася робота портів Чорного моря, значна частина обсягів зернових, які ми експортували через “річку”, переорієнтувалася на “велику воду”. Водночас Дунай продовжує відігравати ключову роль для нашого експорту: частка цього каналу в структурі продажів становить 70%”, – розповів директор з торгівлі “Нібулона” Володимир Славинський, якого цитує прес-служба.
Зернотрейдер вважає досягнуті показники своєю беззаперечною перемогою, оскільки працює задля забезпечення зв’язку українських фермерів з міжнародними ринками та для збереження глобальної продовольчої безпеки.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату, який зупинив роботу в Луганській області, в січні-квітні збільшив випуск гофротари на 24,7% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 53,4 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у такий спосіб комбінат ще трохи прискорив темп приросту випуску цієї продукції до аналогічного періоду минулого року – у січні-березні він становив 20,8%, січні-лютому – 12,3%.
Комбінат стабільно посідає друге місце з випуску гофротари після Київського картонно-паперового комбінату (73,1 млн кв. м).
У тому числі у квітні ТУК збільшив виробництво гофротари на 37% до квітня минулого року і на 3,2% до березня поточного – до 14 млн кв. м.
У грошовому виразі обсяг виробництва ТУК за чотири місяці зріс на 9% – до 872,4 млн грн.
Основні підприємства галузі, які надали дані асоціації “Укрпапір”, за січень-квітень наростили випуск картонних ящиків на 21,6%, до 187,4 млн кв. м.
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа АТ “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості. Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг “МХП”, група Lactalis.
Трипільський КК у 2023 році збільшив обсяг товарної продукції на 13,7% до 2022 року, до 2 млрд 480 млн грн, при цьому виробництво гофротари зросло на 17,9% до 145,8 млн кв. м.
