СК «Експрес Страхування» в серпні 2025 року виплатила семи автовласникам з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Сум та Миколаївської області понад 1,8 млн грн за пошкоджені авто в результаті падіння уламків ракет і БПЛА, повідомляється на сайті страховика.
Крім того, зазначається, що в серпні було зафіксовано найбільшу з початку року кількість подій, спричинених стихійними явищами. Загальна сума виплат за ними сягнула майже 1 млн грн. Частою причиною пошкоджень був град, також фіксувалися падіння дерев і уламків дахів через шквальний вітер. Події відбувалися як у столиці, так і в регіонах, зокрема, в Хмельницькому, в Ужгороді, в Закарпатській та Чернігівській областях.
Всього за серпень компанія врегулювала 608 страхових подій за договорами КАСКО та ОСАГО. З них 448 подій припадає на КАСКО, ще 160 – на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності.
Загальна сума страхових виплат за підсумками місяця склала 43,6 млн грн, у тому числі 35,4 млн грн за КАСКО і 8,2 млн грн за ОСАГО.
Події за договорами КАСКО в цьому місяці традиційно стосувалися ДТП – 88%. Крім того, клієнти зверталися через протиправні дії третіх осіб (7%), стихійні явища (3%) і події, викликані військовими діями (2%).
За полісами ОСАГО в 58% випадків оформлення страхової події потерпілі здійснювали за участю поліції, ще 42% – за процедурою європротоколу. Найбільші виплати серпня потерпілим за майном за полісами ОСАГО склали по 250 тис. грн через
ДТП в Києві та Дніпрі, за здоров’ям – 320 тис. грн потерпілому в ДТП в Києві.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році.
Фонд державного майна (ФДМ) України оголосив продаж 99,5667% АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ, м. Південне, Одеська обл.) на онлайн-аукціоні в системі “Прозорро. Продажі” 25 листопада 2025 року зі стартовою ціною 4 млрд 488,523 млн грн.
Як зазначено в повідомленні на сайті Фонду в четвер, пропозиції для участі в торгах приймаються до 20:00 24 листопада, розмір гарантійного внеску – 224,43 млн грн.
Зазначається, що об’єкт включає 45 одиниць нерухомого майна та інфраструктури, включаючи теплично-овочевий комбінат, лікувально-оздоровчий центр, пансіонат «Карпатські зорі» в Яремче і навчально-тренувальну спортивну водно-веслувальну базу, загальна площа нерухомості 285,4 тис. кв. м, а загальна площа 32 зареєстрованих земельних ділянок – 262,9 га, з яких 252,4 га на праві постійного користування.
Станом на 30 червня 2025 року на підприємстві працює 1436 осіб.
Згідно з повідомленням, виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
Станом на середину цього року заборгованість ОПЗ по заробітній платі становила 184,39 млн грн, перед бюджетом – 182,44 млн грн, прострочена кредиторська заборгованість – 16,62 млрд грн.
Переможець аукціону зобов’язаний зберегти основні види діяльності п’ять років і інвестувати не менше 500 млн грн, а також погасити борги по зарплаті і перед бюджетом протягом року, поступово погашати прострочену заборгованість, надати гарантії працівникам і в частині дотримання природоохоронного законодавства.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю «NV Бізнес» в серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. З того часу ОПЗ перебудували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня в результаті російської повітряної атаки значних пошкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалкою. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ «В АГРО». У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи і 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ істотно оптимізував витрати, продав непрофільні активи і веде активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який становить близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво в найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії в повній технічній готовності, щоб мати можливість відновити роботу в найкоротші терміни, як тільки це стане можливим.
Держава кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно.
Економіка України 2025 року може зрости приблизно на 4%, проте перспективи залишаються крихкими і повністю залежать від зовнішніх чинників. Про це йдеться у свіжому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Regional Economic Prospects: Under Pressure.
Згідно з документом, головним джерелом підтримки української економіки є міжнародна фінансова допомога, що спрямовується на покриття бюджетних видатків, соціальні виплати та оборону. Додатковим драйвером зростання виступає експорт агропродукції через «коридори солідарності» ЄС та альтернативні маршрути Дунаєм і сушею, що частково компенсує обмеження морських перевезень.
Також відзначається поступове відновлення інфраструктури, включно з дорогами, мостами та енергосистемою, що сприяє економічній активності.
Водночас ЄБРР попереджає про високі ризики. Серед них – затяжна війна, високий рівень державного боргу та інфляції, а також уразливість експортних потоків, які можуть різко скоротитися в разі блокування морських маршрутів.
На думку експертів банку, перспективними напрямками для України залишаються цифровізація державних послуг, агротехнології та розвиток відновлюваної енергетики. Однак для цього необхідні стійкий мир або заморожування конфлікту, поглиблення інтеграції з ринком ЄС, а також прогрес у судовій та антикорупційній реформах.
