ПрАТ “Укргідроенерго” 21 листопада оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) для філій, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,948 млн грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 30 листопада.
“Укргідроенерго” експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра і Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії становить 5744,8 МВт. Держава в особі Міністерства енергетики володіє 100% акцій компанії.
Європейський парламент погодився відкрити офіс у Києві на прохання президента України Володимира Зеленського.
Як повідомляє європейське видання Euractiv, про це йдеться в документі бюро Європарламенту.
Рішення, схвалене в понеділок увечері, покликане полегшити відносини з українським парламентом, зокрема, налагодити його контакти з “відповідними комітетами” Європарламенту, а також полегшити адміністративну роботу.
Бюро є органом Європейського парламенту, відповідальним за ухвалення адміністративних рішень щодо внутрішнього функціонування інституції.
Як повідомляється, Європарламент має офіс зв’язку для кожної країни-члена, який допомагає парламенту налагоджувати з ними зв’язки, наприклад, спілкуючись із зацікавленими сторонами, організовуючи заходи і підтримуючи зв’язки з місцевими ЗМІ.
Group DF, що консолідує активи українського бізнесмена Дмитра Фірташа, зокрема підприємства азотної хімії холдингу Ostchem, уклала меморандум із корейською будівельною компанією Hyundai Engineering Co., Ltd про співпрацю в українських проектах у сфері будівництва та реконструкції хімічних заводів із виробництва добрив.
Згідно з релізом холдингу, текстом якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, документ передбачає створення спільних інвестиційних проєктів у галузі виробництва добрив як на території України, так і в інших юрисдикціях. Йдеться про будівництво нових і реконструкцію наявних хімічних заводів Group DF. При цьому підкреслюється, що сторони сумлінно співпрацюватимуть і здійснюватимуть усі необхідні зусилля для досягнення спільної мети – відновлення України.
“Group DF формує стратегію з відновлення хімічної промисловості в повоєнній Україні та планує забезпечити відкладений попит з боку аграрної галузі України. За підтримки та у співпраці з Hyundai Engineering Co, ми зробимо свій внесок у відродження економіки України та посилення хімічної промисловості. Група також розглядає всіляку співпрацю з Hyundai Engineering Co у проєктах з відновлення та розширення логістичної інфраструктури”, – сказав CEO Group DF International GmbH Роберт Шетлер-Джонс.
“Компанія готова розглядати варіанти участі в післявоєнному відновленні хімічної промисловості України. Ми щиро віримо в перспективи відновлення інфраструктури, відбудови та будівництва заводів із газопереробки”, – зазначив старший віцепрезидент Hyundai Engineering Co., Ltd Лім Сін Дже (Lim Seung Jae).
Hyundai Engineering Co, Ltd – корейська транснаціональна компанія-підрядник з інжинірингу, закупівлі та будівництва заводів, пов’язаних з переробкою нафти і газу, зокрема заводів з виробництва добрив і хімічних речовин.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Понад 500 міжнародних делегатів цьогоріч об’єднав на своєму майданчику наймасштабніший інвестиційний форум FIT for Ukraine: Annual Meeting.
Мета форуму – залучення приватних інвестицій для відбудови України.
Всі, хто бажають інвестувати в Україну та взяти участь у її відбудові, отримали найактуальніші аналітичні дані щодо інвестиційних стимулів, регуляторних змін, практичних аспектів реалізації проєктів, обговорили найважливіші питання, з якими стикаються інвестори в Україні.
На порядку денному
Захід відбувся у рамках найбільшої виставки з реконструкції України ReBuild Ukraine.
FIT for Ukraine – це серія інвестиційних форумів для бізнесу, зацікавленого у відновленні України. У 2023 році заходи FIT for Ukraine відвідало понад 7 000 людей з 65 країн світу.
Ключові меседжі спікерів
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібанової. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це компенсується міграцією.За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% щодо першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання.
“Водночас Світовий банк прогнозує зростання ВВП України на 3,5% у 2023 році та на 4,0% у 2024 році, що відповідно на 1,5 відсоткових пункти (в.п.) і 0,5 в.п. вище червневих оцінок”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $19,402 млрд із $6,026 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 19 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн. “, – підкреслив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме 8 183 862,1 млн грн і становитиме 104,6% від ВВП. Гарантований державою борг становитиме 476 671,9 млн грн і становитиме 6,1% ВВП”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року, за попередніми даними, становили $39 млрд 708,2 млн”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона продовжує демонструвати зниження.
