За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб – про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
“Безумовно, це є тривожним сигналом, безумовно, є тривожною такою тенденцією. Насамперед не те, що зменшується кількість народжених, а саме співвідношення дуже тривожне. У нас поспіль чотири роки – з 2022 по 2025 рік – утримувалося співвідношення на рівні трьох. Тобто смертність перевищувала народжуваність утричі. А зараз ми бачимо, що, якщо бути точними, десь у 3,5 раза йде перевищення. Тобто збільшилася різниця між кількістю померлих і кількістю народжених. Для мене це дуже тривожний сигнал”, – розповіла Аксьонова.
Додатковим тривожним сигналом вона назвала те, що зниження кількості новонароджених відбулося вже у першому півріччі, тоді як зазвичай сезонне зменшення припадає на початок року, а друга половина є більш активною.
“Звісно, краще почекати до кінця року, тоді всі тенденції чіткіше окреслюються. У нас є певні закономірності: у першій половині року завжди народжується трохи менше дітей, ніж у другій. Але цього разу зниження відбулося ще у першій половині року. І це також дуже тривожний сигнал”, – наголосила вона.
На думку Аксьонової, на рішення українських сімей могли вплинути складні умови минулої зими, зокрема тривалі відключення світла й тепла.
“Я думала, що вплив цієї важкої зими з відключеннями електрики, тепла мав би позначитися вже у другій половині року, адже рішення про народження дитини ухвалюється щонайменше за дев’ять місяців до її появи. Але зниження відбулося раніше. Для мене також було дуже тривожно спостерігати, що взимку сім’ї з маленькими дітьми фактично залишилися сам на сам із тими проблемами, з якими стикалася вся країна. Потрібно було думати не лише про догляд за новонародженим, а й де взяти акумулятор, як підігріти суміш, як забезпечити дитині елементарні умови. Це дуже важко, і я думаю, що це вплине на рішення молодих сімей щодо народження дітей”, – пояснила вона, додавши, що водночас частина скорочення показників народжуваності в країні може пояснюватися виїздом вагітних жінок за кордон задля безпеки.
Окрім цього, Аксьонова звернула увагу на зміни в структурі українських біженців, де дещо збільшилася частка чоловіків серед тих, хто отримав тимчасовий захист у країнах Європи.
За оцінками Інституту демографії, чисельність населення України на підконтрольній території нині становить менш як 30 мільйонів осіб.
“За нашими розрахунками, це від 28 до 29 мільйонів людей. Ми вже навіть не ставимо оцінку у 30 мільйонів. Але це завжди певний діапазон, тому що дуже багато припущень закладається у такі розрахунки. Проте те, що чисельність населення зменшується, – це однозначно”, – пояснила вона.
Наразі Інститут демографії працює над новою міграційною стратегією, яка має допомогти поверненню українців після війни.
“В Інституті демографії зараз триває дуже кропітка робота над міграційною стратегією, яка поетапно розробляє механізми повернення українців з-за кордону. Це складне завдання. Як кажуть, у складних проблем не буває простих рішень. На жаль, і ця проблема не має одного універсального інструменту, який дозволив би швидко повернути людей”, – підсумувала Аксьонова.
Як повідомляє Сербський Економіст, американська консервативна організація CPAC (Conservative Political Action Conference), тісно пов’язана з Республіканською партією США та політичним оточенням президента Дональда Трампа, проведе з 18 по 21 листопада 2026 року в Белграді першу конференцію CPAC Balkans. Головним спікером заходу стане президент Сербії Олександр Вучич.
Конференція вперше відбудеться в Південно-Східній Європі та збере консервативних політиків, представників громадських організацій, експертів та прихильників правих політичних рухів із балканських держав. Організатори мають намір обговорити питання національного суверенітету, економічної політики, вільного підприємництва, традиційних цінностей та міжнародного співробітництва.
