Президент Молдови Майя Санду в п’ятницю підписала указ про призначення економіста і підприємця Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра після перемоги її партії на парламентських виборах, що відбулися минулого місяця.
Указ про це оприлюднено на сайті президента Молдови.
«Бажаю йому успіху у формуванні уряду, який отримає довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки і підвищення рівня життя людей», – заявила глава держави.
Згідно з документом, «визначений кандидат повинен представити парламенту команду і програму управління з метою отримання вотуму довіри та інвестування нового уряду Республіки Молдова».
За даними молдовського видання Point, Санду підписала указ після консультацій з партією «Дія і солідарність» (PAS).
Відзначається, що Мунтяну – економіст, професор і підприємець з 25-річним досвідом у міжнародних інвестиціях.
За даними з відкритих джерел, Мунтяну 20 років проживав в Україні. Йому 61 рік. Він називає себе «американцем молдовського походження» і раніше не брав участі в політиці. Є успішним бізнесменом, засновником інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що працює в Молдові, Україні та Білорусі, має досвід роботи в таких компаніях, як WNISEF/Horizon Capital і Dragon Capital.
Молдова є унітарною парламентською республікою.
Робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноправним членом відповідної Робочої групи.
Як повідомив народний депутат України, голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, основою для цього процесу став підготовлений комітетом і прийнятий Верховною Радою законопроект №11443.
“Співпраця між Україною та ОЕСР має важливе значення для нашої держави, тому що приєднання до Конвенції дозволить розширити міжнародне співробітництво в розслідуванні корупційних правопорушень. Крім того, це зміцнить репутацію
України як надійного партнера і одночасно сприятиме залученню інвестицій в нашу державу. Показово, що партнери відзначили значний прогрес України в боротьбі з корупцією та впровадженні необхідних антикорупційних механізмів”, – зазначив політик.
За його словами, це стало можливим, зокрема, завдяки злагодженій роботі членів комітету з представниками робочої групи при президенті України під керівництвом глави Офісу президента Андрія Єрмака під час опрацювання законопроекту №11443.
” Ми докладали серйозних зусиль, щоб Україна стала повноправним членом Робочої групи Організації економічного співробітництва та розвитку з питань боротьби з хабарництвом. І зараз Комітет продовжує роботу в цьому напрямку, впроваджуючи міжнародні стандарти у вітчизняне законодавство”, – підкреслив Іонушас.
Всього в ОЕСР входять 38 провідних економік світу. Організація вже надає Україні експертну підтримку та аналітику.
Як повідомлялося, Верховна Рада 4 грудня 2024 року проголосувала за законопроект №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Як зазначається в пояснювальній записці до документа, закон забезпечує виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо імплементації рекомендації Ради ОЕСР щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та впровадження ефективного механізму притягнення юросіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Законопроект, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі постанови суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроектом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг.
Законопроект також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
Туристична організація Тівата за дев’ять місяців 2025 року зафіксувала зростання туристичного потоку, повідомила організація на пресконференції. За даними ТОТ, за вісім місяців у Тіваті було зареєстровано 125 тис. туристичних прибуттів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальна кількість ночівель склала 1,05 млн, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Найбільш численними гостями стали туристи із Сербії, Росії, Великої Британії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, України, Німеччини та Ізраїлю, при цьому відзначено помітне зростання кількості мандрівників зі США, заявила директорка ТОТ Ніна Лакічевич.
Згідно з опитуваннями ТОТ, більшість туристів Тівата — гості з високим рівнем доходів. Близько 60% відвідувачів поверталися до Тівата більш ніж двічі, а для третини туристів це був перший візит, але більшість планує повторне відвідування.
Сектор туризму залишається ключовим драйвером економіки Чорногорії, формуючи близько 25% ВВП країни. У 2025 році спостерігається відновлення і зростання після складних 2020–2021 років, з поступовим зміщенням акценту від масового до сталого та елітного туризму.
За даними Монстату і Міністерства туризму, за січень–вересень 2025 року Чорногорія прийняла понад 2,4 млн туристів, що на 6% більше, ніж роком раніше. У країні посилюються інвестиції у висококласні готелі, яхтовий і гастрономічний туризм (включно з проєктами в Порто Монтенегро, Луштіца-Бей і Будві).
Експерти відзначають, що подальше зростання залежатиме від модернізації інфраструктури, транспортної доступності, розвитку регіональних аеропортів і еко сертифікації об’єктів розміщення.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1,1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн з площі 1,14 млн га, Полтавська – 2,86 млн тонн з 603,3 тис. га, Хмельницька– 2,55 млн тонн з 365,2 тис. га та Чернігівська область – 2,52 млн тонн з 407,7 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він вияввився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,50 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,6 млн тонн із 2,5 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,84 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,5 млн тонн із 4,6 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 5,64 млн тонн на площі 108,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 8,3 млн тонн зі 170,6 тис. га.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 82% засіяних площ, соя – 70%, цукровий буряк – з 55%.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.