Сербія ухвалила рішення репатріювати всі свої запаси золота, що зберігаються за кордоном, і перевести їх на територію країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у фінансових колах. Загальна вартість активів оцінюється в близько 6 мільярдів доларів за поточними ринковими цінами.
За інформацією агентства, Сербія стане першою країною Східної Європи, яка наважилася на повне повернення резервів фізичного золота з таких традиційних сховищ, як Велика Британія, Швейцарія та США.
Рішення ухвалено на тлі посилення геополітичної нестабільності, інфляційного тиску і невизначеності на світових ринках. Сербська влада розглядає фізичне розміщення золота всередині країни як додаткову гарантію ліквідності та суверенітету, особливо в разі екстрених економічних або валютних потрясінь.
Станом на середину 2025 року, золотовалютні резерви Сербії становлять близько 25,3 мільярда євро, з яких:
– понад 40 тонн золота (в еквіваленті близько 2,7 млрд євро),
– інша частина – валютні активи, включно з євро, доларами і SDR (спеціальні права запозичення МВФ).
Традиційно значна частина сербських золотих запасів зберігалася в Банку Англії в Лондоні, одному з найбільших світових сховищ дорогоцінних металів. Цей банк обслуговує понад 30 держав, включно з Нідерландами, Німеччиною, Угорщиною та іншими, які також у різні роки робили часткове повернення золота.
Причини повернення пояснюються кількома ключовими міркуваннями:
– Гарантія фізичного контролю – в умовах можливих міжнародних санкцій, геополітичних ризиків або блокувань активів.
– Прецеденти блокувань – зокрема відмова Великої Британії передати золото Венесуелі, що посилило тривогу серед країн, що розвиваються.
– Посилення макрофінансової стійкості – фізичне золото всередині країни розглядається як інструмент стабілізації національної валюти в разі криз.
Репатріація золота – глобальний тренд останніх років. Подібні кроки робили:
– Німеччина – повернула понад 300 тонн золота з Парижа і Нью-Йорка;
– Угорщина – потроїла золоті резерви і перевезла їх у країну;
– Туреччина – репатріювала весь обсяг золота зі США у 2018 році.
Рішення Сербії повернути золото на свою територію – це не тільки фінансово-логічний крок, а й політичний сигнал, що відображає зростаючу роль суверенітету й автономії в управлінні державними активами. На тлі глобальної фрагментації економічних блоків і санкційних ризиків, навіть невеликі економіки прагнуть мінімізації зовнішньої залежності, особливо в питаннях, що стосуються ключових резервів.
https://t.me/relocationrs/1208
Аграрії станом на 25 липня намолотили 10,347 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 3,236 млн га проти 7,226 млн тонн із 2,355 млн га тижнем раніше, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
У міністерстві зазначили, що аграрії вже обмолотили 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
За інформацією Мінекономіки, наразі в Україні намолочено пшениці 7,088 млн тонн (проти 4,671 млн тонн тижнем раніше) із 2,178 млн га (1,504 млн га), ячменю 2,792 млн тонн (2,182 млн тонн) із площі в 838,7 тис. га (660,6 тис. га), гороху – 412,4 тис. тонн (362,9 тис. тонн) із 190,9 тис. га (170,8 тис. га). Інших зернових і зернобобових намолоено 54,2 тис. тонн із площі 28,5 тис. га.
Лідирують по збору зернових та зернобобових Одеська область, яка намолотила 2,5 млн тонн із 884,5 тис. га, Кіровоградська – 1,53 млн тонн із 368,7 тис. га, Миколаївська – 1,387 млн тонн із 577,3 тис. га.
Ріпаку обмолочено 1,04 млн тонн (614,1 тис. тонн) із 535 тис. га (360,3 тис. га).
Як повідомлялося, станом на 26 липня 2024 року в Україні було намолочено 22,324 млн тонн нового врожаю, з яких 19 млн тонн зернових і понад 3 млн тонн олійних. При цьому пшениці було намолочено 14,7 млн тонн із 3,5 тис. га, ячменю 3,8 млн тонн із 1,02 тис. га, гороху – 416,3 тис. тонн із 189,8 тис. га, ріпаку – 3 млн тонн із 1,086 тис. га, сої – 0,3 тис. тонн із 0,2 тис. га, проса – 80 тонн із 50 га.
