Національний банк України (НБУ) 26 лютого оголосив тендер на добровільне страхування автотранспорту, повідомляють у системі електронних закупівель ProZorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 338,176 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 6 березня
Президент України Володимир Зеленський у Тирані проведе зустріч із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, візьме участь у саміті “Україна – Південно-Східна Європа”.
“Із прем’єр-міністром Албанії та його командою проведемо переговори щодо оборонної та політичної співпраці, підтримки Формули миру та роботи над безпековими угодами. Албанія – одна з країн, які приєдналися до Вільнюської декларації G7, за що ми дуже вдячні”, – написав Зеленський у Телеграм-каналі в середу, назвавши Еді Раму безкомпромісним другом України.
“У форматі “Україна – Південно-Східна Європа”, який збирається вже вдруге, говоритимемо про наш спільний шлях до євроатлантичної мети. Запропоную підтримати зусилля України щодо забезпечення справедливого і тривалого миру, організації Глобального саміту миру в Швейцарії”, – поінформував він.
Крім того, президент України проведе двосторонні зустрічі з учасниками саміту.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейський парламент підтримав створення Українського фонду в розмірі EUR50 млрд на період 2024-2027 рр.; його кошти спрямують на підтримку України та проведення реформ для приєднання країни в майбутньому до Європейського союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили у вівторок у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європарламенту. “За” резолюцію проголосували 536 депутатів, “проти” 40, утрималися 39. Загалом у голосуванні взяли участь 615 депутатів.
“Фонд має об’єднати відновлення, реконструкцію і модернізацію з вимогами і процесом вступу до союзу, пов’язавши фінансову підтримку з проведенням реформ та інвестицій з метою вступу (до ЄС)”, – ідеться в документі.
Авторами документа виступили представники комітету з питань закордонних справ Міхаель Галер (Німеччина) і бюджетного комітету Ейдер Гардіасабаль Рубіаль (Іспанія).
Резолюція передбачає, що ЄС підтримуватиме Україну за трьома напрямками. Перший – фінансова підтримка країни для реалізації реформ та інвестицій, а також для підтримки її макрофінансової стабільності. Другий – мобілізація інвестицій і розширення доступу України до фінансування. Третє – допомога на шляху до європейської інтеграції.
Затверджене рішення передбачає, що 33% ресурсів для України виділяють у вигляді грантів, “причому щонайменше 20% призначено для відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади України, таких як регіони, міста та місцеві спільноти”. Крім того, 20% інвестицій фонду буде спрямовано на “зелені ініціативи”, 15% – малим і середнім підприємствам.
У резолюції передбачено розроблення українським урядом Плану України. Цей план, як наголошується в документі, буде являти собою “послідовні, всеосяжні та адекватно збалансовані заходи з відновлення та модернізації України, що підтримують її економічне, соціальне та екологічне відновлення, сталий розвиток і її прогрес на шляху до вступу в союз”, відповідно до цілей і вимог Українського фонду в EUR50 млрд.
Очікується, що План України, зокрема, надасть іншим донорам основу для визначення пріоритетних областей фінансування відновлення країни.
Діяльність Українського фонду має щорічно оцінювати Єврокомісія.
“Для ефективного моніторингу Україна повинна раз на рік звітувати про хід реалізації заходів. Такі звіти, підготовлені урядом, мають бути відповідним чином відображені в Плані України. Відповідні вимоги до звітності мають бути застосовані до одержувачів фінансування союзу”, – йдеться в резолюції.
Резолюція ЄП закликає і до розробки шляхів “використання заморожених російських активів.
У тексті підкреслюється “важливість роботи з міжнародними союзниками для досягнення цієї мети”. “Це включає в себе забезпечення прогресу в тому, як використовувати заморожені російські активи для допомоги у відновленні України”, – сказано в документі.
Затвердження Європарламентом Фонду для України тепер відкриває шлях до ухвалення Радою ЄС офіційного регламенту, який після публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу набуде чинності.
Раніше пропозицію Єврокомісії про створення Українського фонду було схвалено Радою ЄС на позачерговому засіданні 1 лютого, оскільки на плановому засіданні, яке пройшло в грудні минулого року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував це рішення.
Під час робочого візиту до Королівства Саудівська Аравія президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спадкоємним принцом, прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом аль Саудом.
“Глава Української держави особливо відзначив прагнення Саудівської Аравії допомогти у відновленні справедливого миру в Україні”, – повідомила пресслужба президента.
Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд обмінялися думками щодо поточної ситуації у світі та можливих шляхів завершення війни в Україні.
Сторони обговорили реалізацію Формули миру. Президент України подякував Спадкоємному принцу за цінні поради щодо прискорення процесу імплементації низки її пунктів.
“Лідерство Саудівської Аравії може допомогти знайти справедливі рішення”, – сказав президент.
Глава держави поінформував наслідного принца про підготовку Україною спільно з партнерами першого Глобального саміту миру на рівні лідерів, що відбудеться у Швейцарії. Володимир Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд обговорили змістовне наповнення саміту та можливі кроки з реального відновлення безпеки для України, всієї Європи та всіх народів світу.
“Ми однаково зацікавлені в тому, щоб глобальна стабільність була забезпечена”, – наголосив президент.
Лідери також обговорили конкретні можливості двосторонньої співпраці України та Саудівської Аравії в економічній і технологічній сфері.
Володимир Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд доручили командам двох держав працювати за відповідними напрямами, про які йшлося під час зустрічі.
ZELENSKYJ, Мухаммад бін Салман аль Саудом, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2023 року зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2023 року введено в експлуатацію 4 млн 276,9 тис. кв. м житла, що на 10% нижче за показник попереднього року. У сільській місцевості введено на 31,6% більше житла, ніж у 2022 році – 3 млн 103,8 тис. кв. м.
При цьому 47,2% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 52,6% – у будинках із двома і більше квартирами, 0,2% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 89,2 тис. квартир, що на 3,5% менше, ніж 2022 року. При цьому в містах введено 57,2 тис. квартир, у селах – 32 тис. квартир.
За підсумками 2023 року найбільше житла введено в Київській області – 1 млн 387,6 тис. кв. м (18,8% від загального обсягу), однак порівняно з 2022 роком показник знизився на 4,8%. Далі йде Львівська область – 769,4 тис. кв. м (10,4%), перевищивши результат попереднього року на 6,8%; Вінницька – 658,5 тис. кв. м (8,9%), “плюс” 62,8% до 2022 року; Івано-Франківська – 526 тис. кв. м (7,1%), “плюс” 6,6% відповідно.
У Києві минулого року було введено в експлуатацію 1 млн 13,8 тис. кв. м житла (13,7%), що на 11,6% перевищує результат 2022 року.
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла у 2023 році зафіксовано в Харківській області, де показник зріс у 5 разів до попереднього року, – до 260,6 тис. кв. м (3,5% від загального обсягу).
Зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано також у Черкаській (+78,4%, до 166,8 тис. кв. м), Донецькій (+52, до 5,5 тис. кв. м), Дніпропетровській (+29,2%, до 235,1 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Тернопільській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м), Сумській (+24,7%, до 52,3 тис. кв. м) областях. кв. м), Тернопільській (+18,3%, до 216,6 тис. кв. м), Закарпатській (+17,8%, до 364,2 тис. кв. м), Волинській (+15,2%, до 316,2 тис. кв. м), Запорізькій (+12,4%, до 21,5 тис. кв. м) і Чернівецькій (+6,9%, до 235,7 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року введення в експлуатацію житла в Україні скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м.
