Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.
Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував «дуже-дуже хороші новини».
«За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди», – зазначив Трамп.
Він розкритикував Таїланд, Індію, В’єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія – 70%, В’єтнам – 75%.
Також перед тим, як підписати указ, він довго описував «несправедливі тарифи», які інші країни запровадили на американські товари. «Іноді друзі гірші за ворогів», – сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.
«Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності», – наголосив президент США.
«Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар’єрів та інших форм шахрайства», – сказав він, пояснюючи, який саме обсяг “взаємних тарифів” запровадять США.
Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про введення універсального або «мінімального базового тарифу» на імпорт у 10%.
Величина мит за основними торговельними партнерами США
Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:
Китай – 34%
Європейський союз – 20%
В’єтнам – 46%
Тайвань – 32%
Японія – 24%
Південна Корея – 25%
Таїланд – 36%
Швейцарія – 31%
Індонезія – 32%
Малайзія – 24%
Камбоджа – 49%
Велика Британія – 10%
Південна Африка – 30%
Бразилія – 10%
Бангладеш – 34%
Сінгапур – 10%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Чилі – 10%
Пакистан – 29%
Шрі-Ланка – 44%
Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.
Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС – 30% (20+10).
Як готували нові мита
Раніше Трамп і його оточення називали Європейський союз, Мексику, Канаду, Японію, Південну Корею, В’єтнам та Індію ймовірними мішенями майбутніх мит у прагненні «покарати за нечесну торговельну практику».
За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.
Ухвалені сьогодні заходи доповнюють кроки, зроблені з моменту вступу Трампа на посаду в січні. Його адміністрація ввела додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю і 25% – на багато товарів з Мексики і Канади. Крім того, діє глобальний 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Також було підписано указ про введення 25% мит на імпорт автомобілів і деяких запчастин (набуває чинності 3 квітня).
Якими можуть бути наслідки
За даними Bloomberg, за максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.
Вплив на торговельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.
Понад 2,1 тисячі декларацій з криптовалютою подали українські посадовці за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної. Особливо активно криптовалюту декларують представники Національної поліції України. А найпопулярнішими криптовалютами серед посадовців залишаються Tether (USDT), Bitcoin (BTC, XBT) та Ethereum (ETH).
Українські посадовці все частіше згадують у своїх деклараціях криптовалюту. Так, 2113 декларацій з криптовалютою подали чиновники за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної. За рік таких декларацій побільшало на 10%.
Особливо активно криптовалюту декларують представники силових структур. Найбільше — у Національній поліції України: 322 декларації, у яких згадується криптовалюта. Це 15% від усіх таких декларантів.
Прокуратура також не відстає: криптовалюта вказана у 240 деклараціях. Судді ж подали 227 таких документів, а у міських радах знайшлося 119 чиновників із цифровими активами. Серед представників ЗСУ криптовалюта виявилася у 77 деклараціях. Ще у 38 випадках крипту задекларували представники НАБУ.
Якщо подивитися на географію криптодекларацій, то тут усе більш передбачувано. Лідирує Київ та область — 582 та 185 чиновників з криптовалютами. На Харківщині ж крипту задекларували 172 держслужбовці, а на Дніпропетровщині –– 167. Замикає п’ятірку Львівщина –– 133 декларанти з криптовалютою.
Найчастіше посадовці декларують криптодолари Tether (USDT) — 802 держслужбовці. Bitcoin (BTC, XBT), попри всі коливання курсу, стабільно посідає другу позицію –– 731 декларація. Ethereum (ETH) задекларували 713 чиновників.
Найбільше біткоїнів задекларував Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. На його рахунку 80 BTC, що станом на 1 квітня дорівнює 279,4 млн гривень. У категорії ефіріуму (ETH) лідером став депутат Сергій Майзель — він володіє 200 токенами, еквівалентними 15,5 млн гривень. А от рекорд за кількістю криптодоларів належить начальнику департаменту Офісу Генерального прокурора Віталію Бровку — у його декларації фігурує 847 908 USDT, що оцінюється у 35 млн гривень.
