Світовий банк схвалив виділення Узбекистану 800 млн. доларів на особливих пільгових умовах для реалізації реформ у стратегічних галузях, щоб прискорити перехід до ринкової економіки. Кошти підуть на реформи у сфері енергетики, залізничному секторі, сільському господарстві, соціальному захисті та інших галузях.
За даними ВБ, в Узбекистані, незважаючи на значний прогрес, досягнутий у переході до ринкової економіки, є потреба в якнайшвидшому завершенні цього процесу і трансформації нинішньої економічної моделі на більш екологічну і справедливу. Ці заходи допоможуть країні досягти низки цілей у сфері соціально-економічного розвитку та захисту довкілля, йдеться в повідомленні.
Уряд прагне скоротити рівень бідності вдвічі до 2026 року і забезпечити входження країни в групу економік з доходом вище середнього до 2030 року. Для досягнення цих цілей необхідне більш швидке економічне зростання. Його досягнення можливе шляхом зниження держконтролю над економікою і перетворення приватного сектору на основну рушійну силу економічного розвитку, зазначили в банку.
“Уряд твердо відданий програмі реформ, яка дасть змогу перетворити Узбекистан на більш відкриту і конкурентну ринкову економіку. Світовий банк надає підтримку країні в досягненні цієї мети, надаючи необхідні експертні знання, міжнародний досвід і фінансування”, – зазначив заступник міністра економіки і фінансів Узбекистану Жасур Каршибаєв.
Детальніше Ви зможете ознайомитись на сайті
Захід стане майданчиком для конструктивного діалогу, висловлювання та обговорення різноманітних думок між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками та громадським сектором
14 грудня у КВЦ «Парковий» в Києві пройде перший УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС, в рамках якого учасникам буде надана можливість обговорити, висловити власні думки та бачення Формули відбудови України.
Над плануванням та реалізацією відбудови України вже зараз працюють як іноземні партнери, так і українська влада, девелопери, будівельники та архітектори. Але на жаль, наразі серед всіх учасників процесу немає чітко сформульованої консолідованої візії, базових принципів, спільного бачення співпраці та взаємодії. Це стало тригером для появи ідеї обговорення Формули відбудови України.
УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС стане майданчиком для конструктивного діалогу, обміну думками та ідеями між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками, виробниками будівельних матеріалів, громадським сектором та іншими учасниками галузі. Важливим питанням конгресу стане проблема повернення з за кордону українців, без яких поновлення України неможливе.
Програма заходу складатиметься з дискусійних панелей, виступів та презентацій експертів з різних напрямків.
Зі своїм привітальним словом на заході також виступить Михайло Подоляк – радник керівника Офісу Президента та т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Організатори вже оголосили перелік тем, які будуть обговорені в рамках івенту, результати та висновки з яких ляжуть в основу Формули відбудови України.
Серед них:
Серед панельних дискусій обговорення тем “Як будувати під час війни. Інновації в будівництві”, “Що будувати під час війни”.
“Наш конгрес – це платформа, на якій ми надаємо можливість взаємодіяти різним командам та компаніям, а також висловити свою думку з приводу того, як Україні найкраще всього рухатись надалі в контексті відбудови”, – коментує організатор Українського будівельного конгресу Ігор Парубський.
В обговоренні тем та висловлюванні думок щодо Формули відбудови України візьмуть участь Тетяна Ломакіна, Уповноважена Президента України з безбар’єрності, Вадим Свириденко, Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій, Дарина Марчак – перша заступниця Міністра соціальної політики України, Володимир Поперешнюк – співзасновник «Нова Пошта», Масі Найєм, Засновник юридичної компанії Miller, співзасновник Правозахисного центру “Принцип”, Артур Міхно – CEO work.ua, Анатолій Амелін – Директор економічних програм Українського інституту майбутнього, Андрій Длігач – д.е.н. Голова Advanter Group, Віталій Мельник – Віцепрезидент UDP, Влад Голдаковський – засновник Goldakovskiy Group Architects, Кащенко Олександр – Декан архітектурного факультету КНУБА, Анатолій Давидов – декан архітектурного факультету НАОМА, Борис Голденштейн – засновник та СЕО ZEZMAN HOLDING, Андрій Вавриш – засновник SAGA Development, Марк Кестельбойм – CEO Well – Being contech, Budova, Сергій Самусєв – девелоперська компанія ZV Development, Марк Марченко – СЕО SENSAR Development, Ігор Гуда – засновник «Креатор-Буд», Ігор Мазепа – Генеральний директор інвестиційної компанії «Concorde Capital» та інші.
