У неділю погода на більшій частині України буде без опадів, лише в північно-східній частині вночі невеликий мокрий сніг, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вночі на Лівобережжі місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 3-8° тепла, на півдні до 10°.
У Києві 3 листопада без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі від 1-3° тепла, вдень 5-7° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезневського, у Києві 3 листопада найвища температура вдень була 16,6° у 1984, 1999 рр., найнижча вночі -12,7° у 1979 р.
У понеділок, 4 листопада, вночі в північних, центральних, східних областях України, вдень на Лівобережжі країни невеликий дощ та мокрий сніг, на решті території без істотних опадів.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу; вдень 3-8° тепла, у південній частині до 10°, у східних та північно-східних областях 0-5° тепла.
У Києві 4 листопада вночі невеликий дощ та мокрий сніг, вдень без істотних опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-18 м/с.
Температура вночі 1-3° тепла, вдень 5-7° тепла.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) завершило липень-вересень 2024 року з чистим прибутком 85,76 млн грн, що в 3,7 раза більше, ніж у третьому кварталі 2023 року, за зростання чистого доходу на 29,4% – до 300,27 млн грн.
Такий результат випливає з проміжної фінзвітності підприємства за січень-вересень, оприлюдненої в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), згідно з яким за цей період чистий прибуток скоротився майже вдвічі – до 140,32 млн грн, а чистий дохід знизився на 35,2% – до 586,67 млн грн.
Зі свого боку, як повідомлялося, за підсумками першого півріччя ФЕД скоротив чистий прибуток у 4,6 раза до аналогічного періоду 2023 року – до 54,56 млн грн, за умови падіння чистого доходу в 2,4 раза – до 286,41 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі підприємству вдалося суттєво поліпшити фінансові показники.
“Наразі основними суттєвими проблемами Товариства є військова агресія проти України, низька платоспроможність замовників та фінансово-економічна нестабільність у державі. Усі інші проблеми вирішуються шляхом “діалогу” з відповідними державними установами у передбаченій законодавством формі”, – наголошується у звіті.
Також, завод наголошує, що пошкодження об’єктів інфраструктури або блокування транспортних шляхів може призвести до подальших затримок у виробництві та логістиці, що негативно позначиться на операційних показниках.
“В умовах економічної кризи зростає кредитне навантаження, що може вплинути на здатність АТ “ФЕД” фінансувати поточні видатки та здійснювати інвестиції”, – зазначається в документі.
Також суттєвим фактором ризику на підприємстві вважають невизначеність на зовнішніх ринках.
“ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
За даними звіту, на 1 жовтня 2024 року на підприємстві працює понад 1030 осіб.
Як повідомлялося, “ФЕД” у 2023 році наростив чистий прибуток у 2,2 раза до 2022 року – до 318,33 млн грн. Чистий дохід зріс майже вдвічі – до 1 млрд 127 млн грн.
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, у січні-вересні 2024 року скоротила чистий прибуток у 1,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1,65 млрд грн.
Як повідомила компанія в проміжній фінзвітності підприємства за січень-вересень, оприлюдненій у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід зріс на 16,4% – до 30,81 млрд грн.
Водночас валовий прибуток компанії зріс на 6,4% – до 5,86 млрд грн, тоді як операційний прибуток скоротився на 10,5% – до 2,44 млрд грн.
За підсумками дев’яти місяців 2024 року кількість доставлених посилок і вантажів становила 336 млн – це на 16% більше, ніж за той самий період 2023 року.
“Нова пошта” за січень-вересень відкрила 5518 нових відділень і поштоматів. Мережа зростала по всій Україні, зокрема й на прифронтових територіях, де було відкрито 126 нових відділень і поштоматів.
За цей період компанія сплатила в Україні 6,7 млрд грн податків, що на 4% більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Від початку року “Нова пошта” інвестувала у свій розвиток в Україні 4,1 млрд грн, що в 1,7 раза більше, ніж за відповідний період минулого року (2,4 млрд грн).
У межах програми “Гуманітарна пошта України” компанія здійснює власним коштом відправлення для військових від благодійних фондів і волонтерів. За дев’ять місяців цього року було доставлено 1,2 млн таких відправлень. Із початку повномасштабного вторгнення – майже 2,5 млн.
