Компанія ТОВ «Нова-Кос» (Київ) спільно з BGV Group Management співвласника корпорації «АТБ» Геннадія Буткевича планує реалізацію проєкту очисних споруд у Калуші (Івано-Франківська обл.), повідомило Агентство відновлення України.
«Приватна компанія ТОВ «Нова-Кос» профінансує та здійснить проєктування, будівництво і подальшу експлуатацію комплексу. Рішенням сесії міської ради погоджено проєкт договору про співпрацю у сфері централізованого водовідведення», — йдеться на сайті Агентства.
Зазначається, що Калуш — один із шести пілотних проєктів Агентства у сфері водовідведення. Проєкт передбачає впровадження модульного рішення, яке дозволить скоротити терміни та вартість будівництва, а також забезпечить гнучке масштабування потужностей відповідно до потреб громади.
Як повідомило івано-франківське видання «Вікна», згідно з презентацією проєкту, його вартість становитиме 513 млн грн. Термін реалізації проєкту — близько двох років.
За даними Агентства відновлення, угода між компанією та містом передбачає встановлення економічно обґрунтованого тарифу з інвестиційною складовою.
«Так, ми справді розпочали практичну фазу інвестування в один із найскладніших і «неочевидних» секторів — міську інфраструктуру. Калуш — це пілотний проєкт, за результатами якого ми плануємо реалізувати серію подібних проєктів у масштабах країни», — зазначив у Facebook член правління BGV Group Management Олексій Тимофєєв.
BGV Group Management — інвестиційна компанія, що розвиває бізнеси та проєкти в секторах видобування, переробки, енергоефективності, ритейлу та девелопменту.
Регулярне вживання яєць може бути пов’язане з меншим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі результатів масштабного американського дослідження, опублікованого в науковому журналі The Journal of Nutrition.
Дослідники Університету Лома-Лінда проаналізували дані 39 498 учасників довгострокового дослідження Adventist Health Study-2 та зіставили їх із медичними даними Medicare. Середній період спостереження становив 15,3 року. За цей час хворобу Альцгеймера було діагностовано у 2 858 учасників.
Вчені розділили учасників залежно від частоти вживання яєць — від повної або майже повної відмови від них до п’яти і більше разів на тиждень. Після врахування демографічних факторів, способу життя, інших компонентів харчування та супутніх захворювань виявилося, що у людей, які вживали яйця, ризик хвороби Альцгеймера був статистично нижчим.
У порівнянні з людьми, які ніколи або практично ніколи не їли яйця, ризик розвитку захворювання був нижчим приблизно на 17% при споживанні яєць 1–3 рази на місяць, на 17% — один раз на тиждень, на 20% — 2–4 рази на тиждень і на 27% — при споживанні п’ять і більше разів на тиждень.
Додатковий аналіз показав, що повна відмова від яєць була пов’язана з приблизно 22%-вим збільшенням ризику хвороби Альцгеймера порівняно зі споживанням близько 10 грамів яєць на день.
Автори дослідження зазначають, що яйця є джерелом важливих поживних речовин, необхідних для нормальної роботи мозку. Отримані результати, на їхню думку, вказують на можливий нейропротекторний ефект поживних речовин, що містяться в яйцях, при їх споживанні у складі збалансованого раціону.
При цьому дослідження є спостережним і показує статистичний зв’язок, а не доводить, що саме вживання яєць безпосередньо запобігає хворобі Альцгеймера. Крім того, автори підкреслюють, що висновки отримано на вибірці учасників Adventist Health Study-2, яка загалом характеризується підвищеною увагою до здорового способу життя.
Джерело — дослідження в базі PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/42002260).
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, поширення бідності, погіршення доступу до медичної допомоги та наслідки війни підвищують ризики зростання інфекційної захворюваності в Україні, заявила президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, заслужений лікар України Ольга Голубовська.
«Інфекційні захворювання — це соціальні захворювання, і їхня кількість завжди зростає в період катаклізмів. І це такі захворювання, які стосуються не лише конкретної людини, а й є основою національної біобезпеки країни», — сказала вона під час круглого столу в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Відповісти на виклик бідності: нові ініціативи щодо державної політики соціального захисту».
За словами Голубовської, особливу загрозу становить поєднання кількох факторів — зниження доходів населення, високої вартості ліків, скорочення кількості медичних закладів та персоналу, а також додаткових витрат пацієнтів на дорогу до місця отримання допомоги.
Вона звернула увагу, що для людей з обмеженими доходами хвороба дедалі частіше стає фінансовим вибором між лікуванням і збереженням сімейного бюджету.
«Я не можу звикнути до того, коли людина, яка має обмежені матеріальні ресурси для підтримання свого здоров’я чи лікування якоїсь хвороби, просто каже: я не буду розорювати свою сім’ю», — зазначила Голубовська.
Вона також піддала критиці існуючі державні пакети фінансування лікування інфекційних захворювань, заявивши, що вони часто не відповідають реальній вартості терапії, а переліки доступних препаратів можуть містити ліки із застарілих схем лікування.
