Українська транспортна галузь в умовах воєнного стану, дефіциту кадрів, блокувань кордонів і швидкої адаптації законодавства до норм ЄС потребує посилення професійного представництва інтересів перевізників, розвитку юридичної підтримки та збереження інституційної спроможності Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП). Про це заявили учасники пресконференції, присвяченої 35-річчю АсМАП України.
«Незважаючи на все, що відбувається в нашій країні, система МДП працює стабільно. Ми на п’ятому місці серед асоціацій, які працюють у системі гарантійної ланки. Якщо торік гарантійний фонд становив 170 млн грн, то сьогодні – 200 млн грн», – зазначив віцепрезидент АсМАП України Володимир Балін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, вимоги IRU до гарантійного фонду становлять $3 тис. на учасника, тоді як частина перевізників очікує рівня $8 тис. Балін наголосив, що асоціація працює над фінансовою стійкістю та відстоює інтереси перевізників у питаннях бронювання працівників, взаємодії з ТЦК, перетину кордону водіями, недопущення неправомірного відключення від системи “Шлях” і запобігання рішенням, які можуть шкодити бізнесу.
«АСМАП має бути головним представником українських міжнародних автомобільних перевізників в Україні, в ЄС та інших міжнародних організаціях. Захист кожного перевізника має бути пріоритетом — незалежно від розміру компанії», – наголосив віцепрезидент АсМАП.
Він також повідомив, що подав заявку на участь у конкурсі на посаду президента АсМАП України.
«Маю досвід, знання та мотивацію для ефективного виконання обов’язків президента АсМАП України. Моя мета – посилення асоціації, яка має вплив, користується довірою та ефективно захищає кожного перевізника», – заявив Балін.
В свою чергу, Олександр Дереза, директор ТОВ “Транстемпо”, яке близько 25 років працює на ринку міжнародних пасажирських перевезень, наголосив на важливості практичної підтримки перевізників із боку професійної асоціації.
«Є питання, які роками не вирішувалися і якими фактично ніхто не займався в процесі регулювання. Сьогодні АсМАП – це, мабуть, та “паличка-виручалка” для перевізників, яка представляє наші інтереси. Нові регуляторні вимоги, пов’язані з наближенням України до європейських процедур, часто створюють для бізнесу труднощі через недостатню підготовку механізмів їх практичного застосування. У таких ситуаціях перевізникам потрібна структура, яка може оперативно допомогти та донести позицію бізнесу до органів влади», – зазначив Дереза.
Голова відокремленого підрозділу ГО “Український транспортний союз” у Київській області Олег Сотніков заявив, що галузь перебуває в умовах швидкого реформування законодавства, тому потребує фахівців, здатних формулювати консолідовану позицію бізнесу та готувати альтернативні пропозиції до законопроєктів і урядових рішень.
«Україна швидко адаптує законодавство до законодавства Європейського Союзу. Держава трансформує законодавство, і транспортна галузь повинна мати людей, які здатні пояснювати, писати альтернативні проєкти законів і постанов Кабінету Міністрів», – наголосив Сотніков.
За його словами, у нинішньому потоці змін важливо працювати з профільним міністерством і парламентським комітетом ще на етапі підготовки документів.
«Володимир Балін – це людина, яка фактично акумулює побажання галузі й у профільному міністерстві, і в комітеті Верховної Ради з питань транспорту подає консолідовану позицію перевізників для покращення роботи галузі», – зазначив Сотніков.
Заступник директора з експлуатації ТОВ “Транс-Логістик” Сергій Кузьменко повідомив, що його компанія має парк понад 220 автомобілів, працює в міжнародному сполученні та на території України, а близько половини її автомобілів перевозять температурні вантажі. За словами перевізника, галузь переживає складні часи через війну, блокування кордонів, дефіцит кадрів та економічну нестабільність.
«АсМАП завжди була і є опорою для перевізників. Але сьогоднішні виклики змушують усіх нас перейти на новий рівень якісної, постійної і системної роботи », – додав Кузьменко.
Серед ключових проблем він назвав нові вимоги щодо режиму праці та відпочинку водіїв, які, на його думку, можуть створити ризики під час транспортування дорогих температурних вантажів.
