Фінансова компанія (ФК) «Ліберті Фінанс», яка є одним з найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, заявляє про проходження перевірки Національного банку України (НБУ) і продовження надання фінансових послуг відповідно до чинного законодавства.
«Операційна діяльність ведеться в звичайному режимі», – наголошується в повідомленні компанії на сайті в п’ятницю після того, як напередодні ввечері Нацбанк заявив про заборону компанії та пов’язаним з нею особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group» («KYT GROUP») через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку.
«Ліберті Фінанс» вказує, що не отримувала від регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджує свою готовність до співпраці як відкрита і прозора компанія.
«Всі зауваження будуть враховані в стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування», – наголошується в інформації на сайті.
Як повідомлялося, НБУ заявив, що «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації.
ТОВ «ФК »Ліберті Фінанс” має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит. У «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп» і Компанія”.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік з чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів в результаті операційної діяльності в 2024 році зросла до 29 млрд грн з 21,6 млрд грн в 2023-му.
Джерело: https://libertyfinance.com.ua/news/
Імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них в Україну в січні-вересні 2025 року збільшився на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $909,7 млн, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Основні поставки надходили з Китаю — $616,7 млн (67,8% загального обсягу), В’єтнаму — $95,9 млн (10,5%) і Тайваню — $16 млн (1,7%).
Для порівняння, у 2024 році найбільшими експортерами були Китай (80,7%), Болгарія (3,7%) і Чехія (3,3%).
У вересні 2025 року імпорт акумуляторів скоротився на 1,7% до вересня 2024 року — до $114,6 млн.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт акумуляторів збільшився більш ніж удвічі — до $950,6 млн, що відображає стійкий попит на обладнання для енергетичної незалежності. Як і у випадку з генераторами, в липні 2024 року Україна тимчасово звільнила від мита і ПДВ імпорт акумуляторного обладнання для забезпечення стабільного енергопостачання в умовах війни і пошкодження електромереж.
https://expertsclub.eu/import-akumulyatoriv-v-ukrayinu-za-devyat-misyacziv-zris-na-63-do-9097-mln/
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-вересні 2025 року зріс у 4,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,209 млрд, свідчать дані Державної митної служби (ДМС).
За інформацією ДМС, найбільшими постачальниками обладнання стали Чехія (19,7% загального обсягу, $238,1 млн), Румунія (18,5%, $223,3 млн) і Польща (12,5%, $150,6 млн).
Для порівняння, минулого року лідерами були Китай ($69,8 млн), Туреччина ($61,4 млн) і Чехія ($31,9 млн).
У вересні 2025 року імпорт генераторів збільшився майже втричі порівняно з вереснем минулого року — до $191,6 млн.
Експорт відповідного обладнання з України залишається незначним — $3,52 млн за дев’ять місяців, в основному до Чехії, Латвії та Болгарії.
За даними ДМС, різке зростання імпорту пов’язане з активним оновленням енергетичної інфраструктури та постійним попитом на автономні джерела живлення.
Влада раніше звільнила від сплати мита і ПДВ імпорт генераторів і акумуляторів (постанова Кабміну від липня 2024 року).
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії сформував робочу групу для переговорів і підготовки контракту з китайською компанією Shandong Hi-Speed Group на реалізацію другого етапу розширення і модернізації аеропорту «Костянтин Великий» в Ніші. Про це повідомляє видання Serbia-Business з посиланням на урядові джерела.
В рамках другого етапу заплановано демонтаж старого терміналу, будівництво нового терміналу, капітальний ремонт злітно-посадкової смуги, нова диспетчерська вишка і розширення перону — з нинішніх 4 стоянок до 9. Загальна сума проекту оцінюється в понад €140 млн.
Роботи планується розпочати вже в 2025 році — за умови підписання остаточного контракту.
Аеропорт Niš Constantine the Great (INI / LYNI) розташований в 4 км на північний захід від центру Ніша, в районах Medoševac і Popovac. Він є другим за завантаженістю аеропортом в Сербії після Белграда.
У 2024 році через аеропорт пройшло 357 313 пасажирів, що на ~20% менше, ніж у попередньому році. За даними ресурсів з авіасполучень, аеропорт обслуговує 14 міст у 10 країнах безпосередньо, включаючи Белград і Відень, які складають значну частку прибуття. У 2025 році аеропорт отримав новий напрямок пасажирських рейсів від Wizz Air, а також свій перший вантажний маршрут до Китаю.
