У 97% випадків корупціонери отримують лише штраф
Понад 2 тисячі судових рішень по корупціонерах було вже винесено цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це на 37% більше, ніж торік, проте все ще менше, ніж до початку великої війни. У 97% випадків корупціонери відбуваються штрафом. А найпоширеніша стаття — порушення фінансового контролю: чиновники або не подають декларації, або подають їх із помилками.
2032 рішення винесли суди по справах про корупцію за пʼять місяців 2025 року. За рік рішень побільшало на 37%. Втім це все ще менше, ніж за такий самий період 2021 року.
Кількість рішень поступово зростає після великого спаду після початку повномасштабної у 2022–2023 роках. Тоді подання декларацій було необов’язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі. Майже 5 тисяч рішень винесли суди після повернення обов’язкового подання декларацій у термін у 2024 році. До слова, тоді мали подати також декларації й за попередні роки, якщо це не було зроблено раніше.
Найактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області — там уже винесли 182 рішення, це 9% від загальної кількості. Наслідують Одеська (168), лідер минулих років — Львівська (147), а також Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди. Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч це лише 70 рішень.
У переважній більшості випадків — 97% — корупціонерам призначають просто штраф. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи. Суми штрафів залежать від порушення та мають чималий розбіг: від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію: від 1 до 10 років.
Наразі цьогоріч найбільший штраф отримав аспірант музичної академії з Києва, який за винагороду пропонував іноземним студентам допомогу зі вступом, навчанням та захистом робіт. За що й отримав штраф у розмірі 680 тисяч грн.
Водночас військовослужбовець на Сумщині отримав найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення і отримавши під звіт пристрій нічного бачення та тепловізор, вирішив його привласнити, а згодом продати. За що суд й присудив йому 10 років позбавлення волі.
Варто зазначити, що людина, яка потрапляє до Реєстру корупціонерів, вноситься туди довічно. Проте є декілька підстав, через які можуть виключити дані з реєстру:
У рештах випадків дані про людину перебуватимуть в Реєстрі вічно — навіть якщо йдеться про незначне порушення, як-от у держслужбовця, який одного разу несвоєчасно подав декларацію.
Втім нещодавно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 р., заява №16497/20 ухвалив резонансне рішення на користь заявника та визнав Україну винною у порушені права людини. Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та «навішування ярлика корупціонера» у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.
Наразі на підписі у Президента знаходиться законопроєкт, який має обмежити перебування посадовців, які мають адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, у Реєстрі корупціонерів на 1 рік.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, з 1 до 28 жовтня поточного року виплатить дивіденди акціонерам за 2024 рік у розмірі 660,66 тис грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення ухвалено загальними зборами акціонерів товариства 28 квітня, а 27 червня наглядова рада затвердила порядок і термін їх виплати.
Як повідомлялось, 2024 року товариство збільшила чистий дохід від реалізації більш ніж вдвічі порівняно з 2023 роком – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
За підсумками 2023 року “Укренергомашини” направило на дивіденди 162,23 тис. грн (80% отриманого чистого прибутку згідно з затвердженим урядом нормативом) з розрахунку 0,00038 грн на акцію.
Крім держави, серед акціонерів товариства (за даними НКЦПФР на перший квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.
Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ), що входить до групи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), та офіційне експортно-кредитна агенція Фінляндії Finnvera підписали угоду на EUR30 млн про гарантії для підтримки експорту продукції фінських малих і середніх підприємств (МСП) в Україну.
Згідно з інформацією Європейської комісії, пілотний проект підписано в рамках програми InvestEU і є частиною більш широких зусиль ЄС, спрямованих на зміцнення економічних зв’язків з Україною та підтримку її відновлення і процесу вступу до ЄС.
“Угода дозволяє Finnvera видавати експортні кредитні операції фінським компаніям, які торгують з Україною, під гарантією ЄІФ в рамках механізму гарантування експортних кредитів InvestEU. Це одна з 13 угод, які готуються з національними експортними кредитними агентствами в державах-членах ЄС в рамках цього механізму”, – пояснюється в повідомленні на сайті Єврокомісії у вівторок.
