Асвіо Банк запустив мобільний банк amobank як доповнення до своєї чинної бізнес-моделі, орієнтованої переважно на корпоративний сегмент, повідомив голова правління фінустанови Євген Шуліка у мережі LinkedIn у середу.
“Тепер офіційно. Ми запустили ще один мобайл банк під час війни”, – написав він.
За його словами, запуск amobank має посилити конкуренцію на українському банківському ринку, де клієнти зазвичай користуються картками чотирьох-п’яти різних банків, обираючи окремі установи залежно від умов за депозитами, кредитами, картками або кешбеком.
“Така статистика говорить про те, що ринок досі не може запропонувати клієнту цілісний досвід в одному банку”, – зазначив голова правління.
Водночас Шуліка наголосив, що запуск amobank не передбачає відмови Асвіо Банку від чинної моделі.
“Асвіо Банк – це класичний банк, більше орієнтований на корпоративний сегмент. Він має власну бізнес-модель і наша задача не замінити її, а доповнити і розширити технологічні можливості”, – додав він.
За даними регулятора, на 1 вересня 2026 року Асвіо Банк за загальними активами посідав 34-е місце (7,5 млрд грн) та отримав 2,7 млн грн чистого прибутку за січень-серпень.
Європейський Союз зіткнувся із суттєвими розбіжностями під час погодження багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, що створює ризики затримки затвердження фінансової підтримки України обсягом до €100 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За підсумками саміту Європейської ради 15–16 жовтня 2026 року лідери держав-членів не змогли погодити основні параметри нової фінансової рамки. Досягнення політичного компромісу до кінця року залишається метою переговорів, однак не має статусу юридично обов’язкового терміну.
Початковий проєкт Єврокомісії, представлений у липні 2025 року, передбачав бюджет обсягом €1,763 трлн у постійних цінах 2025 року, або майже €2 трлн у поточних цінах. Проте 10 жовтня 2026 року Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запропонувала скоротити фінансову рамку до €1,622 трлн. Таким чином, загальне зменшення становить €141 млрд, або близько 8%.
Найбільше скорочення передбачено для програм конкурентоспроможності, безпеки та інновацій — на €66,6 млрд. Фінансування зовнішньополітичних програм може зменшитися на €33,1 млрд, а регіонального розвитку й сільського господарства — на €32,2 млрд.
Основні суперечності виникли між державами — найбільшими донорами бюджету, зокрема Німеччиною, Нідерландами та Швецією, і країнами, зацікавленими у збереженні аграрних та регіональних субсидій. Додатковий тиск створюють зростання оборонних витрат, необхідність технологічної модернізації та погашення боргів програми NextGenerationEU.
За бюджетними документами, на обслуговування та погашення спільних європейських запозичень у 2028–2034 роках передбачено приблизно €149,3 млрд у цінах 2025 року. Це обмежує ресурси для нових інвестиційних програм.
Європейський парламент виступає проти скорочення бюджету. Його переговорна позиція передбачає фінансові можливості приблизно на €316 млрд більші за ірландський варіант з урахуванням окремого фінансування боргових зобов’язань.
Для України принципове значення має збереження спеціального резерву, який у новому компромісному документі становить €88,869 млрд у цінах 2025 року. У поточних цінах це відповідає приблизно €100 млрд, заявленим Єврокомісією.
Механізм передбачає використання грантів, бюджетних гарантій і кредитних інструментів для підтримки економіки, відновлення інфраструктури та європейської інтеграції України. Однак передбачені кошти поки не є затвердженим фінансуванням, а їхнє фактичне виділення залежатиме від подальших рішень ЄС.
Ситуацію ускладнює виборчий цикл у Європі, зокрема парламентські вибори в Іспанії наприкінці 2026 року та президентські вибори у Франції навесні 2027 року. Це може спонукати окремі уряди відкладати непопулярні рішення щодо збільшення бюджетних внесків.