За підсумками 2024 року ВВП України оцінювали на рівні близько $160 млрд. Понад 60% експорту припадало на агропродукцію (зерно, олійні та продукти переробки). У разі відновлення виробництв потенціал зберігається також у металургії, IT та енергетики.
ЄБРР підкреслює, що українська економіка «перебуває під тиском», але при збереженні міжнародної підтримки і доступі до зовнішніх ринків може демонструвати швидке зростання, закладаючи основи для післявоєнної трансформації.
Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Інтеграція цифрових технологій у банківську сферу України сьогодні відбувається активно, а зосереджується вона переважно на трьох напрямах – безпекових питаннях, додаткових сервісах для клієнтів (індивідуальному досвіді) та відповідності регулятивним вимогам. Про це розповів Голова Правління АТ «ОТП БАНК», Голова Ради НАБУ Володимир Мудрий під час заходу «DIGITAL HORIZONS: SMART BANKING» клубу «Банкір».
«З початком воєнного стану йшлося лише про тимчасовий доступ банків до «хмарних» технологій, які необхідні для високого рівня безпеки даних. Як голова Ради НАБУ вітаю нещодавню постанову НБУ, що передбачає довгострокові рішення для банківських установ. Адже «хмара» дозволяє найбільш надійно захищати дані та забезпечувати безперебійну роботу», – відзначив він.
За словами В.Мудрого, велика увага всіх учасників банківського ринку зараз звернена на кібербезпеку – від протидії DDoS атакам до боротьби із соціальною інженерією. «Свій важливий внесок уже робить АІ – він допомагає банкам не лише формувати для клієнтів цікаві фінансові пропозиції, а й звертати увагу відповідних підрозділів на підозрілі операції, і, таким чином, перешкоджати діям шахраїв», – наголосив СЕО ОТП БАНК.
Він підкреслив, що диджиталізація уже реалізована у важливих банківських операціях: «Запроваджені миттєві платежі – перекази «ходять» протягом 10 секунд. Здійснювалося це у важких умовах. І це той крок, на який європейським банкам знадобилися роки у мирних обставинах».
Водночас багато технологічних рішень мають бути втілені в життя найближчим часом. В.Мудрий зауважив, що запровадження open banking сприятиме розвитку сфери фінтеху, а новий Закон «Про факторинг», який набрав чинності, забезпечить створення національної цифрової платформи для факторингових операцій та сприятиме розвитку чітких і прозорих підходів до фінансування бізнесу. «Активно розробляється законодавство щодо віртуальних активів, і банків це неодмінно стосуватиметься у майбутньому», – сказав він.
СЕО ОТП БАНК перелічив також ті ключові диджитальні рішення, які можуть стати справжніми game changer і сприяти пожвавленню української економіки. «Важливою віхою стане перехід до єдиної зони платежів у євро – SEPA. Не менш значуще для ринку – впровадження механізмів акредитації партнерів банків за стандартами DORA, чого очікує від України ЄС. Нам необхідно розвивати ринок капіталів, і цей пункт поки під питанням. Крім того, іпотека на 100% має стати диджитальним продуктом – це також наразі у дещо підвішеному стані», – додав В.Мудрий.
Він нагадав, що в Україні зараз активно поширюються нові види платежів – через QR коди. «Тож, очевидно, це також знайде відображення у регулятивних нормах. Ще одна цікава технологічна новація банківської сфери – поява так званих «небіологічних колег», які працюють на базі штучного інтелекту. Практика показує, що це швидше допоміжна модель, яка потребує комплексного підходу та умовно чотирьох людських очей, які перевірятимуть роботу АІ. До речі, в ОТП БАНК сьогодні працює 5 небіологічних колег», – розповів В.Мудрий. Він висловив припущення, що тема АІ через певний час може втратити свою актуальність. «До 2022 року всі обговорювали big data, сьогодні серед топ-тем штучний інтелект. Але розвиток суспільства сьогодні такий, що за кілька років ми цілком можемо переключитися на нову революційну технологію», – підсумував В.Мудрий.
Цифровізація стає ключовим драйвером розвитку приватної медицини в Україні, онлайн-запис, електронні історії хвороби, телемедичні консультації та автоматичні нагадування формують «нову культуру турботи», заявляють в Oxford Medical.
“Сьогодні пацієнт хоче отримати консультацію швидко та зручно. Онлайн-запис у два кліки, результати аналізів у застосунку, персоналізовані плани лікування – це стандарт, без якого приватна медицина більше не існує”, – зазначила медична директорка київської філії Ангеліна Мороз.
Компанія також впроваджує персоналізований супровід: адміністратори та менеджери виступають гідами для пацієнтів, а лікарі залишаються залученими на всіх етапах – від діагностики до післяопераційного спостереження.
Oxford Medical – мережа клінік, заснована 2005 року, охоплює десятки міст України. У штаті працюють сотні фахівців. Компанія робить ставку на цифровізацію, телемедицину та інтеграцію з НСЗУ, розвиваючи стандарти якісного сервісу та орієнтуючись на потреби пацієнтів.
