Агрохолдинг “ТАС Агро” розпочав посівну озимих культур під урожай-2026 із посіву озимого ріпаку на полях Центрального кластеру в Київській області, повідомила пресслужба компанії в Facebook.
“Згідно зі стратегією сівозміни компанії, всього озимим ріпаком планується засіяти 16 тис. га”, – зазначили в агрохолдингу.
В “Агротрейді” уточнили, що посів проводиться з одночасним внесенням комплексних добрив, за технологією Strip-till, що дасть змогу отримати якісні і дружні сходи у разі нестачі вологи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2024 році збільшила EBITDA на 11% проти 2023 року – до $957 млн, такі оновлені дані опубліковано у річному звіті.
Згідно з ним, EBITDA металургійного сегменту зріс на 82% – до $289 млн, гірничодобувного сегменту залишився без змін – на рівні $768 млн.
При цьому уточнюється, що торік корпоративні накладні витрати та елімінація склали $100 млн (у 2023 році – $68 млн). Унаслідок цього у 2024 році частка гірничодобувного сегменту в показнику EBITDA групи (без врахування корпоративних накладних витрат та елімінацій) становила 73% проти 83% у 2023 році, а частка металургійного сегмента торік зросла до 27% проти 17% попереднього року.
Зростання показника EBITDA групи було обумовлено насамперед завдяки збільшенню обсягів продажу власної залізорудної продукції, а також заготовок і довгого прокату, операційним покращенням, позитивному впливу знецінення гривні щодо долара США на витрати, підвищенню ефективності обох спільних підприємств, скороченню витрат на сировину завдяки зниженню цін на вугілля, кокс та залізну руду, а також зменшенню закупівель сторонньої сировини для перекатних заводів.
Ці фактори частково були компенсовані зниженням цін продажів, збільшенням загальних витрат на логістику насамперед завдяки збільшенню морських перевезень з України на віддалені ринки, зростанням витрат на енергоносії насамперед через вищі витрати на е/е.
У 2024 році маржа EBITDA групи становила 12% (без змін проти 2023 року). При цьому маржа EBITDA гірничодобувного сегменту склала 20% (зменшення на 6 відсоткового пункту (в.п.) проти 2023 року), а маржа EBITDA металургійного сегмента склала 6% (зростання на 3 в.п.).
У 2024 році чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $197 млн, що на 34% менше за відповідний показник 2023 року. Загальна сума грошових коштів, використаних для придбання основних засобів та нематеріальних активів, скоротилася на 29% – до $216 млн. Отримані відсотки зросли вдвічі – до $13 млн, а виручка від продажу основних засобів та нематеріальних активів дещо знизилася до $6 млн.
У 2024 році чистий обсяг грошових коштів, використаних у фінансовій діяльності, становив $241 млн проти $115 млн у 2023 році. Чисте погашення кредитів та позик становило $216 млн (у 2023 році – $185 млн) переважно внаслідок викупів облігацій. Чистий обсяг торговельного фінансування становив $25 млн проти $70 млн у рік тому.
У 2024 році “Метінвест” дотримувався досить виваженої інвестиційної політики, зумовленої обмеженнями воєнного часу в Україні та необхідністю декарбонізації європейської сталеливарної промисловості. Інвестиції в Україні спрямовувалися насамперед на безпеку працівників, забезпечення наявності та роботи критично важливого обладнання, посилення енергетичної стійкості та дотримання екологічних норм на підприємствах.
До того ж особлива увага приділялася вирішенню логістичних питань. Незважаючи на те, що більшість великих стратегічних проєктів залишалися замороженими, “Метінвест” розпочав новий проєкт зі згущення відходів збагачення на Північному ГЗК. Він має на меті скоротити обсяги відходів, зменшити операційні та капвитрати та мінімізувати вплив на довкілля, сприяючи при цьому збереженню обсягів виробництва.
Водночас група також готується до повоєнного відновлення країни. За межами України “Метінвест” працює над проєктом Адрія – створенням метзаводу з виготовлення низьковуглецевої сталі в Італії.
Загальні капінвестиції групи скоротилися на 17%, до $235 млн. Близько 83% з них було направлено на проєкти підтримання, а 17% – на стратегічні проєкти.
