Україна має значні запаси титану, графіту, марганцю, літію, урану та інші критично важливих матеріалів й працюватиме на налагодженням виробництва компонентів для батарей, сонячних панелей та оборонних технологій, таке бачення стратегії розвитку критично важливих матеріалів (CRM), представив заступник міністра економіки Андрій Телюпа на Конференції з відновлення в Римі URC2025.
“Ціль – за 5 років залучити понад $2 млрд інвестицій і запустити понад 20 проєктів. В перспективі Україна має стати не лише експортером сировини, а виробничою базою green & defense tech у складі ЄС”, – написав він у Facebook.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, програма URC2025 на відміну віж попередніх містила відразу дві окремих події, присвячені CRM – сесію та воркшоп. Серед їх учасників, окрім представників українського уряду, були також представник DFC, ЄБРР, DECOMAR, DG GROW, Chemours, Horizon Capital, TechMet, BGV Group Management.
Окрім того Телюпа на конференції презентував концепцію промислової стратегії України, метою якою зазначено створення сучасної економіки з високою доданою вартістю задля зміцнення безпеки країни та інтеграції її до виробничих ланцюгів ЄС.
“Фокус – на галузях, де маємо конкурентні переваги: машинобудування, сталь, титан, літій, графіт, а також ІТ-сектор і відновлювана енергетика. До кінця 2025 року фіналізуємо стратегію, впровадження заплановане на 2026–2030 роки. Розробку ведемо спільно зі Світовим банком, OECD, UNIDO та Київською школою економіки”, – повідомив заступник міністра.
Він також представив ініціативу “Промисловий Рамштайн”, створену за аналогією з оборонним форматом Defence Rammstein, щоб мобілізувати міжнародну допомогу для відновлення та модернізації промисловості.
“Ініціатива передбачає передачу обладнання як гуманітарної допомоги через G2G-механізми, програми часткового фінансування закупівель, залучення експортно-кредитних агентств для покриття ризиків та здешевлення кредитів, проведення B2B місій, навчання персоналу та сертифікацію виробництв за міжнародними стандартами”, – пояснив Телюпа.
За його словами, окрім того на URC2025 була презентована “Зелена платформа” – цифровий каталог з понад 60 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад та підприємств, створений разом з Офісом зеленого переходу та інтегрований у портал Made in Ukraine.
“(Каталог) стане єдиною точкою входу для всіх, хто шукає кошти на енергоефективні, ресурсозберігаючі та низьковуглецеві рішення”, – зазначив заступник міністра.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, перша віце-прем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко також підписала з United Nations Industrial Development Organization (UNIDO) новий проєкт на базі $188 млн від уряду Японії для зеленої індустріальної відбудови.
Телюпа наголосив, що цей проєкт передбачає трансфер технологій та створення спільних бізнесів з японськими компаніями. У його межах понад 30 тисяч українців отримають нові навички, а українські виробники протестують та впровадять понад 40 передових технологій у агропереробці, циркулярній економіці, ІТ, відновлюваній енергетиці, водні, енергоефективності та телемедицині.
10 липня 2025 року Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) вже всьоме нагороджувала українських жінок- підприємиць у рамках конкурсу «Створено жінками», спрямованого на підтримку жіночого підприємництва.
Цього року на конкурс надійшло 435 заявок від бізнес-вумен з різних регіонів країни з проєктами у найрізноманітніших сферах: сільському господарстві, освіті, здоров’ї, обороні, сталих технологіях, традиційних українських ремеслах, тощо.
Членам журі надзвичайно важко було визначати переможців, адже всі конкурсанти були сильними і достойними.
Серед десятьох фіналісток конкурсу обрали головну переможницю — Ірину Коваль, керівницю ТОВ «Браммер» (Київ), яка отримала від CCI France Ukraine 200 тис. грн на розвиток власної справи, безкоштовне членство у CCFU протягом року.
Компанія “BRAMMER” входить у групу компаній яка вже понад 15 років займається металообробкою, а з початком повномасштабного вторгнення перейшла на виробництво тактичних візків Brammer — які слугують засобами евакуації для порятунку життів військових та цивільних, допомагають військовим у перевезенні боєкомплектів, провізії та спорядження. Ці візки допомогли врятувати понад 120 000 життів. Компанія безплатно передала понад 8 500 одиниць до 90 підрозділів Сил Оборони України.
2-ге місце, 100 тис. грн та спеціальну нагороду від UKRSIBBANK на розвиток справи отримала Любов Лисенко, директор ТОВ «БІОБАЛАНС» (Полтава) — сільськогосподарської компанії, що займається біологічним захистом рослин.
3-тє місце, 100 тис. грн — Марія Ксьондзик, Nesemos Veteran Auto Hub — автосервіс, який безоплатно ремонтує евакуаційний транспорт, навчає ветеранів новій професії та переобладнує автомобілі для людей з інвалідністю.
Спеціальну відзнаку та 100 000 гривень від Yves Rocher отримала Олена Довгополова, INAKSHI architects.
Джерело: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
22 липня, за попередніми прогнозами, в Україні очікується дуже високий стрибок температури повітря, тобто, за +35 і, ймовірно, до +40 градусів і навіть трохи вище, повідомляє синоптик Наталія Диденко.
