Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.
За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.
«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.
Основні положення закону
• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.
• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.
• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.
Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.
За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.
Джерело: http://relocation.com.ua/polish-president-signs-law-extending-aid-to-ukrainians-until-march-4-2026/
Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
У неділю, 28 вересня, в Україні буде ще без опадів, тільки в північній частині вдень невеликий дощ, вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.
Температура на заході та півночі країни вночі 4-9° тепла; вдень 9-14°, на решті території вночі 2-7°; вдень 13-18°.
У Києві 28 вересня вночі без опадів, вдень невеликий дощ. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-9° тепла; вдень 10-12°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 28 вересня найвища температура вдень була 29,3 в 1927 р., найнижча вночі -1,2 в 1906 р.
У понеділок, 29 вересня, у західних, північних, вдень і в південних, Вінницькій, Черкаській областях дощі, на решті території без опадів. Вітер переважно східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла; вдень на заході та півночі країни 9-14°, на решті території 13-18°. На високогір’ї Карпат мокрий сніг; температура вночі близько 0°, вдень 1-5° тепла.
У Києві 29 вересня дощ, вітер східний, 5-10 м/с, температура вночі 7-9° тепла, вдень 10-12°.
Сербія та Ізраїль ведуть переговори про підписання угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ), повідомляє телеграм-канал Сербський економіст з посиланням на портал Euronews Serbia.
Белград зацікавлений у розширенні торговельно-економічного співробітництва з Ізраїлем, з огляду на зростання взаємного товарообігу та інвестиційних зв’язків.
Економісти відзначають, що укладення ЗВТ з Ізраїлем може стати додатковим стимулом для сербського експорту, особливо в сфері сільського господарства, фармацевтики та IT-послуг. Водночас Белград прагне диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки, зберігаючи баланс між ЄС, Китаєм, Росією та країнами Близького Сходу.
Ізраїль — один з провідних торговельних партнерів Сербії на Близькому Сході. У 2024 році товарообіг двох країн перевищив $120 млн.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Південноукраїнська міська рада одноголосно підтримала проект Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» щодо будівництва технологічного комплексу з виготовлення тепловиділяючих збірок (ТВС), повідомляє компанія з посиланням на прийняте рішення.
Новий виробничий об’єкт розмістять на території Південноукраїнської громади. За даними «Енергоатому», проект має стратегічне значення для енергетичної безпеки України і передбачає:
зміцнення енергетичної незалежності держави;
зниження залежності від імпорту ядерного палива;
стимулювання економічного розвитку регіону та створення нових робочих місць.
У компанії підкреслили, що реалізація виробництва дозволить забезпечити власне виготовлення компонентів ядерного палива для українських реакторів і стане частиною довгострокової стратегії розвитку атомної енергетики країни.
Очікується, що запуск комплексу також сприятиме розвитку інфраструктури Південноукраїнська і підвищить інвестиційну привабливість регіону.
Нагадаємо, в липні 2025 року «Енергоатом» і американська компанія Westinghouse підписали меморандум про передачу технологій виробництва ядерного палива в Україні. Вартість першого етапу співпраці оцінювалася приблизно в $20 млн.
«Енергоатом» — найбільша генеруюча компанія України, яка забезпечує понад 55% національного виробництва електроенергії. На балансі компанії знаходяться чотири діючі АЕС (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька).
Якщо в 2025–2026 роках більшість готельних проєктів в Україні будуть завершені і покажуть фінансову стабільність, ринок чекає «друга хвиля буму», вважає партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Перший бум ми спостерігали в 2021–2022 роках, але війна перервала ці процеси. Зараз відбувається обережне зростання, і якщо об’єкти доведуть свою ефективність, з’явиться новий сплеск інтересу і значно більше іноземних інвесторів», – сказав він.
Кудрявченко підкреслив, що апарт-готелі можуть стати важливою частиною інфраструктури майбутнього туризму та ділових поїздок в Україні.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів та готельної нерухомості в Україні.
