Національний банк України (НБУ) 23 квітня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників і страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляють у системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 1,044 млн грн. Кінцевий термін подання документів – 30 квітня 2025 року. Переможцем аналогічного тендера рік тому була СК «Гардіан».
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січня-березні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 19,1% до аналогічного періоду 2024 року: зростання продажу цукру, соняшнику. соєвої олії та молока не змогло перекрити скорочення продажу пшениці, кукурудзи, ріпаку та соєвого шроту.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, сумарно компанія реалізувала в першому кварталі 2025 року основної продукції на 5,20 млрд грн проти 6,43 млрд грн у першому кварталі 2024 року.
Зокрема, реалізація цукру зросла в першому кварталі 2025 року в натуральному виразі на 11% порівняно з першим кварталом 2024 року – до 76,896 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 8% – до 22,808 тис. грн (тут і далі за тонну).
Обсяг продажу “Астартою” пшениці в першому кварталі скоротився на 92% – до 6,638 тис. тонн, а середня ціна зросла на 4% – до 8,824 тис. грн.
Реалізація кукурудзи в четвертому кварталі скоротилася на 48% – до 111,423 тис. тонн при збільшенні ціни на 21% – до 9,747 тис. грн.
Крім того, “Астарта” знизила продаж насіння соняшнику в січні-березні на 18% – до 15,965 тис. тонн, тоді як ціна їх реалізації підвищилася на 119% – до 28,697 тис. грн.
Продажів насіння ріпаку у січні-березні 2025 року в агрохолдингу не було, тоді як роком раніше за аналогічний період він реалізував 18,855 тис. тонн по ціні 17,628 тис. тонн.
Продажі соєвої олії в першому кварталі скоротилися на 12% – до 11,97 тис. тонн, ціна на товар також зросла на 45% – до 43,48 тис. грн. Продажі соєвого шроту виросли на 2% – до 43,67 тис. тонн, а ціни на нього були на 13% нижчими за торішні – 16,08 тис. грн.
Реалізація агрохолдингом молока в січні-березні 2025 зросла на 1% – до 30,899 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20% до 20,02 тис. грн.
Загалом за 2024 рік “Астарта” збільшила реалізацію основної продукції на 7,8%: зростання продажу цукру, пшениці, ріпаку, соєвої олії та молока перекрило падіння продажу кукурудзи та соняшнику.
Зокрема, продаж цукру збільшився на 40% – до 395,88 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 9% – до 23,85 тис. грн. Сумарна виручка агрохолдингу від продажу основної продукції склала за минулий рік 24,88 млрд грн проти 23,08 млрд грн у 2023 році.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У січні-березні 2025 року імпорт міді та мідних виробів в Україну зріс на 10,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $46,42 млн.
Експорт мідної продукції зріс на 17,7% – до $21,35 млн.
У березні імпорт становив $16,14 млн, експорт – $7,05 млн.
За весь 2024 рік імпорт міді залишався стабільним ($140,8 млн), тоді як експорт зріс на 22,4% – до $88,24 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
Металургійні підприємства України в березні 2025 року зменшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 551 тис. тонн з 611 тис. тонн, та на 3,7% до попереднього місяця, коли було вироблено 572 тис. тонн.
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 24-те місце серед 69 країн.
За даними Worldsteel, у березні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до березня-2024 у половині країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками березня є такою: Китай – 92,840 млн тонн (+4,6% до березня-2024), Індія – 13,789 млн тонн (+7%), Японія – 7,207 млн тонн (+0,2%), США – 6,712 млн тонн (-1,5%), РФ – 6,2 млн тонн (-3,2%), Південна Корея – 5,008 млн тонн (-5,3%), Іран – 3,332 млн тонн (+3,7%), Туреччина – 3,130 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 3,1 млн тонн (-11,7%) та Бразилія – 2,944 млн тонн (+6,6%).
Загалом у березні поточного року виплавка сталі збільшилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 166,123 млн тонн.
За підсумками трьох місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 259,330 млн тонн (+0,6% до січня-березня-2024), Індія – 40,123 млн тонн (+6,8%), Японія – 20,393 млн тонн (-4,9%), США – 19,726 млн тонн (-0,6%), РФ – 17,740 млн тонн (-3,8%), Південна Корея – 15,543 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 9,257 млн тонн (-3,4%), Німеччина – 8,482 млн тонн (-12,6%), Бразилія – 8,477 млн тонн (+2,8%) та Іран – 7,290 млн тонн (-12,8%).
Метпідприємства України у першому кварталі цьогоріч збільшили виробництво сталі на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,733 млн тонн з 1,687 млн тонн, країна посіла 23-е місце.
Загалом у світі у січні-березні-2025 виплавка сталі зменшилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 468,613 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
В Україні створили Альянс із цифрового суверенітету, що обʼєднує хмарних провайдерів та дата-центри. Перші, хто обʼєднався у ГС «Український альянс цифрового суверенітету» – хмарні провайдери GigaCloud, De Novo та дата-центр “ПАРКОВИЙ” домовилися про взаємодію для стабільного технологічного розвитку України на базі національних майданчиків.
Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, яка серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни. «На жаль, ми дедалі частіше бачимо, як технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші. Ми, як гравці ринку, орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є «середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів» — кажуть представники Альянсу.
Головною метою організатори називають забезпечення цифрового суверенітету України – перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства. “Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення” — розповіли засновники Альянсу.
Серед напрямів роботи — технологічна «ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень. Провайдери впевнені, що такий підхід забезпечить в Україні низку нових можливостей:
– будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів;
– легко і безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод;
– гарантувати безпеку (і збереження) даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак;
– впровадження політики Data Embassy та технології багатодоменної безпеки.
Представники Альянсу наголошують на необхідності підвищення конкурентоспроможності українського ринку, стимулювання інновацій та посилення кібербезпеки. Вони поділяють розуміння того, що Україна має ставати сильнішою, здатною самостійно управляти власними даними — стратегічним ресурсом, який є основою для економічного зростання та розвитку індустрій майбутнього – і це дає їм спільну мотивацію бути частиною важливих державних змін. До Альянсу можуть долучитися інші компанії, які поділяють його принципи та прагнуть працювати на благо національної цифрової безпеки та суверенітету – датацентри, софтверні компанії та інфраструктурних провайдерів зокрема.
