Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Погода в Україні в неділю, 30 червня, буде без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-21°, вдень 29-34°, у південних і центральних областях місцями 32-36°; на високогір’ї Карпат вночі 10-15°, вдень 22-27°.
У Києві 30 червня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі близько 20°, вдень 30-32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 30 червня найвища температура вдень була 34,1° у 1898 р., найнижча вночі 7,6° у 1894 р.
У перший день липня в Україні в західних областях дощі з грозами, вдень подекуди град і шквали 15-20 м/с, температура вночі 15-20°, вдень 27-32°.
На решті території спекотна погода без опадів, температура вночі 17-22°, вдень 30-34°, у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій областях місцями сильна спека 35-37°.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
У Києві 1 липня спекотна погода без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 20-22°, вдень 32-34°.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA (“Нова пошта”) минулого тижня виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
Про це повідомив журналістам співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов у кулуарах форуму підприємців, організованому виданням “Форбс-Україна” в Києві в четвер.
“Літак виконав технічний переліт. Він не перевозив вантажі і цей рейс не слід розглядати як повноцінний початок комерційної діяльності SuperNova Airlines”, – сказав Клімов.
Він наголосив, що авіакомпанія готується до виконання комерційних cargo-рейсів, але підготовка – складний процес, що потребує часу. Коли це станеться Клімов не уточнив, але не виключив, що до кінця року.
Раніше повідомлялося, що авіакомпанія Supernova Airlines відкрила перший маршрут із Риги до Жешува в кооперації з латвійською авіакомпанією “RAF-Avia” її літаком ATR 72.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок з (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Як повідомлялося, авіакомпанія Supernova Airlines 6 січня 2023 року отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” від початку повномасштабної війни спрямувала на допомогу Україні та її громадянам $209 млн, з яких на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова – 57%, на допомогу співробітникам – 23%, на гуманітарні та інші проєкти – 17%, на медичну допомогу – 4%.
Згідно з презентацією “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, датованою 26 червня поточного року, на підтримку військових група надала захисне обладнання особового складу ЗСУ, Нацгвардії, Сил Тероборони та Нацполіції.
Водночас було закуплено і направлено військовим 370 мобільних укриттів-сховищ, 150 тис. бронежилетів, більшість з яких виготовлено з використанням пластини з броньової сталі “Метінвесту”, 25 тис. шоломів, 2000 тепловізорів та інше обладнання. Компанія виготовила і поставила захисникам України 250 несправжніх цілей військової техніки, 80 тис. протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів, 70 мобільних баггі та 5000 польових печей.
Військовим також було відправлено понад 4900 дронів-розвідників. Для захисту України на воді група пожертвувала 10 високошвидкісних човнів і 800 самонадувних рятувальних жилетів.
Українські активи “Метінвесту” надали 520 автомобілів, 100 машин швидкої допомоги та 1,4 млн літрів пального на передову. Група також інвестувала в будівництво протимінного центру для навчання фахівців з розмінування територій після бойових дій.
У рамках гуманітарних та інших проєктів “Метінвест” спільно з іншими компаніями СКМ і за сприяння Фонду Ріната Ахметова, зокрема, створив і фінансує центр гуманітарної допомоги “Рятуємо життя” з наданням продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.
У рамках меддопомоги компанія постачає життєво необхідні ліки, обладнання та витратні матеріали для місцевих лікарень. Група профінансувала розвиток медпослуг і реконструкцію лікарень. Спільно з благодійним фондом “Пульс” група сприяє розвитку тактичної медицини.
Серед соціальних проєктів – підтримка своїх співробітників та їхніх родин шляхом надання психологічних послуг, запровадження додаткового бонусу для працівників, розробка програми для ветеранів ЗСУ. У 2023 році чисельність персоналу групи скоротилася на 7% порівняно з попереднім роком, у військах оборони пройшло службу близько 6000 співробітників на кінець минулого року.
В умовах війни група зосередила свою увагу на підвищенні безпеки на виробництві – у 2023 році витрати на охорону здоров’я та безпеку зросли на 16% порівняно з 2022 роком.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