“У четвер-п’ятницю, 17-18 липня, на значну частину України прорветься, хоча і короткочасно, свіже повітря, температура повітря знизиться до малоймовірних тепер +18+25 градусів, на півдні і сході до +26+30 градусів. Однак вже в наступні вихідні стовпчики термометрів знову поповзуть вгору. Не хочу заздалегідь вас лякати, але на початку, через один, наступного тижня, орієнтовно у вівторок, 22 липня, за попередніми прогнозами, в Україні очікується дуже високий стрибок температури повітря, тобто, за +35 і, ймовірно, до +40 градусів і навіть трохи вище”, – написала вона в телеграм-каналі в неділю.
Діденко зазначила, що «це прогноз попередній, тому що занадто далеко».
У Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) в розпалі вступна кампанія – з початку липня стартували творчі конкурси для абітурієнтів. Серед тих, хто складає іспити цього літа, – українські захисники. Зокрема, ветеран Вадим Гончаренко разом з кількома побратимами вирішили вступати до КНУБА. Вони обрали сучасні та затребувані спеціальності, такі як архітектура, промислове і цивільне будівництво (ПЦБ), фізична культура і спорт (тренерська діяльність), кібербезпека, а також напрям, якому в університеті приділяють особливу увагу, – екологія та технології захисту навколишнього середовища (ТЗНС). За словами ветеранів, вони добре розуміють важливість вищої освіти та перекваліфікації: нові знання допоможуть їм долучитися до великої відбудови країни і знайти себе в мирному житті. Вадим Гончаренко, який пересувається на кріслі колісному, зазначає, що для нього продовження навчання – це виклик і шанс одночасно. Для університету та Ветеранського Кластеру України цей випадок підкреслює актуальність питань безбар’єрності: зараз спільно шукають фінансування на адаптацію освітнього простору під потреби студентів з інвалідністю.
«Війна рано чи пізно закінчиться, а освіта та відбудова – обов’язково будуть. Треба готуватися до цього вже зараз», – зазначила Наталія Гончаренко, керівник Ветеранського Кластеру України, цитуючи відому думку про неминучість миру й розвитку. Як лідер ветеранської організації, вона наголошує на необхідності інвестувати у знання ветеранів вже сьогодні. Наталія додала, що вступна кампанія триває, і ті, хто прагне здобути освіту магістра на бюджетній основі, ще мають шанс подати документи – держава та партнери забезпечують для ветеранів окремі можливості фінансування навчання. Зусиллями Ветеранського Кластеру та КНУБА, за підтримки бізнес-партнерів, уже започатковано програму спеціальних стипендій для ветеранів та їхніх родин. Першим благодійником цієї ініціативи стала компанія Axor Industry. На недавньому заході, присвяченому запуску програми реінтеграції Re:Veterans Platform, заступниця директора з маркетингу Axor Олена Крекніна презентувала програму співпраці роботодавців щодо стажування та працевлаштування ветеранів. Як представник стейкхолдерів, Олена з наступного навчального року готується викладати в університеті, щоб безпосередньо передавати свій досвід ветеранам-студентам.
Ці нововведення впроваджуються в руслі державної політики підтримки захисників. 11 липня КНУБА та Міністерство у справах ветеранів підписали меморандум про співпрацю, який розширює можливості для навчання і професійної адаптації ветеранів та ветеранок України. «Для університету ветеранський напрям – це відповідь на один із головних викликів країни. Ми допомагаємо ветеранам здобути нову спеціальність і повернутися до цивільного життя з актуальними знаннями та навичками», – наголосив ректор КНУБА Олексій Дніпров. За словами заступниці міністра у справах ветеранів Юлії Кіріллової, учасники бойових дій та члени їх сімей тепер можуть безоплатно здобути ступінь магістра в КНУБА, а також отримати іншу спеціальність на основі вже здобутого раніше диплома. Крім того, ветерани та їх діти можуть навчатися у коледжах при університеті згідно з державною програмою (постанова КМУ № 432). Університет, зі свого боку, надає Міністерству експертну підтримку в створенні сучасної ветеранської інфраструктури. Зокрема, фахівці КНУБА та Інституту реінтеграції ветеранів «Архітектура Стійкості» долучені до розробки концепції «ветеранських просторів» – мережі багатофункціональних центрів підтримки ветеранів та їхніх родин. Нагадаємо, що студенти КНУБА, які є дітьми ветеранів, вже зараз можуть отримати компенсацію за рік навчання. Всі ці кроки покликані забезпечити нашим захисникам плавний перехід від військової служби до успішної цивільної кар’єри.
Ветеранська реінтеграція: працевлаштування і підприємництво після війни
Ветеранський Кластер України підкреслює: найважливіший результат усіх освітніх ініціатив – працевлаштований ветеран (та його родина) або ветеран-підприємець, який відкрив власний бізнес. Мета полягає не лише в отриманні диплома, а й у тому, щоб захисники стали економічно незалежними й успішними у мирному житті. Світовий досвід підтверджує, що інтеграція ветеранів у економіку через освіту, роботу або підприємництво дає потужний поштовх розвитку країни.
Світові приклади показують: інвестуючи в освіту ветеранів сьогодні, суспільство отримує не тільки соціально захищених героїв, але й нових професіоналів, менеджерів і новаторів, які здатні розвивати економіку. «Ветерани – це не лише сила, що захищає, а й сила, що будує», підкреслюють в компанії Axor, яка підтримує ветеранські ініціативи. Головне завдання – допомогти захисникам реалізувати свій потенціал у мирному житті. В Україні ця філософія вже втілюється через програми перекваліфікації, партнерства з бізнесом і підтримку підприємництва серед колишніх військових. Адже кожен працевлаштований ветеран або успішний ветеранський бізнес – це не тільки особиста перемога воїна, але й внесок у стійкий розвиток та відновлення країни.
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