Новий проект дозволить обслуговувати більші літаки і збільшити кількість напрямків, особливо в країни Європи та Азії. Участь китайської компанії Shandong Hi-Speed Group свідчить про приплив іноземних інвестицій і технологічне партнерство, що може стимулювати інші інфраструктурні проекти.
Вночі 11 жовтня криптовалютні ринки пережили дуже масштабний обвал: майже всі монети з топ-100 показали падіння на 30-60% за годину, що супроводжувалося рекордними ліквідаціями і панічними розпродажами.
За даними CoinDesk, ринок ліквідував близько $16 млрд leveraged long-позицій у великих криптовалютах.
Раптове оголошення США про встановлення мита 100 % на імпорт критичного ПЗ з Китаю посилило тривогу і стало тригером масових продажів активів.
Біткойн впав приблизно на 7–8 %, ефіріум — більш ніж на 12 % за кілька годин.
У CoinGlass фіксується ліквідація $8 млрд довгих позицій на крипторинку за 24 години.
Багато користувачів відзначають, що цей «flash-crash» став одним з найрізкіших в історії ринку: більшість альткойнів впали на 30-60%, поки ринок не спробував відновитися.
Основними причинами різкого обвалу є:
Ліквідації з плечима (leverage)
Учасники ринку часто торгують з кредитним плечем. При різкому русі ціни система автоматично закриває позиції, що підсилює спадний імпульс.
Макроекономічні та геополітичні шоки
Рішення США ввести мита на китайську технологічну продукцію сприймається як ескалація в торговельній війні, що підсилює відтік з ризикованих активів.
Кореляція з фондовими ринками і доларом
Зміцнення долара і відтік капіталу з ризикових активів — ще один фактор тиску.
Непрозорість ліквідності в деяких активах
При масовому виході з ринку стабільно ліквідні активи (BTC, ETH) «тягнуть вниз» менш ліквідні альткоїни, які «ламаються» сильніше.
Паніка і ринкова психологія
Падіння такого масштабу часто породжують ланцюгову реакцію: коли одні починають продавати — інші змушені слідувати, щоб уникнути великих втрат.
Аналітики Fixygen припускають, що в найближчі дні очікується багатопроцесне формування дна, особливо у вихідні, коли ліквідність нижча. За оцінками деяких аналітиків, біткоїн може зрости до +21% протягом тижня за сприятливого настрою. А головний орієнтир для відновлення — утримання підтримки в зоні $109-110 тис. для BTC.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251011/pozhezha-na-rinku-kriptovalyut-oglyad-vid-fixygen.html
Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва на сухе молоко і вершкове масло та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні, повідомила Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 0,1 грн більше відносно попереднього місяця, незмінними залишилися ціни на молоко вищого (17,15 грн/кг без ПДВ) і першого ґатунків (16,80 грн/кг без ПДВ).
“Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Відносно минулорічного періоду ціна на екстра ґатунок знизилась на 25 коп”, – зауважили експерти.
За словами аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, ріст цін на молоко-сировину в Україні стримує чимало чинників. Наразі пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. Молокопереробні підприємства працювали на склад з середини серпня після призупинення молочного експорту в ЄС після вичерпання квот. Водночас, попит на внутрішньому ринку залишається низьким через зменшення кількості споживачів і скорочення купівельної спроможності населення. Продажі молочних продуктів у супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко.
Показовою, за інформацією АВМ, є ситуація з вершковим маслом в ЄС, яке за останні два місяці подешевшало на 24% через надходження на європейський ринок партій американського масла за ціною EUR5 тис./тонна. В таких умовах європейським трейдерам нецікаво купувати українське масло, яке коштує більше ніж американське. Збільшення витрат на електроенергію впливає на зростання собівартості української продукції і ускладнює можливість конкурувати з американцями на ринку Європи, пояснюють аналітики.
В Україні в другій половині жовтня є імовірність зниження цін в максимальному діапазоні на молоко-сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку через зростання збитковості виробництва сухого молока і вершкового масла на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло, прогнозують вони.
“Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній. Збільшилися квоти на масло з 5 тис. тонн до 7 тис. тонн і на сухе молоко. Очікується відновлення молочного експорту в ЄС 28 жовтня, після вступу квот в силу через 15 днів, що може стримувати падіння цін на молоко-сировину в Україну”, – зазначають в АВМ.
