Першу чергу найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі в індустріальному парку “Біосенс” (Черкаська обл.) потужністю 25 тис. тонн. на рік планується запустити наприкінці 2026-го або на початку 2027-го року, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“В ІП “Біосенс” стартував монтаж металоконструкцій стін та даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Обсяг інвестицій у першу чергу заводу, яка вироблятиме картопляне борошно, – 960 млн грн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Кисилевський додав, що під час будівництва виробничого корпусу площею 6500 кв. м. використовується технологія беззварного з’єднання високоміцних сталевих елементів, виробниче обладнання вже також доставлене.
“Україна наразі імпортує 100% потреб у картопляному борошні, яке ввозять з-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м’ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів та харчових сумішей швидкого приготування. Але вже з наступного року наша країна не тільки забезпечить власні потреби, а й стане експортером картопляного борошна”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що із залученням державного фінансування в ІП “Біосенс”наразі тривають роботи з розширення під’їзної дороги та підключення до газових мереж. У грудні 2025 року на ці проекти Уряд виділив 24,7 млн грн на умовах співфінансування 50:50.
Кисилевський нагадав, що обов’язковою умовою залучення державних коштів є будівництво на території ІП не менше ніж 5000 кв. м. промислових площ та залучення щонайменше двох учасників.
“Зараз “Біосенс” готує додаткову заявку на додаткове державне фінансування для подальшого розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку”, – додав він.
За інформацією Кисилевського, на 2027 рік заплановане будівництво другої черги заводу – виробництво картоплі фрі потужністю 60-150 тис. тонн на рік із інвестиціями 2,5 млрд. грн.
“McDonald’s та KFC зараз імпортують картоплю фрі для своїх українських мереж через відсутність в нашій країні спеціальних технологій вирощування та переробки. Але вже незабаром такі технології з’являться”, – підкреслює він
Третя черга заводу, яка також вироблятиме картоплю фрі, потребуватиме близько 3 млрд грн інвестицій. Крім того план розвитку ІП передбачає будівництво комплексу зберігання картоплі обсягом 20 тис. тонн, підприємства з переробки картопляної шкірки у білок та крохмаль, а також тепличне господарство у комплексі з когенераційною установкою.
Для розташування майбутніх підприємств ІП вже ініціював розширення існуючих площ з 29,6 га до 40 га. Ще одна ділянка площею 60 га, розташована поруч, розглядається як резервна.
Як повідомлялось, ІП “Біосенс” зареєстровано у серпні 2025 року строком на 30 років. Ініціатором створення парку стало місцеве ТОВ “Фітолан”, яке входить до складу групи компаній “Маїс”, що будує завод в ІП “Біосенс”.
Агропромислова компанія “Маїс” – один з найбільших виробників насіння гібридної кукурудзи, насіння гібридного соняшника, сої в Україні, яка є головним активом групи компаній “Маїс”.
Співвласниками ТОВ “АПК “Маїс” є народний депутат України IV та VI скликань Сергій Терещук та його дружина Марина Чередниченко, а консервуванням та переробкою картоплі в складі групи займається “Філд-Груп”.
Кількість пенсіонерів в Україні станом на 1 липня 2026 року становила 9 млн 976,6 тис. осіб, скоротившись від початку року на 190,5 тис., повідомляє Opendatabot із посиланням на дані Пенсійного фонду України.
Лише протягом другого кварталу кількість одержувачів пенсій зменшилася на 74,4 тис. осіб. Загальне скорочення за перше півріччя вже перевищило показник за весь 2025 рік.
Середній розмір призначеної пенсійної виплати на початок липня становив 7 272,68 грн на місяць. Водночас фактичний розмір виплат суттєво відрізняється залежно від регіону, страхового стажу, заробітку та виду пенсії.
Дані Пенсійного фонду не охоплюють тимчасово окуповані території, на яких українські органи влади не можуть вести повний облік одержувачів виплат.
Україна, пенсіонер, пенсія, демографіяКількість пенсіонерів в Україні скоротилася нижче 10 млн
Кількість пенсіонерів в Україні станом на 1 липня 2026 року становила 9 млн 976,6 тис. осіб, скоротившись від початку року на 190,5 тис., повідомляє Opendatabot із посиланням на дані Пенсійного фонду України.
Лише протягом другого кварталу кількість одержувачів пенсій зменшилася на 74,4 тис. осіб. Загальне скорочення за перше півріччя вже перевищило показник за весь 2025 рік.
