Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Міністерство енергетики працює над підготовкою вугледобувних підприємств державного сектору до передачі до Фонду державного майна (ФДМ) та подальшої приватизації, повідомила заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко.
«Міністерство енергетики дійсно підготувало наші пропозиції до програми дій уряду, і ми дійсно працюємо над тим, щоб підготувати всі (вугільні) підприємства до передачі до Фонду державного майна з їхньою подальшою приватизацією та пошуком для них ефективного приватного інвестора», — сказала Москаленко під час онлайн-засідання енергокомітету Верховної Ради в понеділок.
Вона також додала, що Міненерго спільно з Міністерством фінансів вирішило питання щодо компенсації заборгованості із заробітної плати, невикористаних відпусток та всіх інших передбачених законодавством виплат працівникам двох шахт, що ліквідуються: «Шахта № 9» (Волинська область) та шахта «Надія» (Львівська область) .
«Готові проекти з ліквідації шахт, є кошти на виконання робіт з ліквідації, усі, хто бажав перейти на інші підприємства, зробили це», — зазначила заступниця голови Міненерго.
Водночас Москаленко підкреслила, що діяльність ДП «Львовугілля» завжди супроводжувалася боргами, і це питання необхідно вирішувати.
«Борги у «Львовугілля» були завжди з тією чи іншою динамікою і нікуди не зникали, і зараз усі борги залишаються за державними шахтами. Потрібно робити все, щоб оздоровити державне вуглевидобування», — підкреслила Москаленко.
Директор ТРЦ Lavina Mall у Києві Дмитро Лашин залишає компанію Mandarin Plaza Group після восьми років роботи на цій посаді.
«Сьогодні виповнюється рівно 8 років, як я почав працювати в компанії Mandarin Plaza Group. І хочу повідомити вам, що мій контракт закінчився», — повідомив Лашин у LinkedIn.
Відкриття ТРЦ Lavina Mall загальною орендованою площею 127 тис. кв. м відбулося на початку грудня 2016 року.
За даними аналітичної системи YouControl, статутний капітал створеного у 2013 році ТОВ «ТРЦ «Лавіна» (Київ), власника столичного ТРЦ Lavina Mall, становить 279 млн грн. Станом на серпень 2026 року власником ТОВ «ТРЦ «Лавіна»» є кіпрська компанія «Іксорія Бізнес Лімітед» (90%) та АТ ЗНВКІФ «Асборн» (10%), кінцевим бенефіціаром зазначена Марина Дорохіна.
За підсумками 2025 року компанія отримала 1,5 млрд грн доходу, що на 14,68% більше, ніж за 2024 рік, чистий прибуток склав 43 млн 857 тис. грн, що в 238 разів більше, ніж за попередній рік.
LAVINA MALL, КИЇВ, Лашин, РИТЕЙЛ, ТРЦ
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз аналітичного центру Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні, компанія «Амадео», отримала 830,4 млн грн доходу та посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» з 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає наступним чином:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за EUR5 млн та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на EUR5,5 млн, повідомила фінустанова.
“Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими”, – зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.
Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 та №21, які відвідують понад 1,1 тис. дітей і де працюють 250 співробітників.
В цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна й двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.
Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).
Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ “Електронмаш”. Їх закупівлю на EUR5,5 млн профінансовано в межах проєкту “Міський громадський транспорт України II” (UUPTP II).
Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення й кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням та пандусами для маломобільних пасажирів.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року львівський концерн “Електрон” після перемоги в тендері підписав із КП “Тернопільелектротранс” контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю EUR5,5 млн, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ “Електронмаш”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ЄІБ надав Україні EUR4,5 млрд фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.
Генеральний секретар «ООН Туризм» (UN Tourism) Шайха Насер Аль-Нувайс під час одноденного візиту 15 серпня висловила підтримку українському народу та оголосила низку міжнародних ініціатив на підтримку туризму в Україні; серед перспективних напрямків розвитку вона назвала медичний туризм, ІТ та цифрові технології, повідомила прес-служба Державного агентства розвитку туризму України (ГАРТ) агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна має використовувати свої сильні сторони, такі як, наприклад, медичний туризм, ІТ та цифрові технології, і саме вони дають можливість мати міцні позиції для залучення іноземних туристів у майбутньому. Об’єднання під одним дахом усіх стейкхолдерів туристичного процесу та держави може дати великий потенціал», – зазначила Шайха Аль-Нувайс, слова якої наведено в повідомленні.