“Метінвест” підвищив рівень завантаження виробничих потужностей більшості підприємств. Це стало важливим досягненням групи, зважаючи на тривалий вплив війни. Вирішальну роль у нашій роботі відіграло відновлення судноплавства в Чорному морі. Це забезпечило надійний експортний шлях і дозволило збільшити обсяги поставок. Водночас зберігалися й значні виклики. Упродовж року перебої з енергопостачанням негативно впливали на прибутковість. Крім того, попри неймовірну стійкість упродовж більшої частини року, наближення лінії фронту змусило нас поступово призупинити роботу Покровської вугільної групи”, – наведено у звіті коментар генерального директора групи Юрія Риженкова.
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток Metinvest у 2024 році збільшився у шість разів порівняно з 2023 роком – до $1,152 млрд з $194 млн, виручка зросла до $8,050 млрд з $7,397 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українська збірна здобула 23 медалі (5 золотих, 8 срібних та 10 бронзових) та посіла 10-е місце в загальному заліку на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі 2025 року, який відбувся у Скоп’є (Північна Македонія).
“Це — другий найуспішніший виступ України за всю історію участі у Фестивалях, починаючи з 1993 року! Більше медалей “синьо-жовта” команда здобувала лише у 2019 році — тоді було 25 нагород (8 золотих, 7 срібних, 10 бронзових)”, – повідомляється в телеграм-каналі Національного олімпійського комітету в неділю.
Всього Україну на ЄЮОФ-2025 представляли 78 юних спортсменів у 12 видах спорту. “Цьогоріч українці піднімались на п’єдестал пошани у семи видах спорту. Дзюдо: 2 золота, 1 срібло, 3 бронзи. Плавання: 2 золота, 2 срібла, 1 бронза. Легка атлетика: 1 золото, 1 срібло, 2 бронзи. Тхеквондо: 2 срібла, 1 бронза. Кульова стрільба: 1 срібло, 1 бронза. Спортивна гімнастика: 1 срібло, 1 бронза. Настільний теніс: 1 бронза”, – йдеться в повідомленні.
Агрохолдинг “Агротрейд” уже провів обмолот на площі понад 2,5 тис. га, що становить 14% від загального плану ранніх сільгоспкультур, найбільші площі оброблено в Харківській і Сумській областях, повідомила пресслужба агрохолдинга в Facebook.
В “Агротрейді” нагадали, що в сезоні-2025 в структурі врожаю від озиму пшеницю відведено 85% виробничих площ, озимий ріпак – 15%.
“На Харківщині врожайність озимої пшениці знижена через приморозки, але Сумщина та Чернігівщина поступово вирівнюють загальну картину. Ми розпочали зі збору на більш сухих ділянках – далі очікуємо вищу урожайність на пізніших сортах. Загалом прогнозуємо виконання плану з можливим невеликим перевиконанням. Озимий ріпак дає середню врожайність близько 3,5 т/га — попри вплив погоди, результати відповідають очікуванням”, – розповідв директор агропромислового департаменту Агротрейду Олександр Овсяник.
За його інформацією, найкращі показники демонструє Чернігівська області, де врожайність ріпаку становить 111% від плану, а в Харківській області на окремих полях врожайність озимої пшениці демонструє понад 5,4 т/га, відтак виконання плану на рівні до 106%.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Президент США Дональд Трамп і глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен досягли історичної торговельної угоди, яка запобігає введенню запланованих американо-європейських тарифів з 1 серпня і встановлює нові правила торговельних відносин між двома найбільшими економіками світу.
США вводять єдиний тариф 15% на більшість товарів з ЄС замість раніше анонсованих 30%. Виняток становлять сталь і алюміній, для яких тариф збережено на рівні 50%.
Натомість ЄС зобов’язується:
закупити енергію з США на суму $750 млрд;
збільшити прямі інвестиції в американську економіку на $600 млрд;
придбати значний обсяг американського озброєння.
Переговори пройшли в Шотландії, на полі для гольфу Трампа в Turnberry. Після зустрічей стратеги з обох сторін поспішили завершити угоду, оскільки з 1 серпня мали набути чинності багаторазові тарифні заходи до 50%.
Обидві сторони визнали компроміс: Трамп назвав його «найбільшою угодою, що була укладена», а фон дер Ляйен підкреслила, що вона принесе стабільність і передбачуваність для бізнесу в ЄС і США.
Угода розряджає торговельну напруженість між США і ЄС, яка посилилася після серії тарифних погроз навесні 2025 року — включаючи автомобільні мита (25 %) і відповідні заходи ЄС до 25 % на обсяг $21 млрд імпорту з США. Принцип «взаємних поступок»: ЄС погодився на тариф 15 %, а натомість відкрив ринок енергії та інвестицій для США.
