Страхова компанія «Гардіан» (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрала 826,5 млн грн чистих страхових премій, що на 22,8% більше за показник аналогічного періоду 2024 року.
Про це повідомило РА «Експерт-Рейтинг» в інформації про оновлення рейтингу фінансової стабільності страховика на рівні «uaАА» за національною шкалою за підсумками аналізу його діяльності за звітний період.
Обсяг валових премій, отриманих ТДВ «СК »Гардіан” за 9 міс. 2025 року, збільшився на 12,22% до 863,49 млн грн порівняно з обсягом валових премій за аналогічний період 2024 року. Страхові виплати здійснені компанією за даний період, склали 315,3 млн грн, що на 19,07% менше, ніж за 9 міс. 2024 року.
Рівень виплат СК «Гардіан» за підсумками 9 місяців 2025 року порівняно з 9 місяцями 2024 року зменшився на 14,11 в.п. і склав 36,52%.
За даними РА, власний капітал компанії на 30 вересня 2025 року зріс на 7,42% і склав 356,35 млн грн, валові зобов’язання збільшилися на 25,89% до 767,54 млн грн. Унаслідок вищих темпів приросту зобов’язань відбулося зниження співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями на 7,98 п.п. до 46,43%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках СК «Гардіан» протягом періоду на звітну дату зріс на 33,42% до 191,06 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика показав приріст на 1,40 п.п. до 24,89%.
РА також зазначає, що станом на 30 вересня 2025 р. страховик сформував портфель поточних фінансових інвестицій в обсязі 153,71 млн грн, який складався з облігацій внутрішнього та зовнішнього державних запозичень. Наявність у СК «Гардіан» портфеля інвестицій у державних облігаціях позитивно впливала на його забезпеченість ліквідними активами, які в сукупності покривали 44,92% зобов’язань страховика.
Також наголошується, що за підсумками діяльності протягом перших 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року чистий прибуток компанії зріс на 86,31% до 6,01 млн грн, операційний прибуток становив 10,2 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року було отримано операційний збиток.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У США існує реальна загроза припинення виплат за програмою продовольчої допомоги Supplemental Nutrition Assistance Program (SNAP) з 1 листопада через триваючий федеральний урядовий шатдаун. Про це повідомляють дані U.S. Department of Agriculture (USDA) і американські ЗМІ.
У меморандумі USDA від 24 жовтня йдеться про те, що агентство не має наміру використовувати свої резервні кошти (приблизно 5 млрд дол.) на покриття допомог SNAP у листопаді, оскільки фінансування програми не схвалено Конгресом. Понад 41 млн осіб ризикують не отримати продовольчу допомогу в листопаді.
Деякі штати вже попередили: якщо фінансування не буде відновлено, виплати за SNAP не будуть здійснені 1 листопада.
SNAP – найбільша програма продовольчої допомоги в США: вона охоплює приблизно кожного восьмого американця (~42 млн). Призупинення виплат може призвести до серйозних соціальних наслідків: нестача продовольства в низько-прибуткових сімей, посилення залежності від продовольчих банків, збільшення соціальної напруженості.
Поки рішення про фінансування SNAP не ухвалено, штати йдуть на різні заходи: деякі штати оголосили про режим надзвичайної ситуації, щоб використовувати свої власні бюджети для забезпечення виплат у листопаді. Однак такі кроки не гарантують відшкодування частини витрат федеральним урядом. Якщо ситуація не зміниться до кінця жовтня, робота програми в листопаді може бути частково або повністю припинена, що стане серйозним викликом для мільйонів людей, залежних від допомоги на харчування.
Національне агентство з регулювання в енергетиці (ANRE) Молдови затвердило продовження дії та оновлені умови спільного регіонального проєкту з транспортування природного газу за т. зв. «маршрутом 1» через трансбалканський газопровід, який передбачає зниження тарифів на 50% для Молдови та Румунії під час поставок газу в Україну.
