Голова Асоціації малих міст України Павло Козирєв презентував національну платформу швидкої комунікації між громадами, бізнесом, органами влади та міжнародними партнерами — “Супермаркет рішень для громад”.
“Це унікальний приклад публічно-приватного партнерства в комунікаційній сфері. Ми створили простір, який поєднує муніципалітети, бізнес, донорів і експертів, забезпечуючи системну співпрацю та якісний зворотний зв’язок”, — наголосив Козирєв на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
За його словами, платформа “Супермаркет рішень” почала роботу 18 січня 2022 року, а після повномасштабного вторгнення РФ трансформувалася в інструмент гуманітарної взаємодії громад з іноземними партнерами.
“Перші місяці війни платформа стала каналом зв’язку між українськими громадами та містами інших країн. Саме через неї організовувалися поставки одягу, ліків, техніки, генераторів. Зараз “Супермаркет рішень” — це цифрова екосистема, в якій зареєстровано понад 17,5 тис. користувачів, що працюють у 27 тематичних секціях. Серед найбільш відвідуваних напрямів — енергетична стійкість, грантова підтримка та використання штучного інтелекту в муніципальному управлінні”, — зазначив він
Голова АММУ зазначив, що платформа є корисним інструментом для широкого кола користувачів.
“Для бізнесу платформа — це точка входу на муніципальний ринок. Для органів влади та донорів — ефективний зворотний зв’язок із громадами. А для муніципалітетів — простір пошуку партнерів, ресурсів і сучасних рішень для розвитку”, — пояснив він.
Козирєв зазначив, що структура “Супермаркету рішень” передбачає два типи учасників — спікерів (постачальників рішень) та резидентів (споживачів, тобто представників громад).
“Кожен користувач має персональний кабінет. У нас є також “склад”, де спікери можуть залишати свої презентації, методички, аналітичні матеріали — усе, що може бути корисним громадам. І все це доступне 24/7”, — додав він.
Окремо голова Асоціації розповів про спеціальні секції платформи, зокрема “Лігу громад” — навчальний напрям для підвищення кваліфікації працівників муніципалітетів, «Кабінет мера», де очільники громад спілкуються у форматі клубу, та секцію «Самовідновлення», присвячену психологічній підтримці працівників місцевого самоврядування.
“Ми розуміємо, що робота в мерії — це другий фронт. Наше завдання — допомогти людям не вигоріти. Лише за дев’ять місяців 2025 року відбувся 551 онлайн-захід, на яких було присутньо в середньому 46 громад. А кількість нових користувачів перевищила 3,3 тис. Станом на зараз загальна кількість користувачів (працівників муніципалітетів) платформи – 17 510”, — наголосив Козирєв.
За його словами платформа відкрита для всіх, хто хоче долучитися до розвитку громад — бізнесу, експертів, донорів, громадських організацій та муніципалітетів.
Асоціація малих міст України діє з 1997 року як всеукраїнське громадське об’єднання, що підтримує розвиток місцевого самоврядування та впровадження інноваційних рішень у громадах.
Платформа “Супермаркет рішень для громад” працює за моделлю державно-приватного партнерства: користування для громад безкоштовне, а фінансування здійснюється за рахунок бізнесу, який отримує можливість презентувати свої продукти муніципалітетам.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Голосування Верховної Ради про продовження повноважень місцевої влади — це водночас сигнал стабільності інституцій та потенційна загроза корупції. Таку думку висловили експерти під час обговорення легітимності продовження каденції місцевих рад, а також можливих правових наслідків та політичні ризиків цього кроку.
“Ніхто не налаштований на те, що війна завершиться завтра, тому питання про продовження повноважень місцевих рад є дискусійним. Можна критикувати це рішення, але можна й сказати, що депутати, в тих умовах, які є, зробили те, що потрібно було як сигнал для закордонних партнерів і українського суспільства, що в Україні є правонаступництво влади, і що немає вакууму влади. З іншого боку, є ганебні практики, які показали багато представників депутатських корпусів щодо корупції та зловживань, і, на жаль, це рішення, окрім підтвердження легітимності місцевої влади, дає повноваження мародерам, шахраям, схемникам і багатьом представникам влади далі займатися махінаціями та зловживаннями”, — наголосив голова Правління Інституту української політики, політичний консультант Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Сільський голова Гатного Олександр Паламарчук, в свою чергу, звернув увагу на фактичну паралізацію нормального виборчого процесу.