За оцінкою Experts Club, можливі три сценарії: досягнення компромісу до кінця 2026 року, перенесення домовленостей на першу половину 2027 року або тривале затягування переговорів до завершення наступного року.
«Головний ризик для України полягає не в безпосередньому скороченні запропонованих €100 млрд, а в можливому відтермінуванні юридичного оформлення та практичного запуску фінансової підтримки після 2027 року», — зазначається в аналітичному висновку Experts Club.
Водночас затримка ухвалення бюджету не означатиме автоматичного припинення європейського фінансування, оскільки договори ЄС передбачають тимчасове продовження чинних бюджетних параметрів. Проте це може ускладнити запуск нових програм, зокрема механізмів довгострокової підтримки України.
Швеція, Фінляндія та Естонія планують прокласти між державами телекомунікаційний кабель дном Балтійського моря, повідомив у середу естонський телерадіомовник ERR.
“Розробником проєкту й власником майбутньої інфраструктури є зареєстроване у Швеції телекомунікаційне підприємство GlobalConnect AB. Ця ж компанія організовує проведення досліджень, необхідних для підготовки проєкту”, – йдеться в повідомленні.
Кабель пролягатиме дном моря від шведського острова Готланд до естонських островів Сааремаа та Гіюмаа, потім вийде на материкову частину Естонії, після чого морським дном – до Гельсінкі.
“В Естонії проєкт передбачає як підводні, так і наземні волоконно-оптичні кабелі зв’язку”, – сказав ERR керівник відділу ринків зв’язку Міністерства юстиції та цифрових технологій Тину Нірк. Загалом довжина траси наземного кабелю в Естонії має становити 250 км; морські з’єднання з Фінляндією, Швецією та великими островами додадуть ще 300 км.
Будівництво кабелю обійдеться приблизно в EUR40 млн, з яких EUR15,7 млн виділить Фонд єднання Європи.
Наразі між Естонією та Швецією є дві лінії зв’язку, а між Естонією та Фінляндією – шість. Однак останніми роками в морі неодноразово зазнавали пошкодження різні кабелі й труби, тому нове альтернативне з’єднання потрібне, заявив Нірк.
За його словами, постійно зростає попит на обсяги передачі даних, і нове з’єднання збільшить пропускну спроможність передачі даних мережами в регіоні Балтійського моря.
Підготовка до проєкту розпочалася 2025 року. Прокладання кабелів заплановано на цей і наступний роки, а введення з’єднання в експлуатацію – на 2027 рік.
Послугами “Join Up! Україна” за літній сезон 2026 року (з травня по вересень включно) скористались понад 210 тис. туристів, середня вартість закордонного пакетного туру збільшилася на 8,6% – до EUR620, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі туроператора.
“Цього літа багато що залежало від нашої здатності швидко адаптуватись. Зросли ціни на авіаквитки – туристи почали чекати знижок і бронювати в останній момент. Виникли ризики спізнитися на літак через потяги – зріс попит на наші автобусні трансфери та загалом на автобусні тури. Ми підлаштовували свої програми під ці потреби весь час”, – зазначила Ірина Мосулезна, директорка “Join Up! Україна”.
Як повідомлялось, послугами “Join Up! Україна” за підсумками минулого року скористалися майже 415 тис. українців.
Цього літа найактивнішим місяцем за кількістю туристів став липень, на відпочинку побували понад 50 тис. українців.
Лідером за кількістю бронювань у “Join Up! Україна” стала Туреччина, яка змістила Єгипет, що очолював рейтинг торік. До найпопулярніших напрямків також увійшли Греція, Болгарія, Іспанія, Чорногорія, Туніс, Кіпр та Албанія. У 2025 році до топ-5 входили Єгипет, Туреччина, Греція, Болгарія та Чорногорія. Цього року Іспанія замінила Чорногорію у п’ятірці найпопулярніших напрямків.
Середня вартість закордонного пакетного туру у сезоні-2026 становила від 29,8 тис грн (EUR620) на одного туриста, що на 8,6% більше в євро, ніж торік.
