АТ “Укрзалізниця” за період з 28 липня по 3 серпня перевезла 625 тис. пасажирів, що на 4,4%, або 26 тис. більше, аніж за аналогічний період 2024 року, повідомив глава компанії Олександр Перцовський у першому випуску щотижневої оперативної статистики пасажирських перевезень.
“Для нас важливо бути максимально прозорими, щоби ви бачили, як саме реалізуються квитки на популярні напрямки, тож розпочинаємо нову традицію: регулярно щотижнево протягом цього пікового періоду ділитимемося детальною статистикою пасажирських перевезень”, – зазначив Перцовський на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на критику компанії за дефіцит квитків.
За його словами, збільшити перевезення за умови зменшенні кількості вагонів на 9 (3 – втрачено та 6 – стали повністю непридатними для експлуатації через свій граничний вік) вдалося за рахунок більш ефективного використання парку: у середньому один вагон перевозив 467 пасажирів проти 436 торік, тобто на 7,1% більше.
Перцовський також наголосив, що кількість пасажирів у дитячих групах цього року зросла на 51% – до 30,41 тис. осіб за звітний тиждень.
Окрім того УЗ через спецрезерв перевезла 10 тис. військових, що у 2,1 рази більше ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою компанії, найбільше запитів у застосунку фіксувалося на поїзд №95/96 Київ — Рахів: 143,1 тис. запитів та 5,7 тис. моніторингів за наявності 1,95 тис. місць; поїзд №81/82 Київ — Ясіня: 131 тис. запитів та 4,7 тис. моніторингів за наявності 2,81 тис. місць та поїзд №57/58 Київ — Ужгород: 112тис. запитів та 4,4 тис. моніторингів за наявності 1,25 тис. місць.
В цих потягах у вільних продаж поступає від 27% до 33,5% місць, тоді як від 6,5% до 11% йдуть на автовикуп, а решта на групові перевезення.
УЗ уточнила, що найбільший відсоток дитячих груп був у поїзді №95/96 Київ — Рахів – 62% місць у груповому бронюванні, далі — №81/82 Київ — Ужгород – 60% та №57/58 Київ — Ясіня – 59%.
У компанії зазначають, що з минулого року 95 вагонів підійшли до рубежу, за яким потребують дороговартісного ремонту, тоді як cтаном на 3 серпня курсувало в поїздах далекого слідування 1488 вагонів.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2024 року, повідомляв раніше генеральний директор компанії Олександр Перцовський у Facebook.
Релокація українських підприємств за кордон, яка в 2022 році мала характер екстреної евакуації, набуває характеру стратегічного планування для диверсифікації ризиків, виходу на ринки ЄС та забезпечення безперервності операційної діяльності, вважає партнер юридичної фірми АО Barristers Катерина Данилова.
“Якщо в 2022 році релокація часто мала характер екстреної евакуації, то наразі вона набуває рис стратегічного планування з метою диверсифікації ризиків, виходу на ринки ЄС та забезпечення безперервності операційної діяльності”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна“.
Данилова зазначила, що “з початку повномасштабного вторгнення інтерес українського бізнесу до механізмів релокації залишається стабільно високим, хоча його динаміка змінювалася залежно від ситуації на фронті та загальної економічної кон’юнктури”.
За спостереженнями юриста, найбільш активним у напрямку релокації є сектор інформаційних технологій (ІТ), що зумовлено його мобільністю, орієнтацією на глобальні ринки та мінімальною залежністю від фізичних активів.
“Для ІТ-компаній релокація часто означає відкриття офісів у країнах ЄС для збереження команди, що також дозволяє гарантувати клієнтам безперервність та стабільність надання послуг та спрощує доступ до міжнародної фінансової інфраструктури. Багато компаній, що є резидентами Дія.City, створюють закордонні хаби, зберігаючи при цьому значну частину розробки в Україні”, – сказала вона.
Крім того, за словами Данилової, високу активність в напрямку релокації проявляють виробничі підприємства у сферах легкої промисловості, деревообробки, виробництва компонентів та харчової промисловості.