Однією з центральних тем стане енергетична безпека Балканського регіону. На думку CPAC, збільшення поставок американських енергоресурсів може сприяти диверсифікації енергетичного імпорту та зменшенню залежності балканських держав від окремих постачальників.
Організатори розглядають США як потенційного партнера країн регіону у забезпеченні енергетичної незалежності. Обговорення цього питання набуває особливого значення для Сербії, яка продовжує диверсифікувати джерела постачання природного газу та розвивати енергетичну співпрацю з іноземними партнерами.
Голова CPAC Мет Шлапп заявив, що організація вітає проведення першої балканської конференції саме в Сербії. Він відзначив роль Олександра Вучича у розвитку стратегічного співробітництва між Белградом і Вашингтоном та висловив задоволення його майбутнім виступом.
За оцінкою Шлаппа, консервативні політичні рухи досягли значних успіхів у Північній та Південній Америці, а також у Японії. Організатори розраховують, що проведення CPAC Balkans сприятиме розширенню міжнародних контактів європейських консервативних організацій.
CPAC уже проводила міжнародні конференції в Угорщині, Японії, Бразилії, Мексиці, Австралії, Ізраїлі, Аргентині, Парагваї, Польщі, Великій Британії та Італії. Белградська зустріч стане черговим етапом розширення міжнародної мережі організації.
Вибір Сербії як місця проведення конференції відображає прагнення американських консервативних кіл розширити свою політичну присутність на Балканах і зміцнити контакти з керівництвом держав регіону.
Імена решти учасників та детальна програма конференції поки що не опубліковані. Організатори обіцяють оприлюднити їх у найближчі тижні.
CPAC не є державним органом США чи офіційною структурою Республіканської партії, хоча її заходи традиційно відвідують провідні представники американського правого політичного спектру, зокрема Дональд Трамп.
АТ “Укрзалізниця” повідомило про запуск нових міжнародних поїздів до Польщі, серед яких потяг №31/32 Київ-Перемишль та №73/74 Дніпро-Перемишль.
Згідно з повідомленням у телеграм-каналі компанії, поїзд №31/32 Київ-Перемишль має стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава. Крім того, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові.
Передбачається, що відправлення потяга з Києва здійснюватиметься о 21:30, прибуття до Перемишля о 8:19.
На початку жовтня “Укрзалізниця” у соціальній мережі Threads повідомляла, що з 20 жовтня планувалось припинення курсування поїздів №31/32 Запоріжжя-Перемишль та №79/80 “Січеслав” Дніпро-Львів.
Тоді у компанії зауважували, що для пасажирів потяга №31/32 будуть доступні варіанти поїздки з пересадкою у Львові або Києві.
Що стосується потяга 73/74 Дніпро-Перемишль, він курсуватиме через Олександрію, Кам’янське, П’ятихатки, Знам’янку та Львів.
У свою чергу відправлення з Дніпра здійснюватиметься о 19:00, а прибуття до Перемишля о 14:10.
В “Укрзалізниці” додали, що у цей час пасажири зможуть пересісти з потяга №73/74 Дніпро-Перемишль на поїзд до Кракова, Варшави, Праги та Мюнхена.
Серед іншого у компанії додали, що флагманський поїзд №23/24 Київ-Холм носитиме ім’я відомого українського історика та очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Зазначається, що у складі поїзда наявні сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабного вторгнення.
“Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках”, – йдеться у повідомленні компанії.
ПриватБанк запустив сервіс відкритого банкінгу (Open Banking) у застосунку “Приват24” для фізичних осіб та у вебверсії “Приват24 для бізнесу” для фізосіб-підприємців (ФОП), повідомила пресслужба фінустанови.
“Для фізичних осіб це змінить досвід користування фінансовими застосунками, адже всі рахунки та персональні фінанси зібрано в одному “Приват24”, коли для ФОП – це можливість спростити облік операційних витрат у “Приват24 для бізнесу”, – зазначив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.
