Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” в січні-вересні поточного року збільшив випуск прокату на 14,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 86,6 тис. тонн із 1,829 млн тонн.
Згідно з пресрелізом комбінату, виплавка сталі за зазначений період становила 2 млн 385,2 тис. тонн (у січні-вересні-2024 – 2 млн 176,7 тис. тонн), чавуну – 2 мдн 642,6 тис. тонн (2 млн 297,5 тис. тонн).
У вересні “Запоріжсталь” виробила 303,4 тис. тонн чавуну, 279,8 тис. тонн сталі, 247,3 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 309 тис. тонн чавуну, 264 тис. тонн сталі, 231,2 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійної група “Метінвест” спрямувала на підтримку держави та її громадян 9,72 млрд грн, з яких 5,2 млрд грн на потреби армії в межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова, повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков.
“В умовах повномасштабної війни “Метінвест” мобілізував усі свої ресурси, щоб зберегти колектив і захистити державу. Понад три з половиною роки нашим пріоритетом є допомога війську. Адже саме від обороноздатності армії залежить майбутнє держави, промисловості, українських міст і родин. За цей час у межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова “Метінвест” спрямував на потреби оборонців 5,2 млрд грн. А загалом на допомогу Україні – 9,72 млрд грн. Продовжуємо працювати, вірити в країну та підтримувати її людей на шляху до перемоги”, – сказав СЕО.
Згідно з інформацією компанії, попри близькість до фронту й загрозу ворожих обстрілів підприємства групи у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи безпекові, енергетичні, логістичні та економічні чинники.
У компанії зазначили, що головною цінністю “Метінвесту” залишається життя та здоров’я співробітників. На всіх підприємствах компанії в Україні є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа й ліки. Працівників навчають надавати першу медичну допомогу та діяти у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних із воєнними ризиками.
Попри втрату операційного контролю над активами у Маріуполі та в Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, “Метінвест” залишається одним із найбільших експортерів України.
Навіть під час війни “Метінвест” інвестує у капремонти та модернізацію обладнання. Зокрема, на “Каметсталі” цьогоріч реалізують рекордну програму вартістю понад 2,5 млрд грн.
“Метінвест” також продовжує курс на “зелену” трансформацію виробництва. Разом із партнерами компанія анонсувала будівництво сучасного металургійного заводу в Італії. Він стане споживачем української залізорудної та металургійної сировини, забезпечуючи синергію України та ЄС.
Група інвестує в енергонезалежність. У липні 2025 року на Північному ГЗК запрацювали два нові газові генератори електроенергії. За два місяці експлуатації установки виробили 1040 МВт*год електроенергії, що принесло економічний ефект у 2,3 млн грн. Загалом на Північному ГЗК планується встановити чотири таких агрегати.
Компанія констатує, що залишається одним із найбільших платників податків в Україні: у 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 19,8 млрд грн. У першому півріччі 2025 року до бюджету сплачено ще 9,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Український ринок цементу вийшов на рівень стабілізації після різких коливань у 2021–2023 роках, проте обсяги виробництва залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнні. Про це йдеться в аналізі Experts Club, підготовленому спільно з асоціацією «Укрцемент».
У 2021 році випуск цементу досяг 11 млн т, у 2022 році скоротився до 5,4 млн т, у 2023-му відновився до 7,43 млн т, а в 2024-му — до 7,93 млн т. За оцінками виробників, у 2025 році «стеля» становить близько 8 млн т.
Споживання: 10,6 млн т у 2021 році, 4,5 млн т у 2022-му, 6,2 млн т у 2023-му і 6,3 млн т у 2024-му. Таким чином, ринок стабілізувався на рівні 6–6,5 млн т — приблизно вдвічі менше довоєнного попиту.
Структура попиту змінилася: замість житлового та комерційного будівництва домінують інфраструктурні та оборонні проєкти — фортифікації, укриття, терміновий ремонт доріг і мостів. Додатково попит підтримують держпрограми, включаючи «єОселя».
У 2025 році експерти очікують збереження стабільного «військового» попиту, чутливого до бюджетного фінансування та допомоги донорів.
Experts Club — український аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях економіки, енергетики, макроекономіки, інфраструктури, експортно-імпортних відносин.
Дослідження цементного ринку від Experts Club доступне в скороченому вигляді за посиланням – https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
Асоціація «Укрцемент» об’єднує провідних виробників цементу України.
Тепло- і гідроізоляційні матеріали в Україні з початку 2025 року подорожчали на 15-20%, обсяг попиту залишається стабільним, повідомив керівник дирекції з продажу Sweetondale Олександр Мануйло агентству «Інтерфакс-Україна».
“У 2025 році в сегменті тепло- і гідроізоляційних матеріалів відбулося кілька підвищень цін – загалом на 15-20% залежно від категорії продукції. Це вперше за чотири роки війни і пов’язано здебільшого зі зростанням цін на енергоресурси, обладнання та сировину, імпортовану з-за меж України”, – сказав він.
Що стосується попиту, то, за даними компанії, він загалом залишається стабільним, а в окремих каналах збуту навіть зростає. Наприклад, незважаючи на активні бойові дії на території України стрімко розвивається напрямок промислових логістичних комплексів. Триває термомодернізація старого житлового фонду. Із негативних чинників експерт відзначив відчутну нестачу у 2025 році фінансування міжнародних програм відновлення, зокрема USAID.