“Головним рушієм для них є прагнення захистити виробничі потужності від фізичного знищення, наблизити виробництво до європейських споживачів, розширити ринок збуту тощо”, – сказала вона.
Також активні в напрямку релокації є підприємства аграрного сектору та переробки, які шукають можливості для створення переробних потужностей у сусідніх країнах ЄС для доступу до ринку без логістичних ускладнень на кордоні.
Крім того, це компанії креативної індустрії, консалтингу, маркетингу, які подібно до ІТ, є мобільними та активно інтегруються у європейський ринок.
Коментуючи географію релокації Данилова зазначила, що вибір країни релокації залежить від багатьох факторів, в тому числі, від географічної близькості, логістики, умов ведення бізнесу, наявності програм підтримки, податкового клімату та культурно-мовної спорідненості, тощо.
Наразі основними напрямками для українського бізнесу є Польща, яка є лідером за кількістю релокованих українських компаній, Німеччина, де український бізнес приваблює стабільність економіки, доступ до найбільшого ринку ЄС та висока купівельна спроможність, хоча ця країна “характеризується вищим рівнем бюрократії та податкового навантаження”.
Крім того, український бізнес релокується в Румунію та Болгарію, які набирають популярності завдяки, зокрема, конкурентним податковим ставкам та нижчій вартості робочої сили, Чехія та Словаччина, які традиційно привабливі через культурну близькість та сприятливі умови для малих та середніх підприємств, та країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), які “цікаві для технологічних та інноваційних компаній завдяки розвиненій цифровій інфраструктурі та сприятливому інвестиційному клімату”.
Втім Данилова підкреслила, що “юридично перевести співробітника з української юридичної особи до іноземної неможливо, оскільки це різні суб’єкти господарювання, що діють у різних правових системах”, втім на практиці компанії використовують низку механізмів.
Серед них, зокрема, звільнення в Україні та працевлаштування за кордоном, яке є найпоширенішим та найпрозорішим механізмом, втім вимагає від співробітника отримання дозволу на проживання та роботу в країні релокації, відрядження, яке є ризикованим для тривалої роботи за кордоном.
Крім того, компанії використовують механізми укладення цивільно-правового договору, коли співробітник реєструється як фізична особа-підприємець в Україні (або як індивідуальний підприємець у країні релокації) та укладає договір про надання послуг з іноземною компанією. Ця модель є гнучкою, але несе ризики донарахування податків та штрафів.
Розповсюджений також механізм внутрішньокорпоративного переведення (Intra-Corporate Transferee), який використовується в країнах ЄС, які імплементували відповідну Директиву ЄС, яка створює спрощені умови для тимчасового переведення ключових менеджерів, спеціалістів та стажерів у межах однієї групи компаній. Це, зокрема, вимагає наявності юридично пов’язаних української та іноземної компаній. Також популярним є механізм аутстафінгу або “оренди” працівників, який передбачає виведення співробітників за штат за умови оформлення їх у штат іноземної компанії, втім українське законодавство не містить чіткого нормативного регулювання таких правовідносин.
Коментуючи підводні камені з боку українського законодавства в сфері релокації Данилова зазначила низку обмежень українського правового поля, зокрема, валютні обмеження, правила контрольованих іноземних компаній (КІК), трансфертне ціноутворення (ТЦУ), а також обмеження на виїзд за кордон і переміщення активів.
Крім того, актуальними проблеми релокації залишаються банківський комплаєнс і відкриття банківського рахунку для нової компанії в ЄС, засновниками якої є громадяни України, складність управління подвійною структурою, втрата пільгових режимів при фактичному перенесенні діяльності за кордон, зокрема IT-компаній, які можуть втратити переваги спеціального правового та податкового режиму Дія.City, а також адаптація до іноземного законодавства.
“Релокація бізнесу за кордон є дієвим інструментом для мінімізації ризиків війни, але водночас є складним юридичним та організаційним проєктом. Успіх релокації напряму залежить від комплексного стратегічного планування, що враховує всі юридичні, податкові, фінансові та операційні аспекти”, – сказала вона.
