Кабінет міністрів схвалив постанову, яка дозволить внутрішньо переміщеним особам, які проживали на тимчасово окупованих територіях отримати допомогу, до 2 млн грн, на купівлю нової оселі, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій.
“Ми запускаємо новий механізм підтримки, який дозволить тисячам українців, чиє житло залишилось на тимчасово окупованих територіях придбати власну оселю. Це не просто про житло — це про повернення відчуття дому, стабільності та безпеки. Вже зараз маємо домовленості з міжнародними партнерами на $180 млн. Це перші 3700 родин, які отримають виплати. Продовжуємо працювати для того, аби кожна українська родина, що постраждала через російську агресію мала доступ до державної допомоги”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Ваучер буде надаватись в рамках розширення програми “єВідновлення”, яке розробило Мінрозвитку. Розмір допомоги – до 2 млн грн на одну людину або сім’ю. Держава видаватиме житлові ваучери – електронні документи, які зберігатимуться у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
Ваучер можна буде використати для купівлі квартири чи будинку (або інвестування у його будівництво); сплати першого внеску або погашення платежу за іпотекою.
Раніше внутрішньо переміщені особи, чиє житло залишилось на ТОТ, не могли скористатися наявними програмами компенсацій. Це було зумовлено неможливістю обстеження житла. Тепер держава пропонує окремий шлях підтримки, що дозволяє придбати нову оселю у безпечніших регіонах.
На старті програма буде доступна для ВПО, які мають статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Програма запрацює через 2 місяці після того, як постанова буде опублікована. Відтоді подати заявку на допомогу можна буде через застосунок “Дія”, згодом – у ЦНАПах або в нотаріусів. Перевірка здійснюватиметься автоматично через державні реєстри. Строк розгляду заяви – не більше 30 днів.
Розгляд заяв здійснюватимуть комісії при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях.
Програма може фінансуватися за кошти держбюджету, міжнародної допомоги, кредитів та грантів від партнерів, а також – можливих репарацій з рф у майбутньому.
Уточнюється, що за цією програмою не зможуть отримати допомогу ті, хто має інше житло на підконтрольній Україні території (крім тих, де ведуться бойові дії), або вже отримав грошову компенсацію чи житло від держави. Також не розглядатимуть заяви від осіб, які перебувають під санкціями або мають судимості.
Французька група компаній Qair, що спеціалізується на зведенні об’єктів ВДЕ, побудує в Молдові найбільшу в країні вітроелектростанцію (ВЕС) потужністю 27,5 МВт, повідомила компанія. Qair виграла в Молдові відповідний тендер.
У повідомленні також наголошується, що в Румунії група отримала другий контракт на різницю цін (CfD) на 50 МВт для своєї споруджуваної вітроелектростанції Cobadin потужністю 100 МВт у регіоні Констанца, також триває будівництво ВЕС потужністю 8 МВт у Бордей-Верде, цей проєкт підтримується Євросоюзом. З проектом вітроенергетики в Молдові загальна потужність споруджуваних ВЕС компанії складе 135,5 МВт.
“Підписання угоди в Молдові відображає зростаючу взаємодоповнюваність молдовського і румунського ринків, які тепер координуються єдиним оператором. Це дає змогу Qair оптимізувати управління активами та максимізувати віддачу від своїх інвестицій у регіоні”, – наголошується в повідомленні.
Qair має також 1,7 ГВт діючих або споруджуваних потужностей у галузі вітроенергетики, сонячної енергетики та накопичення енергії у Великій Британії, Польщі, Німеччині та Франції. Група розробляє портфель проєктів загальною потужністю 34 ГВт у 20 країнах Європи, Латинської Америки та Африки.
У червні Міненерго Молдови визначило 4 компанії, які протягом трьох років вкладуть 200 млн євро в будівництво вітро- і сонячних парків загальною потужністю 165 МВт. Новий раунд тендерів на будівництво ВЕС передбачуваною потужністю до 173 МВт заплановано на жовтень 2025 року.
Розвиток ВДЕ-генерації в Молдові сприятиме реалізації планів влади щодо забезпечення щонайменше 30% споживання електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року. У 2024 році ВДЕ-генерація Молдови виробила 691 тис. МВт.год електроенергії, що становить 16,7% річного споживання.
Китай вживе заходів для скорочення випуску сталі у 2025-2026 рр., пише агентство Reuters з посиланням на інформоване джерело та офіційний документ міністерств промисловості, охорони навколишнього середовища та інших, з яким воно ознайомилося.
Згідно з документом, найбільший виробник сталі у світі також жорстко обмежить нові потужності.
«Сталеливарна промисловість зіткнулася з надлишком потужностей і недостатнім ефективним попитом, що призвело до дисбалансу попиту і пропозиції, що впливає на якість і ефективність розвитку», – йдеться в документі.
Цілі щодо скорочення виробництва в документі не встановлені. Однак, як у ньому зазначається, таке скорочення досягатиметься за рахунок закриття застарілих і неефективних печей і підтримки розвитку просунутих підприємств.
При цьому планується нарощувати додану вартість у галузі на 4% на рік, інвестувати в нові технології та стимулювати використання сталі під час будівництва житла та інфраструктури.
Крім того, Пекін посилить заходи, спрямовані на забезпечення стабільності вартості та пропозиції сировини, включно із залізною рудою і коксівним вугіллям, а також вживе заходів для зміцнення управління експортом сталі, повідомляється в документі. Обізнане джерело підтвердило достовірність документа і сказало, що це його остання версія.
Relocation провів аналіз ринку житла Албанії в першому півріччі 2025 року. У 2025 році ринок рухається до нормалізації після вкрай бурхливого 2022–2024 років. Дозволів на будівництво стало менше, зростання собівартості будівництва сповільнилося, ціни в столиці стабілізувалися, на узбережжі — залишаються на підвищених рівнях. Частка угод за участю іноземців — близько до кожної п’ятої за півріччя на основі останнього опитування Банку Албанії (за даними за H2’2024), а за підсумками 2024 року їх інвестиції перевищили €380 млн.
Дозволи на будівництво. У I кварталі 2025 року видано 258 дозволів на нові будівлі (-17% р/р). Це сигнал обережності девелоперів після рекордних років і фактор, що стримує пропозицію в 2025-2026 рр. (чекаємо даних за II квартал).
Собівартість будівництва. Індекс вартості будівництва житла (INSTAT) у I кв. 2025 зріс на 1,0% р/р — помітно повільніше, ніж рік тому (3,4% р/р), що частково знімає ціновий тиск з боку матеріалів і робіт.
Ціни: столиця vs узбережжя
За даними Банку Албанії (останнє опубліковане опитування ринку, H2’2024), близько 18% проданих квартир в Албанії припали на покупців-нерезидентів, з яких ≈77% — громадяни ЄС. Це важливий орієнтир і для I півріччя 2025 року: частка іноземців залишається помітною, особливо в прибережних муніципалітетах.
У структурі угод значну частину фінансують іпотечні кредити, але частка покупок «за готівку» залишається високою в курортних зонах.
Оренда та прибутковість
Іноземні покупці
Що стосується прогнозів, пропозиція буде зростати помірно. Що стосується цін, — буде більш рівна динаміка в столиці і вища сезонна волатильність на узбережжі. Попит з боку нерезидентів збережеться, особливо на морських локаціях і в проектах з орендною моделлю.
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-housing-market-in-albania-in-the-first-half-of-2025/
У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.
Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.
Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025
За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.
За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.
Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1340
ДП «Регіональні електричні мережі» 28 серпня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 96,825 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 5 вересня.
