У неділю, 1 червня, в південно-східній частині України, а вдень і на Закарпатті та Прикарпатті помірні, місцями в центральних, Одеській та Миколаївській областях невеликі короткочасні дощі, місцями грози, повідомляє Укргідрометцентр.
На решті території без опадів.
Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 11-16°, вдень 22-27°. У Карпатах вночі 5-10°, вдень 15-20°.
У Києві без опадів, вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 23-25°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, найвища температура вдень 1 червня в Києві була зафіксована в 1979 і 2011 роках і склала 31,7°, найнижча вночі – 4,1° в 1904 році.
У понеділок, 2 червня, вночі на Закарпатті, вдень у західних, Житомирській, Вінницькій областях та в Криму короткочасні дощі, місцями грози. На решті території без опадів.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 11-16°, вдень 22-27°. У Карпатах вночі 6-11°, вдень 18-23°.
У Києві без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 25-27°.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.
«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.
Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.
«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.
Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.
“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_
30 травня 2025 року Міністерство фінансів України повідомило про рішення не виплачувати $665 млн власникам ВВП-варантів — фінансових інструментів, випущених у 2015 році в рамках реструктуризації боргу. Це стало першим дефолтом за цими зобов’язаннями з моменту їх створення.
Що таке ВВП-варанти?
ВВП-варанти — це цінні папери, виплати за якими залежать від темпів зростання економіки. Якщо ВВП України перевищує певні пороги, інвестори отримують додаткові виплати. У 2023 році економіка країни зросла на 5,3%, що активувало зобов’язання виплатити близько $665 млн у червні 2025 року.
Причини дефолту
Український уряд раніше ввів мораторій на виплати за ВВП-варантами з 31 травня 2024 року. Спроби реструктурувати ці зобов’язання не увінчалися успіхом: переговори з основними власниками варантів, включаючи великі хедж-фонди, завершилися без угоди в квітні 2025 року. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав ці інструменти «застарілими» і підкреслив необхідність їх перегляду.
Наслідки та ризики
Кредитний рейтинг: Агентство Moody’s підтвердило рейтинг України на рівні «Ca», що вказує на високий ризик дефолту.
Реакція інвесторів: Незважаючи на дефолт, крос-дефолтні положення були видалені в 2024 році, що обмежує поширення наслідків на інші боргові зобов’язання.
Міжнародна підтримка: Україна продовжує отримувати фінансову допомогу від західних партнерів і МВФ, проте дефолт може ускладнити майбутні переговори про фінансування.
Перспективи
Україна прагне до повної реструктуризації GDP-варантів, включаючи можливість їх обміну на інші інструменти або зміни умов виплат після 2028 року. Однак відсутність угоди з інвесторами і триваюча війна з Росією створюють невизначеність щодо майбутнього економічного відновлення країни.
Таким чином, дефолт за ВВП-варантами відображає складне фінансове становище України і підкреслює необхідність перегляду умов боргових зобов’язань в умовах триваючого конфлікту і економічних труднощів.
У вівторок в столичному готелі «Інтерконтиненталь» пройшли офіційні заходи з нагоди 107-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської Республіки. Серед гостей були представники Верховної Ради, уряду, дипломатичного корпусу, експертних і ділових кіл України.
Вітаючи присутніх, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Мардалієв назвав 28 травня “днем, який знаменує народження незалежної нації, багатої на історію, культуру та стійкість”. У своїй промові він провів історичну паралель між Азербайджанською Демократичною Республікою 1918 року та сучасною державою:
“Саме 107 років тому, 28 травня 1918 року, з прийняттям Декларації Незалежності була заснована Азербайджанська Демократична Республіка — перша парламентська демократія на всьому мусульманському Сході. АДР було створено на принципах свободи, рівності та національного самовизначення. Це був не лише сміливий прояв права нашого народу на державність, а й новаторський приклад демократичного управління на Сході”, — зазначив він.
Посол підкреслив, що хоча АДР проіснувала лише 23 місяці, вона залишила глибокий слід в історії Азербайджану.
“Цей досвід незалежної державності став важливою частиною національної ідентичності, коли Азербайджан у 1991 році відновив свою незалежність і гордо проголосив себе правонаступником АДР. Азербайджанський триколор, державний гімн і герб відображають спадщину цієї історичної республіки”, — наголосив Сеймур Мардалієв.
Він підкреслив успіхи в сфері чистої енергетики, згадуючи запуск Південного газотранспортного коридору, розвиток проекту Чорноморського підводного кабелю та національну стратегію “зеленого зростання”, яка передбачає скорочення викидів парникових газів на 40% до 2050 року.
“Сьогодні Азербайджан, під мудрим і далекоглядним керівництвом Президента Ільхама Алієва, є суверенною, демократичною країною, яка успішно реалізує ідеали АДР завдяки ефективному управлінню, динамічному розвитку людського капіталу та активній зовнішній політиці. Ми переживаємо найуспішніший період у нашій історії”, — підкреслив посол.
