Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мишаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не опуститься нижче рівня 40,20 грн/$1.
“Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень буде здійснювати деякий тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з поточного.
“Особисто моя думка: я бачу курс у червні в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як почнеться сезон збирання врожаю, вивезення погрожуючи, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1”, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.
Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах поточного рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.
“Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості”, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар.
“Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Влітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже до кінця року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року”, – зазначила вона.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу і вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.
Однак на відміну від колег, які очікують на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.
“Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і буде їх використовувати для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність”, – підкреслив він.
Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.
“Нещодавно озвучена представниками регулятора оцінка в $5,5 млрд дуже близька до наших розрахунків”, – резюмував він.
“Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу продовжуватиме залежати від допомоги міжнародних партнерів, стану справ на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення”, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.
Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики і не бачать якихось істотних ризиків для курсової стабільності.
Як повідомлялося, НБУ 3 травня оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Кабінет міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні став поступово знижуватися.
Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Чистий продаж доларів Нацбанком зріс на попередньому тижні до $533,4 млн з $507,8 млн.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Перша ракетка України Еліна Світоліна у двох сетах перемогла “нейтральну” Анну Калинську на ґрунтових змаганнях WTA 1000 у Римі, передає “Суспільне. Спорт”.
Еліна Світоліна вдесяте в кар’єрі грає на турнірі в Римі. Завдяки місцю серед сіяних, перша ракетка України розпочала виступи в Італії з розгромної перемоги у другому колі: у двох сетах здолала італійку Сару Еррані (6:0, 6:2).
У третьому колі українка зустрілася з “нейтральною” тенісисткою Анною Калинською. Як повідомляється, спортсменки до 1/16 фіналу Italian Open жодного разу не зустрічалися на корті. Тепер в особистих зустрічах Світоліна має одну перемогу.
Еліна Світоліна (Україна, 19) – Анна Калинська (26) 2:0 (6:3, 6:3)
Світоліна закрила перший сет із рахунком 6:3 на свою користь, у другому сеті до четвертого гейму рахунок був на рівних, проте в п’ятому геймі на подачі Калинської вдалося відіграти два брейкпоїнти, але зрештою Світоліна вийшла вперед у рахунку й у підсумку здобула перемогу 6:3.
Матч Світоліна – Калинська тривав 1:14 годин. Протягом гри українка зробила одну подвійну помилку. Також Світоліна один раз подала навиліт.
У наступному колі перша ракетка України зустрінеться з другою ракеткою світу, “нейтральною” Аріною Сабаєнко.
Еліна Світоліна двічі завойовувала чемпіонство в Римі: у 2017-2018 роках. Востаннє українка виступала в Римі 2023 року, тоді її в першому раунді зупинила інша українка, Леся Цуренко (4:6, 3:6).
Світоліна – остання представниця України на WTA 1000 у Римі. Раніше Даяна Ястремська поступилася Аріні Сабаєнко, а Ангеліна Калініна зазнала поразки від восьмої ракетки світу, гречанки Марії Саккарі.
Завантаження українських готелів зросло в першому кварталі 2024 року в Києві та Одесі, знизилося – у Львові, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” керівник проєкту Hotel Matrix Ольга Міщенко.
“Завантаження українських готелів у першому кварталі 2024 року зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року практично в усіх регіонах, де триває дослідження. У Києві зростання – до 35,44% (+64%), у Буковелі – до 53,91% (на 33%), в Одесі – до 21,85% (+5%). Відзначаємо зниження завантаженості львівських готелів – до 40,15% (- 20%)”, – уточнила вона.
Згідно з даними Hotel Matrix, середній тариф (ADR) за вказаний період у Буковелі становив 5909 грн (-3%), у Львові – 2865 грн (+2%), Києві – 2201 грн (-8%), Одесі – 1827 грн (+6%).
RevPAR (виручка на доступний номер на день) у першому кварталі-2024 у Буковелі становив 3185,8 грн (+29%), у Львові – 1150,2 грн (-20%), Києві – 779,65 грн (+52%), Одесі – 339,3 грн (+1%).
“Ми бачимо, що Львів має негативну тенденцію за показниками завантаженості та виручки на доступний номер. Водночас спостерігається яскравий приріст RevPAR у готелів Києва (+52%)”, – виділила головні тренди кварталу Міщенко.
Hotel Matrix – веб-продукт готельної аналітики, над створенням якого працюють фахівці з Польщі та України. Запущений у травні 2020 року. До теперішнього часу до Hotel Matrix підключено понад 200 готелів в Україні, Польщі та Казахстані.
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 10 травня оголосило про намір укласти з СК “Країна” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг становить 157 тис. грн., цінова пропозиція компанії 40,650 тис. грн.
У тендері брала участь СК “Європейський страховий альянс” із пропозицією 40,652 тис. грн.
Керівник Агентства з міжнародного розвитку (USAID) США Саманта Пауер повідомила про постачання в Україну семи автотрансформаторів, які допоможуть забезпечити мільйони людей електроенергією.
“Після жорстоких атак Росії на енергосистему України Україна потребує критичної допомоги, щоб забезпечити подачу електроенергії мільйонам українців по всій країні. Нещодавно USAID завершив постачання семи автотрансформаторів – крок до розширення їхньої енергетичної потужності”, – написала Пауер у соцмережі Х.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 87,414 тис. тонн із 56,449 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у квітні було експортовано 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 68,8% – до $28,155 млн з $16,684 млн.
Експорт металобрухту в січні-квітні здійснювався в Польщу (83,81%), Грецію (12,39%) і Німеччину (3,65%).
У перші чотири місяці року країна імпортувала 339 тонн металобрухту на $187 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (43,01% у грошовому вираженні), Туреччини (38,17%) і Польщі (8,06%), тоді як у січні-квітні-2023 було ввезено 176 тонн брухту на $64 тис. (49,23% зі Словаччини, 21,54% із Молдови та 15,38% із Нідерландів).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
