19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Щойно Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України і прийняв відповідне рішення. Це – важлива міжнародна перемога і визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни», – написала Бережна у Фейсбуці в четвер.
За її словами, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46. «Це робить Україну однією з країн з найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права», – підкреслила міністр.
Бережна зазначила, що посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, повинні відповідати трьом ключовим вимогам: мати виняткове значення для людства; бути захищеними на національному рівні; не використовуватися для військових цілей.
«В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою в світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці», – підкреслила міністр культури.
За її словами, також з ініціативи України минулого року розпочалася дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були представлені під час 20-го засідання Комітету Другого протоколу.
До списку під посиленим захистом додали такі об’єкти: Акерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; Успенський собор, м. Харків; Борисоглібський собор, м. Чернігів; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; Садиба Л.Е. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; Молчанський монастир, м. Путивль Сумська область; Покровська церква, м. Харків; Приморські сходи, м. Одеса; Воскресенська церква, м. Суми; Кирилівська церква, Київ; Спасо-Преображенський собор, м. Суми; Троїцький собор, м. Суми; Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; Одеський національний художній музей, м. Одеса; Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
«Порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність – як держави, так і окремих осіб», – зазначила Бережна.
Бережна висловила подяку ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за виконану роботу. «Також дякую колегам з Міністерства закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу», – додала вона.
Україна може залучити до EUR4 млрд приватних інвестицій та створити понад 17 тис. робочих місць завдяки інноваційному будівництву, яке включає в себе використання геополімерів, конопляного бетону, 3D-друку, йдеться у звіті Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з Групи Світового банку “Відбудова України: можливості інвестування в інноваційне та стале будівництво“.
“Станом на кінець 2024 року 13% загального житлового фонду вже було пошкоджено або зруйновано, а значна частина інфраструктури країни постраждала у всіх основних секторах (наприклад, енергетиці, транспорті, телекомунікаціях, промисловості, соціальному секторі). Загальні потреби в інвестиціях для відновлення та реконструкції оцінювалися в понад $0,5 трлн протягом десятиліття, причому найбільшу частку становило житло”, – зазначається у звіті.
IFC наголошує, що відбудова створює нагоду побудувати житло у кращий та більш ефективний спосіб, а дослідження визначає, які перспективні будівельні матеріали та технології можуть допомогти досягти цього та побудувати сотні мільйонів квадратних метрів нового, енергоефективного будівництва.
В той же час автору документу констатують, що приватним інвестиціям у інноваційне будівництво заважає низка перешкод, зокрема регуляторні бар’єри, обмежений доступ до фінансування, низький рівень освіти у галузі та дефіцит кваліфікованих кадрів.
Згідно з дослідженням, Україні необхідні додаткові потужності для виробництва: 8 млн тон геополімерів¸ інвестиції в які оцінюються у $1,36 млрд, 6 млн кв. м збірного залізобетону – $1,5 млрд, 0,7 млн тонн базальтової вати – $420 млн, 0,1 млн тонн базальтової арматури – $420 млн.
В цьому переліку також створення потужностей для виробництва 0,5 млн тон конопляного бетону, що потребує $20 млн інвестицій, 1 млн куб. м ААС (автоклваного газобетону) – $100 млн, 3D-друк для будівництва – $50 млн та спеціальне скління 8 млн кв. м – $72 млн.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, завершило перехід на безперервнолиту заготовку і розпочало освоєння нового виду прокату
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, під час виробничої кампанії в листопаді в прокатному цеху №2 виготовили 6,4 тисяч тонн продукції.
При цьому уточнюється, що прокатна кампанія тривала з 12 по 22 листопада без вихідних та проходила в дуже напруженому режимі. Через зниження обсягів замовлень цех вперше працював за двобригадним графіком – необхідно було виготовити широкий сортамент продукції, провести важливі експерименти. Постійні повітряні тривоги, ризики відключення е/е ускладнювали роботу.
“Це була одна з найнапруженіших кампаній останніх років. Колектив цеху добре підготувався і успішно впорався з виробничими завданнями. Відпрацювали навіть швидше, ніж планували, не допустили значних перевитрат енергоресурсів”, – зазначив заступник гендиректора з виробництва та технологій Юрій Михайлів.