“Споживчі ціни за даними Держстату в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні. Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 року вона знизилася до 7,1% із 8,6% за підсумками серпня та 11,3% – за підсумками липня”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів“, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Спричинений війною високий рівень стресу може провокувати напади переїдання й ендокринні порушення, вважає лікар-дієтолог, ендокринолог Медичного центру “Лелека” Анастасія Соколова.
“Війна в Україні подовжує й посилює рівень стресу і його негативний вплив на масу тіла. Згідно зі статистичними прогнозами, кількість людей із виявленим тривожно-депресивним розладом і нападами переїдання на цьому тлі, а, отже, і можливим порушеним ендокринним здоров’ям постійно зростає. Точних цифр поки що немає, але рівень стресу досі залишається високим. Тому питання надмірної маси тіла або ожиріння на тлі тривалого стресу є вкрай різноманітною й великою проблемою сучасної України, яку ще не може бути вирішено повною мірою, адже контролю рівня гормонів недостатньо”, – сказала вона.
На думку Соколової, ця проблема потребує комплексного підходу.
“Треба підходити до проблеми комплексно: боротися з першопричиною стану – тривалим відчуттям стресу – з психотерапевтом, підтримувати роботу ендокринних органів – з ендокринологом і виконувати рекомендації щодо налагодження здорового способу життя – з дієтологом”, – зазначила експерт.
Водночас вона зазначила, що стрес – це нормальна і життєва реакція організму на негативний вплив довкілля або внутрішні чинники.
“Еволюційно реакція на стрес була гострою й короткочасною: врятуватися від хижака й швидко добігти до безпечної печери. Нині наше життя сповнене хронічного стресу, до якого наш організм фізіологічно не готовий. На відміну від необхідної корисної дії короткострокового стресу, тривалий і хронічний стрес може призводити до дисфункції гормональної системи, що може впливати на здоров’я і призводити до розвитку різних захворювань, включно з ожирінням. “Стресова реакція”, або “реактивна стресова відповідь”, реалізується саме через підвищення гормонів стресу в надниркових залозах, які й примушують усі системи організму працювати активніше заради порятунку”, – пояснила вона.
Зокрема, адреналін збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск і збільшує готовність організму до фізичної активності. Це дає змогу швидше реагувати на стресовий стимул. Норадреналін підвищує увагу, покращує концентрацію й готовність до дії, відіграє важливу роль у підготовці до боротьби або втечі під час стресових ситуацій.
Кортизол є головним гормоном, що регулює стрес-відповідь у довгостроковій перспективі, збільшує рівень глюкози в крові, збільшує обмін жиру, готує м’язи до дії та підтримує функцію імунної системи. Водночас підвищений рівень кортизолу в організмі протягом тривалого періоду може мати негативні наслідки для здоров’я, включно зі збільшенням апетиту й надмірною вагою.
“Під час тривалого стресу важливо контролювати стан здоров’я, щоб своєчасно зреагувати й не допустити хронічних станів. Контроль усіх перерахованих вище стресових гормонів недоцільний, оскільки, на жаль, знизити їхній рівень медикаментозно вкрай складно”, – наголосила Соколова.
Вона зазначила, що під час тривалого стресу на тлі тривалого високого рівня кортизолу підвищуватиметься рівень інших гормонів, які вже можуть вплинути на масу тіла, апетит, спричинити хронічні хвороби й патологічні стани, як-от цукровий діабет, стан гіпотиреозу, ожиріння, сидром гіперандрогенії. Тому рівень цих гормонів слід контролювати.
Зокрема, йдеться про гормони щитоподібної залози, які впливають на роботу імунної системи, що своєю чергою може призводити до різних порушень щитоподібної функції, а знижена функція щитоподібної залози сприяє набору ваги. Крім того, слід контролювати рівень статевих гормонів, які можуть підвищувати рівень тестостерону та знижувати рівень естрогенів, що призводить до порушень у репродуктивній системі (в разі тривалого стресу) та збільшення маси тіла. Також слід тримати під контролем показники інсуліну, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть погіршувати чутливість клітин до нього, що впливає на рівень цукру, збільшує апетит, порушує харчові звички й може призвести до набору маси тіла.
З іншого боку, як наголосила експертка, доведено, що постійне переживання стресу може призвести до тривожних розладів: загального тривожного розладу (ЗТР), клінічної депресії або панічних атак. А це може стимулювати переїдання, “заїдання” негативних емоцій, бажання поліпшити настрій за допомогою високовуглеводної та багатої на цукор їжі. Процес переїдання може перетворитися на напади переїдання (Binge Eating Disorder, BED), що є психологічним розладом, пов’язаним із надмірним споживанням їжі в короткий період часу, зазвичай без контролю за споживанням, та у відчуття провини після. Водночас рівень гормонів залишається в межах норми.
