Як повідомляє Fixygen, резерви USDT та USDC значною мірою розміщуються в короткострокових казначейських облігаціях США (US Treasuries) та забезпечених ними операціях репо.
Капіталізація одного USDT сягнула близько 183 млрд доларів, а обсяг USDC у обігу у другому кварталі становив 73,3 млрд доларів.
Circle прямо вказує, що резерви USDC включають короткострокові казначейські облігації та овернайт-репо з казначейськими облігаціями, зокрема через фонд BlackRock.
У результаті зростання використання цифрових доларів автоматично збільшує попит на американський державний борг.
Саме тому адміністрація США розглядає поширення стейблкоїнів не лише як fintech-проєкт, а й як спосіб посилити міжнародний попит на долар та казначейські облігації.
Голова BIS Пабло Ернандес де Кос також визнав, що стейблкоіни потенційно здатні знизити вартість державного фінансування США, хоча водночас можуть збільшувати вартість банківського фінансування.
stablecoin, USDT, долар, ОБЛИГАЦИЯ, США
In August and September, Bitcoin rose by nearly 28% and briefly surpassed $80,000, but companies that had used BTC as the foundation of their corporate strategy were unable to replicate this recovery, according to the Fixygen portal.
The combined value of the largest bitcoin treasury companies has fallen by more than $80 billion since last summer.
An unusual situation is emerging: the underlying asset is recovering faster than the companies created almost specifically to gain exposure to it.
The reason is the emergence of ETFs. Previously, buying shares in Strategy or a similar company was one of the easiest ways to gain bitcoin exposure through a regular brokerage account.
Now an investor can simply buy a spot bitcoin ETF. Thus, the spread of regulated ETFs simultaneously helps bitcoin and destroys part of the former investment appeal of bitcoin treasury companies.
У серпні–вересні біткоїн зріс майже на 28% і тимчасово перевищив $80 тис., однак компанії, які використовували BTC як основу корпоративної стратегії, не змогли повторити це відновлення, повідомляє портал Fixygen.
Сукупна вартість найбільших компаній, що тримають біткоїн у корпоративних резервах, із літа минулого року скоротилася більш ніж на $80 млрд.
Виникає незвичайна ситуація: базовий актив відновлюється швидше, ніж компанії, створені практично спеціально для отримання інвестиційної експозиції на нього.
Причина — поява ETF. Раніше купівля акцій Strategy або аналогічної компанії була одним із найпростіших способів отримати інвестиційну експозицію на біткоїн на звичайному брокерському рахунку.
Тепер інвестор може просто купити спотовий біткоїн-ETF. Таким чином, поширення регульованих ETF одночасно допомагає біткоїну та знищує частину колишньої інвестиційної привабливості компаній, що тримають біткоїн у корпоративних резервах.
Індонезія розширює застосування цифрових технологій для контролю за іноземними громадянами, зокрема штучного інтелекту, систем розпізнавання облич, спеціалізованих баз даних та безпілотників для спостереження за прикордонними територіями.
Генеральний директор імміграційної служби Індонезії Хендарсам Марантоко заявив, що в перспективі технології мають забезпечувати близько 70% інфраструктури роботи імміграційної системи. Заява була зроблена під час відкриття Immigration Lounge на Балі.
Частина нової системи вже діє. У міжнародному аеропорту Нгурах-Рай на Балі використовуються автоматичні прикордонні ворота та система розпізнавання облич, що дозволяє звіряти пасажира з його проїзними документами та імміграційними базами даних. У квітні 2026 року така технологія допомогла виявити іноземця, який прибув на Балі та якого розшукували правоохоронні органи США.
Ще одним елементом стає система Subject of Interest (SOI). Вона інтегрована з центральною імміграційною інформаційною системою SIMKIM і дозволяє співробітникам у режимі, близькому до реального часу, перевіряти іноземців, які становлять підвищений інтерес для правоохоронних органів, аналізувати їхні дані та приймати рішення щодо подальших дій.
Водночас Індонезія розвиває проєкт Digital Fence — «Цифровий паркан». Імміграційна служба спільно з Технологічним інститутом Бандунга працює над використанням дронів для патрулювання важкодоступних прикордонних районів та виявлення людей, які перетинають кордон поза офіційними пунктами пропуску.
