Комунальне підприємство «Київський метрополітен» 8 жовтня оголосило про намір укласти з СК «Країна» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості закупівлі послуг 474,339 тис. грн грн цінова пропозиція СК «Країна» становила 283 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Євроінс Україна» з пропозицією 283,4 тис. грн, “ВУСО” -343,2 тис. грн, «Оранта» -358,2 тис. грн.
ПАТ «Укрнафта» 3 жовтня оголосила про намір укласти зі СК «Арсенал Страхування» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості придбання послуг 489,8 тис. грн цінова пропозиція компанії становила 190,2 тис. грн.
У тендері також брала участь страхові компанії «Оранта» з пропозицією 290,4 тис. грн, «Універсальна» – 313,1 тис. грн, СГ “ТАС” – 440 тис. грн, СК «Країна» – 440,8 тис. грн.
Україна в січні-вересні 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,2 раза (на 1 млн 760,155 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 253,62 тис. тонн.
За даними Державної митної служби України, за дев’ять місяців цього року вугілля було імпортовано на $751,081 млн, що в 2,3 раза (на $426,588 млн) більше, ніж у січні-вересні 2024 року.
Зі США вугілля надійшло на $308,091 млн (частка – 41,02%), Австралії – на $233,507 млн (31,09%), Чехії – на $72,3 млн (9,63%), інших країн – на $137,183 млн (18,26%).
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).
Поїзд №99/100 Київ-Бухарест, незважаючи на масовані атаки на українську критичну та цивільну інфраструктуру, вирушив у перший рейс разом із сотнею пасажирів, повідомив віцепрем’єр-міністр із відбудови – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Незважаючи на масовані атаки на українську критичну та цивільну інфраструктуру з боку Росії, поїзди »Укрзалізниці” вирушають за розкладом. Так, чітко за графіком у свій перший рейс вирушив поїзд №99/100 Київ-Бухарест”, – написав Кулеба в телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, новий поїзд курсуватиме щодня за маршрутом Київ-Бухарест через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський. Прикордонний контроль відбуватиметься в містах Велчинець та Унгени.
Зазначається, що поїзд прибуває на головний вокзал столиці Румунії – Gara de Nord.
Окремо Кулеба уточнив, що з Києва поїзд відправлятиметься з Центрального вокзалу о 06:30 і прибуватиме до Бухареста о 06:47 наступного дня.
У зворотному напрямку, згідно з розкладом, він відправлятиметься з вокзалу Gara de Nord о 19:10, прибуватиме до Києва о 19:34 наступного дня.
«Навіть під час війни Україна продовжує рух уперед – буквально і символічно», – додав віцепрем’єр-міністр із відновлення.
Як повідомлялося раніше, «Укрзалізниця» з 10 жовтня запускає щоденний поїзд за маршрутом Київ-Бухарест. Вартість квитка в купейному вагоні – приблизно 3800 грн. Купити квитки вже можна в додатку або на сайті «Укрзалізниці».
Національний банк України (НБУ) заборонив ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» і пов’язаним із компанією особам надання платіжних послуг через інтернет-сервіси «КИТ Group» (“KYT GROUP”) через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку. «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації”, – зазначив НБУ в повідомленні на сайті.
Як зазначається в рішенні регулятора, його співробітники під час перевірки встановили, що замовлення фінансової послуги з переказу коштів через сервіси «КИТ Group» здійснювалося через телеграм-бот, а їхнє отримання – у касах, офіційно зареєстрованих за ФК «Ліберті Фінанс». Адреси кас, у яких видавалися кошти, збігалися з локаціями, зареєстрованими за ФК «Ліберті Фінанс» у Реєстрі пунктів обміну валюти НБУ.
Регулятор також підтвердив, що на момент надання послуг торгові марки «КИТ Group» і “КИТ” належали Антону Ткаченку, який є кінцевим бенефіціарним власником ФК «Ліберті Фінанс». 24 вересня 2025 року вже після фіксації порушень, Ткаченко передав права на ці ТМ компанії «Прівейт лімітед компані «Весвіс» (Естонія), додав Нацбанк. Згідно з рішенням, у відповідь на звинувачення Ткаченко заявив про повну незгоду з висновками НБУ. У листах, поданих до Нацбанку, він і компанія стверджували, що телеграм-канали є анонімними, а скріншоти не доводять їхню причетність.
Водночас Нацбанк вказав, що саме співробітники регулятора особисто користувалися послугами сервісу та отримували кошти у відділеннях ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс», що є підтвердженням факту безліцензійної діяльності. Згідно з рішенням НБУ, регулятор визнав послуги, що надаються фізичним та юридичним особам через інтернет-сервіси «КИТ Group» з використанням торгових марок «КИТ Group», «КИТ», такими, що містять ознаки фінансових платіжних послуг. ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» та іншим особам, підконтрольним Ткаченку, заборонено здійснювати платіжні операції через інтернет-сервіси «КИТ Group»
.Рішення набуло чинності з 9 жовтня 2025 року. ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит.
До «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп і Компанія», власником якого є Людмила Ткаченко, а директором Іван Ткаченко.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік із чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів унаслідок операційної діяльності у 2024 році зросла до 29 млрд грн із 21,6 млрд грн у 2023-му.
Україна у січні-вересні цього року знизила експорт марганцевої руди на 78,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,739 тис. тонн, але у серпні-вересні активізувала поставки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більш ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за дев’ять місяців 2025 року впав на 75,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $1,615 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (98,27% поставок у грошовому виразі) та Польщі (1,73%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
