Україна наразі має право доступу на експорт продукції за 340 торговельними напрямами аграрної продукції, у найближчі п’ять років заплановано відкрити ще 240 ринків, повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук.
“Ми одні з ключових відповідальних у державі за процеси відкриття нових ринків: працюємо з більш ніж 60 країнами щодо продукції рослинного та тваринного походження. Маємо намір відкрити 240 нових ринків протягом п’яти років. А паралельно триває процес інтеграції нашої країни в ЄС. І якщо брати главу 12 щодо продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики, то тільки вона становить 19% обсягу вимог, які загалом стоять перед Україною. Отже, роботи чимало, але ми впораємося, адже відповідальні перед нашими захисниками та майбутніми поколіннями”, – процитувала його виступ на Київському міжнародному форумі пресслужба відомства.
Ткачук також нагадав, що служба є одним із ключових гравців стосовно відкриття нових міжнародних ринків для українського бізнесу, адже відповідає за контроль 100% експорту української аграрної продукції.
“Імплементація вимог ЄС для України зараз є одним із пріоритетів. Але водночас для нас важливо відстоювати і власні інтереси – інтереси українського бізнесу, насамперед. Зокрема, серед завдань зараз – підтримка стабільної торгівлі з країнами-партнерами, усунення бар’єрів, що перешкоджають експорту, зняття обмежень на експорт деяких видів продукції та спрощення процедур сертифікації і транзиту”, – додав він.
Голова Держпродспоживслужби також розповів про цифровізацію всіх процесів і послуг відомства. “Перехід у цифру”, за його інформацією, дасть змогу скоротити терміни отримання дозвільних документів з 5-20 днів до 1-5 днів. Також окремі послуги, такі як реєстрація потужностей, відбуватимуться в режимі реального часу, тобто протягом кількох хвилин.
“Звертатися за послугами можна буде онлайн, без зайвих поїздок, черг і стоп-документів, а також бачити статус надання послуги у власному призначеному для користувача кабінеті онлайн; бачити всі перевірки та їхні результати; і оплачувати послуги легко через єдину систему з автоматичним генеруванням платіжних документів”, – уточнив Ткачук.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в липні-вересні 2024 року зросли на 6,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у третьому кварталі ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 7,8%, у нежитловому – 6,7%, в інженерному – 5,7%. Порівняно з попереднім кварталом поточного року ціни зросли на 1,9%, 1,5% і 1,5% відповідно.
У вересні-2024 до вересня-2023 ціни на будмонтажроботи зросли на 5,9%, при цьому показники збереглися на рівні серпня-2024. За підсумками дев’яти місяців 2024 року будроботи подорожчали на 8,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як повідомлялося, 2023 року ціни будмонтажроботи піднялися на 15,8% порівняно з попереднім роком. Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
НЕК «Укренерго» спільно з польським системним оператором PSE розглядають можливість збільшення імпорту електроенергії в Україну на додаткові 150 МВт, що може дати в загальному підсумку 2,5 ГВт імпорту е/е з Європи, повідомив т.в.о. голови «Укренерго» Олексій Брехт на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
«2100 МВт – це базова величина, яку ми маємо і можемо утримувати. Далі в нас є так звана величина гарантованої аварійної допомоги – це ще 250 МВт. І ми на сьогодні з польським системним оператором опрацюємо ще одну ініціативу, яка може дати додатковий обсяг імпорту в 150 МВт», – сказав він.
За словами Брехта, загальна потужність європейського імпорту досягне, таким чином, 2,5 ГВт. «Загалом це 2500 МВт, це майже 2,5 атомних енергоблока, які нам суттєво допоможуть цієї зими», – наголосив глава компанії.
Як він поінформував, Україна разом із європейськими партнерами розраховує досягти можливості стабільного постачання досягнутих величин імпорту також і після проходження осінньо-зимового періоду 2024-25 рр.
«Ми очікуємо, що навесні ми матимемо динамічну можливість перегляду встановлення певних величин пропускної спроможності (міждержавних перетинів ліній електропередачі) та розраховувати, що вона не буде нижчою, ніж наявна величина», – зазначив Брехт.
Як повідомлялося, Україна та ЄС домовилися про збільшення максимальної потужності можливості імпорту електроенергії з країн ЄС з 1 грудня 2024 р. з поточних 1,7 до 2,1 ГВт.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Своєю чергою, з березня 2025 р. європейські оператори системи передачі матимуть можливість щомісяця переглядати ліміт пропускної спроможності для комерційного обміну електроенергією між ЄС, Україною та Молдовою.
