31 липня у КВЦ «Парковий» відбувся ІІІ-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS 2025 — головна подія року для інвестиційної, будівельної та архітектурної галузей. Захід об’єднав понад 4 857 учасників: представників міжнародних і національних інвесторів, банків, девелоперських компаній, промислових груп, муніципалітетів, державних установ та профільних асоціацій.
Конгрес став платформою для відвертого діалогу про майбутнє інвестиційного ринку України, розробку спільних стратегій відбудови та пошук нових форматів державно-приватного партнерства.
«Головна інвестиція сьогодні — це люди. Українці, які запускають бізнес навіть під час війни, створюють робочі місця й змінюють громади. Наше завдання — дати їм умови, інструменти та партнерів для масштабування»
Програма охопила найактуальніші аспекти розвитку інвестиційного середовища.
1. Інвестиційна привабливість України.
Учасники обговорили, як підвищити довіру до українського ринку, знизити регуляторні бар’єри та створити прозорі правила гри. Підкреслювалося, що сталість і прогнозованість державної політики — ключовий сигнал для великих інвесторів.
2. Інвестиції та геополітика.
Панельні дискусії торкнулися нової архітектури міжнародних співпраць. Експерти наголосили: війна змінила пріоритети глобальних гравців, і Україна має стати прикладом ефективної інтеграції в економічні союзи через партнерства із міжнародними фондами та корпораціями.
3. Капітал для ідей: як банки оцінюють проєкти.
Представники банківського сектору презентували критерії прийняття рішень про фінансування: від ретельного аналізу бізнес-моделі до оцінки географічних і безпекових ризиків.
«Наше головне завдання — будувати відносини з клієнтом на основі довіри. Якщо ми розуміємо бізнес і віримо в ідею — позитивне рішення дається легше», — зазначив Семен Бабаєв, заступник Голови Правління ПРАВЕКС БАНК.
4. Приватні інвестиції та страхові механізми.
Окрема дискусія була присвячена захисту інвесторів: страхуванню ризиків і компенсаціям за міжнародним правом. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який найшвидше реагує на потреби відбудови.
5. Альтернативна енергетика та розподілена генерація.
Представники енергетичного сектору підкреслили, що проекти в галузі “зеленої” енергетики — одні з найбільш привабливих для приватних інвесторів. Вперше було презентовано ПІФ «Фонд Інвестиції та Розвиток – Перший», орієнтований на фінансування саме таких ініціатив.
6. Оборонні проекти та dual–use.
У фокусі уваги — залучення приватного капіталу до проектів подвійного призначення. Під час презентації було анонсовано запуск першого в Україні ПІФ “Фонд Безпеки України Verum One”.
7. Девелопмент і архітектура.
Спільнота архітекторів закликала змінювати парадигму містобудування: головний архітектор має бути не лише творцем середовища, а й менеджером інвестиційного розвитку громади.
8. Виробництво будматеріалів.
Учасники погодилися: створення власних виробничих потужностей — стратегічне завдання, яке знизить собівартість будівництва та прискорить відновлення інфраструктури.
«Інвестиції — це не лише фінанси. Це довіра, нові технології та відповідальність за спільне майбутнє. Ми показали, що Україна готова до відновлення і відкритих партнерств»
Генеральний Партнер- Креатор-Буд,
Генеральний Спонсор- HutJet,
Стратегічні Партнери: ViYar, Сен-Гобен і Regips,
Преміум Партнер: ITUM
Партнери: Bang & Olufsen, Zezman, Lizrome, RIEL, Edplit, Laterem, Vlasne misto, Sheriff, Riyako&partners, Метінвест, Ribas hotels Group, BlissGroup, HOLZ, Galleria Porcellanato, Akam, Plitos, DzenResidence, АГТ ПЛЮС, Ева Сад, Benjamin Moore, Danapris Doors, ElfDecor, Listelli, Alumil, FitoArt, Maтро, HomeStyle, Bonsso, Jung, Arbofari, Galantpol, Decoration Club, EPSA, Skarlat, Skogur, Світ інтерʼєрних рішень, Rodors, Представництво Quarzwerke Gruppe в Україні, Супермаркет Фурнітури, Каркас24, УК експертиза, Маестро, Карбоснаб, Нова Дача, Budmall, AS Architecture & Design Building, WoodAndHearts, Varenycia, Studio Design Inspiration
Генеральні інформаційні партнери: Interfax-Ukraine, ФОКУС
Інформаційні партнери: DELO.ua, DsNews, Київ24, 33 канал, Європа +, Країна фм, Rubryka, Перший бізнесовий, Business Women, True.ua, Property Times, Хмарочос, InVenture, Comments.ua, DomRia, Izba, Femida.ua, Український центр сталевого будівництва, Build Portal, Prof Build, ВАРТО, Час Перших, HIS.