Як повідомляє відомство, рішення ухвалено на засіданні ради ANRE 24 жовтня 2025 року за ініціативою операторів систем транспортування газу з Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України. Проєкт спрямований на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення стабільних поставок газу в Україну.
«Рада затвердила продовження терміну дії продукту »Маршрут 1« на шість місяців – з листопада 2025 року по квітень 2026 року, а також 50-відсоткове зниження тарифів на транспортування газу для компаній Vestmoldtransgaz (Молдова) і Transgaz SA (Румунія) на ключових інтерконекторах», – ідеться в рішенні регулятора.
Проєкт Route 1 передбачає використання наявної інфраструктури Трансбалканського газопроводу, який з’єднує Грецію – Болгарію – Румунію – Молдову – Україну.
Через цей маршрут Україна може отримувати газ, що надходить з південного напрямку – з терміналів ЗПГ у Греції (Ревітуса, Александруполіс) і з турецьких сховищ.
Зниження румунського і молдавського тарифу робить поставки цією лінією економічно вигіднішими і підвищує гнучкість закупівель газу з альтернативних джерел.
Німеччина у 2025 році суттєво збільшила кількість депортацій, повідомляє Neue Osnabrücker Zeitung з посиланням на відповідь федерального уряду на запит парламентської фракції Лівої партії.
З січня по вересень 2025 року з ФРН було видворено 17 651 особу, що майже на 3 000 більше, ніж за аналогічний період 2024 року (14 706).
Суттєва частина депортованих — громадяни Туреччини (1 614) і Грузії (1 379). Загалом 18% (3 095 осіб) становлять діти та неповнолітні, а серед видворених — також 275 громадян віком від 60 до 70 років і 54 старші за 70 років. За підсумками 2024 року загальна кількість депортацій становила трохи більш як 20 000 осіб.
Представники Лівої партії засудили дії влади, назвавши політику «нелюдською» і зазначивши, що серед депортованих є учні, літні люди та хворі. За інформацією німецьких ЗМІ, до числа видворених також входять громадяни східноєвропейських країн, включно з Україною, однак точна кількість не розкривається.
Процедура депортації в Німеччині регулюється Законом про перебування іноземних громадян (Aufenthaltsgesetz) і здійснюється федеральними землями за дорученням Міністерства внутрішніх справ. Підставами для видворення є втрата статусу притулку, відмова у продовженні дозволу на проживання або визнання особи загрозою для громадської безпеки.
ALVIVA GROUP, провідний гравець харчової промисловості України, презентувала свій перший експортний бренд Alviva на міжнародній виставці Anuga 2025. Виставка, що є найбільшою та найвпливовішою світовою платформою для зустрічі виробників харчових продуктів і напоїв, проходила з 4 по 8 жовтня 2025 року в німецькому Кельні.
Запуск бренду Alviva є логічним послідовним кроком у реалізації стратегії групи, спрямованої на системне розширення обсягів, географії експорту та диверсифікації експортного асортименту.
На сьогодні асортиментний ряд нового мультикатегорійного бренду включає 33 види продукції у 7 категоріях: вафлі, затяжне і цукрове печиво, круасани, пряники, сендвічний і тостовий хліб, а також снеки. Асортимент бренду сфокусований на форматах, пакуванні та смаках, що мають стабільний попит у Європі та світі. Портфель бренду постійно поповнюватиметься новинками, які відповідають сучасним споживчим трендам, та буде розширений до 100 позицій у 9 категоріях.
Продукція бренду виробляється на 9 виробничих майданчиках групи в Києві, Київській та Полтавській областях. Всі підприємства відповідають міжнародним стандартам ISO та HACCP.