«З 26 червня набувають чинності вимоги щодо режиму праці та відпочинку водія. Уявімо ситуацію: водій везе медикаменти на 120–150 млн грн і не має права ночувати в кабіні. Він залишає автомобіль із вантажем і їде в готель, але в Україні фактично немає достатньої інфраструктури, де можна безпечно залишити такий транспорт», – зазначив Кузьменко.
Він також звернув увагу на необхідність паритетних умов для українських перевізників на міжнародній арені та захисту від непропорційних штрафів. За його словами, компанія від початку року сплатила близько $12 тис. штрафів, частина з яких була пов’язана з технічними збоями GPS або незначними помилками в документах.
«Не спрацював GPS-сигнал або диспетчер допустив орфографічну помилку – і за кожен такий випадок ми отримували по $3 тис. штрафу. Це дуже суттєві покарання за речі, які, на мою думку, є мізерними», – наголосив представник “Транс-Логістик”.
Кузьменко закликав до створення системи цілодобової міжнародної правової підтримки для перевізників, а серед інших проблем назвав цифровізацію АсМАП, популяризацію професії водія, участь у програмах підготовки жінок-водійок, контроль за можливим запровадженням платних доріг, стандарти для стоянок і сервісів для водіїв, перегляд обмежень руху вантажного транспорту через Київ та бронювання працівників.
Модератор пресконференції, політичний консультант, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов наголосив, що українські перевізники історично були важливою частиною європейських торговельних і логістичних шляхів, а під час повномасштабної війни довели критичну роль для держави, армії та суспільства. За його словами, логістика стала одним із ключових чинників стійкості України під час евакуації людей, забезпечення військової логістики та доставки гуманітарної допомоги.
«Українські перевізники після початку повномасштабної війни показали свою ефективність і героїзм під час евакуації людей, забезпечення військової логістики і доставки гуманітарної допомоги. Це врятувало тисячі й десятки тисяч життів», – заявив Усачов.
Він підкреслив, що АсМАП потрібна не лише перевізникам, а й державі як інституція, що представляє український бізнес на міжнародній арені та забезпечує діалог між галуззю і владою. Водночас Усачов заявив про ризики послаблення асоціації та закликав профільне міністерство і правоохоронні органи контролювати ситуацію навколо підготовки до виборів керівництва організації.
«Я звертаюся до керівництва профільного міністерства і до правоохоронців, щоб вони тримали ситуацію на контролі та не допускали маніпуляцій, махінацій і фальсифікацій під час процесу обрання нового керівництва АсМАП», — наголосив Усачов.
Підбиваючи підсумки зустрічі, Володимир Балін висловив сподівання, що міжнародні перевізники під час голосування зроблять вибір на користь розвитку асоціації, яка працюватиме “на кожного без винятку перевізника”, а не на окрему групу осіб.
АСМАП, ВОЛОДИМИР БАЛІН, МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВІЗНИКИ, ОЛЕГ СОТНІКОВ, ОЛЕКСАНДР ДЕРЕЗА, ОЛЕКСІЙ УСАЧОВ, ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ, СЕРГІЙ КУЗЬМЕНКО, ТРАНСПОРТНА ГАЛУЗЬ
Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
Група «ТАС» розглядає нові придбання в агросекторі та хотіла б збільшити земельний банк ще на 20–25 тис. га, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
«Нас цікавить сільське господарство. Зараз ми з радістю придбали б 20–25 тис. га. Зміцнюємо своє елеваторне господарство», — сказав він на інвестиційній конференції Concorde Capital у Києві.
Агросектор залишається одним із напрямків, де група бачить потенціал для розширення. Раніше генеральний директор агрохолдингу «ТАС Агро» Олег Заплетнюк повідомляв, що стратегічний план передбачає збільшення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року.
Наступний етап, за його словами, — зростання до 120 тис. га до 2028 року.
Посилення елеваторного господарства важливе для агрохолдингу з точки зору контролю логістики, зберігання врожаю та гнучкості продажів. В умовах нестабільної експортної логістики та тиску на маржу наявність власних потужностей для зберігання стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності.
Група «ТАС» вже працює в агросекторі через «ТАС Агро». Для неї розширення земельного банку та елеваторних потужностей може стати способом зміцнити вертикальну інтеграцію та зменшити залежність від зовнішньої інфраструктури.
Український фінтех-ринок переходить до етапу, на якому автоматизація комплаєнсу, фінансового моніторингу та санкційного контролю стає не допоміжною функцією, а частиною базової інфраструктури фінансової стійкості бізнесу.