Найдоступнішими стартові ціни за одного туриста за умови двомісного розміщення були у Туреччині (від 14 750 грн). Тур в Єгипет – від 19 950 грн, Грецію – від 20 120 грн, Чорногорію – від 21,4 тис грн, Іспанію – від 34 450 грн
Щодо логістики подорожей, аеропорт Кишинева залишається ключовим хабом для українських туристів, 58,1% вильотів припали на аеропорт столиці Молдови порівняно з 55% у 2025 році. Цього сезону популярність польських аеропортів помітно знизилася порівняно з минулим роком. Якщо торік на Жешув припадало 12% вильотів, то цього року лише 6,7%. Частка Варшави також впала — до 2,3% з 5%.
Головним логістичним викликом наприкінці літа стали масові затримки потягів через безпекові ризики. Саме у серпні ситуація загострилася, і ймовірність спізнитися на літак суттєво зросла. Через це наприкінці сезону різко збільшився попит на організовані автобусні трансфери, як від туроператора “Join Up! Україна”, так і загалом на ринку. В цілому автобусними турами від туроператора скористалися понад 26 тис. туристів, основними містами виїзду для автобусних рейсів стали Київ, Львів, Запоріжжя, Харків та Ужгород.
Щодо внутрішнього туризму, то через безпекову ситуацію беззаперечне лідерство за західними областями України. Більшість поїздок у цьому сезоні тривали два-три дні, за винятком оздоровчих курортів (від 7 до 14 днів). Середня вартість туру на одну особу у цьогорічному літньому сезоні – близько 14 тис. грн. Головним критерієм вибору готелю був максимум послуг в одному місці. Туристи шукали комплекси зі SPA, басейнами, харчуванням та дитячою анімацією, щоб не витрачати час на організацію дозвілля. Також помітно побільшало бронювань на готелі, де дозволено проживання з домашніми тваринами.
Лідером майбутнього зимового сезону залишається Єгипет, на який зараз припадає найбільше бронювань, зростає зацікавленість у поїздках до екзотичних країн, зокрема, В’єтнаму та Занзібару.
У компанії повідомили, що вже відкрили раннє бронювання на літній сезон 2027 року, серед новинок, які готуються – Хорватія.
Туристичну компанію Join UP! LLC створено в 2013 році. Кінцевими бенефіціарами є Юрій та Олександр Альби. Статутний капітал компанії становить 72,671 млн грн.
Наразі компанія представлена у Польщі, Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Румунії, Україні, Казахстані та Молдові. Від початку діяльності бренд надав послуги більш ніж 8 млн туристів на всіх ринках та розвинув партнерську мережу майже до 10 тис. туристичних агенцій, згідно з внутрішніми даними.
У вересні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 158 об’єктів житлової нерухомості, що на 7,5% більше, ніж у серпні, проте опустилися з другого на п’яте місце серед іноземних покупців. Росіяни зберегли лідерство, збільшивши кількість покупок за рік на 45,3%, до 388 об’єктів, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 16 жовтня.
У вересні громадяни Росії придбали 388 квартир і будинків проти 343 у серпні та 267 у вересні минулого року. Таким чином, за місяць кількість угод зросла на 13,1%, а в річному вимірі — на 45,3%. На російських покупців припало близько 17,9% усіх продажів житла іноземцям.
Друге місце серед іноземних покупців посіли громадяни Іраку зі 166 придбаними об’єктами, третє — Німеччини зі 162. Далі йдуть Іран зі 159 об’єктами та Україна зі 158. Шосте місце посів Китай, громадяни якого придбали 124 об’єкти.
Українські покупці, незважаючи на зниження позиції в рейтингу, третій місяць поспіль збільшують кількість угод. У липні вони придбали 145 об’єктів, у серпні — 147, у вересні — 158. Частка українців у загальній кількості іноземних покупців житла в Туреччині у вересні становила 7,3% проти 7,6% у серпні.
