Міністерство фінансів України, державні Укргазбанк та Сенс Банк та N.M. Rothschild & Sons Limited, що входить до групи Rothschild&Co, підписали тристоронні договори про надання послуг фінансового радника з підготовки до продажу державного пакета акцій двох банків.
«Rothschild&Co обрано за результатами конкурсного відбору. Rothschild&Co надаватиме послуги у консорціумі з FinPoint, українською інвестиційно-банківською компанією», – йдеться у пресрелізі Мінфіну на його сайті у п’ятницю.
Згідно з ним, радник надаватиме комплексні фінансові консультації, зокрема: скоординує аналіз діяльності банків (due diligence), у тому числі для визначення стартової ціни продажу, підготує інформацію про них для потенційних інвесторів та залучатиме інвесторів, а також сприятиме організації конкурсу з продажу пакетів їх акцій.
«Залучення міжнародного фінансового радника – важливий крок у реалізації стратегії скорочення державної частки в банківському секторі. Наше завдання – забезпечити прозорий, конкурентний процес продажу державних пакетів акцій Укргазбанк та Сенс Банк, залучити стратегічних інвесторів і створити умови для подальшого розвитку цих установ», – наводяться у релізі слова міністра фінансів Сергія Марченко.
Про наступні кроки підготовки до приватизації банки інформуватимуть на своїх офіційних сайтах, сказано також у релізі.
Як повідомлялося, уряд 1 жовтня 2025 року прийняв розпорядження про підготовку до продажу державних пакетів акцій Сенс Банку та Укргазбанку, 29 жовтня було затверджено порядок залучення радника, а 31 березня 2026 року оголошено конкурс з його відбору Винагорода радника складатиметься з фіксованої частини та винагороди за успіх у розмірі до 3% фактичних надходжень до держбюджету від продажу пакетів акцій. Також уряд утворив комісію з продажу державних пакетів акцій у банках.
N.M. Rothschild&Sons Limited – компанія групи Rothschild&Co, зареєстрована в Англії та Уельсі, з головним офісом у Лондоні. Спеціалізується на фінансовому консультуванні, корпоративних фінансах і супроводі угод зі злиття та поглинання (M&A).
Раніше група Rothschild&Co надалава консультації Україні щодо реструктуризації держборгу, її також найняла «Укрзалізниця» цього року для реструктуризації єврооблігацій.
Україна неодноразово в рамках програм із Міжнародним валютним фондом брала зобов’язання щодо залучення радника для приватизації Сенс Банку та Укргазбанку, в перший раз це планувалося зробити до кінця вересня 2024 року, останній раз вже у новій програмі – до кінця липня цього року.
Згідно даних Нацбанку, на 1 липня 2026 року Укргазбанк із загальними активами 228,74 млрд грн посідав сьоме місце, а Сенс Банк із 157,73 млрд грн – дев’яте серед 59 банків України.
Українські металургійні підприємства у вересні 2026 року виробили 131 тис. тонн сталі, що в 4,66 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, коли виплавка становила 611 тис. тонн.
Порівняно з серпнем 2026 року виробництво сталі скоротилося на 52,7% — з 277 тис. тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
На тлі зниження обсягів виробництва Україна опустилася на 41-е місце у світовому рейтингу виробників сталі серед 70 країн. У липні країна посідала 26-те місце, у серпні — 33-тє, тоді як роком раніше перебувала на 21-й позиції.
Загалом світове виробництво сталі у вересні 2026 року скоротилося на 0,2% порівняно з вереснем 2025 року — до 142,4 млн тонн.
За підсумками січня-вересня українські металургійні підприємства виробили 4,431 млн тонн сталі, що на 19,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року — 5,523 млн тонн.
Світове виробництво сталі за дев’ять місяців зменшилося на 0,7%, до 1,367 млрд тонн.
У 2025 році Україна виплавила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році. За підсумками року країна посіла 21-е місце у світовому рейтингу.
Чиста врожайність пшениці та соняшнику в агрогосподарствах “Кернел” зросла на 9% і 18% відповідно порівняно з попереднім роком, досягнувши показників 6,4 тонн/га та 3,1 тонн/га, йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Загальна площа земель, що перебувають в управлінні Групи, зросла на 48% порівняно з попереднім роком і сягнула 530 тис. гектарів, що стало наслідком розширення та оптимізації земельного банку протягом 2026 фінансового року”, – зазначив “Кернел”.