Надходження від інвестицій після закінчення воєнних дій можуть продовжитися, так вважають 74% опитаних українців, 16% у це не вірять і ще 10% не знають, як відповісти, свідчать результати дослідження Gradus Research професійної мобільності українців на тлі кризи людського капіталу.
Згідно з ним, 84% опитаних вірять у створення нових робочих місць після закінчення воєнних дій, 13% не вірять і ще 5% вагалися з відповіддю.
«Залучення на ринок праці літніх людей – ще один стрім, який зараз обговорюється широко в бізнес-спільноті. 70% людей пенсійного віку готові розглядати роботу після настання пенсії. Причина одна: пенсії малі, недостатні, люди готові працювати стільки, скільки зможуть», – повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк під час презентації дослідження на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
За її словами, основними бар’єрами, які є важливими для літніх людей, є обмежена кількість вакансій для них.
Щодо українців загалом, то більшість вважають зміну професії реальним кроком до поліпшення якості життя: понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці.
Крім того, 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності, 18% змінювали роботу більше трьох разів за останні три роки.
Більшість респондентів, які бажають змінити роботу в найближчий рік, воліють працевлаштуватися в Україні – 82%. Однак 9% розглядають можливість роботи за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць усередині країни.
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) та офіційне працевлаштування (40%), комфортні умови праці (39%).
Також 70% респондентів зазначили, що їхнім основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів – гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, що ускладнюють опанування нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) і недостатній рівень навичок (34%).
Більшість опитаних громадян підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» галузях (58%), проте бар’єри залишаються. Основними труднощами жінок у таких професіях є фізичні особливості професій (69%), складність поєднання роботи та сім’ї (43%), стереотипи (36%), нерівна оплата праці (30%) та відсутність відповідної інфраструктури (26%).
Будівництво заводу з виробництва скла в Київській області заплановано розпочати навесні 2025 року, повідомив власник інвестиційного холдингу EFI Group Ігор Ліскі.
“Це дуже складний проєкт, ми займаємося ним уже два роки. Дуже сподіваюся, що до кінця року ми зможемо анонсувати початок будівництва. Ми вже склали повністю технологічну лінію. Сподіваюся, що навесні вже зайдемо на землю”, – розповів Ліскі на 10-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, загальна сума інвестицій в одну виробничу лінію становить близько EUR230 млн, водночас близько EUR100 млн – це кредитно-експортне фінансування від європейських партерів, які фінансують своє обладнання.
Ліскі наголосив, що цей скляний завод – символ відновлення України, тому про експорт у планах наразі не йдеться. Виробництво свого скла допоможе заощадити державі до EUR200 млн валютної виручки на рік, прогнозує бізнесмен.
“Нам би спочатку свої (потреби – ІФ-У) покрити. Зараз ми імпортуємо на одну лінію, після завершення війни нам знадобиться, щонайменше, дві лінії, тому завод ми проєктуємо одразу на дві лінії – це ще EUR200 млн. Скло – дуже перспективний продукт: не тільки технологічні, енергоефективні вікна, він і сонячні панелі, і автомобільна галузь, і броньоване скло. Давайте цього слона їсти частинами. Загалом за 10 років проєкт коштуватиме понад мільярд, і це тільки для України”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у проєкт скляного заводу Ліскі планує інвестувати $80 млн.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції»”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова побудувала близько 600 сталевих бункерів і командних пунктів для Збройних сил України (ЗСУ) та інших підрозділів.
Як повідомив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко в інтерв’ю американському журналу Newsweek, із виготовлених близько 600 бункерів близько 480 використано для створення “криївок”. Ще 120 бункерів використали для виготовлення 20 сталевих командних пунктів, з них близько 14 вже функціонують, а решту доставлено бригадам, які готуються їх використовувати.
Інші чотири командні пункти передадуть Національній гвардії після завершення виробництва. Ще один надійде до підрозділу “Кракен”, що входить до складу Головного управління розвідки.
Створення “криївки” потребує близько тижня. Шість бункерів можна з’єднати в складнішу конструкцію, утворюючи сталевий командний пункт.
За словами Мироненка, “криївки” створені для забезпечення мінімальних комфортних умов військовим, які перебувають поблизу лінії фронту. У 20 командних пунктах можуть розміщуватися командири підрозділів, зберігатися зброя або облаштовуватися спальні місця для військових.
Бункери використовували для зведення укріплень уздовж оборонних ліній України поблизу міста Покровськ Донецької області.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг”(23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг»” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