Barristers, БИЗНЕС, Данилова, підприємства, РЕЛОКАЦИЯ, юрист
Національний банк України (НБУ) в липні збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9% – до $3,69 млрд, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з нею, купівля валюти Нацбанком в липі впала до $0,83 млн з $1,2 млн у червні, а минулого тижня валютні інтервенції НБУ зменшились до попереднього тижня на $171,9 млн, або на 21,2% – до $639,6 млн.
Офіційний курс гривні до долара у липні зміцнився з 41,7788 грн/$1 до 41,7662 грн/$1.
На готівковому ринку курс гривні за результатами місяця зміцнився на майже 13 коп.: купівля – близько 41,48 грн/$1, продаж – 41,58 грн/$1.
“В липні курс долара до гривні продовжив демонструвати високу стабільність із незначною внутрішньоденною волатильністю, яка не переходить у трендові рухи”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
Вони зазначають, що коливання курсу не перевищують 0,2%, що свідчить про надзвичайно стриману реакцію ринку — особливо з огляду на оголошення важливих макроекономічних сигналів.
На їхню думку, короткостроково (один-три тижні) коридор у 41,40–42,10 грн/$ збережеться за відсутності зовнішніх шоків або сплесків попиту з боку імпортерів.
Аналітики “КИТ Group” очікують, що в середньостроковій перспективі (до трьох місяців) курс може поступово зміститися до 42,30–42,80 грн/$ за умов традиційного для другої половини року зростання бюджетних витрат, активізації імпорту або реалізації очікуваного вересневого зниження ставки ФРС, що призведе до корекції долара.
У довгостроковій перспективі (понад шість місяців) експерти прогнозують контрольований девальваційний тренд. За базовим сценарієм курс очікується в межах 43,00–44,50 грн/$, за умови збереження поточного рівня міжнародної підтримки, стабільних резервів та відсутності неочікуваних шоків, передусім позаекономічного характеру.
31 липня у КВЦ «Парковий» відбувся ІІІ-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS 2025 — головна подія року для інвестиційної, будівельної та архітектурної галузей. Захід об’єднав понад 4 857 учасників: представників міжнародних і національних інвесторів, банків, девелоперських компаній, промислових груп, муніципалітетів, державних установ та профільних асоціацій.
Конгрес став платформою для відвертого діалогу про майбутнє інвестиційного ринку України, розробку спільних стратегій відбудови та пошук нових форматів державно-приватного партнерства.
«Головна інвестиція сьогодні — це люди. Українці, які запускають бізнес навіть під час війни, створюють робочі місця й змінюють громади. Наше завдання — дати їм умови, інструменти та партнерів для масштабування»
Програма охопила найактуальніші аспекти розвитку інвестиційного середовища.
1. Інвестиційна привабливість України.
Учасники обговорили, як підвищити довіру до українського ринку, знизити регуляторні бар’єри та створити прозорі правила гри. Підкреслювалося, що сталість і прогнозованість державної політики — ключовий сигнал для великих інвесторів.
2. Інвестиції та геополітика.
Панельні дискусії торкнулися нової архітектури міжнародних співпраць. Експерти наголосили: війна змінила пріоритети глобальних гравців, і Україна має стати прикладом ефективної інтеграції в економічні союзи через партнерства із міжнародними фондами та корпораціями.
3. Капітал для ідей: як банки оцінюють проєкти.
Представники банківського сектору презентували критерії прийняття рішень про фінансування: від ретельного аналізу бізнес-моделі до оцінки географічних і безпекових ризиків.
«Наше головне завдання — будувати відносини з клієнтом на основі довіри. Якщо ми розуміємо бізнес і віримо в ідею — позитивне рішення дається легше», — зазначив Семен Бабаєв, заступник Голови Правління ПРАВЕКС БАНК.
4. Приватні інвестиції та страхові механізми.
Окрема дискусія була присвячена захисту інвесторів: страхуванню ризиків і компенсаціям за міжнародним правом. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який найшвидше реагує на потреби відбудови.
5. Альтернативна енергетика та розподілена генерація.
Представники енергетичного сектору підкреслили, що проекти в галузі “зеленої” енергетики — одні з найбільш привабливих для приватних інвесторів. Вперше було презентовано ПІФ «Фонд Інвестиції та Розвиток – Перший», орієнтований на фінансування саме таких ініціатив.