Про це йдеться у колонці CEO AML.point, радниці з питань RegTech-проєктів AI FINTECH Оксани Губіної для агентства “Інтерфакс-Україна”, підготовленій у контексті презентації Fintech Catalog UA 2026.
За даними каталогу, в Україні працюють понад 300 фінтех-компаній. Значна частина з них уже досягла операційної самоокупності, майже половина розширює присутність на міжнародних ринках, а більшість продовжує розвиватися за рахунок власних ресурсів.
Fintech Catalog UA 2026 підготовлений Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній за підтримки Національного банку України, IFC, SECO та Sense Bank. Дослідження проводилося у квітні-травні 2026 року серед фінтех-компаній, банків та українських філій міжнародних fintech-компаній, у ньому взяли участь 150 респондентів.
За словами Губіної, український фінтех розвивається у середовищі, де питання прозорості, управління ризиками та відповідності регуляторним вимогам уже не є другорядними. Посилення санкційного контролю, фінансового моніторингу, вимог до прозорості походження коштів і структури власності зробили комплаєнс одним із ключових елементів стійкості компаній.
“Фінансові компанії дедалі частіше сприймають комплаєнс не як зовнішній примус з боку регулятора, а як інструмент довіри, репутації та довгострокової конкурентоспроможності. Саме тому інвестиції в RegTech дедалі частіше розглядаються не як витрати, а як вкладення у майбутню стабільність компанії”, – зазначила вона.
RegTech-рішення поступово переходять із категорії допоміжних сервісів у категорію критичної бізнес-інфраструктури. Для банків, фінансових компаній, платіжних сервісів, кредитних установ та інших учасників ринку автоматизація KYC, AML і санкційного контролю вже є питанням швидкості роботи, якості управління ризиками та здатності відповідати вимогам регулятора майже в режимі реального часу.
Водночас автоматизація фінансового моніторингу не обмежується встановленням програмного забезпечення. Вона потребує інтеграції різних інформаційних систем, якісних даних, побудови надійних процесів обробки інформації, контролю змін, збереження історії рішень і балансу між зручністю для клієнта та виконанням регуляторних вимог.
Однією з нових тенденцій ринку стає зближення ERP та RegTech. ERP-системи відповідають за управління ресурсами та операційними процесами компанії, тоді як RegTech – за відповідність вимогам регулятора, фінансовий моніторинг і контроль ризиків. Однак обидва напрями дедалі більше працюють із великими масивами даних, інтегруються в операційні процеси та допомагають менеджменту ухвалювати обґрунтовані рішення.
На практиці такий підхід дозволяє автоматизувати оцінку ризиків контрагентів, KYC-перевірки, санкційний скринінг, моніторинг транзакцій і формування регуляторної звітності без надмірного навантаження на персонал.
Водночас, за словами Губіної, технології не замінюють комплаєнс-культуру. Автоматизація ефективна лише тоді, коли компанія має зрозумілі внутрішні політики, якісні дані, відповідальних людей і готовність системно працювати з ризиками. RegTech не скасовує роль комплаєнс-офіцера, а змінює її – від ручної перевірки до управління процесами, даними та ризиковими моделями.
Подальший розвиток українського фінтеху буде значною мірою пов’язаний саме з інтеграційними рішеннями у сфері комплаєнсу, фінансового моніторингу та управління ризиками. У міру посилення вимог до прозорості бізнесу, санкційного контролю та регуляторної звітності роль RegTech лише зростатиме.
Для українських фінансових компаній автоматизований комплаєнс поступово стає не додатковою перевагою, а базовим стандартом ведення бізнесу. На наступному етапі розвитку ринку конкурентну перевагу отримають ті компанії, які зможуть поєднати технологічність, прозорість, якісні дані та системне управління ризиками.
Джерела: колонка Оксани Губіної для “Інтерфакс-Україна”, Fintech Catalog UA 2026, Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній.
92% компаній-членів Американської торгової палати в Україні продовжують повноцінно працювати після понад чотирьох років повномасштабної війни, про що свідчать результати опитування «Doing Business in Wartime Ukraine», проведеного AmCham Ukraine спільно з Citi Ukraine.
Згідно з дослідженням, майже 70% компаній, які взяли участь в опитуванні, працюють в Україні понад 20 років. Це, за оцінкою AmCham, свідчить про стійкість бізнесу та його довгострокову відданість українському ринку.
