Найбільший український виробник їжі для кішок і собак Kormotech розпочав експортувати свою продукцію на корейський ринок, повідомили в пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як уточнено в повідомленні, з 17 червня вироблені Kormotech бренди Optimeal і Club 4 Paws представлені на 12 корейських спеціалізованих інтернет-майданчиках.
Петфуд-ринок Південної Кореї на третьому місці серед країн Східної Азії, після Китаю і Японії у Східній Азії. У грошовому обсязі він утричі більший, ніж український. Частка продажу спеціалізованої їжі для котів і собак становить 50% на 50%.
“Унікальність південнокорейського ринку в тому, що 67% продажу petfood продукції відбувається саме через інтернет-канали. Це найбільший показник у світі, згідно зі звітами Euromonitor. Тож одним із викликів у співпраці з Південною Кореєю є набуття досвіду побудови та розвитку інтернет-продажу на преміальному та суперпреміальному ринку”, – повідомив керівник стратегічного бізнес-напряму Україна, Молдова та Південно-Східна Азія в компанії Kormotech Едуард Бабенко.
Kormotech розпочав переговори з дистриб’ютором, корейською компанією Careside co. Ltd, минулого року, восени було підписано контракт про співпрацю. Наприкінці травня 2024 року дистриб’ютор отримав перші два контейнери сухого і вологого корму Optimeal і Club 4 Paws, а це близько 24 тонн продукції.
You Young Kook, СЕО корейської компанії Careside co. Ltd., очікує, що досвід на міжнародних ринках і ресурси допоможуть українському виробнику досягти успіху і на південнокорейському ринку.
“Їжа для домашніх тварин Kormotech містить високоякісні інгредієнти та проходить ретельний контроль якості. Це вагома перевага, особливо для вибагливих петперентів корейських тварин. Вражає те, як компанія постійно поглиблює свою експертизу в розумінні підходів до створення раціонів для домашніх тварин та їхнього впливу на здоров’я і якість життя чотирилапих. А головне, яких зусиль вона докладає для розвитку культури догляду та компаньйонства з домашніми тваринами”, – зазначив You Young Kook.
За словами менеджера із розвитку експортних ринків Азії в компанії Kormotech Владислава Мазуркевича, супер преміальні та преміальні лінійки харчування для кішок і собак, які виробляє Kormotech, уже представлені на таких 12 e-commerce майданчиках Південної Кореї: Naver, Coupang, TM, WM, G-market, Auction, 11th St. , Lotte On, Interpark, SSG, CJ on style, GS Shop.
“До кінця цього року хочемо розпочати співпрацю і з мережами зоомагазинів та ветеринарних клінік, щоб клієнти мали можливість подивитися на товар, оглянути його, так би мовити, відчути”, – пояснив Мазуркевич.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5%, до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% за кордоном і 72%
Ціни купівлі-продажу сільгоспземель у травні 2024 року суттєво зросли порівняно з попередніми місяцями та наразі є найвищими за весь час існування ринку земель: середньозважена ціна гектара в травні становила 45,0 тис. грн, що на 8,2% вище, ніж у квітні 2024 року, та на 5,6% ніж у березні поточного року, повідомляють у дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке проводять на замовлення програми USAID.
Згідно з даними аналітиків, ціна землі з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” була ще вищою і досягла 46,2 тис. грн.
“Зазначені ціни базуються на офіційних цінах, зареєстрованих у Реєстрі майнових прав під час вчинення угод купівлі-продажу. Ринкові ціни на землю можуть бути значно вищими, адже більша частина всіх угод укладаються за ціною, що не відрізняється від нормативно-грошової оцінки (мінімальної ціни, встановленої законом для колишніх підмораторних земель) більше, ніж на 2%”, – уточнили в KSE.
Водночас експерти вважають, що незначне зниження цін у квітні 2024 року, зростання вартості сільгоспземель у травні цього року навряд чи буде довгостроковим трендом.