Цифровізація контролю стосується й звичайних іноземців, які законно проживають або відпочивають у країні. Готелі, апартаменти, гостьові будинки та інші об’єкти розміщення використовують додаток APOA — Aplikasi Pelaporan Orang Asing, через який передають імміграційним органам відомості про іноземних громадян, що проживають у країні. У 2026 році влада продовжує розширювати використання цієї системи.
Паралельно посилюється контроль безпосередньо на місцях. У країні діє програма PIMPASA — Petugas Imigrasi Pembina Desa, в рамках якої співробітники імміграційної служби закріплюються за окремими населеними пунктами та взаємодіють з місцевою адміністрацією та мешканцями. Їхнім завданням є, зокрема, отримання інформації про місцеперебування та діяльність іноземців, а також раннє виявлення можливих порушень.
Особливо активно нова модель застосовується на Балі, де влада у 2026 році посилила перевірки іноземців. Під час першого етапу операції Dharma Dewata імміграційна служба виявила 62 іноземців з різними порушеннями. На наступному етапі було затримано або залучено до перевірки ще 66 осіб. Серед найпоширеніших порушень називалися недотримання правил реєстрації та громадського порядку, використання посвідки на проживання не за призначенням та перевищення дозволеного терміну перебування.
При цьому посилення контролю не означає введення нових обмежень безпосередньо щодо купівлі нерухомості або отримання посвідки на проживання іноземцями. Йдеться насамперед про більш глибоку цифрову інтеграцію вже існуючого міграційного контролю: влада хоче бачити, коли і через який пункт людина в’їхала в країну, на якій підставі перебуває в Індонезії, де проживає і чи відповідає її фактична діяльність типу отриманої візи або дозволу на перебування.
Для іноземних власників нерухомості, інвесторів та тих, хто довгостроково проживає на Балі, практичне значення цих змін полягає в тому, що невідповідність між візовим статусом та реальною діяльністю стає легше виявляти. Це стосується, наприклад, роботи за туристичною візою, перевищення терміну перебування або комерційної діяльності без відповідного дозволу.
Індонезійське керівництво розглядає посилення контролю як частину ширшої міграційної стратегії. У червні 2026 року голова імміграційної служби назвав її три основні елементи: посилення прикордонного контролю, спостереження за іноземцями всередині країни та інтеграція цифрових сервісів.
Бали, иммиграция, ИНДОНЕЗИЯ, іноземець, посвідка на проживання
Як повідомляє Experts.news, Україна має високі шанси у сезоні 2026/27 посісти перше місце у світі вже не лише за чистим експортом, а й за загальним обсягом експорту замороженої малини на тлі різкого скорочення врожаю у основних конкурентів – Сербії та Польщі, йдеться у серпневому аналітичному звіті Асоціації «Ягодарство України».
За оцінкою асоціації, урожай малини в Сербії у 2026 році може становити близько 30 тис. тонн проти приблизно 65 тис. тонн у звичайний сезон, що стане мінімальним показником приблизно за 30 років. На виробництво вплинули весняні заморозки, хвороби рослин, спека та екстремальна посуха: у серпні в Сербії випало лише близько 7 мм опадів.
Ситуація ускладнилася й у Польщі, де весняні заморозки пошкодили ягідні плантації. Скорочення пропозиції одразу позначилося на європейських цінах: вартість сербської IQF-малини сягала близько 7 євро/кг, що приблизно на 51% вище за торішній рівень.
Для українських постачальників це створює сприятливе цінове вікно. Україна вже є світовим лідером з нетто-експорту замороженої малини, тобто за обсягом експорту за вирахуванням імпорту. У сезоні 2025/26, з червня 2025 року по травень 2026 року, країна експортувала 63,3 тис. тонн замороженої малини на рекордну суму $250,8 млн. Експортна виручка зросла на 65% за рік, а середня ціна становила 3,96 євро/кг.
Новий сезон також розпочався на високому ціновому рівні. У червні 2026 року Україна експортувала близько 2,15 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 4,14 євро/кг. Основними напрямками поставок стали Чехія, Польща та Німеччина.
Український сектор замороженої малини за останні кілька років суттєво зміцнив свої позиції на європейському ринку. Ще за підсумками 2024 року аналітики EastFruit оцінювали експорт України приблизно в 65,1 тис. тонн, тоді як Сербія експортувала близько 67,7 тис. тонн. Однак Сербія одночасно імпортувала близько 4,7 тис. тонн ягід для подальшого реекспорту, тому її чистий експорт становив близько 63 тис. тонн. Україна, яка практично не імпортує малину, вперше стала світовим лідером за цим показником.
