Економіка єврозони з високою ймовірністю сповільниться в III кварталі 2025 року через невизначеність у зовнішній торгівлі та згортання «авансових» закупівель, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, виступаючи в Женеві на майданчику Всесвітнього економічного форуму. За її словами, в I півріччі експортно орієнтована економіка регіону отримала короткочасну підтримку за рахунок поповнення запасів партнерами перед введенням мит в США, але цей фактор «розгортається назад», і уповільнення вже було помітно в II кварталі.
Лагард уточнила, що в рамках досягнутої угоди між ЄС і США «ефективна середня ставка» тарифів на імпорт з єврозони оцінюється між 12% і 16%, що трохи вище передумов червневого базового прогнозу ЄЦБ, але значно нижче стрес-сценарію (понад 20%). Вплив угоди буде враховано у вересневих макропрогнозах ЄЦБ, зазначила вона.
За оцінкою Eurostat, ВВП єврозони в II кварталі зріс лише на 0,1% кв/кв (після +0,6% в I кварталі), а липнева інфляція трималася на цільовому рівні 2% рік до року. Обидва фактори підкріплюють сценарій низьких темпів зростання при стабільно «якорній» інфляції.
Ринок в цілому очікує, що ЄЦБ збереже депозитну ставку на рівні 2,00%, продовжуючи оцінювати вплив тарифів і зовнішньої кон’юнктури на перспективи зростання. (Графік засідань — на сайті ЄЦБ; діюча ставка підтверджується офіційною статистикою і національними регуляторами.)
Поєднання факторів — відступаючий ефект «фронтлоадінгу», нові торгові витрати (12–16% за ефективною середньою ставкою) і помірні PMI — підвищує ймовірність стагнаційного сценарію в II півріччі: економіка балансує біля нульової позначки, а імпульс зростання залежатиме від стійкості внутрішнього попиту та ясності щодо галузевих тарифів (фармацевтика, напівпровідники залишаються зонами невизначеності).
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» інвестує понад 43 млн грн у будівництво сучасного спортивного комплексу в с. Великі Ком’яти (Виноградівська громада) у Закарпатській області, повідомив керівник обласної військової адміністрації Володимир Микита в Телеграмі. Він зазначив, що проєкт передбачає будівництво футбольного поля, трибун, спеціальних приміщень і бігових доріжок для занять легкою атлетикою. В основу концепції покладено необхідність створення умов для занять спортом дітей, які навчаються та проживають у місцевій громаді, а також сусідніх населених пунктах. Ініціатива дасть змогу охопити понад тисячу дітей різних вікових груп.
“Це перший подібний проєкт на цих територіях, який реалізується за часи незалежності України. Інвестиція підприємства ТОВ «Харчові технології Закарпаття» в будівництво становить понад 43 млн грн. Громада виділила територію для створення інфраструктури та забезпечить функціонування ДЮСШ із відповідним штатом тренерів”, – написав очільник ЗОВА.
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» засновано 2010 року в Берегові Закарпатської області. Спеціалізується на виробництві готових кормів для домашніх тварин, які реалізує під ТМ «Пан Пес-Пан Кот», «Miss Kis – Mister Gaff», «Carpatian Pet Food». Бенефіціаром підприємства є бізнесмен Андрій Хрипта, який також є власником ТОВ «Екогрінпарк», ТОВ «ВДЕ Закарпаття», ТОВ «Резидентс Авеню Молл», ТОВ «Транс Логістик Закарпаття».
Україна нарощує експорт соняшникової олії до Індії, в липні 2025 року вона постачила її цій країні 78 тис. тонн, що на 57% більше ніж у червні, повідомило аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт “.
Агентство послалося на дані індійських джерел, згідно з якими частка української олії становила 39% в загальному імпорті у липні цього продукту до Індії, обсяг якого становив 200 тис. тонн. Таким чином, Україна вперше з початку війни обійшла тут РФ, чий експорт до Індії становив у цьому сегменті 49 тис. тонн, або 25% в загальних обсягах, ввезених в країну.
“Протягом останніх сезонів РФ домінувала на індійському ринку соняшникової олії, тоді як частка України коливалася між 13% і 34%. Однак у другій половині сезону-2024/25 російські виробники скоротили обсяги виробництва через низьку рентабельність, що призвело до зменшення пропозиції на зовнішніх ринках. Додатковим фактором стало не нульове експортне мито на російську олію “, – пояснили експерти.