За його словами, під час кампанії виготовили стандартну добірку швелерів з 14 по 30. Також прокатали 1,4 тисяч тонн швелерів за євростандартами, невеликі обсяги кутика 125 і шахтної стійки СВП-22. Поставки заготовки на ДМЗ розпочалися за два тижні до старту виробництва.
Для європейського ринку були виготовлені швелери U100, U120, U140 та U160. Було продовжено випробування валків, невелику партію яких підприємство влітку закупило за кордоном – за підсумками випробувань підприємство планує продовжити співпрацю з новим постачальником.
Також у цеху розпочали освоєння виробництва круга Ø60.
“Конструктивно стан 550 відрізняється від тих, на яких зазвичай виготовляють круг. Проте експеримент показав, що цех потенційно може виробляти цей профіль. Пропустили по лінії стану кілька заготовок, визначили технічні питання, над якими потрібно працювати. Крок за кроком рухатимемося далі”, – сказав Михайлів.
Наступну виробничу кампанію у прокатному цеху №2 планують провести у лютому.
Як повідомлялось, ДМЗ за 7 міс.-2025 скоротив виробництво прокату на 23,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 26 тис. тонн.
ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав Креді Агріколь банку (Київ) нову гарантію, яка дозволить фінустанові видати українським підприємствам кредити на суму EUR150 млн та покриватиме до 80% ризику за ними.
“Ми підтримуємо давнє партнерство з ЄБРР і маємо спільне бачення — інвестування в стійкість та сталий розвиток. Разом ми допомагаємо бізнесу відновлюватися, зміцнюватися та зменшувати свою залежність від зовнішніх ризиків, що повністю відповідає нашій стратегії AIR: Мета — інвестувати у відновлення (Aim is to Invest in Recovery)”, – цитуються у релізі банку у вівторок слова голови правління Креді Агріколь Банку Карлоса де Корду.
За умовами програми, Креді Агріколь Банк надасть EUR150 млн підприємствам, що працюють у критично важливих галузях, а також ММСП та компаніям із середньою капіталізацією, які інвестують у виробництво та зберігання енергії, енергоефективність і модернізацію.
Як зазначається на сайті ЄБРР, проєкт розподілений між трьома компонентами: програмою “Стійкість та засоби до існування”, механізмом підтримки енергетичної безпеки та кредитною лінією EU4Business–ЄБРР з інвестиційними стимулами.
Найбільша частка покриття портфеля – до EUR80 млн – призначена для фінансування обігового капіталу та інвестицій приватного бізнесу у ключових секторах. EUR40 млн спрямовується на енергогенерацію, зберігання енергії та енергоефективність, а EUR30 млн – на модернізацію ММСП відповідно до стандартів ЄС, з яких щонайменше 70% мають підтримати “зелені” проєкти. У межах цього блоку передбачено технічну допомогу та грантові стимули після завершення інвестицій.
Підприємства, які відповідають вимогам, також зможуть отримати технічну допомогу та інвестиційні стимули, що фінансуються ЄС у рамках ініціативи EU4Business. Додаткові гранти передбачено для бізнесів та домогосподарств, які зазнали руйнувань, втрати активів, вимушеного переселення, а також для компаній, що сприяють реінтеграції ветеранів, осіб з інвалідністю та ВПО.
Зазначається, що це вже третя угода про розподіл портфельних ризиків між ЄБРР і Креді Агріколь банком від початку повномасштабного вторгнення РФ.
ЄБРР раніше виділив EUR75,4 млн грантів ЄС для українських ММСП у межах лінії EU4Business–ЄБРР, з яких EUR2,25 млн було спрямовано на проєкти за участі Креді Агріколь Банку.
За інформацією ЄБРР, загалом з початку повномасштабного вторгнення банк надав українським позичальникам близько EUR3,29 млрд через 40 аналогічних угод з 12 партнерами. Кредитні програми підтримуються частковим покриттям ризику перших збитків, яке фінансують Франція та ЄС у рамках Інвестиційної програми для України (UIF).
Креді Агріколь Банк заснований у 1993 році, єдиним його акціонером є Credit Agricole S.A. (Франція). За даними НБУ, на 1 жовтня 2025 року за розміром активів банк посідав 11-те місце (116,26 млрд грн) серед 60 банків України.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня за результатами кількох пропозицій викупив власні єврооблігації на суму біля $17,7 млн, оголосив черговий подібний тендер за ціною 98% від номіналу на загальну суму $1 млн 164,7 тис.
