У всьому світі страховики мають 9-12% участі в ринку комерційної нерухомості (CRE) за допомогою прямих і непрямих інвестицій в іпотечні кредити, облігації та нерухомість, яка перебуває в прямій власності, зазначається у звіті Gallagher на її сайті.
Страхові компанії є основними інвесторами в комерційну нерухомість, при цьому американські та європейські страховики інвестують у цей сектор приблизно 12% і 7% своїх інвестиційних портфелів відповідно. Потенційна рецесія, особливо рецесія, викликана комерційною нерухомістю, викликала деяку стурбованість як у сфері страхування життя, так і у сфері страхування життя.
Серед ключових результатів звіту також те, що COVID-19 і зростання кількості тих, хто працює вдома, призвели, зокрема, до різкого збільшення доступності комерційної нерухомості в центрі міста. Ця тенденція не показує жодних ознак зміни назад.
Рецесійні перешкоди залишаються незначними за здорової економіки США та ЄС, який перебуває в стагнації, але не стискається. Китай залишається сильним в абсолютному вираженні, незважаючи на зниження темпів зростання порівняно з недавнім минулим.
Банки неухильно збільшують свої інвестиції і розширюють кредитні лінії для комерційної нерухомості. Це допомогло пояснити, як сектор залишався життєздатним у важкі часи.
Запрошуємо долучитись до KIEF TALKS на тему «Захист прав українських підприємців та інвесторів».
Найбільші глобальні іноземні інвестори готові долучитись до післявоєнної відбудови України за умови антикорупційних реформ. Більшість глобальних бізнес-лідерів готові співпрацювати з Україною після війни.
Однак вони вважають впровадження найкращих світових антикорупційних нормативів ключовим для залучення інвестицій. Проте війна триває, і Україні вже зараз потрібні додаткові кошти. Для цього необхідно захистити локальних інвесторів, які вже присутні на ринку і готові брати на себе воєнні ризики та додатково інвестувати за сприятливих умов. Це допоможе підтримати економіку. Під час панельної дискусії обговоримо ключові проблеми, з якими стикаються інвестори в Україні, та розглянемо можливі шляхи покращення інвестиційного клімату.
СПІКЕРИ:
• Юлія Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України (очікуємо на підтведження)
• Андрій Пащук, Заступник Директора Бюро економічної безпеки України
• Руслан Магомедов, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
• Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен в Україні
• Олександр Комаров, Президент компанії Київстар
• Олександр Соколовський, Засновник групи компаній «Текстиль-Контакт»
• Представник Офісу Генерального прокурора України
МОДЕРАТОР: Тарас Козак, Засновник та президент інвестиційної групи УНІВЕР
Дата: 3 липня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення повідомимо після реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/xeGYnTBSR9NiXXSp8
Кількість місць обмежена
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
Кондитерський дім “Вацак” відкриває перший магазин у столиці Румунії Бухаресті.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, магазин площею 55 кв. м буде відкрито на початку липня, наразі завершуються ремонтні роботи та підбір персоналу. Магазин буде відкрито за франшизою.
Як повідомляють на сайті “Вацак”, вартість франшизи – EUR15 тис., роялті – 1% перші вісім місяців, потім – 3%.
Кондитерський дім “Вацак” засновано 2001 року, власник Геннадій Вацак. На початок 2024 року в мережі 995 магазинів в Україні, Польщі, Словаччині та Молдові. Дохід за 2023 рік становив 798 млн 596 тис. грн, що на 63% вище за результати 2022 року.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) та Норвезька агенція радіаційної та ядерної безпеки (DSA) працюють над реалізацією 18 спільних проєктів із протидії викликам, спричиненим воєнною агресією Росії, зокрема у сфері розроблення політики та процедур для відновлення регуляторного контролю над ядерними об’єктами, що постраждали від окупації та бойових дій.
Як повідомило Держатомрегулювання в середу, спільні проєкти українського ядерного регулятора та DSA, розпочаті після 24 лютого 2022 року, охоплюють також такі напрямки, як обстеження територій, що постраждали від ворожої військової окупації; управління критичними знаннями, необхідними для захисту персоналу, населення та довкілля під час ядерних або радіаційних інцидентів, спричинених бойовими діями; а також забезпечення обладнанням радіаційної розвідки на раніше окупованих територіях.
“Вдячний за активну участь DSA у проєктах, спрямованих на розв’язання нагальних проблем, що постали перед Держатомрегулюванням після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. За останні два роки було ініційовано 25 проєктів з протидії викликам, спричиненим військовою агресією Росії. На сьогоднішній день з них реалізується 18 проєктів”, – зазначив процитований ГІЯРУ її голова Олег Коріков.
Коріков і генеральний директор DSA Пер Странд обговорили стан реалізації спільних проєктів і подальше співробітництво, плани щодо якого передбачені Дорожньою картою співробітництва між DSA і Держатомрегулювання на 2024-2028 рр., на зустрічі під час Сьомої конференція Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG), яка відбулася в Брюсселі 24-25 червня.
“За десятиліття нашої співпраці з 2014 року ми створили стійкий механізм планування, координації та своєчасної реалізації спільних проєктів. Ця стратегія включає регулярну оцінку регуляторних загроз і викликів, з якими стикається Держатомрегулювання, і які відображаються у Звітах про оцінку загроз”, – доповнив Коріков.
