Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2025 року зменшився на 14% порівняно з січнем-вереснем 2024 року, тоді як за результатами січня-серпня падіння складало 8,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 4,4%, а рослинництва – на 16,4% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в рослинництві основне падіння прийшлося на підприємства – 20,9%, тоді як в господарствах населення його скорочення становило 6,1%.
В той же час у тваринництві ситуація була зворотною: підприємства зменшили виробництво всього на 1,4%, тоді як господарства населення – на 8,9%.
Значне падіння виробництва зафіксовано у Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях, де обсяг виробництва впав відповідно на 43,9%, 33,1% та 24,4%. При цьому у випадку з Донецькою областю сталося падіння виробництва продукції тваринництва підприємствами у 18,5 раза.
Більше ніж 20% скорочення агровиробництва також відбулося у Сумській та Чернігівській області, які страждають від постійних обстрілів, але окрім них в цьому списку і Хмельницька область.
Щодо зростання, то воно за результатами дев’яти місяців, було зафіксовано лише в одній області, де за час війни було найменше обстрілів – Закарпатській та склало 2,7%, у тому числі втричі зросло виробництво продукції тваринництва підприємствами.
Як повідомлялося, за результатами восьми місяців цього року виробництво продукції рослинництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9%. У тому числі у підприємствах в січні-серпні поточного року падіння виробництва продукції рослинництва склало 12,2%, а тваринництва – 2,4%, тоді як в домогосподарствах – відповідно 5,3% та 8,6%.
АТ “Укрнафта” у січня-вересні 2025 року завершило буріння 15 нових свердловин, ще 10 – у процесі буріння, загалом планується облаштування 25 нових об’єктів до кінця року, повідомили у пресрелізі компанії у понеділок.
“Ми утримуємо зростання видобутку: +4,5% по нафті та +1,7% по газу”, – наголосив в.о. голови правління “Укрнафта” Юрій Ткачук.
Як стверджують у товаристві, “Укрнафта” з метою досягнення вагомих результатів, використовує 3D-геологічне моделювання, обладнання за стандартами API, цифрові рішення та технології штучного інтелекту.
За останні три роки “Укрнафта” провела 1 330 кв. км 3D-сейсморозвідки, що створює основу для розширення ресурсної бази компанії та допомагає більш ефективно бурити нові свердловини.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року вступила в управління активами Glusco і загалом оперує наразі 663 АЗК. Володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі – 1832 нафтові та 154 газові видобувні свердловини.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою наразі управляє Міноборони.
Чистий прибуток “Укрнафти” за підсумками 2024 року – 16,38 млрд грн.
Європейський Союз обговорює можливість прийому нових країн-членів без надання їм повного набору прав, включаючи право вето, щоб прискорити процес розширення. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
За даними видання, пропозиція знаходиться на ранній стадії і вимагає одностайного схвалення всіх 27 держав-членів. Згідно з планом, країни-кандидати могли б скористатися основними перевагами членства — доступом до спільного ринку, фондів і політичних програм ЄС, — але право вето і участь в деяких рішеннях отримали б тільки після завершення інституційних реформ в Євросоюзі.
Йдеться, зокрема, про поступовий перехід від принципу одностайного голосування до механізму кваліфікованої більшості, що дозволило б обходити блокування окремих держав.
Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Гофрайтер заявив, що майбутні члени повинні «тимчасово відмовитися від права вето до проведення внутрішніх реформ ЄС».
«Ми не можемо дозволити, щоб одна або дві країни гальмували розширення Союзу», — підкреслив німецький депутат.
За даними Politico, серед прихильників ініціативи — Австрія і Швеція, які вважають, що такий підхід допоможе подолати опір Будапешта і деяких інших столиць, які побоюються втрати впливу і економічних позицій.
Проте ідея вже зустріла опір не тільки з боку Угорщини, але й Франції та Нідерландів, де висловлюють побоювання щодо «розмивання» принципу рівноправного членства.
Президент Чорногорії Яков Мілатович у коментарі виданню зазначив, що процес розширення «потрібно оживити», нагадавши, що останньою країною, яка приєдналася до ЄС, стала Хорватія більше десяти років тому.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен раніше заявила, що розширення ЄС залишається стратегічним пріоритетом і можливий прийом України та Молдови може відбутися до 2030 року. Однак більшість країн-членів поки що утримуються від прискорення процедур.