З початку 2024 року середні ціни на землю залишаються значно вищими, ніж у попередні періоди. Отже, можна констатувати, що відкриття ринку земель для юридичних осіб у січні 2024 року спричинило структурні зміни умов на ринку, і як наслідок призвело до збільшення цінності сільгоспземель, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
В.о. гендиректора “Укргазвидобування” призначено Сергія Лагна
Тимчасово виконувачем обов’язківв генерального директора АТ “Укргазвидобування” призначено головного інженера компанії Сергія Лагна замість Олега Толмачева, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз” у п’ятницю.
Відповідне рішення затверджено наглядовою радою та правлінням НАК “Нафтогаз України”.
“Лагно – висококласний фахівець із майже 20-річним досвідом роботи з видобутку вуглеводнів. Має дві вищі технічні освіти за спеціальностями – “Устаткування нафтових і газових промислів” та “Видобуток нафти і газу”, – уточнено в повідомленні.
Як повідомлялося, Толмачев очолив “Укргазвидобування” в січні 2023 року, змінивши на цій посаді Олександра Романюка.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Компанія “Нова пошта” з початку 2024 року розширила мережу в Україні з 26,6 тис. до 30,1 тис. точок сервісу: 12,1 тис. відділень і 18 тис. поштоматів.
“Наша мета – крокова доступність до всіх відділень і поштоматів, щоб бути зручними”, – наводяться в релізі компанії в п’ятницю слова СЕО “Нової пошти” Олександра Бульби.
Згідно з повідомленням, компанія з початку року встановила в Україні 2,7 тис. нових поштоматів і відкрила 770 відділень.
Зазначається, що найактивніше зростання мережі відбулося в Київській, Львівській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях.
Уточнено, що “Нова пошта” відкрила 344 нових відділення і поштомати на прифронтових територіях у Харківській, Одеській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Херсонській, Дніпропетровській областях.
У компанії зазначили, що до кінця року заплановано збільшити мережу до 36 тис. точок сервісу.
Українське Дунайське пароплавство (УДП) підтримує заклик агровиробників та експортерів щодо запровадження 30% знижки на залізничні перевезення до станцій Ізмаїл та Рені, повідомила пресслужба держпідприємства в телеграмі.
“Українські агровиробники пропонують Кабміну поставити в рівні умови порти Одеси та Придунав’я… УДП цілком підтримує пропозицію аграріїв. Ворог не припиняє завдавати удари по інфраструктурі Одеси. Україна має зберігати альтернативні експортні маршрути”, – йдеться у зверненні.
В УДП наголосили, що дунайський маршрут – це плюс 250 км доріг, або 200 км залізниці. Через це дунайські порти програють конкуренцію навіть за однакових тарифів на фрахт і перевалку, які діють в одеських портах.
У пароплавстві нагадують, що прецедент уже створено: нещодавно Кабмін запровадив знижку в розмірі 30% на залізничні перевезення сільськогосподарської продукції з тих територій, де можливі бойові дії, звернули увагу в УДП і наголосили, що необхідність руху експорту через Дунай неодноразово обговорювали на галузевих заходах, форумах, конференціях. Однак в умовах критично низьких цін на зерно виробники і трейдери не готові втрачати заробіток (маржу) заради зменшення ризиків.
“Знижка на залізничні перевезення абсолютно виправдає себе, якщо умовою її отримання буде перевалка зерна на державний річковий або морський флот. Недоотриманий залізницею дохід держбюджет компенсує за рахунок доходу від фрахту”, – стверджують у держпідприємстві.
УДП нагадало, що наразі займається перевезенням сербського зерна, й акцентувало, що має достатньо флоту, щоб одночасно працювати з українською продукцією.
“Інші дунайські країни дуже наполегливо лобіюють інтереси власних перевізників, адже увесь Дунай страждає від аномального падіння ставок і потоків вантажу. В Україні є свій національний перевізник, якого також варто підтримати та зберегти”, – наголосили в УДП.
