Пасажиропотік через український кордон на тижні з 24 по 30 травня з наближенням літа зріс на 1,4% – до 506 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд навіть зменшився з 254 тис. до 253 тис., тоді як на в’їзд виріс з 245 тис. до 253 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, залишилася на рівні біля 124 тис, а потік машин із гуманітарними вантажами також майже не змінився – 524.
В той же час в цю суботу, 31 травня, після останніх дзвоників цього шкільного року Держприкордонслужба зафіксувала зростання потоку на виїзд до 47 тис. осіб порівняно із 40 тис. в минулу суботу.
Як вказує відомство, на ранок неділі у пунктах пропуску “Угринів” та “Краківець” на польському кордоні зафіксовано накопичення автотранспорту на виїзд з України, а у пунктах пропуску “Шегині” та “Краківець” – також і на вʼїзд в Україну.
Щоб уникнути заторів і зекономити час, Держприкордонслужба рекомендує обирати альтернативні пункти пропуску (ПП): “Нижанковичі”, “Смільниця”, “Грушів” або “Рава-Руська” та нагадує, що у зв’язку з масштабними ремонтними роботами у пункті пропуску “Шегині”, тимчасово ускладнено рух автотранспорту, що призводить до збільшення часу очікування.
Станом на 9:00 неділі суттєві черги також на кордоні зі Словаччиною в ПП “Ужгород” – 25 авто та на кордоні з Румунією в ПП “Порубне” – 30 авто.
Щодо кордону з Угорщиною, то в ПП “Тиса”, “Косино”, “Лужанка” та “Вилок” його проходження очікували по 10 машин, а в ПП “Дзвінкове” – 5.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року майже дорівнюють минулорічним: тоді за подібні сім днів з України виїхало 258 тис. та в’їхало 243 тис. людей, але потік машин був менший – 115 тис.
Минулого року з першого тижня червня розпочалося суттєве літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 30 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У Польщі в неділю проходить другий тур президентських виборів, поляки обирають главу держави з двох кандидатів: це мер Варшави Рафал Тшасковський і представник опозиційної консервативної партії «Право і справедливість», глава Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький.
У Польщі виборчі дільниці відкрилися о 7 ранку, голосування завершиться о 21:00.
Під час першого туру нинішніх президентських виборів проголосувало 67,31% виборців, які мають право голосу.
За тиждень до виборів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав державною зрадою слова кандидата в президенти Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=6L76qeuNamxg6py1
Економічні експерти прогнозують подальше зниження інфляції в Німеччині в другому півріччі 2025 року. Основними факторами, що сприяють цьому, є:
Зниження цін на енергоносії
Зміцнення євро
Уповільнення зростання заробітних плат
Зниження зовнішнього попиту через торговельні напруження
Таким чином, інфляція в Німеччині в січні-травні 2025 року демонструє стійку тенденцію до зниження, наближаючись до цільового рівня ЄЦБ. Це створює передумови для пом’якшення грошово-кредитної політики і підтримує очікування економічної стабільності в другій половині року.
Вплив на грошово-кредитну політику
Уповільнення інфляції в Німеччині та інших країнах єврозони посилює очікування зниження процентних ставок з боку ЄЦБ. У травні 2025 року інфляція в єврозоні склала 2,1%, що відповідає цільовому рівню ЄЦБ.
Очікується, що на засіданні 4–5 червня 2025 року ЄЦБ ухвалить рішення про зниження ключової процентної ставки на 0,25 процентного пункту до 2,0%. Це буде восьме зниження ставки з червня 2024 року, коли вона становила 4,0%.
Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА.
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки. У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
Група компаній ОККО, в яку входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, за наступні п’ять років планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ), повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“В енергетиці, орієнтовно, за п’ять років ми бачимо себе десь в 600 МВт у вітрі, 200 МВт у сонці і приблизно 150 МВт у батареях. Щось з цих завдань ми вже виконали”, – сказав він під час Business breakfast від Forbes Ukraine, який транслювався в його YouTube у четвер.
Він також додав, що в аграрному секторі, який є дуже цікавим бізнесом, група вбачає своїм KPI (ключовим показником ефективності) підвищення ефективності з гектара.
При цьому він заперечив можливий вихід паливного бізнесу групи на публічні ринки капіталу, але припустив, що це певною мірою можна було б здійснити для інших напрямків діяльності.
“Думали над ринком публічного капіталу для основного бізнесу, рітейлу. Зараз це неможливо, бо паливний бізнес став немодною, токсичною історією для ринків капіталу, для банків та МФО. Але якщо ми говоримо про інші бізнеси, то найімовірніше, це будуть не класичні публічні ринки капіталу, а, можливо, спеціалізовані великі фонди, які працюють на тих чи інших напрямках. Це більш реалістично”, – зазначив СЕО ОККО.
Як повідомлялося, Група ОККО будує ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області загальною вартістю EUR225 млн (без ПДВ) та шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проекту у цій області – ВЕС Затуринці 192 МВт, який оцінюється в EUR250 млн (без ПДВ).
Група також виграла п’ятирічний спецаукціон НЕК “Укренерго” з надання послуг балансування енергосистеми, на якому заявила установку зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт.
Крім того, група планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетанольний завод улітку 2026 року. Важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” у Тернопільській області, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Пропозиції щодо встановлення правил маркетингу на роздрібному фармринку, надані фармацевтичними виробниками, не були враховані при розробці порядку маркетингу ліків, натомість при підготовці проекту порядку за увагу бралися інтереси аптечного бізнесу, заявляють вітчизняні фармацевтичні виробники.
“Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Проєкт постанови про маркетинг від 14 травня 2025 року, запропонований МОЗ України, передбачає заборону надання маркетингових послуг на рецептурні препарати і при цьому передбачає обмеження доходу аптек від маркетингових послуг на рівні 12% від всього обсягу реалізації лікарських засобів (в тому числі рецептурних)”, – йдеться в тексті заяви асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) та Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, переданому агентству “Інтерфакс-Україна“.
Виробники наголошують, що запропонована модель суперечить законодавству та є очевидною відвертою маніпуляцією не на користь споживача і призведе до зростання роздрібних цін безрецептурних препаратів на 75% до ціни дистриб’ютора.
Оскільки на безрецептурні лікарські засоби, як зазначають асоціації, припадає лише 37% ринку, то відсоток маркетингового платежу в ціні безрецептурного лікарського засобу становитиме понад 40% від оптово-відпускної ціни виробника. Це додатково до дозволеної законодавством України роздрібної надбавки в розмірі 35%. Реальне збільшення ціни безрецептурного лікарського засобу на рівні аптеки для споживача складе 75% до ціни дистриб’ютора, підкреслюють виробники.
“Коли МОЗ України погоджує модель 12% маркетингового платежу без уточнення послуг, результатом стає не реформа, а навантаження в 40% на ціну безрецептурного препарату. Це не ринковий механізм, а регресивний податок на бідних: ті, хто купує препарати без компенсації, сплачують найбільше”, – підкреслюють асоціації.
Виробники також зазначають, що проєкт постанови Кабінету Міністрів про маркетинг ліків в цій редакції МОЗ не визначає перелік дозволених маркетингових послуг, спрямованих на споживача в точці продажу, як це пропонували багато учасників громадського обговорення, натомість вводить нічим не обґрунтований платіж у вигляді фіксованого відсотку від загального обсягу реалізації аптекою лікарських засобів.
“Такий підхід більше схожий на платіж “за вхід на полицю” для виробників. Такий платіж без визначення на законодавчому рівні фіксованого переліку зрозумілих, прозорих послуг за європейським зразком не має жодного стосунку до маркетингових активностей виробника і фактично є формою системного рекету”, – вважають виробники.
Вітчизняні виробники підкреслюють, що при підготовці проєкту порядку надання маркетингових послуг всі дискусії зводилися до необхідності розробки компенсації падіння рівня прибутковості аптечного бізнесу, який існував до обмеження державою роздрібної націнки до 35%. “Усі зустрічі зведені до обговорення прибутковості аптек. Потреби пацієнта – жодного разу не стали темою обговорення. Це інституційна помилка”, – заявляють в асоціаціях.
Вітчизняні фармвиробники наголошують, що аптечний ринок перенасичений і деградований, кількість аптек в Україні у 2–3 рази перевищує європейські нормативи, в великих містах майже на кожному перехресті відкрито три аптеки “двері в двері”. Така кількість аптек не відповідає реальній кількості фармацевтів, внаслідок чого у багатьох аптеках працюють особи без відповідної освіти.
“Споживачам та пацієнтам нав’язуються непотрібні препарати виробників, які погодились на маркетинговий платіж, в той час як інших виробників просто прибирають з полиць. “Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Це не ринок — це корпоративна диктатура в умовах відсутності державного арбітра”, – наголошують лідери вітчизняної фарми.
Асоціації зазначають, що сьогодні проти тих виробників, хто виступав за прозоре ціноутворення і на підтримку ініціативи президента України, хто знизив ціни на свої основні лікарські засоби на 30%, розгорнуто брудну інформаційну кампанію, лікарські засоби таких виробників фактично прибрані з полиць аптек монопольного картелю, а це топ-5 аптечних мереж фармацевтичного ринку України.
Фармвиробники нагадують, що на підтримку ініціативи президента України та уряду щодо забезпечення доступності лікарських засобів 32 провідні вітчизняні виробники лікарських засобів знизили відпускні ціни на 303 найбільш вживані лікарські засоби, що реалізуються та наявні в аптечних закладах України, на 30% відсотків у порівнянні з відпускними (прайсовими) цінами січня 2025 року.
Вітчизняні виробники зазначають, що 37% українського аптечного ринку складають безрецептурні ліки, більшість з яких купуються щомісяця тими самими людьми.
“Сьогодні вразливі категорії громадян – літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, мешканці регіонів – першими відчули на собі наслідки непрозорої аптечної політики. Виробників, які знизили ціни на 30% на понад 300 лікарських засобів, фактично “викинули” з аптек. Їхні препарати зникли з полиць, а споживачу залишили дорожчі альтернативи. Це – не ринок, це – дискримінація пацієнта як найслабшої ланки”, – зазначають виробники.
Виробники наполягають на прийнятті проєкту постанови Кабміну щодо надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, оприлюдненому МОЗ 26 травня 2025 року, який обмежує витрати маркетинг залежно від того, чи цей лікарський засіб відпускається без рецепту, чи за ним.
“Прийняття цього проєкту поверне логіку реформи до її початкового сенсу – захисту пацієнта, а не балансування бізнес-інтересів аптек і виробників. У центрі – не прибутки, а здоров’я”, – підкреслили виробники.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/1076084.html?utm_source=telegram