6. Оборонні проекти та dual–use.
У фокусі уваги — залучення приватного капіталу до проектів подвійного призначення. Під час презентації було анонсовано запуск першого в Україні ПІФ “Фонд Безпеки України Verum One”.
7. Девелопмент і архітектура.
Спільнота архітекторів закликала змінювати парадигму містобудування: головний архітектор має бути не лише творцем середовища, а й менеджером інвестиційного розвитку громади.
8. Виробництво будматеріалів.
Учасники погодилися: створення власних виробничих потужностей — стратегічне завдання, яке знизить собівартість будівництва та прискорить відновлення інфраструктури.
«Інвестиції — це не лише фінанси. Це довіра, нові технології та відповідальність за спільне майбутнє. Ми показали, що Україна готова до відновлення і відкритих партнерств»
Генеральний Партнер- Креатор-Буд,
Генеральний Спонсор- HutJet,
Стратегічні Партнери: ViYar, Сен-Гобен і Regips,
Преміум Партнер: ITUM
Партнери: Bang & Olufsen, Zezman, Lizrome, RIEL, Edplit, Laterem, Vlasne misto, Sheriff, Riyako&partners, Метінвест, Ribas hotels Group, BlissGroup, HOLZ, Galleria Porcellanato, Akam, Plitos, DzenResidence, АГТ ПЛЮС, Ева Сад, Benjamin Moore, Danapris Doors, ElfDecor, Listelli, Alumil, FitoArt, Maтро, HomeStyle, Bonsso, Jung, Arbofari, Galantpol, Decoration Club, EPSA, Skarlat, Skogur, Світ інтерʼєрних рішень, Rodors, Представництво Quarzwerke Gruppe в Україні, Супермаркет Фурнітури, Каркас24, УК експертиза, Маестро, Карбоснаб, Нова Дача, Budmall, AS Architecture & Design Building, WoodAndHearts, Varenycia, Studio Design Inspiration
Генеральні інформаційні партнери: Interfax-Ukraine, ФОКУС
Інформаційні партнери: DELO.ua, DsNews, Київ24, 33 канал, Європа +, Країна фм, Rubryka, Перший бізнесовий, Business Women, True.ua, Property Times, Хмарочос, InVenture, Comments.ua, DomRia, Izba, Femida.ua, Український центр сталевого будівництва, Build Portal, Prof Build, ВАРТО, Час Перших, HIS.
Організатори: Медіа-група DMNTR — команда з 25-річним досвідом створення професійних заходів для архітектурно-будівельної та інвестиційної аудиторії.
Серед ключових проєктів: Український Будівельний Конгрес, Ukraine Investment Congress, Всеукраїнський конкурс «Інтер’єр Року», Ukraine Urban Awards, архітектурно-девелоперська премія «Творець Року».
Медіагрупа також видає журнал «DMNTR» та активно розвиває соціальні медіа з інсайтами, новинами й репортажами.
Слідкуйте за нами:
Instagram: www.instagram.com/ukrainian_building_congress
Facebook: www.facebook.com/share/16RUuTVCQ1
www.uic-ua.info
Тел.: 044 461 91 28
Фото: Павло Ботанов, Андрій Саримсаков
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер.
“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, у другому кварталі 2025 року отримала 19,80 млн грн чистого прибутку, що на 8,2% більше за показник другого кварталу 2024 року.
Згідно зі звітом компанії на її сайті, валовий прибуток за цей період зменшився на 5,3% – до 23,75 млрд грн, тоді як виручка зросла у 2,4 раза – до 125,78 млн грн.
В цілому за перше півріччя цього року “НоваПей Кредит” збільшила чистий прибуток порівняно із першим півріччям минулого року на 52,2% – до 53,92 млн грн, валовий прибуток – на 55,7%, до 70,07 млн грн за зростання виручки в 2,7 раза – до 260,36 млн грн.
Згідно зі звітом, поточна дебіторська заборгованість компанії за півріччя зросла з 784,77 млн грн до 1 млрд 61,86 млн грн.
