ПАТ «Укрнафта» 7 квітня відкрило пропозицію учасників тендеру на медичне страхування працівників, повідомляється в системі «Прозоро». Згідно з повідомленням, за очікувану вартість 182,980 млн грн найменшу цінову пропозицію мала СГ «ТАС» -142,9 млн грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «Трансмагістраль» – 147,126 млн грн, «Арсенал Страхування» – 159,180 млн грн, «Уніка» – 159,190 млн грн, «ВУСО» – 159,676 млн грн.
Компанії очікують остаточного рішення.
Обсяг промислового виробництва у ФРН у лютому зменшився на 1,3% порівняно з попереднім місяцем, повідомило статистичне управління країни. Аналітики в середньому очікували його зниження на 1,1%, за даними Trading Economics.
За підсумками перегляду оцінка зростання промвиробництва в січні була підтверджена на рівні 2%.
Скорочення промвиробництва в лютому було насамперед зумовлене зниженням показника будівельної галузі на 3,2%, зазначає управління. Виробництво продуктів харчування зменшилося на 5,3%, енергії – на 3,3%.
Тим часом випуск електрообладнання збільшився на 3,3%. Випуск засобів виробництва підвищився на 0,2%, споживчих товарів – скоротився на 3%, проміжних – на 0,4%. У річному вираженні обсяг промвиробництва в Німеччині в лютому впав на 4%.
http://relocation.com.ua/promvyrobnytstvo-v-nimechchyni-v-liutomu-znovu-skorotylosia/
Україна у березні наростила експорт електроенергії на 131% – до 76,3 тис. МВт*год, імпорт збільшився на 11% – 272,3 тис. МВт*год, повідомив український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group з посиланням на ресурс Energy map.
Згідно з його інформацією, половина експорту електроенергії надійшла до Угорщини – 38,1 тис. МВт*год. Ще 17,8 тис. МВт*год, що склало 23% загального експорту, – до Молдови, 11,1 тис. МВт*год (15%) – до Румунії, 8,4 тис. МВт*год (11%) – до Словаччини, 1 тис. МВт*год (1%) – до Польщі.
При цьому зазначається, що в порівнянні з березнем-2024 експорт впав удвічі – тоді він складав 154,1 тис. МВт*год.
За підрахунками експертів DiXi Group, із 272,3 тис. МВт*год імпорту найбільше надійшло також з Угорщини – 113,8 тис. МВт*год (42%). Ще 52,7 тис. МВт*год (19%) надійшло зі Словаччини, 48,1 тис. МВт*год (18%) – із Польщі, 44,6 тис. МВ*год (16%) – із Румунії, 13,2 тис. МВт*год (5%) – із Молдови.
Порівняно з березнем-2024, коли імпорт складав 168,3 тис. МВт*год, його показники у березні-2025 збільшилися в 1,6 раза.
Збільшення закупівель зафіксовано з майже всіх доступних напрямків (від 4% до 480%), крім Словаччини – обсяг імпорту з цієї країни зменшився на 28%.
Сукупно за березень, обсяг імпорту в майже 4 рази перевищив експорт, зазначає DiXi Group.
Як повідомлялося, Україна у лютому 2025 року порівняно з січнем наростила імпорт електроенергії на 33% – до 244,2 тис. МВт*год та скоротила експорт на 61% – до 33,1 тис. МВт*год.
Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажних та спеціальних) у березні 2025 року скоротились на 6% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 996 од., повідомляє “УкрАвтопром” у телеграм-каналі.
Водночас у порівнянні з лютим-2025 попит на такі авто зріс на 18%.
Згідно з повідомленням, лідером місяця стала марка MAN з реєстрацією 170 од., тоді як в березні-2024 вона займала другу сходинку рейтингу, а в лютому-2025 – третю (відповідно 78 од. та 84 од.), на друге місце опустилась Renault – 134 од. (у березні-2024 – 370 од.), третім став Iveco – 88 од., який роком раніше займав 13-ту сходинку з 24 машинами.
До п’ятірки лідерів також увійшли Ford – 83 од. (у березні-2024 – 36 од.) та Peugeot – 68 од. (64 од.).
