ПАТ “Укрнафта” працює над реалізацією проєктів з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт.
Як йдеться у пресрелізі компанії, про це заявив голова Наглядової ради (НР) “Укрнафти” Данкан Найтінгейл під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він подякував урядам Швеції, Норвегії, Нідерландів і США, а також Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримку на шляху до сталого розвитку і запросив нових партнерів долучатися до реалізації амбітних перспективних проєктів.
“Ми повинні інвестувати в Україну вже зараз. Якщо ви чекатимете завершення війни, то можете втратити найприбутковіші проєкти”, – наголосив Найтінгейл.
Своєю чергою віцепрезидент ЄБРР Маттео Патроне відзначив досягнуті товариством позитивні фінансові результати і поліпшення в системі менеджменту.
“Вони (“Укрнафта” – ІФ-У) продемонстрували не тільки чудові фінансові результати, а й справжнє корпоративне управління. Це досягнення Сергія (Корецького) і НР. Якби два роки тому мене запитали, чи підтримаємо ми “Укрнафту”, я б сказав “ні”. Але те, що сталося за останні 18 місяців – просто приголомшливо”, – сказав він.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
“Укрнафта” володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна планує відкриття в кількох європейських країнах центрів повернення біженців, повідомляє видання Denik N у п’ятницю.
«Після майже трьох років повномасштабного російського вторгнення Україна готує плани щодо повернення частини з мільйонів біженців на батьківщину. Тому вона має намір відкрити центри в кількох європейських країнах, щоб сприяти їхньому поверненню», – повідомляє Denik N.
Минулого тижня Україна відкрила свій перший центр у Берліні у співпраці з Німеччиною. Україна обговорювала цей проєкт також із Польщею. Ще один подібний центр може бути створений і в Чехії. За інформацією Denik N зустріч посадовців двох держав для обговорення створення подібного центру запланована в Празі наступного тижня.
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що цього року в Україні мають знову запрацювати кілька аеропортів, оскільки «для цього є технічні та інші можливості», однак, не уточнив, про які аеропорти йдеться, повідомляє львівський медіа-хаб «Твоє місто».
«Однозначно, що цього року в Україні почнуть працювати кілька аеропортів. Для цього є технічні та інші можливості. Має бути політичне рішення. Мабуть, воно буде», – сказав в інтерв’ю Садовий.
Садовий додав, що «якщо країна присутня на авіаційній карті, то вона в принципі присутня на карті світу. Це питання безпеки нашої держави».
Міський голова навів приклад Ізраїлю, де «колись ухвалили політичне рішення, що під час війни аеропорт Тель-Авіва почав працювати – це був єдиний міст, який з’єднував Тель-Авів зі світом».
Як повідомлялося в листопаді 2024 р., старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному форумі (КМЄФ) заявив, що польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 24 січня експортувала 24,475 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,514 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 22,246 млн тонн, зокрема в січні – 3,682 млн тонн.
У розрізі культур від початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,563 млн тонн (у січні – 650 тис. тонн), ячменю – 2,035 млн тонн (36 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 11,729 млн тонн (1,82 млн тонн).
Отже, обсяг експорту пшениці на 2024/2025 МР, узгоджений Мінагрополітики та учасниками зернового ринку на рівні 16,2 млн тонн, уже вичерпано на 65%.
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 24 січня оцінюють у 41,6 тис. тонн (у січні – 4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 38,2 тис. тонн (3,7 тис. тонн).
Можливість подачі документів на конкурс на посаду нового голови Бюро економічної безпеки України (БЕБ) закрито, про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Не бачу весь перелік претендентів, але знаю, що серед них є достойні. Дуже радий тому, що подалися ветерани та військові. Люди, які жертвували заради країни життям, зможуть відстояти її інтереси і в тилу», – зазначив Гетманцев у своєму телеграм-каналі в суботу.
Як додав його перший заступник Ярослав Железняк, заявок на конкурс подали понад 40, але остаточні підсумки буде оприлюднено в понеділок, 27 січня.
За його словами, наступними кроками буде перевірка на відповідність поданих документів і шість етапів конкурсів, що включатимуть: тестування загальних навичок, тестування на знання законодавства, практичні завдання, оцінювання особистісних компетенцій, перевірку на доброчесність, а також фінальну співбесіду.
До етапу тестування загальних навичок буде допущено до 60 кандидатів із найвищими балами, практичні завдання зможуть пройти вже менша кількість претендентів на посаду – до 40. На фінальну співбесіду допустять до 20 кандидатів із найвищими балами.
«Порівняйте такий підхід у нашому законі, до тієї профанації, як ОП зазвичай за пару годин призначає своїх лояльних на посади, про які вони дізнаються з новин», – резюмував Железняк.
Як повідомлялося, 4 жовтня Кабмін затвердив склад комісії з проведення конкурсу на посаду директора БЕБ, до якої ввійшли: заступник головного вченого секретаря – начальник управління стратегічного розвитку Нацакадемії правових наук Олег Гіляка, професорка кафедри фінансового та податкового права Держподаткового університету Тетяна Мацелик, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Пономаренко.
Крім того, до складу комісії за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій увійшли: засновник і виконавчий директор Фонду доброчесності та притулку, засновник і виконавчий директор/старший консультант The Wasserstrorri Group Джеймс Вассерстром, керівник Бюро зв’язків Литовської поліції при Європоліції, експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС щодо зміцнення сталості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience) Донатас Маласкевічюс, засновник і виконавчий директор Експертного Форуму (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини.
Цей конкурс проводиться в рамках ухваленого Радою 29 червня 2024 року закону №10439 про перезавантаження Бюро, що передбачає конкурсний відбір нового керівника за участю експертів, делегованих міжнародними партнерами, а також атестацію працівників Бюро протягом року після призначення нового директора.
Міністерство внутрішньої безпеки США зупинило дію програм, які давали змогу іммігрантам тимчасово оселитися у США, зокрема ключову ініціативу, що надає можливість в’їзду для українців, повідомила The New York Times у п’ятницю.
«Директива, що міститься в електронному листі, надісланому високопоставленим чиновником Служби громадянства та імміграції США в четвер та отриманому The New York Times, вимагає негайно припинити ухвалення «остаточних рішень» за заявками, пов’язаними з цими програмами, доки адміністрація розглядає їх і вирішує, чи припиняти їхню дію», – пише The New York Times.
До постраждалих програм належить «Об’єднаймося заради України» – ініціатива часів Байдена, яка дозволяла українським іммігрантам тимчасово в’їжджати до США, якщо вони мали фінансових спонсорів. За даними уряду, станом на вересень 2023 року понад 150 000 українців в’їхали за цією програмою.