У середу, 22 жовтня, в Лондоні відбудеться саміт в рамках «Берлінського процесу», де лідери ЄС обговорять з представниками країн Західних Балкан подальші кроки щодо інтеграції регіону в Євросоюз.
За даними джерел Politico, Єврокомісія також розглядає варіант проведення окремих етапів переговорів з кандидатами без необхідності одностайної згоди всіх членів, що дозволило б обійти ризик блокування — насамперед з боку Угорщини.
Наразі статус країн-кандидатів на вступ до ЄС мають Україна, Молдова, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Боснія і Герцеговина. Туреччина веде переговори про членство з 2005 року, але процес фактично заморожений.
Українські виробники лохини продовжують активно розвивати експорт, розширюючи географію постачань до країн Південно-Східної Європи. Про це повідомила Спілка виробників та експортерів лохини (СВЕЛ) за підсумками участі у міжнародній виставці Fruit Attraction 2025, яка відбулася в Мадриді, повідомляє Experts Club.
«Наша спілка об’єднує п’ять компаній середнього й малого розміру, яким самостійно важко здійснювати експорт. Завдяки кооперації ми маємо можливість постачати свіжу українську лохину до європейських країн», — зазначив голова СВЕЛ Олег Шишмарьов.
Попри прохолодну весну, яка зсунула сезон збирання на два тижні, цьогоріч членам спілки вдалося зібрати понад 350 тонн лохини, з яких приблизно 250 тонн було експортовано. Основними напрямами поставок стали Сербія, Румунія та Молдова.
«Попит на українську лохину стабільно зростає. Ми прагнемо розширити експорт у країни Західної Європи — зокрема, Німеччину та Іспанію. Під час нашого сезону в Іспанії власна лохина відсутня, тому місцеві трейдери активно закуповують українську ягоду», — пояснив Шишмарьов.
За даними FAO Stat і World Blueberry Organization, світовий ринок лохини продовжує зростати на 6–8 % щорічно. У 2024 році глобальне виробництво перевищило 2 млн тонн, що більш ніж удвічі більше, ніж десять років тому.
Основними виробниками є:
Україна входить до топ-20 виробників лохини у світі з часткою близько 0,6 % глобального обсягу. За оцінками аналітиків Experts Club, у 2025 році площі під лохиною в Україні перевищили 4 000 га, а обсяг експорту зріс утричі порівняно з 2021 роком.
Експерти очікують, що найближчими роками Балкани — зокрема Сербія, Румунія та Молдова — залишатимуться ключовими партнерами України на регіональному ягідному ринку, тоді як перспективи подальшої експансії відкриваються в країнах Західної Європи.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець червня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перше півріччя 2025 року Україна завершила в умовах помірної, але вразливої стабілізації. Після “плоского” старту року та слабкого І кварталу, який НБУ оцінював як період стриманої активності, у квітні–червні економіка утримувала позитивний імпульс насамперед за рахунок внутрішнього споживання та секторів, що адаптувалися до воєнної логістики. НБУ в квітневому рішенні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, підкресливши потребу підтримати валютну стабільність і знизити інфляційні очікування; у липневому рішенні регулятор підтвердив цей рівень, що закріпило «якір» для ставок за гривневими інструментами.
Інфляція помітно сповільнилася: у червні річний показник знизився до 14,3% р/р (з 15,9% у травні), що відображає комбінацію жорсткішої монетарної політики, валютної стабільності та корекції цін на окремі продовольчі групи; місячна динаміка становила +0,8%. Це перше за рік відчутне “просідання” річної інфляції нижче 15%.
Зовнішня торгівля залишається основним джерелом дисбалансів. За січень–травень експорт товарів становив близько $16,95 млрд, імпорт — $31,54 млрд, а негативне сальдо поглибилося до $14,6 млрд (+49% р/р). Ключовими драйверами імпорту були енергоносії, машини та хімія; експорт структурно тяжів до продовольчих та сировинних позицій.