Сервіс дає змогу за згодою користувача додавати рахунки інших банків, переглядати їхні баланси та історію операцій, поповнювати картки й здійснювати перекази. ФОП у “Приват24 для бізнесу” можуть контролювати операції за своїми бізнес-рахунками в інших банках та проводити платежі.
Наразі фізичні особи можуть підключити у “Приват24” рахунки Універсал Банку, зокрема, monobank, ПУМБ, А-Банку та банку “Глобус”. У “Приват24 для бізнесу” доступне підключення рахунків Універсал Банку, зокрема, monobank.
У банку зазначили, що перелік установ поступово розширюватиметься у міру їх інтеграції з технологією відкритого банкінгу.
Як повідомлялося, постанова Нацбанку №80, що передбачила доступ авторизованих сторонніх надавачів до інформації про рахунки клієнтів лише за їхньою згодою, набрала чинності 1 серпня 2025 року.
Протягом наступних 12 місяців регулятор не застосовував заходів впливу за порушення вимог щодо постійного доступу до рахунків і налаштування спеціалізованих інтерфейсів.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 вересня 2026 року становили 983,82 млрд грн (22,8% від загального обсягу).
За підсумками першого півріччя 2026 року кількість активних клієнтів-фізосіб банку становила 18 млн, користувачів “Приват24” – 13,7 млн, бізнес-клієнтів – 950 тис.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що Єврокомісія не пропонуватиме нових механізмів використання заморожених російських активів для покриття фінансових потреб України.
«Я в цьому впевнений, оскільки мова йшла саме про це», — сказав він у середу в бельгійському парламенті, звітуючи про результати саміту ЄС минулого тижня.
Водночас Де Вевер не виключив, що інші держави-члени ЄС спробують відновити дискусію. Він розкритикував прем’єра Нідерландів Роба Йеттена, який в ефірі радіо заявив про бажання «забрати ці гроші». За словами бельгійського прем’єра, деякі нещодавно обрані європейські лідери висувають аргументи, які йому вдалося спростувати ще минулого року.
Де Вевер повідомив, що попередив колег про можливі правові наслідки навіть такої риторики, і це попередження спрацювало. «Один із колег сказав мені в кулуарах, що я пройшовся по цій дискусії, немов з вогнеметом», — розповів він.
Минулого року Де Вевер рішуче виступав проти використання заморожених російських активів на суму близько 185 млрд євро, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Натомість лідери ЄС схвалили для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, однак, за оцінками, цієї суми буде недостатньо.
На саміті минулого тижня президент Володимир Зеленський попросив у ЄС додаткові 70 млрд євро підтримки на наступний рік.
Транзит зернових та олійних з України через сусідні Молдову, Словаччину та Угорщину у вересні сумарно збільшився порівняно із серпнем на 46,5%, але основний приріст прийшовся на Молдову та Словаччину, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький журналістам у Києві в четвер.
Згідно з його даними, через Молдову зростання транзиту склало 59,7% – до 107 тис. тонн у вересні з 67 тис. тонн у серпні, через Словаччину – 61,5%, до 336 тис. тонн з 208 тис. тонн, через Угорщину – 8,5%, до 115 тис. тонн зі 106 тис. тонн.
“Збільшення можливо, наскільки – будемо дивитися. Працюємо по всіх напрямках”, – наголосив Висоцький.
В той же час він не став давати прогнозів.
“Будемо кожного місяця казати, який був результат по факту”, – зазначив міністр.
Щодо шансів на відкриття зернового морського коридору глава Мінагрополітики констатував, що “ніяких сигналів від партнерів на сьогодні, які можна було би сприймати, як такі, щоб могли б мати якийсь горизонт планування, нема”.
“Ситуація незмінна – не більше, не менше”, – сказав Висоцький.
Раніше міністр повідомляв, що у вересні Україні вдалося експортувати 2,4 млн тонн агропродукції, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тис. тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
MOLDOVA, зерно Україна, СЛОВАЧЧИНА, ТРАНЗИТ, УГОРЩИНА, ЭКСПОРТ