Зазначається, що пілотний проєкт підтримає фінські МСП та середні компанії з кількістю співробітників менше 500 осіб, щоб допомогти в управлінні ризиками та отримати доступ до нових можливостей в Україні навіть в умовах війни. Гарантія ЄІФ доповнює національний механізм розподілу збитків, запроваджений Мінекономіки та зайнятості Фінляндії, який дозволяє Finnvera видавати експортні гарантії Україні за виняткових умов.
“Я вітаю цю угоду… Завдяки підтримці бюджету ЄС та ЄІФ експортна програма допомагає підприємствам ЄС продовжувати торгівлю та зміцнювати наші економічні зв’язки з Україною. Таким чином, вона сприяє подальшій інтеграції економік ЄС та України, а також відновленню України. Я сподіваюся, що найближчим часом буде укладено більше угод за допомогою цієї програми на користь як підприємств ЄС, так і української економіки”, – прокоментував підписання угоди комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс.
Виконавчий директор ЄІФ Мар’ют Фалькстедт зазначила, що фонд доклав значних зусиль, щоб швидко запустити цю програму, усвідомлюючи її потенціал для зміцнення МСП ЄС і підтримки економічної стабільності України в критичний момент. Вона зазначила, що впровадження гарантії є важливим кроком, а подібні угоди в інших країнах ЄС ще більше поширять її вплив.
До того ж, за словами гендиректора Finnvera, з точки зору експортно-кредитного агентства вкрай важливо, що є можливість підтримати зусилля України з відновлення, створюючи одночасно можливості і для фінських компаній.
Банки України в квітні 2025 року видали 458 іпотечних кредитів на суму 834,8 млн грн, що на 5,1% більше, ніж у березні, коли було видано 427 кредитів на 689,4 млн грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
«Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів зберігається на рівні 15%», – прокоментував результати Нацбанк.
Згідно з даними центробанку, в порівнянні з квітнем 2024 року обсяг виданих кредитів зменшився майже вдвічі. Як уточнює НБУ, з 38 опитаних банків іпотечні кредити в березні видавали 11 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 261 у квітні на суму 492,2 млн грн проти 232 у лютому на суму 436,5 млн грн. На вторинному ринку житла було укладено 197 угод на 342,5 млн грн, тоді як у березні кількість угод склала 195 на загальну суму 358,1 млн грн.
Середньозважена ефективна ставка в квітні фактично не зросла – 8,01% річних з 8,00% в лютому.
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у квітні видано в Києві та Київській області – 259 на 511,9 млн грн (34,5% загального обсягу). Далі йдуть: Львівська область – 26 кредитів на 48,8 млн грн, Івано-Франківська – 17 на 30,8 млн грн і Дніпропетровська область – 16 на 28,9 млн грн.
Україна станом на 1 липня 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,499 млн тонн зернових і зернобобових культур, із яких 2,217 млн тонн було відвантажено в червні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 28 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 50,553 млн тонн, зокрема 3,621 млн тонн у червні.
Згідно з попередньою оцінкою, за підсумками сезону-2024/25 було експортовано пшениці – 15,704 млн тонн (у 2023/24 МР – 18,3 млн тонн), ячменю – 2,318 млн тонн (2,477 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,788 млн тонн (29,233 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна у 2024/25 МР оцінюється в 70,4 тис. тонн (у 2023/24 МР – 97,8 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 65,8 тис. тонн (92,4 тис. тонн).
Відтак у сезоні-2024/25 експорт зерна був меншим проти попереднього маркетингового року загалом на 19,9%, по пшениці – на 14,2%, ячменю – на 6,4%, кукурудзі – на 25,5%, борошну – на 28,1%, зокрема пшеничному – на 28,8%. При цьому Україна в 2024/25 МР році наростила у 6,8 рази експорт жита.
Як повідомлялося, в сезоні-24/25 на внутрішньому ринку сформувався дефіцит жита. Борошномельні на хлібопекарські підприємства розпочали його імпорт взимку 2025 року. Основними країнами-постачальниками жита і житнього борошна в Україну стали країни Балтії та Польща. Галузеві асоціації прогнозують, що в 2025/26 МР в Україні 100% буде дефіцит жита з огляду на скорочені ще більше виробничі площі під цією культурою. На думку експертів, це призведе до подорожчання хліба на 20%.