На тлі торгового розриву важливим буфером лишалися міжнародні резерви. Станом на 1 липня 2025 р. вони досягли $45,1 млрд (+1,2% за червень) завдяки великим надходженням від партнерів (зокрема ЄС, Канада, Світовий банк), які перевищили FX-інтервенції та виплати за боргом. Це історично високий рівень для України та критичний запас міцності для валютного ринку.
«Поточне зростання підтримується споживанням і офіційним фінансуванням; без запуску інвестиційного циклу воно залишатиметься низьким і нестійким. Міжнародні резерви — це інструмент стабілізації, а не джерело розвитку; ефект з’явиться лише після їх конвертації у проєкти з доданою вартістю. Торговельний дефіцит, в свою чергу, має структурний характер: вирішувати його слід через логістику, енергомодернізацію та локалізацію виробництва, а не лише курсовими рішеннями», – зазначив Макксим Уракін.
Боргове навантаження зросло. На 30 червня 2025 р. сукупний державний та гарантований державою борг оцінювався орієнтовно у $184,8 млрд (еквівалент 7,697 трлн грн), додавши майже $3,9 млрд за місяць. Структурно переважають зовнішні зобов’язання, що підсилює залежність від офіційного фінансування.
Міжнародна підтримка залишалася системоутворюючою. 30 червня МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF і затвердив чергове фінансування (сукупні виплати за програмою перевищили $10 млрд), одночасно зафіксувавши виконання Україною визначальних критеріїв і продовження структурних реформ.
«Другий квартал показав, що економіка навчилася працювати у режимі постійних шоків — ми бачимо живучість малого та середнього бізнесу, гнучкість логістики, швидку переорієнтацію експортерів. Але фундамент не змінюється: інвестиційний цикл не запущений, а торговельний дефіцит — структурний, він не зникне без цілеспрямованої промислової політики та стимулів для локалізації виробництва. Облікова ставка на рівні 15,5% — це компроміс між ціною грошей і валютною стабільністю; він працює доти, доки в країну заходить офіційне фінансування. Якщо ми хочемо вийти з “режиму виживання”, нам потрібні довгі гроші під відновлення енергетики, логістичних вузлів і високотехнологічних виробництв. Резерви понад $45 млрд — це не привід розслаблятися, а вікно можливостей, яке треба конвертувати у проєкти з доданою вартістю, інакше курсова стабільність залишиться дорогою і тимчасовою», – підкреслив Максим Уракін:
Глобальна економіка
Світ у першому півріччі 2025 року рухався нерівномірно. США після технічного скорочення у І кварталі (–0,5% SAAR, –0,1% кв/кв) увійшли в другий квартал із відновленням попиту: до кінця червня вже було видно послаблення цінового тиску за індексом PCE (≈2,5% р/р у травні) та стабілізацію витрат домогосподарств; пізніші офіційні оцінки фіксують суттєвий відскок у ІІ кварталі, але станом на 30 червня ключовою картиною був «холодний» попит на тлі високих ставок.
Єврозона показала контраст: після сильного І кварталу (+0,6% кв/кв) динаміка у квітні–червні помірно вгасала; за попередніми оцінками, ІІ квартал додав +0,1% кв/кв. Фактори — слабка зовнішня кон’юнктура, корекція промисловості та обережний споживач, попри пом’якшення інфляції. Велика Британія залишалася позитивним винятком серед G7: +0,7% кв/кв у І кварталі і +0,3% кв/кв у ІІ кварталі, хоча інфляція в червні прискорилася до 3,6% р/р, стримуючи швидкість пом’якшення монетарної політики.
Китай утримував темп близько офіційної мети: ВВП +5,2% р/р у ІІ кварталі (після +5,4% у І кварталі), але інфляційна динаміка залишалась млявою — CPI червня +0,1% р/р, що відображає слабке внутрішнє споживання та тиск із боку нерухомості. Експорт і промислове виробництво тягнули зростання, та питання стійкості попиту всередині країни залишалося відкритим.
Туреччина у І кварталі зросла на 2,0% р/р; інфляція у червні знизилася до ≈35% р/р, демонструючи ефект затяжної дезінфляції попри високі ставки і прохолодний діловий цикл.
Індія залишалася найдинамічнішою великою економікою: у IV кварталі фінансового року 2024/25 реальний ВВП зріс на 7,4% р/р, а за підсумками року — 6,5%; інфляція в червні впритул наблизилася до ≈2% р/р (за публікаціями MoSPI), створивши простір для обережного пом’якшення політики надалі.