Загалом іноземним громадянам у вересні було продано 2167 житлових об’єктів, що на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з серпнем, коли іноземці придбали 1938 об’єктів, зростання склало 11,8%.
При цьому за дев’ять місяців 2026 року кількість придбаних іноземцями квартир і будинків скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 15 308 об’єктів. Частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за вересень склала 1,5%.
Внутрішній ринок турецької нерухомості продовжує демонструвати зниження. У вересні в країні було продано 142 390 об’єктів житлової нерухомості, що на 9,3% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла зросли на 3,9% — до 51 519 об’єктів, тоді як кількість угод на вторинному ринку скоротилася на 15,3% — до 90 871.
За січень-вересень загальний обсяг продажів житла в Туреччині становив 1,093 млн об’єктів, що на 7,2% менше, ніж торік.
Українці залишаються однією з найбільших груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали 1541 об’єкт житла, посівши третє місце після росіян, які купили 3649 об’єктів, та іранців із 1878 покупками. У 2024 році українці придбали 1631 об’єкт нерухомості.
Як раніше повідомляв Open4Business, у серпні 2026 року близько 78% усіх покупок житла громадянами України в Туреччині припало на провінцію Анталія. Там українці придбали 114 із 147 об’єктів, тоді як росіяни — 226. Загалом у серпні найбільшими центрами іноземних покупок залишалися Стамбул, Анталія та Мерсін.
За даними агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить 100–200 тис. доларів. Основний інтерес зосереджений на Анталії, Аланії, Стамбулі та інших містах Середземноморського узбережжя.
Таким чином, вереснева статистика свідчить про пожвавлення іноземного попиту на турецьку нерухомість на тлі загального скорочення внутрішнього ринку.
Уряд Угорщини підготував законопроект про запровадження щорічного податку на великі статки за ставками 1–1,5%, який може торкнутися не лише угорських громадян, а й іноземних власників нерухомості та бізнесу. Новий податок планується запровадити з 15 грудня 2026 року, а перші платежі мають надійти до бюджету до 31 серпня 2027 року, як випливає з проекту Міністерства фінансів Угорщини.
Згідно з документом, оподатковуватиметься чиста вартість активів, що перевищує 1 млрд форинтів (близько $3,08 млн). На частину оподатковуваного майна до 100 млрд форинтів встановлюється ставка 1%, а на суму, що перевищує цей рівень, — 1,5%.
Неоподатковуваний мінімум у розмірі 1 млрд форинтів надається кожній фізичній особі окремо, у тому числі подружжю. При розрахунку податкової бази враховується вартість активів за вирахуванням документально підтверджених зобов’язань.
До переліку оподатковуваного майна входять нерухомість, частки в компаніях, грошові кошти, цінні папери, криптоактиви, інвестиційні дорогоцінні метали та інші цінні активи. Податок також може поширюватися на твори мистецтва та ювелірні вироби вартістю понад 3 млн форинтів за одиницю, а також транспортні засоби вартістю понад 10 млн форинтів.
Для податкових резидентів Угорщини передбачено оподаткування активів у всьому світі. При цьому для угорських громадян запропоновано особливе правило: після переїзду за кордон вони зможуть втратити статус резидента для цілей нового податку лише після десяти років проживання за межами країни.
Іноземні податкові нерезиденти сплачуватимуть податок виключно з певних угорських активів, включаючи нерухомість, майнові права та частки в компаніях, зареєстрованих в Угорщині. Під дію закону також можуть потрапити частки в іноземних компаніях, якщо понад 75 % їхніх балансових активів становить угорська нерухомість.
При цьому наявність квартири або будинку в Угорщині сама по собі не означає виникнення нового податкового зобов’язання. Для нерезидентів також передбачено неоподатковуваний поріг у 1 млрд форинтів стосовно відповідних угорських активів.
За оцінкою Міністерства фінансів, податок може торкнутися близько 15 тис. заможних фізичних осіб та 2 тис. структур управління активами. Очікувані додаткові надходження за чотири роки оцінюються в 800 млрд форинтів.