Організатори: Медіа-група DMNTR — команда з 25-річним досвідом створення професійних заходів для архітектурно-будівельної та інвестиційної аудиторії.
Серед ключових проєктів: Український Будівельний Конгрес, Ukraine Investment Congress, Всеукраїнський конкурс «Інтер’єр Року», Ukraine Urban Awards, архітектурно-девелоперська премія «Творець Року».
Медіагрупа також видає журнал «DMNTR» та активно розвиває соціальні медіа з інсайтами, новинами й репортажами.
Слідкуйте за нами:
Instagram: www.instagram.com/ukrainian_building_congress
Facebook: www.facebook.com/share/16RUuTVCQ1
www.uic-ua.info
Тел.: 044 461 91 28
Фото: Павло Ботанов, Андрій Саримсаков
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер.
“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, у другому кварталі 2025 року отримала 19,80 млн грн чистого прибутку, що на 8,2% більше за показник другого кварталу 2024 року.
Згідно зі звітом компанії на її сайті, валовий прибуток за цей період зменшився на 5,3% – до 23,75 млрд грн, тоді як виручка зросла у 2,4 раза – до 125,78 млн грн.
В цілому за перше півріччя цього року “НоваПей Кредит” збільшила чистий прибуток порівняно із першим півріччям минулого року на 52,2% – до 53,92 млн грн, валовий прибуток – на 55,7%, до 70,07 млн грн за зростання виручки в 2,7 раза – до 260,36 млн грн.
Згідно зі звітом, поточна дебіторська заборгованість компанії за півріччя зросла з 784,77 млн грн до 1 млрд 61,86 млн грн.
Зазначається, що надходження від продажу облігацій у січні-червні цього року трохи зменшилися порівняно із січнем-червнем минулого року – до 355,63 млн грн з 369,97 млн грн, як і витрати на їх викуп – до 244,92 млн грн з 300 млн грн.
В той же час надходження за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, зросли до 705,88 млн грн з 392,25 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 422,03 млн грн з 320,81 млн грн, а витрати на сплату відсотків – до 44,19 млн грн з 22,19 млн грн.
Як результат, за півроку зобов’язання за договорами РЕПО за півроку зросли більш ніж вдвічі – з 224,45 млн грн до 508,30 млн грн, тоді як за облігаціями – зі 190,32 млн грн до 285,21 млн грн, а за нарахованими відсотками – з 9,09 млн грн до 39,31 млн грн.
Як повідомлялось, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски трирічних відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще одну серії “J”, всі по 100 млн грн.
Згідно зі звітом, на середину цього року загальний обсяг випуску облігацій становив 990 млн грн, з яких облігації номіналом 203,09 млн не були викуплені. Облігації серій “С” та “I” продаються безпосередньо інвесторам з правом щорічної оферти, тоді як облігації всіх інших серій передаються як предмет угоди за договорами РЕПО на термін до року та купонний дохід по ним виплачується під час погашення.
На початку серпня цього року Національна комісія з цінних паперів (НКЦПФР) зареєструвала випуск облігацій серії “К” на 100 млн грн з датою погашення 6 серпня 2028 року. Початок їх публічної пропозиції – 11 серпня 2025 року, номінальна відсоткова ставка – 18% річних.
Крім того, повідомлялося, що “НоваПей Кредит” випустить облігації серії “L” на 100 млн грн, яка стане вже 12-ю такою серією у загальній програмі їх випуску. Вказано, що залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.
Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.
Торік чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.
Ринок житлової нерухомості Афін у першому півріччі 2025 року продовжує демонструвати стабільне зростання на тлі відновлення туристичної активності, інвестицій та економічної стабільності Греції, повідомляє огляд ринку.Нацбанк Греції зафіксував зростання цін на житлову нерухомість у міських районах на 6,8% рік-до-року в I кварталі 2025 року. Індекс цін у номінальному вираженні зріс на 8,0% для нових квартир і на 6,0% для об’єктів старше п’яти років. В Афінах зростання склало 5,5%, в Салоніках — 10%, а в інших містах — близько 7,3%.
Середні запитувані ціни в Афінах за даними Spitogatos досягли €2 317/м² в центрі, €3 222/м² на півночі і €4 000/м² на півдні міста, що відповідає зростанню на 7-9% щодо першого кварталу 2024 року.