Говорячи про партнерство з Україною, Мардалієв наголосив на стратегічному характері двосторонніх відносин. Також було згадано нещодавні політичні консультації між двома країнами, включаючи візит Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Азербайджану.
“Азербайджан і Україна мають традиційно міцні зв’язки, побудовані на взаємній повазі, довірі та підтримці територіальної цілісності одне одного. З початку війни в Україні Азербайджан активно надає гуманітарну допомогу — її загальний обсяг уже сягнув 42 мільйонів доларів США. І ми готові продовжувати підтримку. Азербайджан постачає енергетичне обладнання, фінансує реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури в Ірпені, надає пальне для екстрених служб через ‘SOCAR Україна’. У лютому цього року Президент Алієв підписав указ про додаткову допомогу Україні на суму 1 мільйон доларів. Ми також підтримуємо гуманітарне розмінування, зокрема шляхом постачання обладнання та навчання фахівців”, — сказав він.
У своїй промові Мардалієв також торкнувся досягнень Азербайджану в екологічній сфері та на глобальному рівні:
“Азербайджан добровільно зобов’язався скоротити викиди парникових газів до 40% до 2050 року, а Карабах і Східний Зангезур перетворюються на зони зеленої енергії. Ми активно працюємо над трансрегіональними енергетичними проєктами, зокрема над проєктом Чорноморського підводного кабелю, який дозволить експортувати ‘зелену’ енергію до Європи”, — заявив він.
Окрему увагу було приділено питанням відновлення та миру на Південному Кавказі. У промові прозвучали меседжі про прагнення Баку до сталого миру в регіоні. Зокрема, Мардалієв відзначив досягнення у прямих переговорах із Вірменією, наголосивши на необхідності укладення мирного договору.
“Ми розпочали безпрецедентні роботи з відновлення на звільнених територіях і водночас прагнемо досягти справедливого та тривалого миру з Вірменією. Азербайджан чітко заявляє: настав час перетворити де-факто мир на де-юре. Ми хочемо жити в мирі як дві суверенні держави в межах міжнародно визнаних кордонів”, — наголосив посол.
На завершення виступу Мардалієв закликав до єдності й подякував українській стороні за партнерство.
“Дорогі друзі, я щиро вдячний кожному з вас за те, що ви з нами сьогодні, що підтримуєте азербайджано-українські зв’язки та поглиблюєте дружбу між нашими країнами. Разом ми — сильніші. Слава Азербайджану! Слава Україні! Слава азербайджано-українській дружбі!” — підсумував він.
28 травня 1918 року в Тбілісі була проголошена незалежність Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) — першої світської республіки на мусульманському Сході. АДР проіснувала до квітня 1920 року, коли більшовицькі війська встановили контроль над її територією. У 1991 році, після розпаду СРСР, Азербайджан відновив свою незалежність. День 28 травня щорічно відзначається як головне державне свято — День Незалежності.
АЗЕРБАЙДЖАН, КАВКАЗ, МІЖНАРОДНІ_ВІДНОСИНИ, СЕЙМУР_МАРДАЛІЄВ, УКРАЇНА
«Укрпродукт Груп», великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, отримав за результатами 2024 року чистий збиток GBP2,04 млн, тоді як 2023 рік компанія завершила з чистим прибутком GBP0,39 млн.
«Фінансові витрати в 2024 році зросли на 253% порівняно з попереднім роком – до GBP2,8 млн, що було спричинено значними нарахуваннями комісії за відстрочку по кредиту від ЄБРР, ретроспективно застосованими за період з жовтня 2016 року по грудень 2024 року», – пояснила компанія в річному звіті на Лондонській фондовій біржі.
Згідно з ним, у грудні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вирішив скористатися своїм правом за кредитною угодою і нарахував комісію GBP2,0 млн, що збільшило зобов’язання компанії перед банком до GBP8,1 млн.
Валовий прибуток групи за минулий рік збільшився на 3,9% – до GBP7,12 млн, тоді як операційний впав на 36,6% – до GBP1,08 млн, а EBITDA – на 29%, до GBP1,7 млн.
Економіка Канади в першому кварталі 2025 року зросла на 2,2% в річному вираженні, повідомило управління статистики країни.
Оцінка зростання в четвертому кварталі 2024 року переглянута до 2,1% з 2,6%.
Опитані Trading Economics аналітики очікували, що в січні-березні канадський ВВП збільшиться на 1,7%.
Щодо попереднього кварталу канадський ВВП зріс на 0,5% після такого ж підйому кварталом раніше. Раніше повідомлялося, що в жовтні-грудні зростання склало 0,6%.
Споживчі витрати в першому кварталі підвищилися на 0,3%, державні знизилися вперше за рік – на 0,8%.
Експорт зріс на 1,6%, імпорт – на 1,1%.
