Якщо якість і харчова безпечність продукції – зона вашої відповідальності, то 28–29 травня – ваша подія.
Шостий рік поспіль з’їзд «Харчовий бізнес» збирає тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах – тих, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.
Що на вас чекає?
День 1 – панельні дискусії та кейси від директорів з якості провідних компаній фуд-ринку: Асканія Бевериджиз, АТ «Рудь», Pripravka, Київського БКК, ЕКО МАРКЕТ та інших.
Актуальні теми, які визначають майбутнє галузі вже зараз:
День 2 – Industrial Visit: виїзд на харчове підприємство, живий обмін досвідом «фахівець – фахівцю» та обід у колі однодумців.
Нетворкінг із колегами зі всієї України – аудиторами, технологами, керівниками відділів якості, постачальниками, рітейлом.
Організатор події – професійний е-журнал «Управління якістю».
Реєстрація відкрита: https://www.events.techmedia.com.ua/foodbusiness26
0 800 215 522 | sales@techmedia.com.ua
Open4business – інформаційний партнер заходу.
Єдиний майновий комплекс (ЄМК) “Гніздичівський державний спиртовий завод” (Львівська обл.), що не працює з 2010 року, продано на аукціоні за 3,7 млн грн (без ПДВ), повідомила система “Прозорро.Продажі” за піжсумками торгів 6 травня.
Переможцем торгів стало ТОВ “Традекс Агрі” (Здолбунів Рівненської обл.), чия пропозиція на 13,5% перевищила стартову ціну в 3,26 млн грн. Інший учасник аукціону – львівське ТОВ “АДР-Транс-Груп” – запропонував за актив 3,4 млн грн. Ціна лота з урахуванням ПДВ стаовила 4,44 млн грн.
Згідно з умовами продажу, покупець зобов’язаний протягом шести місяців погасити заборгованість підприємства, яка на кінець 2025 року становила 1,68 млн грн.
До складу об’єкта приватизації загальною площею 4005,5 кв. м входять адміністративна будівля, виробничі корпуси, підстанції, а також недобудований млин, пекарня та магазин із рівнем готовності 45%. Завод розташовано на ділянці понад 9 га в селищі Гніздичів (Стрийський р-н), проте земля не є предметом продажу і потребує окремого оформлення оренди. Станом на кінець 2025 року на підприємстві числився всього один працівник.
За даними YouControl, ТОВ “Традекс Агрі” зареєстровано у 2016 році, входить до Tradex Agri Group, бенефіціарами якої є Володимир Меткий та Роман Янчук. Група спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, трейдингу та молочному тваринництві.
Організатором аукціону виступило регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня минулого року за результатами кількох пропозицій викупив власні єврооблігації на суму біля $24,4 млн, оголосив черговий подібний тендер за ціною 98% номіналу на загальну суму $1,17 млн.
Як зазначається у повідомлені на Ірландській фондовій біржі, перед цим 5 травня компанія здійснила черговий місячний транш виплати дивідендів на суму 60,18 млн грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 19 травня включно, а розрахунки плануються до 26 травня.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $300 млн. Їх викуп пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про нарахування дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами на суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, яка дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
У двох перших тендерах оператор мобільного зв’язку “Vodafone Україна” викуповував облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп було оголошено по ціні 99% номіналу, другий – 90% номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендеру, де ціна викупу була знижена до 85% номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна” отримала заявки на $53,395 млн та задовольнила їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування становив 0,1315451889487317.
Четвертий тендер був оголошений 13 серпня, але потім сім разів продовжувався. При цьому ціна викупу у результаті була збільшена з 85% до 98%, а сума викупу – до $10,84 млн. На цю суму компанія отримала заявки на $127,14 млн. Частина облігацій була повернена власникам через неможливість подрібнення номіналу, а решта прийняті з коефіцієнтом масштабування 0,1150681.
