Як повідомляє «Сербський економіст», громадяни Чорногорії після можливого вступу країни до ЄС у 2028 році не обов’язково одразу отримають право працювати без дозволів у всіх 27 державах Союзу. Євросоюз передбачив можливість перехідних обмежень тривалістю до дев’яти років.
Відповідний механізм міститься в офіційній переговорній позиції ЄС щодо розділу №2 «Вільне пересування працівників», затвердженій 12 червня 2026 року.
Як діятимуть обмеження?
Перші чотири роки — країни ЄС зможуть самостійно вирішувати, чи відкривати свій ринок праці для чорногорців.
До семи років — обмеження можна буде продовжити після передбаченої процедури перегляду.
До дев’яти років — додаткове продовження допускається у разі серйозних порушень на національному ринку праці або загрози таких порушень. При цьому кожна держава ЄС ухвалюватиме рішення самостійно.
Окремі обмеження передбачені для Німеччини, Нідерландів та Австрії. Вони зможуть застосовувати спеціальні захисні заходи в окремих секторах у разі тимчасового направлення працівників чорногорськими компаніями.
Є й виняток для громадян, які вже працюють: чорногорці, які законно працевлаштовані в країні ЄС і мають безперервний доступ до її ринку праці не менше 12 місяців, зможуть користуватися ширшими трудовими правами в цій країні.
Що це означає на практиці?
Вступ Чорногорії до Євросоюзу не гарантує негайного вільного працевлаштування в усіх країнах ЄС. Право на роботу може залежати від законодавства конкретної держави та чинного перехідного режиму.
Якщо Чорногорія вступить до ЄС у 2028 році, максимальні обмеження теоретично зможуть зберігатися до 2037 року.
вступ до ЄС, ЄС, Міграція, перехідні обмеження, РИНОК ПРАЦІ, ЧОРНОГОРІЯ
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” спільно з компанією Kasta запускає маркетплейс “Укрпошта Маркет”, який передбачає доступ до понад 10 млн товарів і безкоштовну доставку у відділення по всій Україні.
“Це не ще один, а унікальний маркетплейс зі своїм конкретним позиціонуванням — дати можливість людям у будь-якому куточку України отримати все, що їм потрібно, навіть коли лунають тривоги, а магазини поруч не працюють”, – пояснив генеральний директор “Укрпошти” Ігорь Смілянський у телеграм-каналі в середу.
За його словами, щоб скористатися “Укрпошта Маркет”, потрібно завантажити або оновити застосунок “Укрпошта 2.0”.
Смілянський також зазначив, що маркетплейс не субсидується державою та є ринковим проєктом.
Серед іншого гендиректор національного поштового оператора додав, що сервіс орієнтований, зокрема, на користувачів, які хочуть купувати необхідні товари без очікування накопичення замовлення для отримання безкоштовної доставки.
“Проте дослідження показують, що саме покоління зумерів очікує миттєвого задоволення своїх нагальних бажань. І вони не хочуть чекати, поки кошик наповниться товарами, щоб отримати безкоштовну доставку. Тут нічого чекати не треба”, – йдеться у повідомленні Смілянського.
АТ “Укрпошта” – національний оператор поштового зв’язку в Україні.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за перше півріччя цього року збільшила виторг а 4,2% – до 6 млрд 776 млн грн та отримала 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн чистого збитку за перше півріччя минулого року.
Національний поштовий оператор має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів. Середня кількість працівників національного поштового оператора за другий квартал 2026 року становить 25,8 тис. осіб, а середня заробітна плата – 20,3 тис. грн.
KASTA, UKRPOSHTA, ДОСТАВКА, електронна комерція, маркетплейс, Укрпошта Маркет
Майже 50% українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців, 34% купували виключно друковані книги, свідчить дослідження компанії Gradus Research на замовлення Міністерства культури України.
Зокрема, дослідження також показало, що друковані книжки залишаються найпоширенішим форматом читання. Зокрема, 58% респондентів відповіли, що обирають друковану книгу, 44% – електронну, 35% – аудіокнигу, а 3% було важко відповісти.
Респондентів, які обирають друковані книги запитували, де вони брали друковані книжки для читання. Так, 47% відповіли, що брали ті книжки, які вже були вдома, 43% – купували нові, 31% – позичали у друзів чи знайомих, 19% – отримували у подарунок, 19% – купували вживані, 17% – брали у публічній бібліотеці, 7% – брали у бібліотеці навчального закладу, 5% – користувались корпоративною бібліотекою.
Серед респондентів, які купували книги, 40% відповіли, що робили це в інтернет-книгарні, 33% – у стаціонарній книгарні, 27% – на сайті видавництва, 24% – на ринку/базарі, 18% – на маркетплейсі (наприклад, Rozetka, Prom, Kasta тощо), 17% – на книжковому ярмарку або фестивалі, 14% – в іншому офлайн-магазині, 13% – супермаркеті, по 4% – через Instagram чи Telegram.
У віковому розрізі дослідження свідчить, що підлітки купують друковані книжки в інтернет-магазинах, тоді як люди 55+ все ще обирають книжкові ринки.