“Сьогодні дуже складно і майже неможливо провести вибори під час війни. У першу чергу тому, що дуже багато людей, місцевих жителів, воюють, багато хто виїхав з країни або перемістився в інші регіони. Окрім того, проводити вибори під час бомбардувань, злетів “шахедів” — це наражання на небезпеку великої кількості людей. Тому вчорашнє голосування Верховної Ради є підтвердженням логічних дій під час повномасштабної війни в Україні”, — зазначив він.
За словами експерта з питань місцевого самоврядування Івана Фурсенка, без завершення бойових дій та оновлення демографічних даних провести репрезентативні вибори неможливо.
“Продовження повноважень місцевих рад — це абсолютно логічне рішення Верховної Ради, оскільки і президент України, і сама ВРУ продовжують виконувати свої функції. Було б великим здивуванням у наших міжнародних партнерів, якби місцева влада припинила свої повноваження і ми почали готуватися до виборів. Проблема полягає не лише в безпеці, а й у тому, що в нас, на жаль, відсутні повні дані: скільки людей є внутрішньо переміщеними, скільки виїхали за кордон, де вони перебувають і як організувати виборчий процес”, — підкреслив Фурсенко.
Адвокат, народний депутат V і VI скликань Валерій Бондик, в свою чергу, акцентував увагу учасників дискусії на тому, що продовження каденції не знімає відповідальності з місцевих рад.
“Зараз це дискусійне питання, що не обиратимуться місцеві ради, але для цього є приводи і підстави — йде війна, не проведено перепис населення тощо. Ми можемо це перетерпіти, але, разом із тим, місцеві ради повинні відповідально працювати. Вони не можуть бути вічними і мають розуміти, що перед тим як завершити роботу, повинні звітувати перед народом. Бо коли влада звітує перед народом — це головний важіль, яким можна впливати на владу, яка інколи зловживає своїми конституційними повноваженнями”, — додав він.
Ветеран Олександр Магдич висловив критичне ставлення до продовження повноважень без виборів, натомість запропонувавши участь у бойових діях у якості морального критерію.
“Якби Верховна Рада хотіла, щоб ми жили у справедливості, щоб підняти бойовий дух і показники мобілізації, то потрібно було б одразу ухвалити зміни до законодавства й сказати: на наступних виборах у депутати сільських, міських і обласних рад можуть балотуватися лише ті, хто безпосередньо брав участь у бойових діях. Це було б чудово і справедливо. Це побажання від мене і від нашої ветеранської спільноти”, — наголосив він.
Організаторами пресконференції виступили Інформаційне агентство “Моя Київщина”, Інститут української політики, Благодійний фонд “Українська громада” та соціологічна компанія “Актив Груп”.
Український Червоний Хрест (УКХ) допомагає постраждалим у Каневі після російської повітряної атаки.
“Цієї ночі атаки зазнала і Черкаська область. Загін швидкого реагування та команда Черкаської обласної організації Українського Червоного Хреста спільно з ГУ ДСНС України в Черкаській області та Черкаською обласною військовою адміністрацією надають допомогу постраждалим”, – повідомив УКК у Фейсбуці в п’ятницю.
Працює пункт допомоги УКК, у якому волонтери готують гарячі напої, забезпечують водою та перекусами рятувальників і місцевих жителів. Люди, чиї будинки виявилися пошкодженими, отримують від Українського Червоного Хреста OSB-плити, плівку, ковдри та інші матеріали для тимчасового ремонту пошкоджених будинків. Волонтери загону швидкого реагування також готові надати за потреби першу домедичну та психологічну допомогу. Команда мобільної медичної бригади надає медичні консультації та стабілізує стан постраждалих, які звертаються по допомогу.
За даними Черкаської обласної військової адміністрації, у Каневі пошкоджено школу, дитячий садок і щонайменше сім багатоповерхівок. Через руйнування об’єктів критичної інфраструктури частина громади залишилася без газу, води та тепла. У ДСНС України повідомили, що внаслідок масованої російської атаки травмовано 10 осіб, серед них – 10-річний хлопчик.
Олександр Овчаренко, співвласник компанії Standard One, під час виступу на ЛУН Conference 2025 поділився власним баченням розвитку ринку нерухомості України.