Також варто зазначити, що є декілька екс-чиновників, які могли б потрапити у топ — але вказали, що втратили доступ до своїх криптоактивів. 380.95 біткоїнів — рекордну суму серед українських посадовців — у 2021 році зазначив та втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага. Це близько 1.33 млрд грн в гривневому еквіваленті станом на 1 квітня 2025 року.
Найбільше ефіріума — 1 800 одиниць або понад 140 млн грн станом на 1 квітня поточного року — належить депутату Подільської районної ради Одеської області Ігорю Осіпову. Втім у торішній декларації посадовець зазначив, що втратив доступ до своїх надбань.
https://opendatabot.ua/analytics/crypto-2025
У четвер, 10 квітня 2025 року з 9:30 до 19:00 у Києві відбудеться другий Форум екоіндустріальних парків, який збере провідних представників влади, бізнесу та експертів для обговорення ключових стратегій та рішень щодо впровадження моделей циркулярної сталої економіки в контексті повоєнного відновлення України.
Захід високого рівня проходитиме в рамках реалізації проєкту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) «Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: національний компонент», що впроваджується за підтримки Уряду Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у співпраці з Міністерством економіки України.
Мета форуму – об’єднати зусилля для прискорення розвитку екоіндустріальних парків в Україні, що стануть рушійною силою економіки нового покоління, поєднуючи промисловий розвиток із принципами зеленої економіки.
Ключові теми форуму включатимуть:
У відкритті форуму та роботі дискусійних панелей візьмуть участь представники уряду України, Верховної Ради України, представники Посольства Швейцарії, ЮНІДО та інших міжнародних організацій та понад 30 провідних міжнародних і українських експертів, лідерів бізнес-спільнот.
«Відбудова України — це шанс створити економіку нового покоління інтегровану в європейський економічний простір. Екоіндустріальні парки можуть стати її рушійною силою, поєднуючи промисловий розвиток із принципами циркулярної економіки. Проте успіх залежить від правильного вибору моделей і політик, і це спільний виклик для влади та бізнесу. Лише об’єднанні зусилля сприятимуть створенню промислових екосистем, що стануть локомотивами сталого зростання», – зазначає Координатор з промислового розвитку ЮНІДО Крістіан Сьюзен.
В рамках форуму буде можливість нетворкінг з ключовими стейкхолдерами, які формують майбутнє сталого промислового розвитку в Україні. Також на форумі відбудеться урочиста церемонія нагородження найуспішніших екоіндустріальних парків України 2025.
Для участі на у форумі як представник ЗМІ зареєструйтесь за посиланням: https://forms.gle/WS6Hhks5Gm1qyaDfA
Зареєструватися як учасник форуму: bit.ly/4c3kIsw
Реєстрація триває до 12:00 7 квітня 2024 року. Після завершення реєстрації зареєстрованим представникам ЗМІ надійде підтвердження реєстрації з місцем проведення форуму та деталями форму.
За додатковою інформацією звертайтеся: за мейлом office@conferexpo.com або телефоном +380976844142
Довідка:
Проєкт GEIPP Україна є частиною Глобальної програми екоіндустріальних парків (GEIPP), яка реалізується ЮНІДО в семи країнах і фінансується Урядом Швейцарії через Державний секретаріат з економічних питань (SECO). Основним бенефіціаром проєкту є Міністерство економіки України. Проєкт стартував у 2020 році.
Основна мета проєкту — продемонструвати життєздатність і переваги підходів у рамках моделі екоіндустріального парку (ЕІП) для збільшення продуктивності ресурсів і покращення економічних, екологічних і соціальних показників бізнесу, таким чином сприяючи інклюзивному та сталому промисловому розвитку в Україні.
Більше про проєкт можна дізнатися тут: https://geipp-ukraine.org/
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Американська криптовалютна компанія Circle подала заявку на проведення IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), згідно з документами на сайті Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) США. Провідними андеррайтерами розміщення виступають JPMorgan Chase і Citigroup, акції Circle торгуватимуться під тикером «CRCL».
За неофіційними даними, які наводить CNBC, компанія розраховує на оцінку до $5 млрд.