Дослідження показало, що майже половина українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців. Зокрема, 38% зазначили, що купували друковані книги (34% – виключно друковані), 8% – купували електронні книги, 5% – купували аудіокниги, 48% – не купували книги, а 6% було важко відповісти.
На запитання, як за останній рік змінилися витрати респондентів на придбання книжок для дозвілля, 13% відповіли, що стали більшими, 39% – майже не змінилися, 37% – стали меншими, а 12% було важко відповісти.
У віковому розрізі опитування вказує на те, що молодь збільшує витрати на книжки, а старші читачі навпаки. Зокрема, 29% підлітків 14-17 років і 21% молодих людей 18-24 років витратили на книжки більше, ніж попереднього року.
Комплексне дослідження “Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення” реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду “Повір у себе”. Воно охопило 41 глибинне інтерв’ю (березень-травень 2026 року) та опитування 2200 респондентів віком від 14 років (17-25 серпня 2026 року). Опитування не охоплювало тимчасово окуповані території та території активних бойових дій.
Як повідомлялося, національне дослідження читання Міністерство культури України ініціювало навесні 2026 року. Перші інсайти із якісного дослідження були представлені 30 травня на “Книжковому Арсеналі”.
Кількісне дослідження, яке опубліковане 20 жовтня, показало, що 59% українців читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року, 22% – читають кілька разів на рік, або менше, а 13% – за останні 12 місяців не читали жодного разу.
Gradus Research, друковані книги, книжковий ринок, Міністерство культури, ЧИТАННЯ
З початку 2026 року і станом на 16 жовтня АТ “НАЕК “Енергоатом” сплатило 47 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів до державного і місцевих бюджетів, зокрема 7,1 млрд грн дивідендів, повідомила компанія у середу.
“Енергоатом” є одним із найбільших платників податків у країні та забезпечує повну і своєчасну сплату податкових зобов’язань”, – зазначили в НАЕК.
В “Енергоатомі” нагадали, що в 2025 році товариство сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 44,6 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
ENERGOATOM, атомна енергетика, ДЕРЖБЮДЖЕТ, ДИВІДЕНДИ, ПОДАТКИ
Південна Корея ухвалила рішення відкликати частину співробітників свого посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту, пов’язаного з передачею Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Причинами такого рішення стали відсутність, на думку південнокорейської сторони, конструктивної відповіді Києва на претензії Сеула, а також посилення російських повітряних атак на українську територію, повідомив 20 жовтня 2026 року офіційний представник Міністерства закордонних справ Республіки Корея Пак Ду Сун.
За інформацією південнокорейського агентства Yonhap, рішення ухвалено через кілька тижнів після того, як Сеул відкликав свого посла в Україні Пак Кі Чана на знак протесту проти публічного розкриття інформації про передачу двох військовослужбовців КНДР.
«Ми довели нашу позицію до відома України різними каналами. Однак, незважаючи на ці зусилля, Україна не зробила позитивних кроків», — заявив представник південнокорейського МЗС.
За його словами, рішення про скорочення дипломатичного персоналу спрямовано на сприяння врегулюванню розбіжностей та відновленню довіри між двома державами.
При цьому Південна Корея не має наміру закривати посольство в Києві або припиняти дипломатичні відносини з Україною. У країні залишаться тимчасовий повірений у справах та всі консульські співробітники, які продовжуватимуть підтримувати контакти з українською владою та забезпечувати захист південнокорейських громадян.
Точна кількість дипломатів, яких відкликають, офіційно не розголошується. Однак, за інформацією Yonhap з посиланням на південнокорейських чиновників, Україну можуть покинути близько половини співробітників дипломатичного представництва.
Додатковою причиною такого рішення названо небезпечну ситуацію в Україні. У МЗС Південної Кореї зазначили, що триваючі російські ракетні та безпілотні атаки ускладнюють забезпечення безпеки співробітників посольства.
Наразі на території України перебувають близько 85 громадян Республіки Корея. Дипломатичний персонал має надати допомогу тим, хто бажає евакуюватися до сусідніх держав. Південнокорейська влада зберігає для всієї території України найвищий, четвертий рівень попередження про небезпеку поїздок.
Дипломатичний конфлікт між Києвом і Сеулом виник після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року, коли він публічно повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон.
Обох північнокорейських солдатів було захоплено українськими військовими в січні 2025 року під час бойових дій проти російських сил у Курській області. За інформацією південнокорейської влади, у середині вересня 2026 року вони прибули до Республіки Корея.
Сеул стверджує, що між двома державами існувала домовленість про конфіденційність передачі полонених, необхідна для забезпечення безпеки самих військовослужбовців та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї.
Після публічного повідомлення українського президента південнокорейський уряд вимагав офіційних пояснень, вибачень та гарантій недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Водночас українська сторона заперечує інтерпретацію Сеулом досягнутих домовленостей. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга раніше заявив, що Київ виконав усі свої зобов’язання, а розбіжності пов’язані з різним розумінням умов конфіденційності.