На п’ятому-дев’ятому тендерах з викупу облігацій у грудні-квітні ціна знову становила 98%: на п’ятому за пропозиції в $1,165 млн коефіцієнт масштабування було встановлено на рівні 0,01901, на шостому за пропозиції в $1,475 млн – 0,04234, на сьомому за пропозиції $1,185 млн – 0,3246, на восьмому за пропозиції $1,18 млн – 0,0333333, на дев’ятому за пропозиції $1,16 млн – 0,449.
Загалом за результатами дев’яти тендерів загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $275,64 млн.
Як повідомлялося, оператор мобільного зв’язку VFU у 2025 році збільшив виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 18% – до 4,18 млрд грн.
Споживчі ціни на молочні продукти в Україні за підсумками першого кварталу 2026 року демонструють значно повільнішу динаміку зростання порівняно з іншими категоріями продовольчих товарів, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевому об’єднанні зазначили, у річному вимірі молоко подорожчало на 7,3%, сметана – на 5,7%, м’які сири – на 5,3%, тоді як ціна на вершкове масло зросла лише на 1,9%. Водночас вартість м’яса, яєць та хліба за цей же період збільшилася від 15% до понад 20%.
“За останні півроку ціни на молочку залишалися відносно стабільними. Вони зросли незначно або навіть трохи знизилися, як у випадку з маслом, що здешевшало на 1,4%. Натомість яйця, олія та хліб суттєво додали в ціні, а подешевшали тільки свинина та курятина. Схожа ситуація й з цінами виробників. Молочна галузь, таким чином, залишається одним із головних факторів стримування продовольчої інфляції”, – наводяться у повідомленні слова представника СМПУ.
Згідно з даними спілки, річна зміна відпускних цін виробників на молочні продукти коливалася в діапазоні від -3,2% на масло до +5% на сметану.
Для порівняння: виробничі ціни на яловичину, птицю, макаронні вироби та хліб зросли значно суттєвіше – до 34%.
У піврічній динаміці, повідомили в СМПУ, виробничі ціни на молочну продукцію переважно знижувалися, тоді як більшість інших продуктів харчування продовжували дорожчати.
“ДТЕК Нафтогаз” реструктурує борг за єврооблігаціями на $425 млн, випущених через NGD Holdings B.V.: він виплачуватиметься поступово, остаточне погашення відстрочено на три роки – до 31 грудня 2029 року, а номінальна ставка доходності збільшена з 6,75% до 9,875% річних.
“NGD Holdings … отримала необхідні згоди для реалізації пропозицій(щодо реструктуризації – ІФ-У)… Відповідно, усі згоди тепер є незворотними, а пропозиції є чинними та обов’язковими для всіх власників облігацій”, – йдеться у біржовому повідомлені.
Згідно з ним, винагорода за згоду на реструктуризацію загальним розміром $2,75 млн, буде виплачена всім власникам єврооблігацій, які подали заяви, 14 травня.
Як повідомлялося, “ДТЕК Нафтогаз” вийшла з пропозиціями про реструктуризацію 9 квітня цього року. Підвищена процентна ставка 9,875% має нараховуватися з 30 квітня цього року, а основна суму боргу виплачуватиметься поступово: $27,5 млн 30 квітня цього року, а потім по $27,5 млн кожні півроку – 31 грудня та 30 червня, а залишок – під час остаточного погашення 31 грудня 2029 року.
Компанія 23 квітня повідомила, що отримала згоду від власників 88,66% облігацій за необхідного мінімуму у 90% та продовжила термін прийому заявок на сім днів. Станом на 30 квітня цей показник зріс до 88,87% облігацій, й власникам дано ще тиждень на участь у угоді. Емітент попередив, що якщо цих 90% не буде, він може піти іншим варіантом, який потребує схвалення лише або 50% від кількості власників облігацій, або власників 75% загальної суми облігацій.
В рамках реструктуризації власники бондів також дозволили “ДТЕК Нафтогаз” не публікувати фінансову звітність до кінця воєнного стану, бо постанови регулятора НКРЕ обмежує здатність публічно розкривати певну фінансову та операційну інформацію та дані.
