Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
“З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні видатки.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. “Нам потрібно економити гроші там, де це можливо”, – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, наголосивши, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Економіка єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться у звіті Статистичного управління Євросоюзу (Eurostat).
Це максимальне підвищення в поквартальному вираженні за два роки. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, також передбачав збереження оцінки зростання ВВП на рівні 0,4%.
У річному вираженні обсяг ВВП єврозони в липні-вересні зріс на 0,9%, що також збіглося з очікуваннями ринку. У другому кварталі економіка єврозони збільшилася на 0,2% у поквартальному і на 0,5% у річному вираженні. Споживчі витрати в єврозоні в третьому кварталі зросли на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, державні витрати – на 0,5%, валові вкладення в основний капітал – на 2%. Обсяг експорту знизився на 1,5%, імпорту – збільшився на 0,2%.
ВВП Німеччини в третьому кварталі зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом і знизився на 0,3% у річному вираженні, Франції – збільшився на 0,4% і 1,2% відповідно, Італії – не змінився в поквартальному і підвищився на 0,4% у річному вираженні.
Економіка Євросоюзу в липні-вересні зросла на 0,4% відносно другого кварталу і на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео аналіз про економіку України, Європи, світу, детальніше див. відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
http://relocation.com.ua/ekonomika-ievrozony-v-tretomu-kvartali-2024-roku-zrosla-na-0-4/
Федеральний канцлер Австрії Карл Нехаммер (Karl Nehammer) подякував президенту України Володимиру Зеленському за добру й глибоку бесіду, яку вони провели в суботу в Парижі та в якій обговорили зусилля з досягнення справедливого і міцного миру в Україні.
«Ми говорили про активізацію наших спільних зусиль щодо досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру. Як столиця нейтральної країни, Відень завжди готовий прийняти у себе майбутні мирні переговори», – написав Нехаммер у соцмережі X за підсумками зустрічі.
У розміщеному короткому відео канцлер Австрії зазначив, що в розмові з президентом України йшлося про те, що буде далі, коли з’явиться шанс знову говорити про мир.
«Я запропонував Австрію як місце для таких переговорів. До цього я говорив з обраним американським президентом Дональдом Трампом. Ми робимо все можливе, щоб побудувати мости, особливо коли йдеться про те, як відновити мир на європейському континенті», – додав Нехаммер.
Президент України Володимир Зеленський і обраний президентом США Дональд Трамп залишили Єлисейський палац після зустрічі, повідомив телеканал BFMTV.
Тристороння зустріч за участю Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Дональда Трампа тривала 35 хвилин.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті (LTFC) на рівні «Обмежений дефолт» (RD), очікуючи на завершення реструктуризації зобов’язань, за якими Україна вже зупинила виплати або заявила про їхнє зупинення в майбутньому.
«РДЕ LTFC України залишатиметься «RD» доти, доки Fitch не ухвалить рішення про завершення обміну та нормалізацію відносин зі значною більшістю зовнішніх комерційних кредиторів», – йдеться в повідомленні агентства на його сайті.
Fitch нагадало, що Україна продовжує процес реструктуризації свого зовнішнього комерційного боргу. Після успішного завершення обміну єврооблігацій у вересні 2024 року уряд розпорядився тимчасово тимчасово призупинити виплати за зовнішнім комерційним кредитом Cargill на $0,7 млрд із 3 вересня 2024 року, єврооблігаціями «Укренерго» з держгарантією на $825 млн із 9 листопада 2024 року та ВВП-варантами з 31 травня 2025 року.
Крім того агентства підтвердило РДЕ за місцевими кредитами «CCC+». «Більш високий довгостроковий РДЕ в національній валюті відображає тривале обслуговування Україною боргу в національній валюті в рамках поточного процесу реструктуризації зовнішнього комерційного боргу, що підтверджує наші очікування преференційного режиму за борговими зобов’язаннями в національній валюті», – пояснило Fitch.
Воно зазначило, що структура заборгованості за ОВДП – лише 1,3% у нерезидентів за переважної частки в НБУ та вітчизняних банків, переважно державних, – обмежує вигоди України від будь-якої реструктуризації, оскільки створює потенційні фіскальні витрати (включно з рекапіталізацією банків) і ризики для стабільності фінансового сектору, заважаючи розвитку внутрішнього боргового ринку.
Fitch очікує, що війна триватиме до 2025 року в рамках поточних широких параметрів. «Незважаючи на деякі територіальні успіхи Росії з кінця 2023 року, військова підтримка Заходу і тверда рішучість повинні дозволити Україні уникнути значних додаткових територіальних втрат», – вважає агентство.
Воно припускає, що заявлена новою адміністрацією США мета припинити війну може призвести до узгодженого припинення вогню, але мирна угода малоймовірна через складні поступки, які знадобляться від обох сторін. Параметри узгодженого припинення вогню, включно з гарантіями безпеки для України і територіями, які залишаться під контролем Росії, залишаються невизначеними, додало Fitch.
За його оцінками, дефіцит державного бюджету залишиться високим – 19,1-19,2% ВВП у 2024-2025 роках, незважаючи на нещодавно схвалене підвищення податків, через високі витрати на оборону та очікуване скорочення іноземних грантів. Значна фіскальна консолідація буде обмежена продовженням війни, а також витратами на відновлення в разі тривалого припинення вогню, що, ймовірно, збереже високу залежність від іноземного фінансування.
Згідно з прогнозами Fitch, борг України зросте до 90,8% ВВП у 2024 році з 84,4% у 2023 році, водночас 77% зовнішнього боргу має високий ступінь пільговості, 74% номіновано в доларах США. Агентство додає, що невизначеність щодо зовнішнього фінансування в найближчому майбутньому ослабла, оскільки G7, ймовірно, надасть близько $50 млрд у вигляді кредитів, забезпечених доходами від заморожених російських суверенних активів.
Fitch також очікує збільшення дефіциту рахунку поточних операцій, який збільшиться до 8,4% ВВП у 2024 році та до 13,6% ВВП у 2025 році, тому що обмеження виробничих потужностей (наприклад, трудових та енергетичних) стримуватимуть зростання експорту. Зростання споживчих витрат, військовий імпорт, послаблення валютних обмежень і прогнозоване зниження дотацій переважать прогнозоване зниження імпорту послуг від українців за кордон, додало агентство.
За його оцінками, офіційне фінансування покриє потреби в зовнішніх запозиченнях: міжнародні резерви зростуть до $42 млрд у 2024 році з $40,5 млрд у 2023 році.
Fitch також прогнозує, що інфляція становитиме в середньому 9,3% 2025 року порівняно з 6,2% 2024 року, адже швидке зростання зарплат на тлі браку робочої сили та невідповідності кваліфікації може підтримувати ціновий тиск на внутрішній попит. Водночас зростання сповільниться у 2025 році до 2,9% з 4% у 2024 році через дефіцит робочої сили та енергоносіїв, що зберігається.
«Міцне і надійне припинення вогню може значно підвищити перспективи зростання в країні у 2025-2026 роках», – зазначило агентство.