За даними Reuters, український міністр минулого тижня повідомив, що вважає це питання закритим. При цьому в південнокорейському МЗС заявили, що отримані від Києва пояснення не задовольнили Сеул.
Міністр закордонних справ Республіки Корея Чо Хьон раніше підтвердив отримання особистого повідомлення від Сибіги, що містило вибачення, однак зазначив, що воно не відповідало очікуванням південнокорейської сторони.
Незважаючи на розбіжності, обидві країни підтримують дипломатичні контакти. У Сеулі наголошують, що розраховують на врегулювання конфлікту шляхом подальших консультацій.
Південна Корея є одним із азіатських партнерів України та надає їй гуманітарну допомогу, бере участь у міжнародних програмах підтримки й обговорює проекти післявоєнного відновлення. У червні 2026 року міністри закордонних справ обох країн домовилися шукати вирішення питання щодо північнокорейських військовополонених з урахуванням їхнього добровільного вибору, міжнародного права та гуманітарних принципів.
Джерела: Yonhap, заява МЗС Південної Кореї від 20 жовтня 2026 року
військовополонений, дипломатія, КНДР, ПІВДЕННА КОРЕЯ, УКРАЇНА
Ціна дизельного пального обох видів, а також автогазу продовжує зростати, свідчить моніторинг низки мереж АЗС, який із лютого 2026 року проводить інтернет-портал «Енергореформа».
Згідно з даними моніторингу, станом на 20 жовтня порівняно з 16 жовтня ціна на дизельне пальне та дизельне пальне+ зросла на 1–3 грн/л, автогаз подорожчав на 1,6–3,5 грн/л. При цьому ціна на звичайний дизель на державній UKRNAFTA досягла позначки 99,9 грн/л.
Бензин залишається переважно стабільним протягом кількох тижнів.
Ціни на пальне (середні) станом на 10:00 20 жовтня порівняно з 16 жовтня (за результатами моніторингу «Енергореформою» сайтів і застосунків мереж)
| Мережа | А-95 (грн/л) | А-95 преміум (грн/л) | Дизельне пальне (грн/л) | Дизельне пальне преміум (грн/л) | Газ (грн/л) |
|---|---|---|---|---|---|
| UKRNAFTA | 88,90 (88,90) | 91,90 (91,90) | 99,90 (98,90) | 101,90 (100,90) | 49,90 (47,90) |
| UPG | 88,90 (88,90) | 91,90 (91,90) | 101,90 (99,90) | 103,90 (101,90) | 51,50 (49,90) |
| OKKO | 92,90 (92,90) | 95,90 (95,90) | 104,90 (101,90) | 107,90 (104,90) | 51,90 (49,90) |
| WOG | 92,90 (92,90) | 95,90 (95,90) | 104,50 (102,50) | 107,50 (105,50) | 52,50 (50,50) |
| SOCAR | 94,90 (94,90) | 97,90 (97,90) | 105,00 (105,00) | 108,00 (106,00) | 54,40 (50,90) |
Як повідомлялося, 21 вересня першою з АЗС «відпустила» ціну на дизельне пальне SOCAR – до 103 грн/л і 104 грн/л відповідно для ДП і ДП+.
25 вересня WOG і OKKO підняли ціну на преміальний дизель вище ніж 100 грн/л: із 99,9 грн/л до 102,9 грн/л, тоді як ціна звичайного дизельного пального залишалася на рівні 99,9 грн/л.
Засновник і СЕО Prime Group Дмитро Леушкін тоді пояснив, що ціни на дизельне пальне вже кілька днів тому мали перевищити 100 грн/л, але є непублічне прохання від уряду стримувати їх.
15 жовтня низка мереж АЗС перевищила позначку 100 грн/л на звичайне дизельне пальне, ціну на яке тривалий час утримували на рівні 99,9 грн/л. Особливістю цього дня стало те, що державна мережа UKRNAFTA, яка є своєрідним «стримувачем» цін, встановила на дизельне пальне+ ціну 100,9 грн/л.
Водночас автогаз знову подорожчав майже в усіх досліджуваних мережах – від 0,6 грн/л до 2 грн/л.
За кілька днів до цього директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн прогнозував подорожчання автогазу протягом наступних 7–10 днів приблизно на 10% через підвищення світових цін.
Тоді він також звернув увагу на зростання котирувань на дизельне пальне на лондонській біржі ICE до $1483/тонна (більш ніж на $100/тонна), зазначивши, що такий стрибок перекреслив надії на стабілізацію цін на цей вид пального.
При цьому Куюн наголосив, що роздрібні ціни в мережах АЗС на звичайний дизель нижчі за оптові, які, зокрема, в центральній частині країни становлять 101 грн/л. За його словами, за таких оптових цін ціна на заправній колонці має становити щонайменше 105–106 грн/л. Водночас він зазначив, що дефіциту пального в Україні немає.
автогаз, АЗС, дизельне пальне, ПАЛЬНЕ, УКРАЇНА, ціни на пальне