Це її друга спроба зайти на біржу. Наприкінці 2022 року на тлі регуляторних проблем вона відмовилася від виходу на відкритий ринок через злиття зі SPAC (спеціалізована компанія зі злиттів і поглинань) інвестора Боба Даймонда Concord Acquisition Corp. Тоді умови угоди передбачали оцінку Circle на рівні $9 млрд, зазначала Financial Times.
У 2024 році виручка Circle зросла до $1,68 млрд із $1,45 млрд за рік до цього і $772 млн двома роками раніше. Чистий прибуток минулого року скоротився до близько $156 млн порівняно з $268 млн позаминулого.
Circle було засновано 2013 року. Спочатку компанія фокусувалася на продуктах для полегшення процесу оплати за допомогою криптовалют. У 2018 році вона в партнерстві з криптобіржею Coinbase запустила проєкт Centre Consortium для створення стейблкойна (stablecoin – загальна назва криптовалюти, яка забезпечена національними валютами й активами) USD Coin (USDC) і будівництва інфраструктури для супутніх послуг.
USDC прив’язаний до американського долара за курсом 1:1 і забезпечений грошовими коштами і короткостроковими зобов’язаннями казначейства США. Це другий за капіталізацією стейблкойн у світі ($60 млрд, або 26% усієї капіталізації стейблкоінів) після Tether (67%). При цьому його капіталізація в поточному році підскочила на 36% проти зростання на 5% у Tether.
У разі успіху IPO Circle стане одним із провідних емітентів із лістингом у США, бізнес яких зосереджений на криптовалютах, пише CNBC. Coinbase вийшла на біржу 2021 року, її ринкова вартість становить близько $44 млрд.
Україна у березні експортувала 1,1 млн тонн пшениці, що є одним із найвищих місячних показників поточного сезону, у квітні обсяги поставок можуть бути дещо нижчими, але все ж таки залишаться на високому рівні, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“На квітень вже законтрактовано 850 тис. тонн пшениці, а загальний місячний експорт може сягнути 1 млн тонн. Попри загальну стагнацію попиту на європейському ринку, українське зерно знаходить свого покупця, зокрема в Єгипті”, — зауважили аналітики.
Однак, на думку експертів, з цінової точки зору ситуація менш оптимістична. Основні напрямки експорту української пшениці — Італія, Іспанія, Нідерланди — зберігають пасивну позицію щодо нових закупівель, а повернення мит на українське зерно до ЄС з червня може ще більше ускладнити доступ до європейського ринку.
“Поки що немає ніяких позитивних новин для ціни на пшеницю. Біржовий ринок останніми тижнями просідав, і ми бачимо серйозний розрив між фізичним ринком та біржовими котируваннями. Якщо FOB-ціна в Україні наразі вища за Чикаго на $60 на тонні, то до червня-липня ринки зазвичай синхронізуються. Це означає, що українська фізична ціна може просісти, особливо з урахуванням наближення нового врожаю”, — прокоментували у “Пуск”.
За даними аналітиків, умовна середня ціна на пшеницю 2 класу нового врожаю на липень прогнозується на рівні $190-200 за тонну на базисі CPT-порт, тоді як наразі цей показник фіксується на рівні $210-215. Потенційне зниження може скласти до $20 на тонні.
“Якщо є можливість — не варто поспішати з продажем. Історично у липні-серпні ринок насичується пшеницею з усіх основних країн-експортерів — Україна, Росія, Румунія, США — і навіть за дефіцитного балансу ціна зазвичай падає. Водночас сезонна модель показує, що з жовтня по грудень можливе зростання до $220–235 за тонну на базисі CPT-порт. Тому, якщо дозволяє фінансова подушка, варто розглядати відтермінування продажів”, — додали аналітики.
Вони констатували, що на внутрішньому ринку наразі найкращі ціни пропонують борошномельні підприємства — 10500 –11000 грн/тонна на пшеницю 2-3 класу.
“В умовах млявого експортного попиту це може бути вигіднішим рішенням для аграріїв”, – вважають у “Пуск”.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» 31 березня оголосило тендер на послуги добровільного страхування товарів у дорозі.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,552 млн грн. Заявки на участь приймаються до 5 квітня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Ультра Альянс».