Загалом за січень-березень 2025 року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнило 2,813 тис. нових машин, що на 2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомлялось, у березні-2024 ринок нових комерційних авто зріс на 31,2% порівняно з лютим-2023 – до 1056 од.
За 2024 рік, згідно з даними “УкрАвтопрому”, в Україні було зареєстровано 12,9 тис. нових комерційних авто – на 14% більше, ніж роком раніше.
Вітчизняні виробники цементу і бетону здатні збільшити потужності для покриття потреб відновлення за будь-яким сценарієм, свідчать результати опитування виробників і споживачів цементу, проведеного CBR минулого року.
«Дослідження засвідчило, що навіть у ситуації сильної невизначеності, як зараз, зі скороченням міжнародного фінансування та вкрай обмеженими ресурсами українського бюджету, виробники та споживачі цементу готові швидко відновлювати та розширювати потужності, готові інвестувати, щоб задовольнити попит на відновлення», – повідомила дослідниця CBR Тетяна Ситник на засіданні конфедерації будівельників України під час презентації отриманих результатів.
Виробництво цементу частково відновилося з 2023 року, споживання суттєво залежить від державного фінансування
Згідно з дослідженням CBR, у 2022 році виробництво цементу суттєво впало через скорочення внутрішнього споживання – до 5,4 млн тонн порівняно з 11 млн тонн у 2021-му. Утім, у 2023-2024 роках виробництво стабілізувалася – його було виготовлено 7,4 млн тонн і 7,97 млн тонн. Причому, на думку опитаних експертів, обсяг у 8 млн тонн є максимальним значенням під час війни. Після її закінчення та з початком відновлення пікове виробництво цементу може сягнути щонайбільше 12 млн тонн, однак на цей рівень галузь вийде на третій або четвертий рік відновлення.
Основне питання, яке обговорює професійне середовище, – чи вистачить цементу для викликів відновлення. Гостроти йому додало проведене 2022 року дослідження Держзовнішекспертизи, яке ґрунтувалося на оптимістичному сценарії, що передбачав, що грошей на відновлення буде достатньо, і весь процес вкладеться у три роки, зауважив голова «Укрцементу» Павло Качур.
«Такі розрахунки передбачали дефіцит будматеріалів, зокрема цементу. Але зараз профспільнота оцінює завдання для галузі, враховуючи досвід трьох років війни і прогнозуючи, що відновлення почнеться насамперед із розмінування, укріплення лінії розмежування, відновлення об’єктів енергетики. До масштабного будівництва ми вийдемо приблизно на третій-четвертий рік», – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Наразі завантаженість цементних заводів нерівномірна: потужності на Заході України мають кращу завантаженість, заводи на Півдні та Сході – гіршу. У 2022 році цементні заводи працювали збитково, обсяг виробництва не покривав фіксованих витрат, зате підприємства зберегли персонал. У 2023 році вони вийшли на беззбиткову роботу – обсяг виробництва дозволив покрити фіксовані витрати.
Щодо споживачів цементу, під час дослідження було опитано виробників бетону, газобетону та інших будматеріалів, які представляють бізнес різного формату, від малого до великого бізнесу з усіх регіонів.
«Дослідження показало, що наш цемент і за якістю, і навіть за ціною досить прийнятний для виробників. Він подорожчав у 2023 році на 20%, у 2024-му – на 10%, тобто відповідно до інфляції», – зазначив Качур.
Дві третини опитаних споживачів цементу повідомили, що збільшили виробництво у 2023-му році, 20% – повернули довоєнний обсяг виробництва, були навіть ті, хто перевищив (бетон для інфраструктурних об’єктів). Утім, уже за рік, у 2024-му, під час проведення дослідження, настрої споживачів цементу були доволі стриманими: вони визначали ризики скорочення через нестабільність державного фінансування.
Галузь готова інвестувати в модернізацію
За даними Качура, загалом по ринку вже 2023 року був відчутний незначний спад споживання цементу, оскільки масштабні проєкти захисту та відновлення залежать від державного фінансування, а цивільні девелопери на цьому етапі не готові відновлювати активність у повному обсязі. Таким чином, проєктів у житловій та комерційній нерухомості порівняно з довоєнними показниками значно зменшилося. Також експерт назвав критичним для галузі питання кадрового ресурсу. На заміну мобілізованим і релокованим співробітникам галузі потрібно підготувати нових фахівців.
