Київська міська рада ухвалила рішення про продаж земельної ділянки площею 0,33 га по вул. Гарматній, 8 у Солом’янському районі столиці ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” для експлуатації та обслуговування транспортного цеху компанії.
Відповідний проєкт рішення на засіданні 4 липня підтримали 77 депутатів.
Як зазначено в проєкті рішення, “Кнауф Гіпс Київ” уже сплатило аванс у розмірі 1,4 млн грн згідно з договором від 14 серпня 2023 року.
При цьому залишок ціни становить 11,9 млн грн, який компанія має сплатити протягом 10 днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” є німецька фірма Knauf International GmbH (100%).
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів. В Україні компанія представлена двома заводами з виробництва гіпсокартонних плит.
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло німецьку Knauf до переліку міжнародних спонсорів війни, який нині скасовано.
Екс-депутат іранського парламенту Масуд Пезешкіан (Masoud Pezeshkian) здобув перемогу на минулих в Ірані президентських виборах, повідомило агентство Tasnim.
“У п’ятницю, 5 липня, відбувся другий етап президентських виборів, і за результатами підрахунку голосів Масуда Пезешкіана було обрано президентом Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в повідомленні.
Агентство зазначило, що такий висновок було зроблено, “згідно з оголошенням прессекретаря виборчого штабу, на підставі підрахунку 30 млн 530 тис. 157 голосів, отриманих з усіх відділень усередині країни та за її межами”.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ПАТ “Укрнафта” отримала заявки від шести компаній на спільне розроблення 15 родовищ із 21, запропонованого 2023 року для інвестицій, повідомив виконавчий віцепрезидент із питань корпоративної стратегії та розвитку Денис Кудін.
“Ми отримали заявки від 6 компаній на 15 родовищ. На 6 родовищ ніхто не подав, на частину родовищ надійшла тільки одна заявка, на інші було по дві, тому доводиться робити певний внутрішній конкурс”, – сказав він під час виступу на IV конференції з енергетичного права в Києві в п’ятницю.
За його словами, найбільша пропозиція для інвестицій в одне родовище становить $100 млн, найменша – $7 млн. Щодо останнього він уточнив, що це була найкраща пропозиція в найменше родовище.
“Станом на цей момент процес (залучення інвесторів у спільну розробку родовищ – ЕР) триває. Ми пройшли етап прийняття та оцінки пропозицій, фіналізували комерційні умови так, як їх бачать потенційні інвестори. Наступний крок – затвердження цих умов нашою наглядовою радою, розгляд міжвідомчою комісією при Міненерго, а далі – затвердження Кабміном. Ось такий процес, сподіваємося його пройти до кінця календарного року”, – зазначив Кудін.
Він розповів, що в процесі пошуку інвесторів “Укрнафта” проактивно звернулася до близько 200 компаній, а також із низкою компаній вела переговори на галузевих конференціях. З цієї кількості потенційних інвесторів відгукнулося понад 50, і з них пройшли комплаєнс і були допущені до Virtual Data Room з детальною інформацією про родовища 35 компаній.
При цьому Кудін додав, що “компанії подали пропозиції в середньому в 1,5 раза кращі, ніж ми розробили своїми силами, сформувавши власне бачення цієї п’ятирічної початкової програми”.
Описуючи процес пошуку інвесторів, Кудін зазначив, що компанія зробила їхній рейтинг за країнами – у Канаді, Америці, Великій Британії, ЄС – та звернулася проактивно, а також давала оголошення у ЗМІ, на сайті, на всіх можливих галузевих заходах.
Щодо вибору 21 родовища віцепрезидент компанії зазначив, що за критеріями закону про угоди про розподіл продукції (УРП), “це найгірші, найважче видобувні, найвиснаженіші родовища (з 89 родовищ “Укрнафти” – ЕР), які потребують залучення високовитратних, найновітніших технологій”. Для їхньої оцінки було відцифровано дані за 80 років.
Кудін звернув увагу, що, незважаючи на війну, іноземні компанії готові працювати в Україні і, зокрема, займатися видобутком.
“Ми не говоримо про топові публічні компанії, де наглядові ради ухвалюють рішення. Здебільшого, це середнього рівня приватні компанії, де є конкретна сім’я власників, які продовжують керувати своїм бізнесом і ризикують своїми власними грошима. Вони готові вкладати інвестиції в $50-60-100 млн”, – зазначив він, додавши, що інвесторів заохочує можливість під час укладення УРП вирішувати спори за англійським правом.
Загалом, на його думку, у нафтовидобуток протягом 10 років потрібно інвестувати приблизно $10-15 млрд для досягнення обсягів річного видобутку в 10 млн тонн, що б забезпечило енергонезалежність України в цьому напрямку.
Як повідомлялося, наприкінці 2023 року “Укрнафта” поінформувала, що співпрацею в межах конкурсу зі спільного розроблення 21 родовища (заявки приймали до 1 березня 2024 року) уже зацікавилося 25 компаній, включно з українськими та компаніями із семи країн Європи та Північної Америки.