Незважаючи на військові ризики, 87% компаній повідомили, що їхні фінансові результати у другому кварталі 2026 року залишилися на тому самому рівні або покращилися порівняно з другим кварталом 2025 року. Лише 13% респондентів зафіксували погіршення показників.
Порівняно з довоєнним 2021 роком майже дві третини компаній — 63% — повідомили, що їхні фінансові результати залишилися стабільними або покращилися. Водночас 37% компаній досі працюють нижче довоєнного рівня.
Інвестиційні плани також залишаються стабільними: 87% компаній заявили, що їхні інвестиції в Україну у 2026 році залишаться без змін або зростуть порівняно з 2025 роком. З них 54% планують зберегти обсяг інвестицій, а 33% — збільшити їх.
Війна продовжує безпосередньо впливати на бізнес. 47% компаній повідомили, що їхні заводи, виробничі потужності, склади, офіси чи інші об’єкти були пошкоджені під час війни. Серед постраждалих компаній 46% вже повністю відновили пошкоджені активи, а 39% завершили частковий ремонт.
Половина опитаних компаній повідомила про випадки поранення співробітників внаслідок війни, 37% — про загиблих співробітників. При цьому 87% компаній мають працівників, які зараз служать у Збройних силах України, а 60% вже працевлаштовують ветеранів.
71% компаній уже впровадили, розробляють або почали впроваджувати програми підтримки та реінтеграції ветеранів після демобілізації. Зокрема, 24% компаній мають комплексні політики щодо повернення ветеранів до роботи, 20% їх розробляють, а 27% вже запровадили перші заходи підтримки.
Головними викликами для бізнесу залишаються безпека співробітників — 82%, питання мобілізації та бронювання працівників — 71%, а також загроза російських ракетних атак на критичну інфраструктуру та бізнес-активи — 63%. Серед інших проблем компанії назвали здоров’я та психологічний стан співробітників — 50%, а також залучення та утримання кваліфікованих кадрів — 44%.
Водночас більшість компаній не планують масово заповнювати кадровий дефіцит іноземними працівниками. 63% респондентів заявили, що не розглядають найм неукраїнських співробітників для вирішення кадрових проблем, 25% ще не визначилися, і лише 12% активно розглядають такий варіант.
За оцінкою бізнес-спільноти, Україна у 2026 році залишається стабільним, але непередбачуваним ринком. Так вважають 45% респондентів. Ще 21% бачать Україну одним із найперспективніших ринків майбутнього зростання в Європі, 18% вважають її переважно високоризиковим ринком виживання, а 16% — ринком, який готується до відновлення.
50% компаній очікують, що економічне відновлення України стане чітко помітним через 2–3 роки після закінчення війни. Ще 18% вважають, що поступове відновлення вже відбувається, 16% бачать 2026–2027 роки як можливу точку розвороту до зростання, а 16% вважають, що відновлення ще не почалося.
Ключовими секторами післявоєнного відновлення респонденти назвали оборону та military tech — 78%, інфраструктуру та будівництво — 71%, енергетику та розподілену генерацію — 50%, а також сільське господарство та харчову переробку — 45%.
Головними чинниками інвестиційної привабливості України компанії вважають довгостроковий потенціал зростання. 76% респондентів назвали масштабні можливості відновлення та післявоєнного економічного зростання основним драйвером інвестицій, 49% — шлях України до вступу в ЄС та інтеграцію в європейський ринок, 39% — потенціал сектору оборони та військових технологій.
Серед основних бар’єрів для участі бізнесу в проектах відновлення названо безпеку майданчиків реконструкції — 56%, брак інформації та прозорості проектів — 55%, а також нечітку правову та тендерну базу — 55%.
Бізнес також сформулював пріоритети для уряду на 2026 рік. 80% компаній назвали головною умовою підтримку верховенства права, боротьбу з корупцією та реальну судову реформу. 55% вказали на необхідність посилення національної безпеки, оборони та розмінування територій, 44% — на передбачуваність і стабільність податкового законодавства.
Опитування Doing Business in Wartime Ukraine проводилося AmCham Ukraine та Citi Ukraine з 21 травня по 16 червня 2026 року. У ньому взяли участь 112 керівників компаній-членів AmCham з різних галузей, 69% респондентів обіймають посади CEO.
Джерело: American Chamber of Commerce in Ukraine, Citi Ukraine