Основні драйвери ринку:
• Внутрішній та іноземний попит, у тому числі завдяки програмі «Golden Visa»,
• Інфраструктурні перетворення, включаючи проект «Елліннікон» на узбережжі Афін,
• Обмежена пропозиція якісних об’єктів і дефіцит житла класу «преміум».
Інвестиції в житлову та комерційну нерухомість в Греції перевищили €5,9 млрд у 2024 році, з яких понад €3 млрд припало на житловий сегмент. У першому кварталі 2025 року приплив FDI в сектор нерухомості склав близько €520 млн (43% від загального вхідного потоку інвестицій в країну).
Експерти прогнозують, що протягом 2025 року підвищення цін сповільниться до близько 4-6%, особливо в Афінах, і ринок перейде до більш помірних темпів цінового зростання після бурхливої динаміки 2022-2023 років.
Прогноз на серпень-вересень 2025 року
Аналітики очікують продовження зростання цін у центральних районах Афін — незважаючи на сезонність і можливе уповільнення попиту, зберігаються сприятливі фактори: туристичний сезон, активність іноземних інвесторів, будівельний дефіцит і програма Golden Visa. У серпні попит переважно зберігається, особливо на квартири площею до 60–80 м². У вересні можлива помірна стагнація або невелика корекція на тлі очікувань рішень ЄЦБ і сезонного зниження активності, проте в цілому ринок залишиться стабільним, з потенціалом зростання до кінця року.
Джерело: http://relocation.com.ua/athens-residential-real-estate-market-analysis-by-relocation/
Купівля квитка на поїзд є не просто транзакцією – це укладення публічного договору, тому «Укрзалізниця» (УЗ) зобов’язана надавати послуги кожному, хто до неї звертається.
За словами старшого адвоката АО Barristers Кирила Іорданова, обмежити право пересування через неможливість купівлі квитка через «Дію» можна тільки законом, а не внутрішніми документами «УЗ».
“Купівля квитка на поїзд – це не просто транзакція. Це укладення публічного договору. Простою мовою: це як прийти в магазин за хлібом. Магазин не може відмовити вам у продажу, якщо у вас є гроші. Так само і «Укрзалізниця» як перевізник, що займає монопольне становище в країні, зобов’язана надавати послуги кожному, хто до неї звертається. Це прямо прописано в ст. 633 Цивільного кодексу України«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна”.
Іорданов зазначив, що, встановлюючи «Дію» як єдиний ключ доступу до послуги, перевізник самовільно змінює умови її надання, він не просто пропонує зручний цифровий сервіс, а примушує до його використання, створюючи штучний бар’єр.
“Виходить парадокс: ваш паспорт – головний документ, що засвідчує особу, раптом стає менш важливим, ніж наявність застосунку на телефоні. Це не просто незручність – це пряме порушення принципу рівності. Конституція України гарантує кожному право на свободу пересування. Звичайно, це право може бути обмежене, але тільки законом, а не внутрішнім рішенням акціонерного товариства (УЗ – ІФ-У), нехай навіть і державного”, – сказав він.
Іорданов вважає, що нововведення «Укрзалізниці» з продажу квитків тільки через авторизацію в «Дії» на практиці є обмеженням свободи пересування.
«Ініціатива “Укрзалізниці” боляче б’є по так званому »цифровому розриву”, ставлячи в нерівне становище величезні групи людей. Усі ці люди не є спекулянтами. Це звичайні пасажири, яких держава в особі «Укрзалізниці» фактично позбавляє доступу до базової послуги”, – вважає юрист.
Іорданов теж звернув увагу на ризики вразливості «безальтернативної системи, зав’язаної на складній взаємодії кількох платформ (УЗ, “Дія”, BankID, мобільні оператори)».
«Критична залежність від єдиної інфраструктури створює величезні ризики: у разі потужної DDOS-атаки на сервери “Дії” або технічного збою в системі »Укрзалізниці” продаж квитків на ключові напрямки буде повністю паралізовано. Без альтернативи у вигляді кас тисячі людей у критичний момент опиняться в пастці, що робить систему потенційно небезпечною. До цієї системної вразливості додається і людський фактор, адже «Дія» нерозривно пов’язана зі смартфоном. Якщо телефон загублений, зламаний або просто розрядився, людина втрачає єдиний ключ доступу до послуги, перетворюючи звичайну життєву неприємність на серйозну проблему”, – констатував він.
Крім того, Іорданов зауважив, що ініціатива створює невидимі бар’єри для зовнішнього світу, оскільки іноземні туристи або українці, які постійно проживають за кордоном, не можуть скористатися системою.
