Україна в лютому-жовтні 2024 року продовжує припинення експорту марганцевої руди, відновленого в січні поточного року після дворічної перерви.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у лютому-жовтні експорт марганцевої руди був відсутній, у січні було експортовано до США 44,903 тис. тонн на $6,563 млн.
Водночас за десять місяців-2024 країна везла 84,275 тис. тонн на $18,212 млн із Гани (99,34%), Бразилії (0,50%) і Бельгії (0,12%), у жовтні імпорт був відсутній.
Зростання імпорту припало на липень і серпень поточного року, коли було імпортовано в липні – 17,811 тис. тонн, у серпні – 10,017 тис. тонн марганцевої руди, а у вересні він зріс до 56,447 тис. тонн. За 10 міс.-2023 Україна імпортувала 44,202 тис. тонн марганцевої руди.
Як повідомлялося, Україна у 2022 і 2023 роках не експортувала марганцеву руду, у 2021-му році вивезла 770 тонн на $89 тис. У 2023 році імпортувала 44,203 тис. тонн на $7,020 млн.
Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному виразі на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому – на 66,4%, до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% поставок у грошовому виразі), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ призупинили виплавку феросплавів, згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 11,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $116,252 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 19,4% – до $72,981 млн.
У жовтні імпортовано міді на $11,742 млн, експортовано – на $7,466 млн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Курс біткойна вперше піднявся вище позначки $81 тис. у неділю і продовжує зростання після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США, повідомляє MarketWatch.
Трейдери сподіваються на пом’якшення Трампом регулювання, стосовно криптовалют, оскільки він публічно висловлювався на підтримку розвитку цього сектора.
Біткойн під час торгів у понеділок подорожчав на 2,8% – до $81,241 тис., за даними Coindesk. За останній тиждень найпопулярніша у світі криптовалюта подорожчала на 14%, приріст за останній місяць перевищує 25%. За рік її курс злетів уже більш ніж удвічі.
Республіканці, крім перемоги їхнього кандидата на президентських виборах, наближаються до повного контролю над Конгресом, зазначає Financial Times.
Хоча остаточного результату виборів до Палати представників ще не підтверджено, республіканці перебувають на порозі взяття його під контроль, що “дасть змогу новій адміністрації провести політику підтримування для цифрових активів незабаром після вступу на посаду” Трампа, вважають аналітики Standard Chartered.
“Ми чекаємо позитивних змін на ранньому етапі роботи адміністрації”, зокрема “змін у Комісії з цінних паперів і бірж, що призведе до м’якшої позиції регулювання щодо цифрових активів”, заявив глава відділу досліджень цифрових активів Standard Chartered Джефф Кендрік.
“Біткойн, один із найризикованіших активів, переживає спалах популярності, – вважає професор економіки в Корнельському університеті Есвар Прасад. – Регуляторні хмари розсіюються. Фінансові умови стають більш вільними, а макроекономічні перспективи США продовжують виглядати райдужними”.
“Америка має намір піти шляхом до економічної свободи”, – вважає головний виконавчий директор криптобіржі Coinbase Global Браян Армстронг.
Ефір (ethereum), друга за популярністю криптовалюта у світі, за останній місяць піднялася майже на 20%, за рік – на 52%. Водночас під час торгів у понеділок вона дешевшає на 0,9% – до $3,149 тис., за даними Kraken.
AI Development і Ribas Hotels Group планують у 2025 році відкрити готельний комплекс Dzen Residence в Івано-Франківській області, повідомляють пресслужби компаній.
“Dzen Residence – це новий продукт для українського ринку нерухомості. Ми впевнені, що поєднання японської естетики з карпатською природою створить стабільно високий попит і забезпечить стабільний дохід нашим інвесторам”, – повідомляє співзасновник AI Development Ігор Дідик.
У релізі зазначається, що комплекс буде розташований у селі Яблуниця Івано-Франківської області на висоті 960 м над рівнем моря, з панорамою на Чорногірський хребет. На території 8 гектарів розмістять 86 будиночків 5 категорій площею 42-110 кв.м і кондоготель на 60 номерів 3 категорій. Dzen Residence спроєктовано так, що з кожного будинку відкривається вид на Говерлу, а з номерів кондоготелю – на Петрос.
Інфраструктура комплексу передбачає біобасейн, spa-комплекс площею 655 кв. м з інфініті-басейном і 5 видами саун; зону відпочинку з багаттям, місця для проведення чайної церемонії, занять з йоги, два корти для падел-тенісу; два ресторани з панорамою і фудкорт у зоні коворкінгу; паркінг для авто. Буде споруджено сітка-міст на висоті 15 метрів і облаштовано пішохідну зону навколо річки, на території є джерело води з великим вмістом мінералів; ставки з фореллю і японським коропом. Для проведення бізнес-конференцій або інших заходів спроєктовано великий івент-хол (на 2 тис. кв. м).
Девелопер проекту – AI Development. Комплексне управління готельним комплексом здійснюватиме компанія Ribas Hotels Group. Проєкт розрахований на два етапи будівництва: відкриття першої черги заплановано на 3 квартал 2025 року, другої – на 1 квартал 2025 року. Для інвесторів доступні котеджі площею від 55 м² з мінімальною сумою вкладень $203,5 тис., а також апартаменти в кондоготелі площею від 29 м2 і вартістю від $107,3 тис..
“Ми прогнозуємо середню завантаженість для цього комплексу на рівні 63% із середнім тарифом на проживання $144. Щодо операційної прибутковості наш прогноз сягає на рівні 11,1%. Загальна прибутковість з урахуванням операційної діяльності та капіталізації становить 15,7%”, – повідомив засновник групи компаній Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
AI Development – девелоперська компанія, заснована 2023 року, статутний фонд 50 тис. грн. Засновники компанії – Ігор Дідик та Андрій Бабула, по 50% статутного фонду.
Ribas Hotels Group – міжнародна керуюча компанія повного циклу з 10-річним досвідом, в її портфелі – 55 готелів в управлінні та будівництві, серед них 8 проєктів на Балі, 1 у Молдові, 1 у Польщі. Загальний номерний фонд становить понад 1000 номерів.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 31,9%, до $49,493 млн (у жовтні – $5,939 млн).
Експорт цинку за десять місяців цього року становив $419 тис. (у жовтні – $142 тис.), тоді як у січні-жовтні-2023 він становив $99 тис.
Водночас зросло ввезення цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 61,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 674,047 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, яку оприлюднила Державна митна служба (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 56,3% – до $827,952 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (31,37% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (20,19%) і Туреччини (10,39%).
У січні-жовтні-2024 Україна імпортувала 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис. з Румунії (60,61%) і Польщі (24,24%), тоді як у січні-жовтні-2023 ввезла з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на $169 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому вираженні), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