Законопроект пройшов етап громадського обговорення, що завершився 14 жовтня, проте станом на 19 жовтня остаточне парламентське рішення ще не ухвалено.
Новий податковий режим представляє інтерес для іноземних інвесторів, серед яких найчисленнішими групами покупців угорської нерухомості залишаються громадяни Німеччини, Румунії, Словаччини, Китаю, Нідерландів та Австрії.
Згідно з даними Національного банку Угорщини, підготовленими на основі інформації Національного податкового та митного управління (NAV) та опублікованими в серпні 2026 року, у 2025 році на іноземних громадян припадало 4% усіх покупців житла в країні.
Найбільшу частку становили громадяни Німеччини — 1,1 % усіх покупців житла. Частка громадян Румунії становила 0,6 %, Словаччини — 0,5 %, Нідерландів і Китаю — по 0,3 %, Австрії — 0,2 %.
Більш детальна статистика Угорського центрального статистичного управління (KSH) за 2024 рік дозволяє оцінити кількість покупок за громадянством. Тоді іноземці придбали близько 6,6 тис. житлових об’єктів загальною вартістю 309 млрд форинтів, що становило 6,4% вартості всіх угод на ринку житла.
Найбільше об’єктів придбали громадяни Німеччини — 1369. Далі йшли покупці з Китаю — 708 об’єктів, Румунії та Словаччини — по 671, Нідерландів — 438, В’єтнаму — 329 та Австрії — 268.
Громадяни Росії у 2024 році придбали 185 житлових об’єктів, українці — 144. Середня вартість житла, придбаного росіянами, становила 83,5 млн форинтів, українцями — 35,6 млн форинтів.
Таким чином, середня вартість угод цих двох груп була суттєво нижчою за передбачуваний поріг нового податку, хоча окремі заможні інвестори можуть володіти значно дорожчими об’єктами або кількома видами активів.
Географічна структура іноземного попиту помітно відрізняється залежно від громадянства покупців.
Німці переважно купують будинки у західних та південно-західних регіонах Угорщини, особливо в областях Шомодь та Зала, розташованих поблизу озера Балатон та кордонів з Австрією й Хорватією.
За даними за 2025 рік, в обох областях іноземці забезпечили по 11,3% покупок житла. Понад дві третини цих угод припадало на громадян Німеччини. На місцевих ринках також представлені покупці з Нідерландів, Австрії та Швейцарії.
Громадяни Румунії та Словаччини частіше купують нерухомість у прикордонних регіонах. Китайські, в’єтнамські, ізраїльські та російські покупці переважно орієнтуються на Будапешт.
У столиці Угорщини у 2025 році іноземні громадяни становили 5,5 % усіх покупців житла. У центральних районах Пешта, включаючи V, VI, VII, VIII та IX райони, їхня частка сягала 13,2 %.
Особливо активними в центрі Будапешта були громадяни Китаю, на яких припадало 3,5% усіх покупок житла в цих районах. Частка громадян В’єтнаму та Ізраїлю становила по 0,8%, Туреччини — 0,7%, Росії — 0,6%, Франції — 0,5%.
Ця статистика відображає розподіл нових покупок за громадянством, а не загальну структуру нерухомості, що вже перебуває у власності іноземців.
Пропонований податок на багатство може мати найбільше значення для власників дорогих квартир, комерційної нерухомості, великих інвестиційних портфелів та часток в угорських компаніях.
Для більшості іноземних покупців звичайних квартир новий податок, виходячи із запропонованого порогу в 1 млрд форинтів, не повинен створювати додаткових зобов’язань, якщо сукупна вартість оподатковуваних угорських активів не перевищує встановленого ліміту.
Остаточні умови оподаткування залежатимуть від редакції закону, прийнятої парламентом Угорщини.
ІНВЕСТИЦІЯ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, ПОДАТОК, УГОРЩИНА