“Наша ключова мета — нарощування експорту готових продуктів. Протягом 5 років ми плануємо довести частку експорту до 25% від загального обсягу виробництва. Адже експорт готової продукції не лише диверсифікує бізнес, але й генерує валютну виручку, що дозволяє інвестувати в модернізацію, автоматизацію та інновації. Це ключ до стійкого розвитку ALVIVA GROUP, — розповів Олександр Варавка, голова Наглядової ради ALVIVA GROUP. — Створення єдиного експортного бренду Alviva дозволить нам ефективніше представляти наш різноманітний асортимент на міжнародних ринках, зміцнюючи позицію групи як надійного постачальника якісної готової продукції з України.”
Протягом 2 років ALVIVA GROUP демонструє позитивну експортну динаміку, підтверджуючи високу конкурентоспроможність української продукції. У 2024 році група експортувала понад 3000 тонн продукції. А лише за 7 місяців поточного року обсяг експорту продуктів бренду КИЇВХЛІБ склав понад 2000 тонн, що на 33% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Продукція групи вже добре відома споживачам із понад 30 країн світу та представлена як в етнічних магазинах, так і в провідних європейських торговельних мережах: Lidl, Maxima, RIMI, Kaufland, Globus, NORFA, Żabka, Linellа, №1, Bonus тощо.
Про ALVIVA GROUP:
ALVIVA GROUP – міжнародна група компаній сфери харчових технологій та послуг, об’єднана спільним менеджментом, стратегією та місією – “Сприяти здоров’ю і добробуту споживачів шляхом виробництва якісних та смачних продуктів харчування”. Продуктовий портфель групи наповнений брендами, які вже завоювали прихильність споживачів: КИЇВХЛІБ, Tarta, Tendi, Norden Brod, British Sandwich, КИЇВМЛИН. Річний грошовий оборот групи перевищує 9 млрд грн*, а сплати до державного бюджету податками та зборами становлять понад 1,2 млрд грн. Зі штатом понад 6000 співробітників ALVIVA GROUP входить до ТОП-100 найкращих роботодавців України** та ТОП бізнес-інвесторів в освіту у 2022-2025 роках, і є одним із провідних гравців харчової промисловості України. Географія експорту групи охоплює 30 країн світу. Земельний банк групи нараховує понад 4 000 гектарів у Київській та Чернігівській областях. Вебсайт групи: alvivagroup.com
*фінансові показники за 2024 рік
Запрошення робочою групою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом України приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи свідчить про визнання того факту, що Україна чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади.
Таку думку агентству Інтерфакс-Україна висказав голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.
«Для нас, як професійної спільноти лобістів, запит Організації економічного співробітництва та розвитку є важливим сигналом: держава чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади», – сказав він.
Шевчук зазначив, що «у цьому контексті Асоціація лобістів України вважає, що бізнес, лобісти та державні інститути мають використати це поєднання двох реформ – антикорупційної та лобістської, як можливість».
За словами Шевчука, зокрема, йдеться про можливість створити стандарти професійної етики й поведінки у сфері лобіювання, які відповідатимуть як вимогам закону, так і очікуванням міжнародних партнерів, а також можливість переглянути внутрішні політики компаній, «особливо тих, хто веде діяльність за кордоном чи у міжнародному контексті, на предмет відповідності вимогам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу іноземних посадовців».
Крім того, на думку Шевчука, таке приєднання буде «сприяти тому, щоб нова система лобіювання стала не лише платформою для інтересів, а й гарантом добросовісної участі в процесах державотворення, створюючи довіру інвесторів та міжнародних партнерів до України».
«Ми віримо, що ці зміни мають перетворитися з формального підходу на дієвий практичний інструмент, і Асоціація готова сприяти навчанню, розробці кодексів, консультаціям і моніторингу. Для України це – шанс підвищити конкурентоспроможність і продемонструвати, що ми здатні діяти відповідно до найкращих міжнародних практик.», – сказав він.
Як повідомлялося, робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи. Основою для цього процесу став підготовлений парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності законопроєкт №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Законопроєкт, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроєктом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг. Законопроєкт також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