Зазначається, що надходження від продажу облігацій у січні-червні цього року трохи зменшилися порівняно із січнем-червнем минулого року – до 355,63 млн грн з 369,97 млн грн, як і витрати на їх викуп – до 244,92 млн грн з 300 млн грн.
В той же час надходження за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, зросли до 705,88 млн грн з 392,25 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 422,03 млн грн з 320,81 млн грн, а витрати на сплату відсотків – до 44,19 млн грн з 22,19 млн грн.
Як результат, за півроку зобов’язання за договорами РЕПО за півроку зросли більш ніж вдвічі – з 224,45 млн грн до 508,30 млн грн, тоді як за облігаціями – зі 190,32 млн грн до 285,21 млн грн, а за нарахованими відсотками – з 9,09 млн грн до 39,31 млн грн.
Як повідомлялось, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски трирічних відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще одну серії “J”, всі по 100 млн грн.
Згідно зі звітом, на середину цього року загальний обсяг випуску облігацій становив 990 млн грн, з яких облігації номіналом 203,09 млн не були викуплені. Облігації серій “С” та “I” продаються безпосередньо інвесторам з правом щорічної оферти, тоді як облігації всіх інших серій передаються як предмет угоди за договорами РЕПО на термін до року та купонний дохід по ним виплачується під час погашення.
На початку серпня цього року Національна комісія з цінних паперів (НКЦПФР) зареєструвала випуск облігацій серії “К” на 100 млн грн з датою погашення 6 серпня 2028 року. Початок їх публічної пропозиції – 11 серпня 2025 року, номінальна відсоткова ставка – 18% річних.
Крім того, повідомлялося, що “НоваПей Кредит” випустить облігації серії “L” на 100 млн грн, яка стане вже 12-ю такою серією у загальній програмі їх випуску. Вказано, що залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.
Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.
Торік чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.
Ринок житлової нерухомості Афін у першому півріччі 2025 року продовжує демонструвати стабільне зростання на тлі відновлення туристичної активності, інвестицій та економічної стабільності Греції, повідомляє огляд ринку.Нацбанк Греції зафіксував зростання цін на житлову нерухомість у міських районах на 6,8% рік-до-року в I кварталі 2025 року. Індекс цін у номінальному вираженні зріс на 8,0% для нових квартир і на 6,0% для об’єктів старше п’яти років. В Афінах зростання склало 5,5%, в Салоніках — 10%, а в інших містах — близько 7,3%.
Середні запитувані ціни в Афінах за даними Spitogatos досягли €2 317/м² в центрі, €3 222/м² на півночі і €4 000/м² на півдні міста, що відповідає зростанню на 7-9% щодо першого кварталу 2024 року.
Основні драйвери ринку:
• Внутрішній та іноземний попит, у тому числі завдяки програмі «Golden Visa»,
• Інфраструктурні перетворення, включаючи проект «Елліннікон» на узбережжі Афін,
• Обмежена пропозиція якісних об’єктів і дефіцит житла класу «преміум».
Інвестиції в житлову та комерційну нерухомість в Греції перевищили €5,9 млрд у 2024 році, з яких понад €3 млрд припало на житловий сегмент. У першому кварталі 2025 року приплив FDI в сектор нерухомості склав близько €520 млн (43% від загального вхідного потоку інвестицій в країну).
Експерти прогнозують, що протягом 2025 року підвищення цін сповільниться до близько 4-6%, особливо в Афінах, і ринок перейде до більш помірних темпів цінового зростання після бурхливої динаміки 2022-2023 років.
Прогноз на серпень-вересень 2025 року
Аналітики очікують продовження зростання цін у центральних районах Афін — незважаючи на сезонність і можливе уповільнення попиту, зберігаються сприятливі фактори: туристичний сезон, активність іноземних інвесторів, будівельний дефіцит і програма Golden Visa. У серпні попит переважно зберігається, особливо на квартири площею до 60–80 м². У вересні можлива помірна стагнація або невелика корекція на тлі очікувань рішень ЄЦБ і сезонного зниження активності, проте в цілому ринок залишиться стабільним, з потенціалом зростання до кінця року.
Джерело: http://relocation.com.ua/athens-residential-real-estate-market-analysis-by-relocation/