В обґрунтування реструктуризації “ДТЕК Нафтогаз” нагадала про запроваджений Національним банком України мораторій, який суттєво обмежує можливості “ДТЕК Нафтогаз” здійснювати транскордонні перекази коштів з України для фінансування платежів за облігаціями. Зазначалося також, що Росія обстрілами чотири рази пошкоджувала об’єкти інфраструктури групи. Ремонтні роботи тривають та, як очікується, потребуватимуть загальних капітальних витрат приблизно у розмірі EUR25 млн.
“ДТЕК Нафтогаз” уточнила, що консолідований дохід від продажу газової продукції (включаючи продаж природного газу, газового конденсату та продаж придбаного природного газу) знизився з 27,04 млрд грн у 2023 році до 19,84 млрд грн у 2024 році, головним чином внаслідок природного виснаження свердловин.
“Головним чином внаслідок впливу мораторію НБУ, Емітент очікує, що не зможе погасити Облігації у дату погашення (31 грудня 2026 року)”, – вказувала компанія.
Вона також зазначала, що її дочірні компанії NGD та Kosul володіють правами на розробку певних проєктних ділянок глибоких горизонтів, які мають особливо складні геологічні та технічні характеристики, тому потребуватимуть значно більших капіталовкладень для розробки, ніж більш традиційні проєктні ділянки. Як результат, вони ще не розробляли такі ділянки, але у найближчому майбутньому пропонується передати ліцензійні права щодо них одній або кільком новим проектним компаніям SPV, які потім намагатимуться розробляти ці ділянки, розділяючи проектні ризики, зокрема шляхом залучення одного або кількох спільних підприємств та фінансових партнерів.
Для реалізації проєктів “ДТЕК Нафтогаз” просила також згоди кредиторів на можливе створення нових прямих або непрямих дочірніх компаній, які діятимуть як операційні компанії стосовно SPV, так і як холдингові компанії однієї або кількох SPV. А також на продаж та передачу одній або кільком SPV прав на користування надрами NGD та Kosul стосовно двох ліцензійних ділянок на глибині понад 6250 м з подальшим залученням за справедливою ринковою вартістю сторонніх осіб.
Компанії, що входять до “ДТЕК Нафтогаз”, у листопаді 2022 року придбали на відкритому аукціоні право на розробку двох газових родовищ у Полтавській області: Майорівської площі за 1,102 млрд грн і Бірківсько-Зіньківської – за 211 млн грн.
Згідно з даними Франкфуртської біржі, облігації “ДТЕК Нафтогаз” котируються по курсу 92,68% від номіналу. У день оголошення пропозиції про реструктуризацію їх курс склав 91% від номіналу.
Імпорт товарів до України за січень-квітень 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $32,2 млрд, та на 47% порівняно із січнем-квітнем 2024 року – до $21,9 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Попри зростання імпорту, експорт залишається майже на рівні 2024 року – тоді за січень-квітень він склав $13,4 млрд, за аналогічний період 2025 року – $13,3 млрд, а за чотири місяці поточного року – $13,9 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав $22,3 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-квітні 2026 року склало $0,55/кг”, – йдеться у публікації відомства у п’ятницю.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $8,7 млрд, Польщі – $3,1 млрд, Туреччини – $2,2 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $1,5 млрд, Туреччини – на $1,2 млрд, Італії – на $857 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-квітні 2026 року товарів 72% склали машини, устаткування та транспорт – $13,3 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 74,3 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $5,3 млрд (сплачено 103,5 млрд грн, або 36% платежів), продукція хімпромисловості – $4,6 млрд (до бюджету сплачено 38,4 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продтовари – $8,5 млрд, метали та вироби з них – $1,3 млрд, а також машини, устаткування та транспорт – $1,2 млрд.
“У січні-квітні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 585,9 млн грн”, – додали в ДМС.