Хоча деякі галузі, такі як європейський автомобільний і фармацевтичний бізнес, очікують подальших роз’яснень, угода зближує позиції сторін і знижує ризики ескалації економічної війни.
Угода між Трампом і фон дер Ляйен стала ключовою віхою в торговельних відносинах США і ЄС у 2025 році. Вона закріплює тариф на рівні 15%, відкриває можливості для мільярдних закупівель США та інвестицій ЄС, і створює основу для довгострокової стабільності. Незважаючи на окремі обмеження (наприклад, тарифи на сталь), угода забезпечує необхідну економічну передбачуваність для обох сторін і знижує ризик трансатлантичної торговельної війни.
Огляд системи оподаткування нерухомості в Польщі для іноземних громадян і релокантів
Інтерес до польської нерухомості з боку іноземців, включаючи українських релокантів, продовжує зростати. При цьому важливо враховувати податкове навантаження, пов’язане як з купівлею, так і з володінням та продажем житла. У цьому матеріалі розглянемо ключові податки, пов’язані з нерухомістю в Польщі, а також актуальні ставки та особливості для фізичних осіб.
– Податок при купівлі нерухомості: податок на цивільно-правові угоди (PCC)
Купуючи вторинну нерухомість (у приватної особи), покупець зобов’язаний сплатити PCC у розмірі 2% від вартості об’єкта.
Приклад: квартира за €100 000 — податок складе €2 000.
Якщо об’єкт купується на первинному ринку (у забудовника), PCC не сплачується, проте стягується ПДВ (зазвичай 8% або 23% залежно від типу житла та площі).
До 150 м² для квартири або 300 м² для будинку – 8% ПДВ
Понад ці ліміти – 23% ПДВ на частину, що перевищує
Купівля супроводжується нотаріальними витратами: оформлення угоди, внесення до земельного реєстру, реєстраційні збори. Середня сума додаткових витрат – близько 2–4% від вартості.
– Податок на нерухомість (Podatek od nieruchomości)
Це щорічний місцевий податок, який сплачує кожен власник. Він визначається на рівні гміни (муніципалітету) і залежить від площі нерухомості.
Максимальні ставки в 2025 році (встановлюються щорічно Міністерством фінансів Польщі):
Квартири та будинки: до 1,15 злотих за м² (≈ €0,27)
Земельні ділянки під житло: до 0,70 злотих за м² (≈ €0,16)
Приклад: квартира площею 60 м² у Варшаві → податок ~ €16 на рік.
Важливо: у невеликих містах ставка нижча, у столиці — ближча до максимальної.
– Податок на дохід від оренди
Якщо нерухомість здається в оренду, дохід підлягає оподаткуванню. Фізичні особи можуть вибрати одну з схем:
Ринкова ставка (загальна шкала ПДФО): 12% до 120 000 злотих доходу на рік і 32% на перевищення (2025 р.)
Фіксована ставка (ryczałt): 8,5% при доході до 100 000 злотих і 12% на перевищення
Режим ryczałt популярний серед дрібних орендодавців, особливо для короткострокової оренди.
– Податок на приріст капіталу (при продажу)
При продажу нерухомості раніше, ніж через 5 років з моменту її придбання, виникає обов’язок сплатити 19% податку на приріст капіталу від прибутку.
Винятки:
Податок не сплачується, якщо продавець володів житлом 5 і більше років.
Звільнення також доступне, якщо вся сума буде спрямована на покупку нового житла або будівництво протягом 3 років.
– Інші витрати та збори
Утримання нерухомості: комунальні платежі, внески на ремонт та управління (особливо в ЖК)
Збір за вивезення сміття: встановлюється муніципалітетом, залежить від кількості мешканців
Плата за послуги керуючої компанії: від 2 до 4 злотих/м² на місяць (0,5–1 €/м²)
Польська система оподаткування нерухомості — помірна і відносно прозора. Особливу увагу варто приділяти податку PCC при купівлі та зобов’язанням щодо сплати податку на приріст капіталу при продажу. Для іноземних інвесторів і релокантів важливо заздалегідь враховувати сукупне податкове навантаження при плануванні купівлі або оренди.
relocation.com.ua рекомендує проконсультуватися з польським податковим консультантом або адвокатом перед угодою, щоб уникнути несподіваних витрат і оптимізувати податкові наслідки.