На конгресі також буде представлена аналітика ринку нерухомості України від експертки компанії ЛУН Ольги Охріменко.
Участь в УКРАЇНСЬКОМУ БУДІВЕЛЬНОМУ КОНГРЕСІ також можуть взяти й інші представники будівельної галузі з усієї України. Вхід безплатний за попередньою реєстрацією на сайті організатора, який залишає за собою право відмовити в участі.
Ознайомитись з повною програмою та спікерами, а також заповнити реєстраційну анкету можна на сайті https://www.ubc-ua.info/.
“Укрзалізниця” (“УЗ”) планує за підсумками 2023 року отримати прибуток 7 млрд грн чистого прибутку після 9,6 млрд грн чистого збитку 2022 року, повідомив в.о. голови правління компанії Євген Лященко на підсумковій зустрічі команди Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з дипмісіями й громадськістю в Києві у вівторок.
За його словами, “УЗ” у 2023 році отримає рекордний дохід за останні п’ять років у розмірі 99,6 млрд грн, 82,1 млрд з якого припадає на вантажні перевезення, 8,4 млрд грн – пасажирські перевезення і 9,1 млрд грн – інші доходи.
Згідно з представленими ним даними, у 2022 році доходи УЗ впали до 75,7 млрд грн із 86 млрд грн 2021 року і 90,4 млрд грн 2019 року.
Зокрема, надходження від вантажних перевезень минулого року скоротилися до 63 млрд грн із 72,3 млрд роком раніше, пасажирських перевезень – до 5,9 млрд грн із 6,2 млрд грн, а інші доходи – до 6,8 млрд грн із 7,5 млрд грн.
Лященко зазначив, що вийти на прибуток 2023 року “УЗ” допомогла реалізація заходів з оптимізації операційної діяльності, крім того 70% операційних закупівель за вартістю вже здійснюються за прямими контрактами з виробниками.
За словами глави компанії, зокрема, з березня 2023 року на закупівлях дизельного пального “УЗ” заощадила понад 1 млрд грн завдяки коригуванню норм пального і практик закупівлі.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,84 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,025 тис. тонн, зокрема в листопаді вивезено 14,098 тис. тонн стратегічної сировини.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $46,406 млн (збільшення в 2,93 раза).
При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, у лютому – 16,5 тис. тонн, у березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, у липні – 9,567 тис. тонн, у серпні – 15,849 тис. тонн, вересні – 13,7 тис. тонн, у жовтні – 15,796 тис. тонн, у листопаді – 14,1 тис. тонн.
Експорт металобрухту формально здійснювався до Польщі (85,87%), Греції (8,07%) і Болгарії (2,35%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-листопаді ввезла 987 тонни брухту на $383 тис. (48,04% зі Словаччини, 22,45% з Польщі, 7,31% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він вказав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас минулого року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
У “Київстарі” закликали довіряти виключно офіційній інформації, оскільки в інтернет-месенджерах активізувалися шахраї, повідомляє прес-служба компанії. “Наразі в різних месенджерах активізувалися шахраї, тому ми просимо вас довіряти лише офіційній інформації”, – ідеться в повідомленні компанії у фейсбуці.
Повідомляється, що новини про компенсації та терміни оновлення мережі надходитимуть виключно з офіційних сторінок компанії.
“Київстар” закликав користувачів не ділитися номерами телефонів та особистими даними з підозрілими людьми. “Вони можуть виявитися шахраями”, – зазначили у пресслужбі.
Раніше повідомлялося, що найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” після масштабного збою о 20:00 у вівторок частково відновив роботу послуг фіксованого зв’язку, завершити роботу з відновлення інших послуг у компанії пообіцяли протягом дня 13 грудня.
Продажі квартир в українських новобудовах у третьому кварталі 2023 року відновилися на 24% від довоєнного показника, водночас попит на житло вже становить 70-80%, випливає з дослідження порталу нерухомості “ЛУН”.
“Ми порівняли продажі девелоперів із показниками 2021 року. Наприкінці 2022 року продажі відновилися до 11%. У 2023 році продажі активно зростали і станом на третій квартал відновилися майже на чверть – до 24%. Ми бачимо, що ринок у 2023 році відновлюється в усіх сегментах. Зараз люди купують готове житло або з терміном введення в експлуатацію до 1 року. Але вже очевидно, що формується відкладений попит. За відсутності ескалації можемо розраховувати на стабілізацію ринку”, – розповіла директорка з продажу “ЛУН” Ольга Охріменко на RED Online Meeting “Ринок житла: підсумки-2023 і прогнози-2024”.
