За підсумками 2024 року Україна виробила 7,1 млн тонн чавуну, з яких 1,3 млн тонн було поставлено на експорт. Видиме споживання чавуну зросло до 5,8 млн тонн, що на 21% більше порівняно з 2023 роком (4,8 млн тонн).
У світовому рейтингу нетто-експортерів чавуну Україна піднялася на 10-е місце з результатом 3,4 млн тонн, тоді як у 2023 році посідала 12-е місце з 2,2 млн тонн.
Попри позитивну динаміку у виробництві та експорті чавуну, Україна зберігає позиції поза межами топ-20 експортерів сталі — статус, який втратила після 2021 року, коли експортувала 15,7 млн тонн металопродукції та була на 10-му місці у світі.
Україна у 2024 році наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) на 5,9% порівняно з 2023 роком — до 3,6 млн тонн з 3,4 млн тонн. У розрахунку на одну особу споживання становило 95 кг (проти 93,4 кг у 2023-му). Це суттєво нижче за середній глобальний показник — 214,7 кг/особу.
За даними Worldsteel, Україна у 2024 році виробила 7,6 млн тонн сталі (у 2023-му — 6,2 млн тонн), посівши 22-е місце у світовому рейтингу. Незважаючи на зростання, українські компанії не увійшли до списку 50 найбільших світових виробників стали, тоді як у 2014–2021 роках у ньому була присутня група “Метінвест”.
Серед світових лідерів з виробництва сталі у 2024 році залишилися China Baowu Group (130,09 млн тонн), ArcelorMittal (65 млн тонн), Ansteel Group (59,55 млн тонн), Nippon Steel (43,64 млн тонн) та HBIS Group (42,28 млн тонн).
Міністерство розвитку громад і територій України (Мінрозвитку) та Міністерство транспорту Норвегії домовилися про продовження лібералізації вантажних перевезень до кінця 2025 року з можливістю автоматичного продовження.
«Транспортний безвіз» – це про посилення економічних зв’язків, економію ресурсів та ефективність бізнесу. Вдячний нашим партнерам з уряду Норвегії за підтримку цього рішення. Працюємо, щоб наступного року тільки розширювати такі можливості», – наводяться в прес-релізі слова віце-прем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
Зазначається, що лібералізація перевезень з Норвегією продовжена вже вдруге. Вперше така домовленість між державами була досягнута в серпні 2023 року. Всього на сьогоднішній день «транспортний безвіз» доступний з 35 країнами, включаючи ЄС.
Мінрозвитку нагадує, що водії повинні мати на борту сертифікат підтвердження класу екологічності транспортного засобу, щоб скористатися умовами лібералізації перевезень.
Як повідомлялося, в квітні «транспортний безвіз» між Україною та ЄС був продовжений до кінця 2025 року.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
Американська інвесткомпанія Brookfield Asset Management вкладе до 95 млрд шведських крон ($9,87 млрд) у дата-центр для штучного інтелекту в шведському Стренгнесе поблизу Стокгольма, йдеться в повідомленні компанії.
Об’єкт розташується на ділянці площею близько 3,77 млн кв. футів (350 тис. кв. м). Будівництво займе 10-15 років.
Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон привітав плани Brookfield, написавши в соцмережі X, що дата-центр буде одним з найбільших у своєму роді в Європі.
У лютому стало відомо, що Brookfield планує інвестувати 20 млрд євро в будівництво центрів обробки даних і розвиток ШІ-інфраструктури у Франції в наступні п’ять років.
4 червня у КВЦ «Парковий» відбувся Український будівельний конгрес — UBC — одна з головних галузевих подій року, яка об’єднала представників девелоперського ринку, державних структур, банківського сектору та профільних організацій. Учасницею події стала Ірина Міхальова, директорка з маркетингу Alliance Novobud. Експертка не лише виступила спікеркою на обговоренні держпрограми «єОселя», а й модерувала одну з ключових панельних дискусій на тему «Доступне житло: як зробити нерухомість доступною для українців».
Спікерами панелі стали представники девелопменту, фінансових установ та державного сектору: Павло Сомов, засновник EcoBud Building Group, Алла Дубровик-Рохова, начальниця управління комунікацій Укрфінжитла, партнерка компанії PGR Consulting Group, Іван Парух, заступник голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Володимир Чорненький, директор з роздрібного бізнесу Sky Bank та Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд»
Учасники обговорювали комплексні підходи до формування доступного ринку житла — від програм державної підтримки до інноваційних девелоперських моделей, фінансових інструментів та міжсекторної співпраці. Особливу увагу приділили викликам воєнного часу, які суттєво вплинули на купівельну спроможність населення, темпи будівництва та фінансування нових проєктів.
Окремим акцентом стала участь Ірини Міхальової в дискусійній панелі «єОселя — інвестиція держави у відновлення», модераторкою якої виступила Алла Дубровик-Рохова. Панель об’єднала забудовників і банкірів, які поділилися власним досвідом роботи з програмою, її впливом на ринок та перспективами розвитку.
Пані Ірина відповіла на кілька ключових запитань щодо ролі програми у продажах компанії, готовності змінювати традиційну модель фінансування будівництва та інвестицій у додаткові інструменти підтримки покупців:
«Програма «єОселя» — це не просто іпотечний продукт, це маркер довіри держави до галузі та підтримки українців. Для нашої компанії ця програма стала важливим фактором стабілізації продажів у 2024–2025 роках. Ми бачимо реальний вплив на купівельну активність і готові інвестувати в партнерські формати з банківськими установами заради підтримки покупців», — зазначила Ірина Міхальова.
Alliance Novobud дякує організаторам Українського будівельного конгресу 2025 за високий рівень події та створення простору для конструктивного діалогу, який рухає галузь уперед.
український_будівельний_конгрес ірина_міхальова ubc alliance_novobud
