Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 43,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,725 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 45% – до $9,343 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Туреччини (62,65% поставок у грошовому виразі), Польщі (8,56%) і Єгипту (6,72%).
Водночас експерти наголошують на невідповідності статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що тільки в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС дає дані тільки щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за десять місяців 2024 року імпортувала 209 тонн титановмісної руди на суму $326 тис. з Китаю (90,80%) і Сенегалу (9,20%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% поставок у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межиріченський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Зростання споживчих цін в Україні в жовтні 2024 року прискорилося до 1,8% з 1,5% у вересні, 0,6% у серпні й нуля в липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Статвідомство нагадало, що в жовтні 2023 року споживчі ціни зросли на 0,8%, тож у річному обчисленні інфляція за підсумками жовтня-2024 року зросла до 9,7% із 8,6% за підсумками вересня, 7,5% за підсумками серпня і 5,4% за підсумками липня.
Вказується, що в жовтні-2024 базова інфляція зменшилася до 1.3% з 1,7% у вересні. З урахуванням того, що в жовтні-2023 вона дорівнювала 0,4%, у річному обчисленні базова інфляція за підсумками минулого місяця зросла до 8,3% з 7,3% за підсумками вересня, 6,5% за підсумками серпня і 5,7% за підсумками липня.
На споживчому ринку в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,2%. Найбільше (на 18,2% і 18,1%) подорожчали овочі та яйця. На 6,9-1,3% зросли ціни на олію, фрукти, молоко і молочні продукти, соняшникову олію, продукти переробки зернових, яловичину, безалкогольні напої, хліб, сало, рибу та продукти з риби. Водночас на 4,2% знизилися ціни на цукор.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,6%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,0% відбулося насамперед завдяки підвищенню цін на послуги лікарень на 1,3% та амбулаторні послуги на 1,2%.
Ціни на транспорт зросли на 0,5% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 0,8% і проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас на 4,7% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, інфляція в Україні 2023 року впала до 5,1% після стрибка 2022 року до 26,6% із 10,0% 2021 року.
Національний банк України наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 р. та її приведення до мети 5% у 2026 році.
Детальніше дивіться на сайті: https://expertsclub.eu/operatyvna-statystyka-pro-inflyacziyu-v-ukrayini/
ПАТ «Укрнафта» 8 листопада оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість – 30,782 тис. грн.
Документи приймаються до 20 листопада.
TENDER, UKRNAFTA, перевезення небезпечних вантажів, СТРАХУВАННЯ
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 4%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 3,1%.
«Раніше, ніж торік, розпочалося і триває збирання пізніх культур, що підтримало показники с/г у ІІІ кварталі. Стабільна робота морського коридору та м’яка фіскальна політика теж підтримували економічну активність», – зазначив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
НБУ зазначив, що такий перегляд оцінки економічної динаміки в третьому кварталі дав змогу загалом підвищити прогноз зростання ВВП цього року з 3,7% до 4%.
Уточнюється, що на кінець III кварталу площі збору пізніх культур на 81% перевищили минулорічні, а обсяги врожаю – на 68%, обсяги перевалки вантажів на експорт у морських портах зросли у 2,1 раза в ІІІ кварталі 2024 року до ІІІ кварталу 2023 року, а обсяги вантажних перевезень залізницею збільшилися на 15%.
«Як і в попередні квартали, у ІІІ кварталі позитивний внесок у зростання ВВП мав інвестиційний попит. Зокрема, його підтримували державні капітальні вкладення в оборонні та пов’язані проєкти, наприклад, виробництво зброї, а також витрати на ліквідацію наслідків руйнувань», – додав Нацбанк.
Він наголосив також на зростанні інвестицій приватного сектору завдяки подальшому поліпшенню фінансових результатів підприємств та через значні їхні потреби в енергоавтономному обладнанні з огляду на складну ситуацію в енергосекторі.
Пояснюючи сповільнення темпів зростання до 2,4% у четвертому кварталі, НБУ вказав як одну з причин більш раннє збирання пізніх зернових та олійних і їхню суттєво меншу врожайність, порівняно з минулим роком, що зумовить від’ємний внесок с/г у зміну реального ВВП.
Щодо 2025 року, то Нацбанк покращив прогноз зростання на I квартал з 1,8% до 2,3%, на II квартал – з 2,8% до 3,4%, очікуючи їхнього прискорення до 4,6% у III кварталі та 6,3% – у IV кварталі, тоді як раніше він оцінював на друге півріччя зростання у 5,1-5,9%.