За інформацією аналітиків, Україна впродовж вересня 2024-го – липня 2025 року експортувала до Індії 767 тис. тонн соняшникової олії, що на 55% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
“Цей показник є рекордним з 2022 року, підтверджуючи позицію Індії як ключового імпортера української олії. Зростання експорту відображає стабільне відновлення позицій України на світовому ринку “, – резюмували в “УкрАгроКонсалт “.
Україна в 2024 році увійшла до ТОП-3 світових лідерів з експорту меду і посіла третє місце із 85,8 тис. тонн, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що в ТОП-5 найбільших світових експортерів меду в світі торік перші позиції займають Китай із обсягом 169,6 тис. тонн та Індія (94,8 тис. тонн). Четверту та п`яту сходинку обіймають Аргентина (78,1 тис. тонн) і В’єтнам (48,2 тис. тонн).
“Мед – це, мабуть, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, який не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни. Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні — іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості”, – пояснили експерти.
За їхньою інформацією, найбільшими покупцями українського меду в 2024 році стали Німеччина (18,9 тис. тонн), США (12,1 тис. тонн), Польща (9,7 тис. тонн), Франція (9,6 тис. тонн), Бельгія (7,1 тис. тонн). Крім цього, український мед був присутній на інших ринках, а саме в Туреччині, Великій Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Проте у 2025 році ЄС знову запровадив квоти на український мед, що створює додаткові перешкоди на шляху експорту.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Водночас це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – резюмували в УКАБ.
Нове дослідження в The Lancet Planetary Health (ISGlobal, 654 регіони, 32 країни Європи, 2004–2022) показало: дрібні частинки диму від пожеж (PM₂.₅) сильніше підвищують ризик смерті, ніж такий самий за розміром «звичайний» міський аерозоль. На кожен +1 мкг/м³ «пожежного» PM₂.₅ загальна смертність зростає на 0,7%, респіраторна — на 1%, серцево-судинна — на 0,9%. Раніше смертність від диму недооцінювали на 93%: замість ≈38 випадків на рік по Європі — ≈535.
Україна — у фокусі результату
Аналіз охоплює 32 європейські країни і показує більш виражений ефект у Східній Європі — висновки безпосередньо стосуються України, де сезонні ландшафтні пожежі та перенесення диму з сусідніх регіонів призводять до «пікових» днів забруднення.
У «димні» дні навіть невелике зростання PM₂.₅ дає вимірюваний ефект по смертності у вразливих груп (літні люди, астма/серцево-судинні захворювання). Містам варто заздалегідь готувати оповіщення та зони з очищеним повітрям (лікарні, школи, хаби), а мешканцям — при перевищеннях закривати вікна, використовувати очищувачі повітря, обмежувати навантаження на відкритому повітрі та носити FFP2/FFP3 на вулиці.
Аерозоль від пожеж містить інший профіль токсикантів і діє сильніше, ніж частинки від транспорту/промисловості — тому «складати» його зі звичайним PM₂.₅ некоректно: ризики вищі, заходи реагування повинні бути окремими.
Первинне джерело: The Lancet Planetary Health / ISGlobal (дослідження про короткострокові ефекти «пожежного» PM₂.₅ на смертність в Європі). ISGLOBAL
Кількість письмових звернень до Національного банку України на діяльність страхових компаній у другому кварталі 2025 року скоротилася на 9,3% – до 321, усних звернень через контакт-центр – на 18%, до 41, повідомляється у звіті про роботу зі зверненнями споживачів фінансових послуг у згаданий період.
“Спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості письмових звернень щодо роботи фінансових, колекторських компаній та страховиків. Водночас відзначаємо збільшення кількості запитань щодо роботи банків усіх форм власності”, – повідомляється у звіті.
Зазначається, що частка виявлених порушень у письмових зверненнях щодо діяльності страховиків становить 22%, державних банків – 2,8%, приватних банків – 1,8%, іноземних банків -1,3%, фінансових компаній – 21%, колекторських компаній – 34%.
Звернення щодо діяльності страховиків стосуються спорів, коли споживач отримував відшкодування не в повному обсязі або не отримував його взагалі.
На думку НБУ, причини такої проблематики різні – від порушень норм законодавства з боку страховиків до надання неправдивих даних про настання страхового випадку з боку споживача. Окрім цього, розмір відшкодування матеріальної шкоди може відрізнятися від фактичних через експертний висновок залученого фахівця страховика та застосування зносу під час розрахунку матеріальної шкоди, що визначений чинним законодавством або умовами договору.