За даними компанії, запаси категорії 2P, тобто доведені та ймовірні запаси родовищ, доступ до яких “Укрнафта” пропонує потенційним партнерам, становлять понад 12 млн тонн нафти і понад 31 млрд куб. м газу.
“Укрнафта” у 2023 році збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1,4 млн тонн. Видобуток природного і супутнього нафтового газу торік становив 1,097 млрд куб. м, що на 5,8% (на 60,4 млн куб. м) більше, ніж у 2022-му.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”. Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Влада Туреччини має намір анонсувати угоду з китайським автовиробником BYD Co. про будівництво в країні підприємства компанії вартістю $1 млрд, повідомляє Bloomberg.
За словами джерел агентства, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосить про це в понеділок на церемонії в провінції Маніса, де і планують побудувати підприємство.
Відкриття заводу в Туреччині може полегшити BYD, найбільшому в Китаї виробнику електромобілів, доступ до ринку Євросоюзу, з яким у країни є митна угода.
Напередодні Єврокомісія ввела додаткові мита на ввезення в ЄС китайських електромобілів. Для BYD Co. це мито становить 17,4%. Раніше в ЄС уже діяли 10%-ві мита на ввезення електромобілів з КНР.
Турецький ринок також становить інтерес для BYD. Минулого року на машини з електричними двигунами припало 7,5% продажів автомобілів у Туреччині.
У п’ятницю стало відомо, що влада Туреччини відмовилася від введення додаткового мита в 40% на імпорт китайських електромобілів у країну, про яке було оголошено в червні. Це сталося після переговорів Ердогана з головою КНР Сі Цзіньпіном у рамках зустрічі керівників країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані.
Гранти на старт і розвиток бізнесу отримали 18 тис. підприємців на суму 8,5 млрд грн за два роки дії урядової програми “єРабота”.
“Два роки тому уряд дав старт програмі “єРабота”. Це безповоротні гранти для українців, які вирішили відкрити власний бізнес або розширити вже створений. За ці два роки програма стала справжнім успіхом. Тисячі нових бізнесів по всій країні. Десятки тисяч нових робочих місць. Підтримка власної громади. Підтримка української армії”, – повідомила пресслужба уряду.
Зазначається, що за два роки дії програми “єРабота” 18 тис. підприємців отримали гранти на старт і розвиток бізнесу на суму 8,5 млрд грн.
Згідно з повідомленням, завдяки грантам отримувачі створять 55 тис. нових робочих місць.
Як повідомлялося, урядовий проєкт “єРабота” включає грантові програми, спрямовані на підтримку підприємницької діяльності та створення робочих місць. Серед цих програм є мікрогранти для розвитку власного бізнесу, гранти для створення та розвитку переробних підприємств, садівництва та виноградарства, а також гранти для тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як досвідчені підприємці, так і особи без досвіду підприємництва. Подати заявку можна через портал “Дія”.
Україна в червні 2024 року наростила поголів’я свиней до 5,2 тис. голів, що на 3,1% більше, ніж торік, проте на 3,4% менше за показники 2022 року, повідомив Український клуб бізнесу (УКАБ) із посиланням на дані Державної служби статистики.
“Завдяки високим закупівельним цінам і дешевим кормам у 2022 і 2023 роках галузь свинарства могла відновлюватися”, – зазначили аналітики.
Водночас вони наголосили, що окрім звичних ринкових змін, таких як стабілізація цін на зернові та олійні культури, підприємства мають підлаштовуватися і під виклики сьогодення. Так, зростання цін на енергоносії, а також мобілізація співробітників змушують фермерів шукати інноваційні шляхи зниження витрат і підвищення ефективності.
Експерти нагадали, що в другій половині червня 2024 року в Україні було зафіксовано найнижчу за останні два роки середню ціну – 46,3 грн з ПДВ за кг живця. Востаннє така ціна спостерігалася наприкінці квітня 2022 року. Цей показник суттєво наблизився до рівня собівартості виробництва, що схвилювало виробників. Однак уже на початку червня ціна живця підвищилася до 55,1 грн/кг з ПДВ.
“Єдиного фактора, який би суттєво впливав на це, немає, оскільки така ситуація спричинена комплексом причин, які нетипові для цього періоду часу. По-перше, тенденція зростання в першій половині літа була завжди, навіть під час війни. Цього року до зменшення попиту призвели перебої з електропостачанням, а також мобілізація. По-друге, якщо до війни імпортна свинина впливала на внутрішню цінову політику, то зараз ні. Обсяги знизилися до 300-500 т з 2500-4000 т. Ринкові зміни зумовлені виключно внутрішніми факторами, оскільки більшість свинини на прилавках – українська продукція”, – пояснив аналітик УКАБ Максим Гопка.