Група “Метінвест” разом із адміністрацією, Радою оборони Кривого Рогу сфокусувала зусилля на великих проєктах оновлення закладів охорони здоров’я міста, повідомляється у пресрелізі з посиланням на генерального директора Об’єднаного гірничо-збагачувального комбінату (ОГЗК) Ігоря Тонєва.
“Найбільшим натепер проєктом, до реалізації якого долучився “Метінвест”, став капремонт будівель поліклініки та рентгенологічного відділення Криворізької міськлікарні №3. На проведення масштабних робіт компанія спрямувала майже 125 млн грн. У цьому місяці запланований початок капремонту головного стаціонарного корпусу міськлікарні №7. На розробку проєктної документації, загальнобудівельні, покрівельні та фасадні роботи “Метінвест” спрямовує 61,6 млн грн”, – сказав топ-менеджер.
На зустрічі керівництва групи “Метінвест” з головою Ради оборони міста Олександром Вілкулом зазначалось, що проєкт з капремонту третьої лікарні розпочався у 2023 році, до нього був залучене фінансування як Кривого Рогу, так і “Метінвесту”. За кошти місцевого бюджету придбано обладнання для проведення рентгену та флюорографії. Також, коштом міста буде відремонтовано другий і третій поверхи поліклініки. У рамках проєкту з капремонту поліклініки третьої лікарні група взяла на себе виконання будівельних робіт та модернізацію першого поверху, рентгенологічного відділення, облаштування укриття на 350 місць.
Вілкул констатував, що місто активно реалізує велику кількість проєктів у сфері медицини. Зокрема, є один масштабний проєкт, який розпочинається – це реконструкція лікарні №7, яка є базовою кластерною установою для північної частини району, Жовтих Вод та прилеглих сіл. Тут передбачено оновлення головного стаціонарного відділення. Фінансування проєкту здійснюється з трьох джерел: міський бюджет, перемога в конкурсі, організованому Міністерством інфраструктури (це буде співфінансування Європейського інвестиційного банку через Мінінфраструктуру), а також кошти “Метінвесту”.
“Об’єднуючи зусилля, ми реалізуємо важливий для громади медичний проєкт”, – констатував Вілкул.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
В Україні з 2021 року зареєстрували 8 644 агрокомпанії, водночас було закрито 3416 компаній, повідомив сервіс Opendatabot.
За даними ресурсу, найбільш активно агрокомпанії реєстрували у 2021 році, коли з’явилося 2 678 компаній. З початком повномасштабного вторгнення кількість реєстрацій знизилась до 1 558. Втім вже з 2023 року агросектор пожвавився: з’явилось 1 697 нових компаній за рік. Упродовж січня-липня 2025 року уже зареєстровано 869 нових агропідприємств.
Аналізуючи дані щодо закриття агропідприємств, аналітики привернули увагу, що найбільше припинень відбулося у 2021 році (1 070 компаній) та у 2024 році (685). У поточному році 536 агрокомпаній вирішили припинити свою діяльність.
Найбільше нових агрокомпаній зафіксовано в Одеській області — 612. Далі йдуть Київ (600), Львівська область (597), Вінницька (591) та Дніпропетровська (535). Найменше — у прифронтових Луганській області (40), Донецькій (101) та Запорізькій (147). Втім не вельми активно відкриваються аграрії й у Чернівецькій (120), та Закарпатській (171) областях.
Найбільше агрокомпаній закрилось на Одещині — 606. Також багато закриттів у Дніпропетровській (225), Хмельницькій (201), Київській (199) та Миколаївській (191) областях. Найменше закриттів — у Луганській (21), Донецькій (49), Івано-Франківській (49), а також у Києві (55).
Аналітики зазначили, що 1738 агрокомпаній релокувались до інших регіонів за цей час. З них 346 агробізнесів переїхали до західних областей України за останні п’ять років. Майже половина релокантів, що вирішили переїхати на захід, обрали Львівську область як новий регіон для ведення бізнесу — 166 компаній. Попитом серед бізнесів, що змінюють свою прописку, також користуються Рівненська (54 компанії), Волинська (39), Хмельницька (30) та Закарпатська (19) області.