Бразилія у І кварталі додала +1,4% кв/кв (2,9% р/р) на тлі сильного сільського господарства; IPCA у червні становив 5,35% р/р (+0,24% м/м), утримуючись вище цілі центробанку й змушуючи монетарну владу діяти обережно.
«Світове зростання у першому півріччі 2025 року — це мозаїка різних швидкостей. США балансують між жорсткими ставками і прагненням не “перегальмувати” попит, Європа поволі виходить із застою, Китай тримає планку за рахунок експорту, але внутрішній попит ще не відновився. Для України це означає просту річ: не варто чекати, що зовнішній попит сам нас витягне. Потрібні точкові індустріальні програми, підтримка експорту з високою доданою вартістю та прозора політика імпортозаміщення там, де це економічно виправдано. Тоді навіть у глобальній турбулентності ми зможемо перетворити рекордні резерви та міжнародну підтримку на довгий інвестиційний цикл і нову структуру економіки», – підсумував Максим Уракін.
Економіка України на кінець червня 2025 року зберігає керовану рівновагу: інфляція сповільнюється, резерви — на історичних рівнях, а грошово-кредитна політика — передбачувана. Водночас глибокий торговий дефіцит, високе боргове навантаження і слабкий інвестиційний потік залишаються ключовими ризиками, які потребують відповідей уже зараз — від податкової та митної політики до стимулів локалізації виробництва й відновлення критичної інфраструктури.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1113998.html
В понеділок, 20.10.2025 набуло законної сили рішення Господарського суду міста Києва про стягнення в дохід держави спеціального дозволу № 634, наданого АТ «Коростенський карʼєр» на видобування гранітів родовища Коростенське (Стремигородське) в Житомирській обл..
Повідомляє NADRA.INFO із Північного апеляційного господарського суду, який щойно постановив залишити згадане рішення суду першої інстанції без змін. Постанова ще може бути оскаржена, проте вже набрала законної сили.
Нагадаємо, в лютому цього року суд конфіскував спецдозвіл на Коростенське (Стремигородське) родовище гранітів, застосувавши наслідки нікчемності угод, укладених в 2024 р. щодо відчуження дозволу № 634 від АТ «Коростенський карʼєр» підсанкційного Ігоря Наумця до ТОВ «Новел Пром» Марка Трабулсі і в подальшому від ТОВ «Новел Пром» до ТОВ «Коростенська видобувна компанія» Сергія Шапрана. Також було стягнуто в дохід держави 3,1 млн грн, які мали бути сплачені за спецдозвіл під час перепродажу.
В травні в іншій справі суд визнав недійсними аналогічні договори щодо відчуження двох спецдозволів ПрАТ «Пинязевицький карʼєр» (підсанкційної Елени Калпи) через ТОВ «Новел Пром» до ТОВ «Малинська видобувна компанія» (Сергія Шапрана).
Крім цього, наразі триває оскарження продажу дозволу ПрАТ «Малинський каменедробильний завод» (МКДЗ).
МКДЗ, Пинязевицький і Коростенський карʼєри входили до групи UNIGRAN/ЮНІГРАН Ігоря Наумця. Спецдозволи були продані на тлі застосованої до бенефіціарів санкції РНБО «Блокування активів».
Крім спецдозволів, у 2024 р. були відчужені низка інших активів компаній групи (буро-вибуховий сервіс, виробництво плитки, нерухомість, залізничні вагони, вантажівки та ін.).
За погодження відчуження спецдозволів судді двічі штрафували посадовців Держгеонадр (в листопаді і січні), щодо першого заступника Голови Служби Кабінет Міністрів України порушував дисциплінарне провадження (зрештою він звільнився за власним бажанням).
В березні 2025-го стало відомо, що раніше арештовані колишні активи карʼєрів UNIGRAN, куплені компаніями Сергія Шапрана, передані в управління АРМА. В серпні АРМА розпочало попередні ринкові консультації щодо цих активів.
Сергій Шапран в інтервʼю NADRA.INFO заявляв, що його компанії законно купили всі активи. Ігор Наумець заявляв, що не дозволяв карʼєрам продавати майно.
