Білий дім шукає майданчик для можливої зустрічі наприкінці наступного тижня, де США, Росія та Україна могли б обговорити врегулювання конфлікту — при цьому Україна активно вимагає своєї участі в будь-яких переговорах.
Представники CBS News підтверджують, що адміністрація США шукає майданчик для зустрічі президентів Трампа, Путіна і Зеленського, яка може відбутися вже наступного тижня.
Саміт між Трампом і Путіним запланований на 15 серпня в Анкориджі (Аляска), який в адміністрації США називають ознайомчою зустріччю, без чітких обіцянок завершення конфлікту.
Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПОД/ФТ), валютного законодавства в липні 2025 року оштрафував Індустріалбанк на 400 тис. грн і шість небанківських фінансових установ, а також попередив «Укрпошту».
Як зазначається в релізі на сайті центробанку, найбільший штраф – 9 млн 632,85 тис. грн – отримало ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ Credit 7), яке з доходом від надання фінансових послуг 470,7 млн грн за перший квартал цього року посіло 6 місце на ринку серед небанківських фінустанов.
Штраф на ТОВ «ФК “Маре” – склав 595 тис. грн, а на ТОВ »ФК «Мідл», яке днями Нацбанк позбавив ліцензії, – 340 тис. грн.
Крім того, ТОВ «ПрофітГід» отримало штраф 170 тис. грн, а ТОВ «Мілоан» – 51 тис. грн.
Що стосується «Укрпошти», то вона отримала письмове застереження за порушення вимог щодо неналежної розробки та впровадження внутрішніх документів у сфері ПКФ/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Як повідомило в п’ятницю видання «Forbes Україна», Нацбанк повідомив уряд про необхідність докапіталізації «Укрпошти» приблизно на 820 млн грн, без якої національний поштовий оператор не тільки не зможе запустити поштовий банк, але і може втратити ліцензію на надання фінансових послуг.
Комунальне підприємство «Київпастранс» 8 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) категорії D1, D2, 1145 од.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 25,054 млн грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 18 серпня.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
ТОВ “Біо Термо Пак” (Хмельницька обл.), основна спеціалізація якого – виробництва паперу і картону, став учасником індустріального парку “Теофопіль Еко Парк” (с. Теофопіль Хмельницької об.), повідомляє Мінекономіки.
Згідно з інформацією міністерства, воно отримало відповідне повідомлення від керуючої компанії індустріального парку – ТОВ “Тео Грін Інвест”, яка, згідно з даними opendatabot, входить в групу агрокомпаній “Україна 2001”, президентом та кінцевим бенефіциаром якої є підприємець Вадим Лейві.
ТОВ “Біо Термо Пак”створене в березні 2025 року зі статутним капіталом 100 тис. грн, серед його напрямків діяльності – виробництво паперової маси, гофрованого картону і паперу, паперової та картонної тари.
Індустріальний парк “Теофопіль Еко Парк” зареєстровано в грудні 2024 року, його площа 30,87 га.
За даними Мінекономіки, загальний обсяг капіталовкладень у будівництво об’єктів на його території оцінюється приблизно у 2,43 млрд грн, планується створення 1550 робочих місць у паперовій та супутніх галузях переробної промисловості.
Крім виробництва паперових та картонних виробів, концепцією ІП передбачені виробництво біогазу та біоетанолу, біопластика, а також харчова промисловість, альтернативна енергетика.
Ініціатором створення індустріального парку виступила Теофіпольська селищна рада.
Парк розташований поряд із Теофіпольською енергетичною компанією та Теофіпольським цукровим заводом, кінцевим бенефіциаром яких також є Лейві.
За даними opendatabot, ТОВ “Україна 2001” у 2024 році одержала 4,88 млрд грн чистого доходу та більш ніж 2 млрд грн чистого прибутку.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні за підсумками січня-червня 2025 року здійснила доставку залізорудної сировини (ЗРС) морськими перевезеннями на рівні 60% від загальних обсягів реалізації, залізницею – 35%, річковими баржами – 5%.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, група продовжувала користуватися перевагами доступу до українських портів Чорного моря для експорту продукції морем в Азії, регіоні Близького Сходу та Північної Африки, а також у Європі, які віддають перевагу постачанню морем замість залізниці чи річкової баржі. Загалом 60% продажів було експортовано морем протягом цього періоду порівняно з 53% за попередні шість місяців та 47% – аналогічний період 2024.
Пвідомляється, що загалом протягом півріччя продукцією Ferrexpo з українських портів було завантажено 16 суден. Із загального обсягу продажів 50% припадало на азійських клієнтів, 38% – на європейськихв, решта 12% – на клієнтів з регіону Близького Сходу та Північної Африки. В цілому морські продажі залишалися стабільними – на рівні 2,1 млн тонн.
Обсяги продажів зросли порівняно з попередніми півряччями, хоча й залишилися незмінними порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Однак індекс залізної руди Fe (65%) за цей період знизився на 10%, що привело до доходу в розмірі $453 млн, що на 18% більше порівняно з попередніми шістьома місяцями та на 17% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року ($549 млн), коли ціни на залізну руду були значно вищими.
Сумарно обсяг продажів склав 3,8 млн тонн, включаючи окатиші та концентрат, – це на 28% більше порівняно з другим півріччям-2024, але менше на 1% порівняно з першим півріччям-2024.
Група у звітному періоді знизила собівартість виробництва продукції на 2,2% за статтею C1 – до $77,1/тонна (у першому півріччі-2024 – $78,8/тонна) через скорочення гірничодобувної діяльності, впливу нижчих цін на паливо, зменшення витрат на технічне обслуговування та витрат на персонал. Основними факторами, що впливають на витрати C1, є ціни на е/е, природний газ та дизельне паливо. Група продовжувала зазнавати різкого зростання цін на е/е через наявну слабкість потужностей з виробництва та розподілу е/е в Україні внаслідок російських атак, що тривають.
При цьому зазначається, що бізнес групи є енергоємним, а основними компонентами витрат C1 є е/е, газ та дизпаливо, які разом становлять 49% (у першому півріччі 2024 року – 45%) від загальних витрат. Зокрема, у січні-червні 2025 року частка витрат на е/е у витратах C1 зросла до 34% (перше півріччя 2024 року – 27%), частка природного газу – до 9% (перше півріччя 2024 року – 7%).
Ціна на залізну руду з бенчмарком 65% знизилася протягом першої половини 2025 року, закрившись на $11 нижче, на рівні $104/тонна. У липні ціни на залізну руду дещо відновилися, при цьому середній показник 65% Fe становив $116/тонна в останній тиждень липня що на 12% вище, ніж на початок місяця.
Протягом першої половини року група експлуатувала дві з чотирьох ліній огрудкування у першому кварталі та одну лінію у другому кварталі, а також спеціалізовану лінію концентрату.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що з січня по квітень 2025 року компанії відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі $31,1 млн, а до кінця червня ця сума досягла $38,3 млн.
За винятком зобов’язань за лізингом група не має жодних непогашених кредитів та позик з нарахуванням відсотків, тому процентних витрат за фінансовими лініями не було понесено. Група має мінімальний фінансовий борг у розмірі $2 млн.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