У результаті загалом на наступний рік прогноз зростання ВВП поліпшено з 4,1% до 4,3%, а в номінальному вираженні – на 100 млрд грн, до 8,72 трлн грн, тоді як на цей рік оцінку номінального ВВП було підвищено на 40 млрд грн – до 7,63 трлн грн.
«Надалі зростання реального ВВП України прискориться (до 4,3% у 2025 році та 4,6% – у 2026 році). Цьому сприятимуть збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту, яке підтримуватиметься зростанням заробітних плат, збільшення врожаїв і стійкий зовнішній попит, а також інвестиції у відновлення, зокрема енергетики», – вказав Нацбанк.
Водночас він наголосив, що стримувати економічне зростання будуть брак робочої сили, безпекові ризики, міграційні процеси та повільна нормалізація економічних умов.
Нацбанк в оновленому звіті зберіг три ключові ризики прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%): триваліший термін та інтенсивність війни, більші бюджетні потреби та більший дефіцит е/е через подальші пошкодження енергетичної інфраструктури.
Серед негативних ризиків з високим ступенем ймовірності (25-50%) додалося також потенційне перенесення на ціни підвищення ставок або додаткового введення податків, хоча його вплив НБУ оцінює як помірний.
Ступінь впливу ризику більш інтенсивного та тривалого блокування вантажного руху через кордон з окремими країнами ЄС в оновленому інфляційному звіті збережено слабким за умови зменшення ймовірності до менш ніж 15%.
До ризику зростання геополітичної напруженості з помірним впливом і рівнем ймовірності 15-25% Нацбанк додав посилену еміграцію.
Крім того, ймовірність позитивного ризику – швидкого відновлення пошкодженої енергоінфраструктури – знижено з 15-25% до менш ніж 15%.
«Баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік посилення цінового тиску», – зазначив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році, зокрема в четвертому кварталі минулого року зростання становило 4,7%. У першому кварталі цього року Держстат оцінив зростання ВВП у 6,5%, у другому – у 3,7%.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні-вересні 2024 року здійснила виплати на 377,4 млн грн, що на 62%, або на 144,5 млн грн, більше за показник за такий самий період 2023 року, повідомляється на сайті страховика.
Зокрема, виплати за КАСКО становили 317,2 млн грн (+56,1%), за ОСЦПВ – 49,7 млн грн (більше в 2,3 раза), за добровільним медичним страхуванням – 4,5 млн грн (-11,1%), виплати за іншими договорами страхування – 10,5 млн грн (+19,4%).
Страхові премії компанії за цей період становили 679,6 млн грн, що на 168,4 млн грн, або на 33% перевищує аналогічний показник за 9 міс. 2023 року. Зокрема, премії з КАСКО збільшилися на 91,6 млн грн (+20,6%) і сягнули рівня 535,6 млн грн, ОСЦПВ – на 70,9 млн грн (+130,5%), до 125,2 млн грн, з інших видів страхування – на 8,8 млн грн (+87,8%), до 18,8 млн грн.
Загальний рівень виплат клієнтам у січні-вересні 2024 року становив 55,5% проти 45,6% за аналогічний період минулого року.
ТДВ “Експрес Страхування” засноване у 2008 році, входить до складу групи компаній УкрАВТО. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій у СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК “Експрес Страхування” є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
В Україні в січні-вересні 2024 року завдяки обігу й використанню сільгоспземель до бюджетів громад надійшло понад 23 млрд грн податків, що на 15% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, свідчать результати дослідження Київської школи економіки (KSE), проведеного на замовлення програми USAID.
Згідно з ними, у липні 2024 року завдяки сільгоспземлям бюджети громад поповнилися на 3,5 млрд грн, що на 13% більше, ніж торік. Це дало змогу частково компенсувати падіння інших податкових надходжень, спричинене переспрямуванням ПДФО, сплаченого військовими, до державного бюджету – приблизно 16% недоотриманих 2,5 млрд грн у липні.
Крім того, частка доходів, пов’язаних із сільгоспземлею, у сукупних податкових надходженнях громад поточного року зросла з 11% до 14%. Громади в липні цього року мали в середньому 90 грн бюджетних надходжень з гектара. Регіоном-лідером за бюджетними надходженнями від обігу та використання сільгоспземель залишається Дніпропетровщина – 261 грн/га за результатами липня.
“Ключовим фактором зростання надходжень громад від обігу та використання сільгоспземель було зростання платежів за оренду комунальних сільгоспземель (+11%) і пожвавлення надходжень від сплати земельного податку (+12%). На фінансах громад також позитивно позначилось збільшення надходжень за мінімальним податковим зобов’язанням (МПЗ). У липні 2024 року сплата за МПЗ становила 116 млн грн, що є найбільшим місячним доходом за податком з початку року”, – наголосили в KSE.