Згідно з дослідженням, у Києві та Київській області продажі відновлюються повільнішими темпами і становлять сьогодні 17% від довоєнного показника. При цьому у Львові та області рівень продажів досяг 42%.
До теперішнього часу продажі відкрито у 83% житлових комплексів в Україні, будівництво відновлено на 77% будівельних майданчиків, зазначає “ЛУН”. У грудні 2023 року в процесі будівництва перебувають 916 ЖК, з них 4% вже розпродано, у 3% продажі ще не стартували, у 5% продажі зупинено.
Найбільше ЖК з відкритими продажами в київському регіоні: у Києві – 230 об’єктів, у Київській області – 182. Серед лідерів також Львівська області (238 об’єктів у продажу), Одеська (135), Івано-Франківська (91), Хмельницька (88) і Тернопільська (80).
За даними “ЛУН”, після початку повномасштабного вторгнення продажі стартували у 275 ЖК, найбільше у Львівській області (79), Київській (43), Тернопільській (29), Івано-Франківській (24) та Закарпатській (23). Завершили продажі в цей період 294 житлових комплекси.
Охріменко зазначила, що в останні півроку активну динаміку показує видача іпотечних кредитів за програмою “єОселя”, що позитивно впливає на попит на житло.
“Що стосується інтересу до купівлі квартири, на сьогодні він відновився до рівня 70-80% після падіння в лютому 2022 року до 30%. Наразі люди знову цікавляться купівлею квартири, як на первинному, так і на вторинному ринку нерухомості”, – повідомила експертка.
Водночас низькі темпи введення в експлуатацію житла можуть спровокувати дефіцит нових квартир для учасників держпрограми під 7%, за умовами якої обраний будинок має бути не старшим за три роки. Так, за даними “ЛУН”, у столиці в січні-вересні 2023 року введено на 15% менше житла, ніж торік, у Київській області – на 35%, у Львові – на 38%.
Середні ціни на новобудови за рік зросли майже в усіх регіонах, випливає з дослідження. На колишньому рівні збереглися ціни в Києві (47,3 тис. грн/кв. м), Львівській області (35,8 тис. грн/кв. м) і Дніпропетровській (39,2 тис. грн/кв. м). Водночас ціни знизилися в Одеській області – на 6% (до 33 тис. грн/кв. м), у Вінницькій – на 8% (до 31,1 тис. грн/кв. м) і Миколаївській – на 21% (до 26,9 тис. грн/кв. м).
Найбільше зростання середніх цін на житло зафіксовано в Харківській області – на 35% (до 28,3 тис. грн/кв. м), Кіровоградській – на 26% (до 31,5 тис. грн/кв. м), Хмельницькій – на 22% (до 24,3 тис. грн/кв. м).
За даними “ЛУН”, Львів утримує першість за дорожнечею новобудов із 48,5 тис. грн/кв. м. Далі йде Київ – 48 тис. грн/кв. м, Ужгород – 41,5 тис. грн/кв. м, Дніпро – 40 тис. грн/кв. м і Одеса – 36,2 тис. грн/кв. м.
На вторинному ринку середні ціни на житло зростають залежно від віддаленості від зони активних бойових дій, зазначила Охріменко.
“Чим далі регіон від бойових дій, тим вищі там ціни. Виняток – столиця. Багато жителів Києва поки що не повертаються і не прийняли рішення про придбання житла. Тому Київ поки що не піднімає ціни, і навіть трохи їх знизив”, – пояснила вона.
Найбільший приріст у ціні на вторинному ринку за півроку показав Львів – “плюс” $6,4 тис., до $58,5 тис. за однокімнатну квартиру. Істотно зросли ціни також в Івано-Франківську (+$4,7 тис., до $31,7 тис.), Чернігові (+$4 тис., до $31 тис.) і Черкасах (+$3,4 тис., до $38,4 тис.).
Середні ціни на двокімнатні квартири на вторинному ринку найбільше зросли у Вінниці (+$8,9 тис., до $59,9 тис.), а також у Чернівцях (+7 тис., до $62 тис.), Львові (+$7 тис., до $87 тис.) і в Черкасах (+$7 тис., до $57 тис.).
Трикімнатне житло на вторинному ринку найбільше подорожчало також у Вінниці (+$8,8 тис., до $75,8 тис.), Львові (+$7,7 тис., до $108,7 тис.), Івано-Франківську (+$7 тис., до $60 тис.). Водночас у Києві середня ціна на трикімнатні квартири на вторинному ринку впала на $8 тис., до $135 тис.