Водночас він звернув увагу на «юридичний вакуум відповідальності» у разі, якщо пасажир зазнав фінансових збитків через збій у системі.
“Чинне законодавство не дає чіткої відповіді, залишаючи споживача наодинці зі своєю проблемою, не маючи реальних важелів для відшкодування збитків. Цей набір технічних та операційних ризиків демонструє, що поспішне впровадження безальтернативних цифрових рішень може створити колапс там, де раніше була просто незручність”, – сказав він.
Водночас Іорданов підкреслив, що судові перспективи позовів пасажирів, які через нововведення не матимуть можливості купити квиток, дуже високі.
“Аргументи для суду залізобетонні: порушення прав споживача, примус до укладення договору на дискримінаційних умовах і порушення конституційних прав. Суд, найімовірніше, стане на бік людини і зобов’яже перевізника усунути перешкоди”, – сказав він.
Крім того, на думку Іорданова, на дії УЗ може бути жорстка реакція АМКУ – від обов’язкових рекомендацій змінити правила до багатомільйонного штрафу.
«Укрзалізниця» – монополіст. А зловживання монопольним становищем – це пряма компетенція АМКУ. Створення умов, за яких одна група споживачів (з «Дією») отримує доступ до послуги, а інша (без “Дії”) – ні, є класичним прикладом такого зловживання”, – наголосив він.
“Впроваджуючи будь-які інновації в соціальній сфері, важливо пам’ятати про ключовий принцип – інклюзивність і наявність вибору. «Дія.Підпис» може стати чудовим інструментом верифікації, зручною і сучасною опцією для багатьох пасажирів. Однак збереження можливості купити квиток традиційним способом, наприклад, у касі за паспортом, дасть змогу уникнути створення бар’єрів для різних груп громадян”, – підсумував юрист.
Як повідомлялося, через дефіцит квитків на поїзди УЗ з 25 липня поширила в тестовому режимі верифікацію через «Дія.Підпис», яка працює для міжнародних рейсів і п’яти популярних внутрішніх поїздів. Однак цей крок зазнав значної критики з боку частини пасажирів. У відповідь на неї компанія відмовилися від верифікації через «Дія.Підпис» під час купівлі квитків на два внутрішні поїзди – №105/106 Одеса – Київ і №91/92 Львів – Київ і тестово залишила її для трьох поїздів: №29/30 Київ – Ужгород, №12 Львів – Одеса та №27/28 Київ – Чоп.
ДП «Медичні закупівлі України» 4 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг за умовами тендера становить 78,653 тис. грн. Документи приймаються до 12 серпня.
Фонд прямих інвестицій із Середньої Азії – Brickstone Private Equity Fund CEIC Ltd. (Казахстан) – придбав українську будівельну компанію Watzenrode.
“З 15 липня 2025 року я більше не є акціонером Watzenrode. Ця велика компанія, яку я заснував 2013 року, виросла і стала ключовим гравцем на українському ринку будівництва, а тепер і реконструкції, демонструючи стабільне зростання навіть у воєнний час. Новий власник, фонд прямих інвестицій, пов’язаний з найбільшою будівельною групою в Центральній Азії, має багатомільярдний дохід”, – повідомив засновник компанії Ільяс Ертле в LinkedIn.
Згідно з даними YouControl, Brickstone Private Equity Fund CEIC Ltd. (Казахстан) стала новим власником із часткою 100%.
“Зі зміною керівництва Watzenrode фактично стала будівельною компанією з найпотужнішою фінансовою підтримкою в Україні. Це створює умови, які спрямовують Watzenrode на успіх і на те, щоб стати центральним гравцем у відновленні України”, – написав Ертле.
Команду й надалі очолюватиме Олександр Гура, Ільяс Ертле за пропозицією нового акціонера залишається в раді директорів.
Watzenrode надає послуги в галузі проєктування, будівництва та інжинірингу в ролі підрядника, генерального підрядника та технічного замовника. Зокрема, компанія була субпідрядником будівництва конфаймента Чорнобильської АЕС, реалізувала спільно з НЕФКО проєкт реновації системи водопостачання в Бородянці, обрана генеральним підрядником розширення клініки UNBROKEN Ukraine в Брюховичах біля Львова наприкінці 2024 року тощо. За даними YouControl, дохід ТОВ «Watzenrode» за 2024 рік склав майже 369,275 млн грн, що у 2,3 раза більше, ніж у 2023 році. Чистий прибуток компанії зріс минулого року на 29%, до 13,8 млн грн.
