Близько 65% усіх угод із купівлі житла на ринку новобудов укладаються за програмами розстрочки від забудовників, водночас частка купівель з повною оплатою варіюється у межах 25-60%, випливає з результатів опитування агентством “Інтерфакс-Україна” українських забудовників.
“До повномасштабного вторгнення відсоткове співвідношення способів купівлі житлової нерухомості в Alliance Novobud виглядало наступним чином: 25% – повна оплата, 65% – розтермінування від забудовника, 10% – банківська іпотека. Станом на сьогодні це співвідношення змінилося: 10% – повна оплата, 65% – розтермінування від забудовника, 25% – партнерська іпотека, “єОселя”, “єВідновлення”, – повідомила СМО Alliance Novobud Ірина Міхальова.
За її словами, частка продажів квартир девелопера за державною програмою доступної іпотеки “єОселя” становить до 15% від загальної кількості. Угоди із сертифікатами “єВідновлення” рідші – 1-2 угоди у квартал.
У структурі продажів групи компаній DIM близько 65% угод припадає на власні програми розстрочки, 30% – укладаються з повною оплатою, і лише 5% – за програмою “єОселя”.
“DIM долучився до програми “єОселя” минулого року, і одразу близько 30% усіх запитів до наших офісів продажів стосувались саме цієї програми. Із них близько 10% переходили в реальні угоди. У 2025 році кількість запитів серед покупців житла комфорт-класу на “єОселю” збільшився до 40%, і вже понад 25% переходили до реальних угод. Проте досі є бар’єри для збільшення обсягів через лімітовані кредитні ресурси”, – зазначив керуючий партнер DIM Олександр Насіковський.
В компанії City One Development повідомили, що частка угод з розстрочкою є значною як в проєктах класу “комфорт”, так і “бізнес”, і сягає 70%.
“Ринок став більш диверсифікованим. Покупці обирають не лише за ціною, а й за зручністю, стабільністю та довгостроковими гарантіями. Розтермінування від забудовника стало ключовим інструментом для більшості наших клієнтів – незалежно від класу житла”, – пояснили в пресслужбі девелопера.
Утім, хоча частка угод із 100% оплатою зменшується, однокімнатні квартири, як і раніше, здебільшого купують із повною оплатою.
“Загалом частка угод із 100% оплатою зменшується – і це закономірно в умовах нестабільної економіки, коли більшість покупців шукають більш зручні та прогнозовані фінансові рішення. Натомість однокімнатні квартири, як і раніше, здебільшого купують із повною оплатою. Це характерно для інвесторів або тих, хто має чіткий фінансовий план і хоче зафіксувати ціну на старті будівництва чи отримати максимальну вигоду”, – зазначили у City One Development.
Як повідомив директор з продажу “Інтергал-Буд” Анатолій Ковриженко, з початку повномасштабного вторгнення кількість угод з розтермінуванням у девелопера зросла приблизно на 15–20%.
“Це пов’язано з бажанням покупців зберігати ліквідність, розподіляти фінансове навантаження у часі та мінімізувати власні ризики”, – пояснив він.
При цьому угоди за “єОселею” становлять від 15% до 35% від загальних продажів “Інтергал-Буд” залежно від місяця, додав Ковриженко.
Водночас група “Ковальська” констатує збільшення частки повної оплати вартості житла на етапі будівництва.
“Маємо чітку динаміку: дедалі більше людей обирають повну оплату ще на етапі будівництва. Якщо у 2023 році таких угод було трохи більше 20%, то у 2024 – вже майже 30%, а у першому півріччі 2025 – понад 50%. Це свідчить про зростання довіри до надійного девелопера і прагнення інвесторів закріпити вартість квадратного метра на ранніх стадіях”, – повідомила компанія на запит “Інтерфакс-Україна”.
За даними компанії, позитивну динаміку демонструє і держпрограма “єОселя”: у першому півріччі 2025 року на неї припадало 25% всіх угод девелопера, що у 2,5 раза більше, ніж у другому півріччі минулого року.