Вона нагадала, що минуло десять років з того часу, як генеральний секретар UN Tourism востаннє відвідував Україну, і цей візит – шанс відновити партнерство «та разом зазирнути в майбутнє».
«Робота з відновлення не може чекати на настання миру. Вона починається вже зараз. ЮНЕСКО та UN Tourism. Культура та туризм. Пліч-о-пліч з Україною. Шлях у майбутнє належить Україні. Але Україна не долатиме його самостійно. UN Tourism буде поруч. І наша робота починається вже зараз», – підкреслила Шайха Аль-Нувайс.
Окрему увагу під час зустрічі з представниками галузі та інноваційно-технологічної спільноти генеральний секретар UN Tourism приділила міжнародній координації та обміну досвідом щодо відновлення туристичних галузей після кризи. Серед потенційних напрямків співпраці – безпека туристичних дестинацій, доступність, безбар’єрність та інклюзивність.
У свою чергу голова ГАРТ Наталія Табака зазначила, що цей візит є свідченням того, що Україна залишається у світовому туристичному інформаційному полі, а її відновлення перебуває у фокусі міжнародного порядку денного.
«Для нас сьогодні туризм насамперед — це збереження та відновлення людей, їхнього емоційного й фізичного здоров’я, зміцнення ідентичності, підтримка громад. І ми дякуємо за підтримку України та за готовність бути поруч у цей історичний для нас час», — зазначила Табака.
Під час візиту UN Tourism оголосила про спеціальну категорію ініціативи UN Tourism «Safe Destinations Challenge» для України. Це технічна підтримка держав-членів у п’яти різних регіонах, одним із яких є Україна. Ініціатива спрямована на пошук інноваційних рішень для безпеки, стійкості та відновлення туристичних дестинацій, особливо після кризових періодів і катастроф, йдеться в повідомленні.
«В умовах повномасштабної війни український туристичний сектор навчився працювати в умовах постійних ризиків — від повітряних тривог і ракетних атак до евакуації, кризових комунікацій та забезпечення безпеки людей. Саме цей широкий досвід може стати основою для нових міжнародних рішень у сфері безпечного та сталого туризму», – зазначила Шайха Аль-Нувайс.
У рамках візиту Генеральний секретар UN Tourism відвідала два об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор та Києво-Печерську лавру, де взяла участь у урочистостях з нагоди святкування її 975-річчя.
Також Шайха Аль-Нувайс вручила нагороди переможцям конкурсу ООН Туризм «Найкращі туристичні села України» у 2024 та 2025 роках. Зокрема, Колочавській (Закарпатська область) та Уричській громадам (Львівська область).
У Україні станом на кінець липня 2026 року працюють 7 865 підприємств та підприємців у ювелірній сфері, з яких 84% зареєстровані як фізичні особи-підприємці, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot. Дослідження опубліковано 17 серпня 2026 року.
Загалом на ринку працюють 6 583 ФОП та 1 282 компанії, що займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів, а також ремонтом прикрас і годинників.
При цьому динаміка двох сегментів помітно відрізняється. Кількість юридичних осіб у ювелірній галузі зростає вже п’ять років поспіль, у тому числі після початку повномасштабної війни. За підсумками 2025 року було зареєстровано на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинили діяльність.
Серед ФОП ситуація менш стабільна. У 2021–2022 роках кількість закриттів перевищила кількість реєстрацій на 498. У 2023 році сегмент повернувся до зростання, а в 2024 році чистий приріст досяг рекордних 611 підприємців. Однак уже в 2025 році тенденція знову змінилася — ФОП, що припинили діяльність, виявилося на 169 більше, ніж нових.
Головним центром ювелірного бізнесу залишається Київ, де зареєстровано 1 365 виробників, продавців та інших учасників галузі.
На другому місці — Запорізька область із 679 підприємствами, далі йдуть Київська область — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484.
Таким чином, незважаючи на домінування малого підприємництва, структура ювелірного ринку України поступово змінюється: кількість ФОП скорочується, тоді як кількість компаній продовжує зростати.