“Зі свого боку ми продовжуємо комплектувати державні інфраструктурні проєкти та підтримувати будівництво фортифікаційних об’єктів. На жаль, з’явилася нова категорія об’єктів, які були збудовані під час війни, але зазнали суттєвих пошкоджень і, відповідно, потребують реновації та відновлення”, – додав Мануйло.
Структура клієнтів у 2025 році теж змінилася: не краще почувається ринок нового житлового багатоповерхового будівництва. Перспективи наступного року в компанії завжди оцінювали за кількістю нових котлованів, але констатують, що за наявності значної кількості дозволів на нове будівництво зараз нових котлованів дуже мало.
Ринок відчуває позитивний вплив державних програм відновлення, але їхній масштаб і швидкість реалізації не відповідають наявним потребам. “Бізнес і громадяни зараз здебільшого беруть ініціативу у свої руки, тоді як державна підтримка могла б стати більш дієвим каталізатором відновлення. Здебільшого державна підтримка в нашому сегменті сконцентрована на відновленні та термомодернізації соціальних та освітніх закладів”, – каже Мануйло.
Найпопулярнішими позиціями поки що залишаються теплоізоляційні матеріали (мінеральна вата та екструдований пінополістирол), від яких безпосередньо залежить енергоефективність і комфорт проєктів. Не менш актуальною є й гідроізоляція, оскільки дедалі більше уваги приділяється надійному захисту будівель, зокрема підземних укриттів.
Sweetondale розширює продуктову лінійку. Зокрема, 2025 року вже представлено новий продукт – бітумно-полімерний праймер, а незабаром планується запуск лінійки мастик, що дасть змогу комплексно закривати потреби клієнтів у сфері гідроізоляційних рішень.
За словами Мануйла, компанія лідирує на українському ринку в усіх ключових категоріях продукції (до 50%) і працює над розширенням експорту. “Основним пріоритетом для нас завжди був і залишається український споживач: ми насамперед орієнтуємося на забезпечення внутрішнього ринку якісними матеріалами. Водночас ми нарощуємо обсяги експорту. Наша продукція вже представлена в Молдові, Румунії, Польщі, країнах Балтії та Скандинавії. Вона високо цінується за якість і відповідність міжнародним стандартам. Це підтверджує конкурентоспроможність наших матеріалів не тільки в Україні, а й за її межами”, – сказав він.
Згідно з даними «Опендатабот», статутний фонд ТОВ «Завод “Світондейл” (»Zavod «Sweetondale» LTD) становить 13,5 млн грн, за 2024 рік компанія отримала дохід 1,9 млрд грн, що на 16,4% вище за результати 2023 року, чистий прибуток становив 314,2 млн грн, що на 6% менше за результати 2023 року.
Компанія Sweetondale заснована 2012 року Гарі Аланом Штерном. Спочатку спеціалізувалася на інжинірингу та лізингу промислового обладнання. Переговори з придбання заводів, що належали російській «Техноніколь», розпочалися 2015 року і завершилися в лютому 2018 року. На сьогодні до складу компанії входять три заводи з виробництва покрівельних і теплоізоляційних матеріалів: завод з виробництва мінеральної ізоляції в Черкасах, завод з виробництва полімерної ізоляції та завод з виробництва бітумно-полімерних рулонних матеріалів у м. Кам’янське.
Україна у січні-липні 2025 року експортувала до Європейського Союзу аграрну та продовольчу продукції на суму $5,73 млрд, що на $891 млн, або 13% менше проти аналогічного періоду торік, подомляється у звіті ЄС.
Водночас Україні за цей період вдалося зберегти четверте місце у переліку постачальників аграрної продукції до ЄС. Попереду – Бразилія ($9,1 млрд), Велика Британія ($7,8 млрд) та США ($6,9 млрд).
У рейтингу найбільших постачальників агропродукції до ЄС також Китай ($5,24 млрд), Котдівуар ($5,05 млрд), Туреччина ($3,68 млрд), В’єтнам ($2,81 млрд), Аргентина ($2,57 млрд), Швейцарія ($2,51 млрд).
Загалом імпорт агропродукції до ЄС у січні-липні 2025 року оцінюється $96,8 млрд (+16%).
Експорт агропродукції з ЄС за вказаний період склав $118,7 млрд (+2%). При цьому до України було поставлено на суму $2,1 млрд (+17%).
Українці у вересні придбали більш ніж 6,8 тис. нових легкових авто, що на 20% більше, ніж у вересні 2024 року, та на 1% більше, ніж у серпні поточного, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
“Вперше лідерство на ринку здобула китайська BYD, яка у п’ятеро перевищила свій торішній результат”, – йдеться у повідомленні.
За даними асоціації, продажі BYD у вересні становили 989 од. (у 5,4 раза більше, ніж торік у вересні).
Багаторічний лідер продажів бренд Toyota зайняв другу сходинку рейтингу з продажем 828 авто (-1%); третім став Volkswagen – 733 од. (+118%).
Далі у рейтингу розмістились Renault – 471 од. (-13%); Skoda – 467 од. (+5%); BMW – 366 од. (-16%); Hyundai – 347 од. (+47%); Zeekr – 248 од. (+103%); Mazda – 244 од. (+17%) та Honda – 216 од. (+50%).
Вперше бестселером місяця став електромобіль Volkswagen ID.Unyx.
“УкрАвтопром” повідомляє, що в у січні-вересні у країні зареєстровано 52,9 тис. нових легковиків, що на 0,3% менше, ніж торік.
Як повідомлялось, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні за даними “УкрАвтопрому” зросли на 14% – до 69,6 тис. од.