Про суттєву частку угод із повною оплатою повідомили й в компанії “РІЕЛ”. Як зазначила координатор відділів продажу “РІЕЛ” у Києві Зоряна Землинська, у київських проєктах близько 50% угод укладаються з повною оплатою, а у Львові цей показник навіть вищий – 60%.
Девелопер також відзначив позитивну тенденцію до купівлі житла за “єОселею”.
“Зберігається тенденція до купівлі житла за допомогою державної програми “єОселя”. Якщо у 2022 у Києві та Львові разом ми мали 5% угод за програмою “єОселя”, то у 2025-му ця цифра зросла до 13%”, – повідомила Землинська.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у повному обсязі розмістила облігації серії “H” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн після погашення 30 липня облігацій серії “E” на таку саму номінальну суму.
Відповідний звіт про випуск облігацій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила 19 серпня 2025 року.
Номінал облігації складає 1 тис. грн, кількість 1 млн, розміщення здійснюється без публічної пропозиції. Інформація щодо інших параметрів випуску не розкривається.
У травні цього року НКЦПФР схвалила розміщення двох нових випусків облігацій “Нової пошти” – серій “G” та “H” номінальним обсягом 1 млрд грн кожен. Компанія декларувала спрямування залучених коштів на розвиток термінальної мережі (35%), в інвестиції в ІТ (15%), в BDF контейнери та автотранспорт (30%) та у тару для розміщення посилок (20%).
“Нова пошта” у липні 2025 року в повному обсязі розмістила облігації серії “G” загальної номінальною вартістю 1 млрд грн.
На середину цього року “Нова пошта” мала зобов’язання за трьома випусками облігацій серій “E”, “F” та “G” відповідно на 995,82 млн грн з погашенням 30 липня цього року, 998,45 млн грн з погашенням 1 червня наступного року та 999,38 млн грн з погашенням 2 травня 2027 року. Ставка за облігаціями “F” та “G” складає 16% річних. В активі компанії вже п’ять погашених випусків облігацій з серпня 2020 року на загальну суму 3,6 млрд грн.
У другому кварталі 2025 року компанія збільшила неконсолідований чистий прибуток на 2,6% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до 905,45 млн грн за зростання виручки на 22,9% – до 12 млрд 712,14 млн грн. Загалом за перше півріччя цього року чистий прибуток “Нової пошти” зменшився на 19,6% – до 1 млрд 195,74 млн грн за зростання виручки на 22,1% – до 24 млрд 571,27 млн грн.
Власний капітал компанії за перше півріччя 2025 року збільшився на 6,1% – до 12,30 млрд грн, тоді як зобов’язання – на 2,8%, до 20,56 млрд грн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками першого півріччя склала 185,56 грн за упаковку, що на 14,17% більше, ніж було в аналогічному періоді торік.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року зросли в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року становила 205,19 грн за упаковку, що майже на 13% більше ніж рік тому.
Аптечний продаж БАДів у січні-червні у грошовому виразі зріс на 17,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року становила 166,59 грн – на 16,53% більше ніж у 2023 році.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році зросли до 151 млрд грн, або на 10,83% порівняно з попереднім роком, проте в натуральному виразі скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року становила 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% вище за рівень 2023 року.
Аптечний продаж БАДів у 2024 році у грошовому виразі збільшився на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року підвищилася на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців, згідно з яким уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом Міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Економіка єврозони з високою ймовірністю сповільниться в III кварталі 2025 року через невизначеність у зовнішній торгівлі та згортання «авансових» закупівель, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, виступаючи в Женеві на майданчику Всесвітнього економічного форуму. За її словами, в I півріччі експортно орієнтована економіка регіону отримала короткочасну підтримку за рахунок поповнення запасів партнерами перед введенням мит в США, але цей фактор «розгортається назад», і уповільнення вже було помітно в II кварталі.
Лагард уточнила, що в рамках досягнутої угоди між ЄС і США «ефективна середня ставка» тарифів на імпорт з єврозони оцінюється між 12% і 16%, що трохи вище передумов червневого базового прогнозу ЄЦБ, але значно нижче стрес-сценарію (понад 20%). Вплив угоди буде враховано у вересневих макропрогнозах ЄЦБ, зазначила вона.