Актуальність цього застереження підтверджують і дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. У зверненні щодо України на 2026 рік ВООЗ зазначала, що ризики для громадського здоров’я залишаються підвищеними через зниження охоплення вакцинацією та послаблення епідеміологічного нагляду. Серед інфекційних загроз організація окремо називала спалахи кору, гепатиту А та сказу. У 2026 році медична допомога, за оцінкою ВООЗ, знадобиться понад 4 млн осіб.
Додатковою проблемою залишається доступність ліків. Згідно з оцінкою ВООЗ, опублікованою в лютому 2026 року, чотири з п’яти опитаних українців повідомляли про труднощі з отриманням необхідних препаратів, причому в 71% випадків основною причиною називалася висока вартість.
Голубовська закликала змінити підхід до оцінки ефективності витрат на охорону здоров’я та враховувати економічний ефект профілактики й своєчасного лікування — зниження інвалідності, тривалості непрацездатності та подальших витрат держави.
«Багато питань взагалі не вимагають грошей, а вимагають нормальної організації», — підкреслила вона.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) 4 вересня оголосило про намір укласти зі СК «Арсенал страхування» договір про добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), про що повідомляється в системі державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 110 тис. грн., пропозиція компанії — 83,902 тис. грн.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств і банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від військових ризиків.
У неділю, 6 вересня, вночі в більшості західних і північних областей України очікуються помірні дощі, вдень на південному заході країни місцями — невеликі дощі, а в південних областях місцями — грози.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер цього дня очікується північно-західний, 7–12 м/с, по всій Україні, крім північного сходу, вдень пориви 15–20 м/с. Температура вночі 10–15°, вдень 14–19°; на півдні та південному сході країни вночі 15–20°, вдень 22–27°.
У Києві 6 вересня вночі без опадів, вдень помірні дощі. Вітер північно-західний, 7–12 м/с, вдень пориви 15–20 м/с. Температура вночі 13–15°, вдень 17–19°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень у Києві найвища температура 6 вересня вдень була зафіксована на позначці 31,0° у 2008 р., найнижча вночі – 5,1° вище нуля у 1998 р.
У понеділок, 7 вересня, у більшості областей України без опадів, лише на сході країни місцями невеликий дощ. Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 7–12°, у Карпатах 3–8° тепла, вдень 17–22°; у південних областях вночі 10–15°, вдень 20–25°.
У Києві 7 вересня без опадів, температура вночі 10–12°, вдень 18–20°.
Як повідомляє Еxperts.news, регулярна взаємодія зі штучним інтелектом та соціальними роботами може поступово впливати на те, як люди спілкуються, сприймають себе та формують свою поведінку, йдеться в дослідженні вчених із Великої Британії, Данії та Швеції, опублікованому 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society.
Автори роботи з University of Birmingham, Aarhus University та Linnaeus University запропонували термін «robotoid humanness» — «роботоїдна людськість». Під цим терміном дослідники розуміють можливий процес, під час якого людина в ході повторюваного спілкування зі ШІ починає адаптувати власну поведінку до логіки машини — ставати більш передбачуваною, стандартизованою та зручною для алгоритмічної обробки.
Особливо помітним такий ефект потенційно може бути у сфері обслуговування, де ШІ вже використовується в торгівлі, готельному бізнесі, туризмі та охороні здоров’я. Сучасні цифрові помічники та роботи імітують людську мову, емоційні сигнали та персоналізують відповіді, щоб викликати довіру та полегшити взаємодію з клієнтом.
Дослідники припускають, що цей процес може бути двостороннім. Машини стають дедалі схожішими на людей, але й людина може несвідомо переймати особливості спілкування з машиною.
«Споживач діє, робот відповідає, і під час повторюваної взаємодії людина з часом засвоює цю модель спілкування», — пояснює одна з авторок дослідження Сельчен Озтюркджан із Linnaeus University. За її словами, природна схильність людей копіювати поведінку співрозмовника може призводити до того, що користувачі починають відтворювати комунікативні особливості ШІ.
Автори описують триетапний механізм. Спочатку людина починає сприймати взаємодію з ШІ як соціальну. Потім алгоритм формує спрощену цифрову модель користувача й повертає її йому у вигляді персоналізованих відповідей. Надалі користувач може поступово підлаштовувати самопрезентацію та поведінку під ті форми, які система легше розпізнає й заохочує.
Одним із ризиків вчені називають формування своєрідного зворотного зв’язку, за якого алгоритм постійно підтверджує вже відомі йому особливості користувача. На відміну від спілкування з людьми, де співрозмовник може несподівано заперечити, неправильно зрозуміти або запропонувати зовсім інший погляд, алгоритмічні системи зазвичай налаштовані на послідовність, зручність та персоналізацію. Це потенційно може посилювати підтвердження існуючих поглядів і скорочувати різноманітність способів самовираження.
Разом із тим автори підкреслюють важливе обмеження роботи: це теоретичне дослідження, а не експеримент на користувачах. Вчені поки що не довели, що тривале спілкування з ChatGPT, роботами чи іншими системами штучного інтелекту дійсно робить людей більш «роботизованими». Запропонована концепція має бути перевірена в подальших емпіричних дослідженнях.
Наукова стаття «Robotoid humanness: when selfhood becomes machine-legible» опублікована 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society. Матеріал ScienceAlert, що звернув увагу на дослідження, вийшов 31 серпня.