За його словами, кількість проєктів продовжуватиме скорочуватись, а девелопери мають зосередитись на створенні продуктів, які забезпечують передбачуваний грошовий потік та формують довіру інвесторів.
«Ми зможемо спостерігати над поверненням довіри покупців і інвесторів. Однак інвестори стають більш вибагливими, шукаючи баланс між ціною, площею, якістю, готовністю продукту та насамперед прогнозованою дохідністю і окупністю», — зазначив Овчаренко.
Він наголосив, що виграє не той девелопер, який буде дешево продавати, а той, хто прозоро роз’яснить й донесе цінність, за що має платити інвестор. Адже ціни продовжуватимуть зростати через високу собівартість. Сьогодні на ринку виникає певний дисбаланс: коли собівартість росте швидше, ніж ціна на продаж. Це змушує багатьох девелоперів тимчасово призупиняти запуск нових проєктів та чекати кращих умов.
Попри складну ситуацію, співвласник Standard One бачить перспективу поступового повернення масових та інституційних інвесторів на ринок.
«Якщо на ринок виводиться продукт, який поєднує капіталізацію з орендним підходом і здатен забезпечити стабільний грошовий потік, він викликає неабиякий інтерес з боку інвесторів. Саме тому Standard One першою в Україні дослідила та реалізувала проєкти у форматі build-to-rent», — наголосив Олександр Овчаренко.
Окремою темою для обговорення було фінансування будівництва. На думку Олександра, перехресне фінансування є першим кроком до банкрутства, тому Standard One відмовилися від цього підходу. Проєкт використовує власну систему фінансування, зокрема через програми розтермінування, адже покупці дедалі частіше очікують гнучких і лояльних умов.
Цього року Standard One вивела на ринок новий продукт — S1 REIT. Це власний інвестиційний інструмент, який диверсифікує джерела продажів, залучаючи кошти через інститути спільного інвестування. Він дає інвесторам можливість вигідно вкладати інвестиції у ліквідний продукт, або ж, накопичивши певну кількість сертифікатів, обміняти їх на квартиру. Таким чином розширюються можливості інвестування для різних категорій інвесторів.
Довідка:
Standard One (S1) — девелоперська компанія повного циклу, що з 2016 року розвиває сегмент дохідної (build-to-rent) нерухомості у Києві. У портфелі — завершений проєкт S1 ВДНГ та нові будинки S1 Obolon, S1 Terminal, S1 Нивки.
Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», агентство регіонального розвитку Одеської області, компанія CheckEye і МедКапіталГрупп уклали меморандум про співпрацю в сфері розвитку превентивної медицини та впровадження інноваційних технологій в охороні здоров’я.
Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в інституті ім. Філатова, метою партнерства є створення сучасної моделі раннього виявлення ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної ретинопатії, одного з найбільш небезпечних факторів втрати зору.
Меморандум визначає такі напрямки спільної роботи, як, зокрема, впровадження систем масового скринінгу діабетичної ретинопатії на основі штучного інтелекту, організація навчальних заходів для лікарів, проведення інформаційних та науково-практичних кампаній у громадах Одеського регіону, популяризація превентивної медицини серед населення.
Окрему увагу під час обговорення було приділено розвитку міжнародного співробітництва.
В.П. Філатова вже має значний досвід партнерства з провідними світовими медичними установами. Зокрема, у 2025 році було підписано угоду з клінікою Oftacentro SA (Лугано, Швейцарія) для реалізації спільних досліджень з раннього виявлення діабетичної ретинопатії за участю стартапу CheckEye.
“Підписання меморандуму стало важливим кроком у формуванні системи превентивної медицини в Одеському регіоні. Об’єднання наукового потенціалу Інституту ім. В.П. Філатова, технологічних рішень компанії CheckEye, експертизи «МедКапіталГруп» і проектної підтримки Агентства створює міцну основу для підвищення якості медичних послуг, ранньої діагностики та поліпшення здоров’я населення”, – підкреслили в інституті.
Ініціатива реалізується за інституційної підтримки Швейцарсько-українського проекту «Згуртованість і регіональний розвиток України» (UCORD), який впроваджується за підтримки Швейцарії через Швейцарське агентство розвитку і співробітництва (SDC), компанією NIRAS Sweden AB.