За оцінкою Eurostat, ВВП єврозони в II кварталі зріс лише на 0,1% кв/кв (після +0,6% в I кварталі), а липнева інфляція трималася на цільовому рівні 2% рік до року. Обидва фактори підкріплюють сценарій низьких темпів зростання при стабільно «якорній» інфляції.
Ринок в цілому очікує, що ЄЦБ збереже депозитну ставку на рівні 2,00%, продовжуючи оцінювати вплив тарифів і зовнішньої кон’юнктури на перспективи зростання. (Графік засідань — на сайті ЄЦБ; діюча ставка підтверджується офіційною статистикою і національними регуляторами.)
Поєднання факторів — відступаючий ефект «фронтлоадінгу», нові торгові витрати (12–16% за ефективною середньою ставкою) і помірні PMI — підвищує ймовірність стагнаційного сценарію в II півріччі: економіка балансує біля нульової позначки, а імпульс зростання залежатиме від стійкості внутрішнього попиту та ясності щодо галузевих тарифів (фармацевтика, напівпровідники залишаються зонами невизначеності).
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» інвестує понад 43 млн грн у будівництво сучасного спортивного комплексу в с. Великі Ком’яти (Виноградівська громада) у Закарпатській області, повідомив керівник обласної військової адміністрації Володимир Микита в Телеграмі. Він зазначив, що проєкт передбачає будівництво футбольного поля, трибун, спеціальних приміщень і бігових доріжок для занять легкою атлетикою. В основу концепції покладено необхідність створення умов для занять спортом дітей, які навчаються та проживають у місцевій громаді, а також сусідніх населених пунктах. Ініціатива дасть змогу охопити понад тисячу дітей різних вікових груп.
“Це перший подібний проєкт на цих територіях, який реалізується за часи незалежності України. Інвестиція підприємства ТОВ «Харчові технології Закарпаття» в будівництво становить понад 43 млн грн. Громада виділила територію для створення інфраструктури та забезпечить функціонування ДЮСШ із відповідним штатом тренерів”, – написав очільник ЗОВА.
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» засновано 2010 року в Берегові Закарпатської області. Спеціалізується на виробництві готових кормів для домашніх тварин, які реалізує під ТМ «Пан Пес-Пан Кот», «Miss Kis – Mister Gaff», «Carpatian Pet Food». Бенефіціаром підприємства є бізнесмен Андрій Хрипта, який також є власником ТОВ «Екогрінпарк», ТОВ «ВДЕ Закарпаття», ТОВ «Резидентс Авеню Молл», ТОВ «Транс Логістик Закарпаття».
Україна нарощує експорт соняшникової олії до Індії, в липні 2025 року вона постачила її цій країні 78 тис. тонн, що на 57% більше ніж у червні, повідомило аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт “.
Агентство послалося на дані індійських джерел, згідно з якими частка української олії становила 39% в загальному імпорті у липні цього продукту до Індії, обсяг якого становив 200 тис. тонн. Таким чином, Україна вперше з початку війни обійшла тут РФ, чий експорт до Індії становив у цьому сегменті 49 тис. тонн, або 25% в загальних обсягах, ввезених в країну.
“Протягом останніх сезонів РФ домінувала на індійському ринку соняшникової олії, тоді як частка України коливалася між 13% і 34%. Однак у другій половині сезону-2024/25 російські виробники скоротили обсяги виробництва через низьку рентабельність, що призвело до зменшення пропозиції на зовнішніх ринках. Додатковим фактором стало не нульове експортне мито на російську олію “, – пояснили експерти.
За інформацією аналітиків, Україна впродовж вересня 2024-го – липня 2025 року експортувала до Індії 767 тис. тонн соняшникової олії, що на 55% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
“Цей показник є рекордним з 2022 року, підтверджуючи позицію Індії як ключового імпортера української олії. Зростання експорту відображає стабільне відновлення позицій України на світовому ринку “, – резюмували в “УкрАгроКонсалт “.