Він уточнив, що площі під пшеницею зросли на 13% – до 106 тис. га, соняшнику – на 90%, до 88 тис. га, що дозволяє оцінити збільшення їх врожаю відповідно на 22,3% – до 678,4 тис. тонн та в 2,2 рази – до 272,8 тис. тонн.
В той же час компанія уточнила, що ще залишилося зібрати соняшник з 4% площ, які були під нього відведені.
Щодо кукурудзи, то наразі вона зібрана з 28% площ, й з урахуванням цього її чиста врожайність очікується на рівні 8,1 тонн/га, що на 13% менше порівняно із минулим роком.
“Таке зниження зумовлене насамперед літніми періодами аномальної спеки та недостатньою кількістю опадів на ключових етапах розвитку рослин, що суттєво вплинуло на врожайність кукурудзи в одному з виробничих кластерів Групи”, – пояснив “Кернел”.
Але із урахуванням збільшення площ під кукурудзою цього року на 48% – до 254 тис. га, її врожай очікується на 28,6% більшим – 2 млн 57,4 тис. тонн.
Окрім цього “Кернел” збільшив площі під ріпаком з 3 тис. га до 43 тис. га, а із урахуванням зростання врожайності з 2,4 тонн/га до 3,5 тонн/га, його врожай підскочив в 20,9 рази – до 150,5 тис. тонн.
Окрім того під інші культури було відведено 39 тис. га порівняно із 43 тис. га минулого року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
KERNEL, агровиробництво, АГРОХОЛДИНГ, Земельний банк, Урожайність
ТОВ “НоваПей Інвест”, створене власниками групи Nova та “Нової пошти” Вячеславом Клімовим та Володимиром Поперешнюком разом із головою наглядової ради Тарасом Кириченком, повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та БТА Банк про намір придбати 100% акцій банку.
Згідно з повідомленням “НоваПей Інвест”, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у п’ятницю, компанія має намір придбати 20 млн простих іменних акцій БТА Банку, що становлять 100% загальної кількості його простих акцій.
Станом на дату повідомлення “НоваПей Інвест” та її афілійовані особи акціями БТА Банку не володіють.
Як повідомлялося, “НоваПей Інвест” 24 червня подало до Антимонопольного комітету України заяву про надання попередніх висновків щодо необхідності одержання дозволу на набуття контролю над БТА Банком.
У пресслужбі компанії не стали коментувати інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”, які попередні висновки надав АМКУ.
На початок 2026 року БТА Банк на 100% належав громадянину Казахстану Кенесу Ракішеву. За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 2026 року фінустанова посідала останнє, 59-е, місце серед банків України за розміром загальних активів – 338,49 млн грн. За вісім місяців року банк отримав 1 млн грн прибутку.
Частки Клімова, Поперешнюка та Кириченка, який тривалий час очолював Правекс Банк, у “НоваПей Інвест” становлять по 33,33%.
Про плани групи Nova, яка у фінансовому секторі представлена компанією NovaPay, вийти на банківський ринок її засновники оголосили у березні цього року.
У червні видання “Економічна правда” повідомляло, що Nova підписала з БТА Банком меморандум про подальшу купівлю установи та створення на її основі банку фінансової інклюзії.
На Київ припадає 28% зареєстрованих в Україні за дев’ять місяців 2026 року правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною VIN-кодів та інших ідентифікаційних номерів автомобілів. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Офісу генерального прокурора України.
За дев’ять місяців поточного року в Україні зареєстрували 599 правопорушень за ст. 290 Кримінального кодексу України. Найбільшу кількість випадків зафіксували в Києві — 169. На другому місці Дніпропетровська область із 114 випадками, на третьому — Одеська область із 45.
Загалом на ці три регіони припадає 328 випадків, або близько 55% усіх зареєстрованих за цей період правопорушень.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких правопорушень зросла на 22% — із 387 до 599.
Водночас показники направлення справ до суду залишаються низькими. За дев’ять місяців 2026 року до суду передали лише п’ять кримінальних проваджень за ст. 290 ККУ — близько 1% від кількості зареєстрованих за цей період правопорушень.
Загалом із 2020 року до вересня 2026 року в Україні зареєстрували 11 417 таких правопорушень. На обліку залишилося 7 152, а до суду за майже сім років направили 69 проваджень.
За знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу передбачено штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на строк до трьох років.
Джерело: Опендатабот.
На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.
Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.
“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.
В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.
Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.
“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.
При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.
Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.
“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.
Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.
“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.
За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.
“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.
Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.
генерація, енергостійкість, ІНВЕСТИЦІЇ, КИЇВ, опалювальний сезон, Харченко
