ПрАТ «СК »Арсенал Страхування« з 25 вересня 2025 року приєдналася до складу повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), отримавши право на укладення договорів міжнародного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів »Зелена карта”.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, надання відповідного статусу підтверджує, що страховик виконав усі вимоги законодавства України та внутрішніх нормативних документів Бюро. Зокрема, це стосується формування базового гарантійного внеску у Фонді страхових гарантій МТСБУ та укладення договору про співпрацю з Бюро.
«Арсенал Страхування» – non-life страхова компанія зі 100% українським капіталом. Працює з 2005 року. За підсумками 2024 року увійшла до шістки найкращих за валовими преміями серед non-life страховиків України.
Великий український виробник обігрівальних приладів і устаткування для систем опалення (ТМ “Термія”) АТ “Вінницький завод “Маяк” встановило власну сонячну електростанцію (СЕС), повідомив заступник голови Вінницької міськради Андрій Очеретний.
“Запуск СЕС відбувся 19 вересня 2025 року. Встановлено 384 сонячні панелі. Пікова потужність — 236,16 кВт”, – написав він у Facebook у четвер.
Як уточнив депутат міськради Вячеслав Терліковський, підприємство скористалося програмою Вінницької міськради з компенсації витрат на обладнання з відновлюваних джерел енергії.
За його словами, монтаж СЕС виконало ТОВ “Промавтоматика Вінниця”, яка здійснюватиме його подальше обслуговування.
Завод “Маяк” під ТМ “Термія” випускає, зокрема, повітряно-опалювальні агрегати (теплові гармати, тепловентилятори, теплові завіси), електроконвектори, електрокотли, радіатори опалення.
За даними річного звіту компанії на її сайті, 2024 року її консолідований чистий прибуток скоротився у 2,4 раза порівняно з 2023 роком – до 7,6 млн грн, а чистий дохід – на 10%, до 251,6 млн грн.
Очеретний також повідомив, що заявку на отримання компенсації від Вінницької міськради за придбане обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел подало ПП “Конекс”, яке спеціалізується на торгівлі фармацевтичними товарами.
“ПП “Конекс” тепер теж має власну сонячну електростанцію загальною потужністю 60 кВт. Загалом на даху підприємства встановлено 108 панелей (по 560 Вт кожна), а також – 20 акумуляторних батарей (по 5,12 кВт)”, – написав він.
Аптечна мережа “Конекс”, за даними на її сайті, налічує понад 200 аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях.
ПП “Конекс”, за даними його звіту, 2024 року отримало 51,8 млн грн чистого прибутку та 3,5 млрд грн виторгу.
Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.
Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.
“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.
Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.
Литовська державна AB Energijos skirstymo operatorius, яка є оператором розподільчих мереж країни, передасть Україні чергову партію обладнання для потреб енергетичного сектору.
“Згідно з угодою дарування, Україна отримає понад 200 силових трансформаторів різної потужності (…) Отримання гуманітарної допомоги очікується до початку опалювального сезону”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
Транспортування обладнання буде здійснено через механізм гуманітарної допомоги та цивільного захисту, який фінансується та координується Європейською комісією (ECHO).
“Трансформатори критично необхідні нам для оперативного відновлення розподільчих електромереж, які постраждали від російських атак, а також для забезпечення стабільного електропостачання споживачів в умовах воєнного часу”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук, слова якої наведено в повідомленні.
Відомство пояснило, що для швидкого реагування на удари ворога та проведення оперативних ремонтів необхідно мати достатні запаси резервного обладнання. З цією метою Міненерго ініціювало створення Національного стратегічного резерву силових трансформаторів, для формування якого залучається, зокрема, і допомога міжнародних партнерів.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала з Литви 324 гуманітарні вантажі енергетичного обладнання загальною вагою 5247 тонн.