Польща також залишається одним із найбільших центрів світової торгівлі замороженою малиною, однак її роль значною мірою пов’язана з переробкою та реекспортом імпортної ягоди. За оцінкою EastFruit, у 2024 році понад половину замороженої малини, що експортувалася Польщею, становила імпортна сировина, значна частина якої надходила з України. Чистий експорт Польщі оцінювався лише приблизно в 16 тис. тонн.
Водночас Україна поступово зменшує залежність від польських посередників. У 2022–2024 роках частка Польщі в українському експорті замороженої малини скоротилася з 63% до 35%, тоді як частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції разом зросла до 48%. За цей період прямі поставки до Німеччини збільшилися в 4,5 рази, до Чехії — у 4,2 рази, до Австрії — у 33 рази.
Головною умовою закріплення України на першому місці залишається якість переробки. Значна частина доданої вартості формується не на етапі вирощування ягоди, а під час сортування, індивідуального шокового заморожування (IQF), пакування та прямого продажу європейським мережам і промисловим споживачам. Тому подальше зростання переробних потужностей може бути не менш важливим, ніж збільшення самих плантацій.
За останніми доступними даними FAOSTAT за 2024 рік, найбільшим виробником малини у світі залишалася Росія — близько 213,8 тис. тонн, друге місце посідала Мексика — 175,5 тис. тонн, третє — Сербія — 94 тис. тонн. Далі йшли США з приблизно 82,1 тис. тонн і Польща з близько 76,9 тис. тонн. Україна виробила близько 33,6 тис. тонн. Ці показники відображають саме вирощування малини й не збігаються з експортними рейтингами, оскільки частина врожаю споживається всередині країни, а деякі держави активно імпортують ягоду для переробки та реекспорту.
У світовій торгівлі замороженою малиною головними гравцями залишаються Україна, Сербія та Польща. Україна з 2024 року лідирує за чистим експортом, а Сербія досі зберігала невелику перевагу за валовими поставками. У ширшій митній категорії HS 081120, що включає також заморожену ожину та деякі споріднені ягоди, серед великих експортерів є й Чилі, тому митні рейтинги не можна повністю ототожнювати з рейтингом саме малини.
Якщо прогноз Асоціації «Ягодарство України» підтвердиться, сезон 2026/27 може стати першим, коли Україна одночасно посяде перше місце у світі як за чистим, так і за валовим експортом замороженої малини.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що серйозно готується до переходу на посаду прем’єр-міністра після майбутніх дострокових парламентських виборів і має намір сформувати значно компактніший уряд.
«Я серйозно готуюся до посади голови уряду», — заявив Вучич увечері 4 вересня в ефірі TV Informer. За його словами, за підтримки Сербської прогресивної партії (SNS) він готовий стати кандидатом на посаду прем’єра, пр цей урядовий мандат, ймовірно, стане для нього останнім.
Уже 5 вересня ситуація отримала розвиток: за підсумками засідання Головного комітету SNS у Ніші партія підтримала Вучича як лідера свого списку на майбутніх парламентських виборах і кандидата на посаду голови уряду. Раніше голова SNS Мілош Вучевич неодноразово заявляв, що саме такий сценарій є пріоритетним для партії.
У разі формування уряду Вучич пропонує різко скоротити кількість міністрів. Новий кабінет, за його задумом, має складатися з прем’єр-міністра та не більше ніж 12 міністрів.
Для порівняння: нинішній уряд Джуро Мацути, сформований 16 квітня 2025 року, включає прем’єра та 30 міністрів, у тому числі п’ятьох міністрів без портфеля. Таким чином, у разі реалізації пропозиції Вучича кількість членів кабінету може скоротитися більш ніж удвічі.
Водночас Вучич уточнив терміни оголошення дострокових парламентських виборів. За його словами, рішення буде ухвалено «у найближчі кілька днів», найімовірніше вранці 9 або 10 вересня.
Раніше, 20 серпня, президент називав дві можливі дати голосування — 18 або 25 жовтня.
Однак з огляду на останню заяву Вучича варіант 18 жовтня фактично стає малоймовірним. Сербське законодавство вимагає, щоб між оголошенням парламентських виборів і днем голосування минуло не менше 45 і не більше 60 днів. Якщо вибори будуть оголошені 9 або 10 вересня, цій вимозі відповідає 25 жовтня, тоді як до 18 жовтня залишається менше 45 днів.
https://t.me/relocationrs/3602