«На це (підготовку персоналу, проєктування та пошук фінансування) піде певний час, якого виробникам цементу вистачить, щоб наповнити ринок. Насамперед, щоб інвестувати в модернізацію та розширення. Зокрема, вже є два готових проєкти з будівництва нових печей за найвищими сучасними вимогами у Кривому Розі та Івано-Франківську і ресурс заводу Балцем (до війни за потужності 4 млн тонн цементу випускав близько 200 тис. тонн)», – повідомив він.
У дослідженні наголошується, що малоймовірним є будівництво абсолютно нових заводів, але на модернізацію печі достатньо року. За розрахунками, щонайменше два заводи запустять додаткові печі, це дасть 2 млн тонн. Наприклад, «Кривий Ріг Цемент» уже отримав спеціальний дозвіл на розробку Мар’янського родовища вапняку (60 км від заводу), має план будівництва печі в самому кар’єрі для виробництва клінкеру. Можливі також модернізація Краматорського заводу Гармата (націоналізований) і Балаклійського заводу (Балцем).
«Цементні компанії готові до швидких інвестицій у модернізацію і запуск додаткових печей, коли почнеться відновлення, щоб першими відреагувати на ринок. Компанії чекають сигналів для старту розширення. Це можуть бути новини про виділення коштів на відновлення та/або вихід попиту на рівень 9,5 млн тонн», – пояснила Ситник.
Вітчизняний цемент на рівних конкурує з європейським
Серед резервів на критичний високий запит відновлення експерти називають також можливе повернення імпорту цементу в Україну. Наразі Україна не імпортує, а експортує цей товар.
«Ми маємо чесно зізнатися, що під час війни фактично експорт рятує нашу галузь. До війни, 2021 року, загальний експорт цементу становив близько 56 тис. тонн, а 2024-го – 1,7 млн тонн, тобто десь 15% того, що виробляємо, – це велика частка. Ми постійно озвучуємо нашим сусідам: «Щойно українське споживання підніметься, ситуація кардинально зміниться, нам буде вигідніше возити цемент на будівельні майданчики України, і питання імпорту актуалізується», – каже Качур.
У дослідженні CBR констатується, що за умови, якщо проєкти з відновлення будуть переважно фінансуватися з коштів ЄС, є висока вірогідність збільшення імпорту цементу з Європи, насамперед на інфраструктурні проєкти.
Експерт нагадав про можливі ризики для галузі на цьому етапі, оскільки сьогодні у світі існує перевиробництво цементу. Тому більшість розвинених країн можуть цілком перекрити всі потреби проєктів відновлення, що може завдати шкоди вітчизняним виробникам.
«Я хочу озвучити позицію публічно: ринок (на етапі відновлення) України має бути максимально локалізований вітчизняною продукцією і доступний тільки для країн, які підтримали нас під час війни. Тому що до країн, які під час війни підтримують країну-агресора, але хочуть долучитися до відновлення, ми маємо застосовувати жорсткі заходи для захисту свого ринку», – наголосив Качур.
Національний банк України на підставі власних заяв відкликав ліцензії з надання фінансових послуг шістьом небанківським фінансовим установам і виключив їх із Державного реєстру фінансових установ.
Як повідомляється на сайті регулятора, це стосується ТОВ «ФК “БІ.Мані” та ТОВ “Рулла Україна”, що надавали кошти та банківські метали в кредит, ТОВ “Простозайм”, ДП “Український центр ”Безпека», Державної інноваційної фінансово-кредитної установи – фінансовий лізинг, ПТ «Ломбард “Онікс Плюс” Чернік і компанія», що надавала кошти та банківські метали в кредит у вигляді ломбардних кредитів.
Ще одній небанківській фінансовій установі змінили обсяг ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Крім того, на підставі власної заяви ТОВ «Фінансова компанія “Ліберті Фінанс” погодили зміни обсягу ліцензії на діяльність фінансової компанії. З неї виключили такі фінансові послуги як факторинг, фінансовий лізинг, надання гарантій.
Після зміни обсягу ліцензії компанія матиме право провадити діяльність із надання фінансової послуги – надання коштів і банківських металів у кредит, діяльність із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі відповідної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Відповідні рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 3 квітня 2025 року.