Середній розмір призначеної пенсійної виплати на початок липня становив 7 272,68 грн на місяць. Водночас фактичний розмір виплат суттєво відрізняється залежно від регіону, страхового стажу, заробітку та виду пенсії.
Дані Пенсійного фонду не охоплюють тимчасово окуповані території, на яких українські органи влади не можуть вести повний облік одержувачів виплат.
Найвищий середній розмір пенсійної виплати в Україні станом на 1 липня 2026 року зафіксовано у Києві – 9 901,43 грн на місяць, свідчать дані Пенсійного фонду України та Opendatabot.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club зазначає, що столичний показник на 36% перевищує середній рівень по країні, який становить 7 272,68 грн. Друге місце посідає Донецька область із середньою пенсією 8 990,33 грн, третє – Луганська область із 8 752,15 грн.
Найнижчі середні виплати зафіксовані у Тернопільській області – 5 656,53 грн, Чернівецькій – 5 839,45 грн та Закарпатській – 5 917,68 грн.
Таким чином, різниця між Києвом і Тернопільською областю сягає близько 4,25 тис. грн, або 75%. Регіональні відмінності пов’язані зі структурою зайнятості, рівнем колишніх зарплат, страховим стажем та часткою одержувачів спеціальних і професійних пенсій.
Загалом виплати вище середнього рівня по Україні отримують пенсіонери у семи регіонах.
Сайт Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОКО) тимчасово недоступний через технічні причини.
«Через технічний збій сайт УЦОКО тимчасово недоступний. Наші фахівці вже працюють над усуненням проблеми та якнайшвидшим відновленням роботи сайту. Підкреслюємо: тимчасові технічні труднощі не впливають на проведення НМТ. Усі оцінювання відбуваються у штатному режимі», – йдеться у повідомленні Центру у мережі Facebook.
Зазначається, що якщо абітурієнтам необхідно увійти до особистого кабінету учасника НМТ, то можна скористатися посиланням: https://my.testportal.gov.ua/cabinet/login
Як повідомлялося, 17 липня розпочалися додаткові сесії НМТ, які триватимуть до 24 липня
абітурієнт, збій, НМТ, САЙТ, УЦОЯО
Завдяки участі України в проєкті POLARIN у рамках програми «Горизонт Європа» на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують два нових міжнародних дослідження, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
«На «Вернадському» досліджуватимуть аерозольне поширення мікробних угруповань у полярних регіонах у рамках проєкту MICROAIRPOLAR. Другий проєкт – TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані; для нього з борту криголама «Ноосфера» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків», – йдеться у повідомленні НАНЦ у вівторок.
Зокрема, в рамках проєкту MICROAIRPOLAR, який реалізують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія), на трьох станціях в Арктиці та на трьох – в Антарктиці встановлять спеціальне обладнання MicroAirCollector для відбору проб мікроорганізмів із повітря. Вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони, та відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці та Антарктиці, а також між ними.
У рамках другого проєкту — TRICUSO-FLOATS, який реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція), проводитиметься моніторинг вуглецю в Південному океані. Для цього з борту «Ноосфери» запустять 6 аргобуїв із низкою датчиків, які вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю, що допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.
Обидва дослідження розпочнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Також НАНЦ нагадує, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать організаціям з усього світу. MICROAIRPOLAR і TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, які отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в рамках POLARIN.
«Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень і бути активним членом глобальної полярної спільноти», — підсумовують у НАНЦ.
Українські аграрії станом на 21 липня обмолотили 1,34 млн га, або 11% прогнозованих площ, та намолотили 5,47 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці намолочено 2,6 млн тонн із площі 633,2 тис. га за середньої врожайності 41,1 ц/га.
Ячменю намолочено 2,56 млн тонн із площі 580,5 тис. га за врожайності 44,1 ц/га.
Гороху намолочено 301,4 тис. тонн із площі 121,6 тис. га за врожайності 24,8 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 1,597 млн тонн з площі 385 тис. га. У Миколаївській області зібрано 1,303 млн тонн з площі 365,5 тис. га. У Дніпропетровській – 1,005 млн тонн з площі 256,5 тис. га.
Озимий та ярий ріпак уже обмолочено на площі 216,2 тис. га, намолочено 429,6 тис. тонн за середньої врожайності 19,9 ц/га.