Як зазначається у повідомлені на Ірландській фондовій біржі у четвер, перед цим, 2 грудня, компанія здійснила черговий місячний транш виплати дивідендів на суму 49,315 млн грн, що еквівалентно встановленій Нацбанком місячній стелі таких виплат у EUR1 млн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 17 грудня включно, а розрахунки плануються до кінця року.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $300 млн. Їх викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, яка дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
У двох перших тендерах “Vodafone Україна” викупляв облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп було оголошено по ціні 99% номіналу, другий – 90% номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендера, де ціна викупу була знижена до 85% номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна”, отримав заявки на $53,395 млн та задовольнив їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування склав 0,1315451889487317.
Четвертий тендер був оголошений 13 серпня, але потім сім разів продовжувався. При цьому ціна викупу в результаті була збільшена з 85% до 98%, а сума викупу – до $10,84 млн. На цю суму компанія отримала заявки на $127,14 млн. Частина облігацій була повернена власникам через неможливість подрібнення номіналу, а решта прийняті з коефіцієнтом масштабування 0,1150681.
В результаті на дату розрахунку 20 листопада за тендерною пропозицією було придбано облігації загальною номінальною вартістю $10 млн 773,23 тис. Всі вони були анульовані, і після такого анулювання загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $281 млн 759,03 тис.
Як повідомлялося, VFU за 9 місяців цього року збільшив чистий прибуток на 10,7% – до 3 млрд 446,80 млн грн, виручку – на 13,3%, до 19,03 млрд грн.
В звіті зазначалося, що для обслуговування та викупу єврооблігацій компанія цього року отримує позики від пов’язаних осіб. У лютому материнська компанія Telco Investments B.V. надала $49,59 млн для часткового погашення боргу за єврооблігаціями. У червні з Telco Investments була укладена угода про доларову кредитну лінію на суму, еквівалентну 660 млн грн, під 10% річних з погашенням у 2028 році.
Нарешті у липні 2025 року було укладено договір позики з нідерландською Cemin B.V. на $10 млн під 10% річних зі строком повернення не пізніше кінця 2027 року, але не раніше погашення єврооблігацій. Кошти траншами зараховуються на банківський рахунок компанії в іноземному банку й мають йти на викуп облігацій, які ” Vodafone Україна” здійснює у зв’язку із відновленням цього року виплати дивідендів.
Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тонн проти 79 млн тонн (+3%) роком раніше, повідомила пресслужба асоціації.
“При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/26 потенційно міг би сягнути 49 млн тонн (минулого сезону – 46,7 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем”, – зауважили в УЗА.
Асоціація нагадала, що Україна наразі відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі: енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.
“Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу”, – зазначили в УЗА.
Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінила на рівні 22,5 млн тонн проти 22,4 млн тонн (+0,45%) рік тому . З огляду на це потенційний експорт пшениці в 2025/26 МР міг би сягнути 16,5 млн тонн, припустили в УЗА.
Врожай ячменю в 2025 році, за оцінкою асоціації, становить 4,9 млн тонн проти 5,6 млн тонн (-2,5%) рік тому, а ймовірний експорт в 2025/2026 МР прогнозується на рівні близько 2,3 млн тонн.
Врожай кукурудзи в УЗА очікують на рівні 32 млн тонн проти 25,9 млн тонн (+23,6%), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тонн за умов безперешкодної логістики, вважають експерти.
Врожай соняшнику в 2025 року в УЗА прогнозують на рівні 11,5 млн тонн проти 12,8 млн тонн (-10,2%) рік тому. Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 11,4 млн тонн, натомість експорт сягне не більше 50 тис. тонн.
Врожай ріпаку в 2025 році становить 3,2 млн тонн проти 3,8 млн тонн (-15,8%) рік тому, при цьому експорт 2025/26 МР може сягнути лише 2,1 млн тонн, решта буде перероблена в Україні.
Врожай сої в 2025 році, за оцінкою УЗА, становить близько 5 млн тонн проти 6,8 млн тонн (-26,5%) у 2024-му, що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би реалізувати у 2025/26 МР 2,5 млн тонн, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.
“Стосовно врожаю наступного року, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні потенційний врожай наступного року може становити 84,5 млн тонн зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тонн зернових та олійних”, – прогнозує УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