Крім того, низка агрокомпаній, що відкрились за цей час, впевнено нарощують статки. До топ-5 новачків, які активно нарощують операційну діяльність, увійшли “Фармзаат Україна” — за 2024 рік дохід компанії виріс у 3,3 раза та сягнув 770 млн грн, “Нива-Плюс” заробила у 1,5 раза більше ніж 2023 року — 530 млн грн, “Агропромтехніка” – у 2,7 раза, до 392 млн грн, Краснопавлівський КХП – у 1,3 раза, до 308 млн грн, “Агрофірма “Малинівська” – у 2,8 раза, до 299 млн грн.
Понад 8 тисяч аграрних компаній було відкрито в Україні з 2021 року за даними Єдиного державного реєстру. Пік припав на рік напередодні повномасштабного вторгнення — тоді 2678 агробізнесів відкрились за рік. Водночас ще 3,4 тисячі компаній припинили свою діяльність з 2021 по 2025 рік. Найчастіше відкривають аграрний бізнес на Одещині, у Києві та на Львівщині. Ще понад 346 компаній за цей час релокувались в західні регіони.
8 644 агрокомпанії зареєстрували в Україні з 2021 року. Найактивнішим був 2021 рік — тоді з’явилося 2 678 компаній. З початком повномасштабного вторгнення кількість реєстрацій знизилась до 1 558. Втім вже з 2023-го аграрний сектор пожвавився: з’явилось 1 697 нових компаній за рік. 869 нових агропідприємств вже зареєстровано цьогоріч.
Водночас 3 416 аграрних підприємств закрилось з 2021 по 2025 роки в Україні. Найбільше припинень відбулося у 2021 році (1 070 компаній) та у 2024 році (685). Цьогоріч 536 агрокомпаній вирішили припинити свою діяльність.
Найбільше нових агрокомпаній зафіксовано в Одеській області — 612. Далі йдуть Київ (600), Львівська область (597), Вінницька (591) та Дніпропетровська (535). Найменше — у прифронтових Луганській області (40), Донецькій (101) та Запорізькій (147). Втім не вельми активно відкриваються аграрії й у Чернівецькій (120), та Закарпатській (171) областях.
Найбільше агрокомпаній закрилось на Одещині — 606. Також багато закриттів у Дніпропетровській (225), Хмельницькій (201), Київській (199) та Миколаївській (191) областях. Найменше закриттів — у Луганській (21), Донецькій (49), Івано-Франківській (49), а також у Києві (55).
1738 агрокомпаній релокувались до інших регіонів за цей час. З них 346 агробізнесів переїхали до західних областей України за останні 5 років. Майже половина релокантів, що вирішили переїхати на захід, обрали Львівщину як новий регіон для ведення бізнесу — 166 компаній. Попитом серед бізнесів, що змінюють свою прописку, також користуються Рівненська область (54 компанії), Волинська (39), Хмельницька (30) та Закарпатська (19).
Деякі агрокомпанії, що відкрились за цей час, впевнено нарощують статки.
● Фармзаат Україна — за 2024 рік дохід компанії виріс у 3,3 раза та сягнув 770 млн грн
● Нива-плюс — торік компанія заробила 530 млн грн, що у півтора раза більше, ніж у 2023.
● Агропромтехніка — дохід виріс у 2,7 раза за рік та склав 392 млн грн
● Краснопавлівський КХП — 308 млн грн, що в 1,3 рази більше, ніж у 2023
● Агрофірма Малинівська — за рік дохід компанії виріс у 2,8 раза, до 299 млн грн
https://opendatabot.ua/analytics/agro-in-war
“Укрзалізниця”, у відповідь на дефіцит квитків, поширює у тестовому режимі верифікацію через “Дія.Підпис”, яка працює для міжнародних рейсів, також і для п’яти популярних внутрішніх поїздів.
“Продовжуємо використовувати всі способи, щоби зменшити кількість можливих зловживань під час придбання залізничних квитків. Відтак з 1 серпня, аби купити чи повернути квитки на певні внутрішні поїзди, пасажири повинні верифікувати особу через “Дія.Підпис”, – йдеться у повідомленні компанії.
Згідно з ним, на першому етапі впровадження змін верифікація потрібна на рейси: №105/106 Одеса-Київ; №91/92 Львів-Київ; №29/30 Київ-Ужгород; №12 Львів-Одеса та №27/28 Київ-Чоп.
Придбання квитків на ці рейси через каси буде недоступне.
Нові правила не стосуватимуться рейсів зі спецрезервом квитків для військовослужбовців.
“Укрзалізниця” також зазначила, що продовжує роботу над запровадженням авторизації у застосунку через BankID.