“Нова пошта” надає комплекс логістичних послуг, доставляє як дрібні посилки, так і великі вантажі. Компанія виконує експрес-доставку документів, посилок і великогабаритних вантажів; поштово-кур’єрські послуги підприємствам, організаціям та окремим громадянам; вантажно-розвантажувальні послуги, складування та зберігання; провадить діяльність у сфері транспорту – поштово-вантажна компанія “Нова пошта” забезпечує доставку кожному клієнту – до відділення, поштомату, за адресою. Компанія надає логістичні та дистрибуційні послуги.
“Нова пошта” налічує близько 12 тис. відділень по всій Україні та понад 20 тис. поштоматів. Середня кількість співробітників – 35 тис.
Аптечний продаж в Україні в січні-вересні 2024 року зріс в грошовому вираженні на 12% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 141,17 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,97% – майже до 862,731 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 163,64 грн – на 17,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-вересні 2024 року становив 110,667 млрд грн, що на 12,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні аптечний продаж ліків скоротився на 5,48% – до 602,525 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-вересні 2024 року становила 183,67 грн за одиницю товару, що на 18,8% більше, ніж роком раніше.
Аптечний продаж БАДів за дев’ять місяців у грошовому вираженні зріс на 13,16% – до 14,378 млрд грн, у натуральному скоротився на майже на 3,17% до 72,098 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками першого півріччя зросла на 16,87% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 199,42 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, у січні-червні 2024 року аптечний продаж в Україні зріс у грошовому вираженні на 12,67% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 94,784 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,7% – до 583,21 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 162,52 грн – на 18,25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-червні 2024 року становив 74,258 млрд грн, що на 12,68% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні скоротився на 5,13% – до 408,796 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-червні 2024 року становила 181,65 грн за одиницю товару, що на 18,67% більше, ніж роком раніше.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» підписав чотири угоди з українськими підприємствами про співінвестування на суму $6 млн за програмою підтримки зростання бізнесу, повідомила пресслужба проєкту у Facebook.
«Метою програми була підтримка компаній, які зможуть швидко наростити експорт, продажі та створити нові робочі місця», – підкреслили в програмі.
Серед одержувачів агропромислова група Delta Food (ТМ Гуляй-поле), яка виробляє понад 90% майонезної продукції на українському ринку. Компанія отримала фінансування $1 млн для розвитку виробництва соусів у скляній тарі з подальшим експортом до країн Балтії та для реалізації на внутрішньому ринку.
ТОВ «Ютерм Україна» (Біла Церква Київської обл.), провідний український виробник сталевих радіаторів опалення, отримало $2 млн на розширення виробництва після релокації. Очікується, що компанія зможе створити 250+ нових робочих місць.
Група компаній Suziria Group, яка спеціалізується на виробництві зоотоварів, також отримала $2 млн на розширення мережі виробничих приміщень. За фінансової підтримки проєкту та $4,5 кредиту від Ощадбанку компанія замовила нове обладнання і готується до запуску заводу з виробництва вологого корму для котів.
Крім того, ТОВ «Карат», виробник килимів, отримав $1 млн від проєкту і залучив додаткове банківське фінансування для закупівлі сировини. Це дало змогу компанії зберегти 725 робочих місць, відновити експортну діяльність і наблизитися до довоєнних показників виробництва.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (IBR) – це п’ятирічна програма, впроваджувана компанією DAI Global, що підтримує системні зміни в економіці України та збільшує пропозицію фінансування, доступного для українського бізнесу.
НЕК «Укренерго» на сьогоднішній день не бачить підстав для введення графіків обмеження споживання електроенергії для населення, повідомила компанія в Телеграм.
«Зниження температури повітря на початку наступного тижня дійсно прогнозовано призведе до зростання рівня енергоспоживання. Але чи знадобиться при цьому застосування відключень (зокрема, побутових споживачів) – може спрогнозувати тільки НЕК «Укренерго», яка прогнозів щодо застосування заходів обмеження наразі не надавала», – ідеться в її повідомленні в п’ятницю.
Підкреслюється, що «Укренерго» спільно з Міністерством енергетики, обласними військовими адміністраціями та енергокомпаніями робить усе можливе для того, щоб необхідності застосовувати відключення зараз не було.
Як повідомлялося, незалежний член наглядової ради «Центренерго» Володимир Величко в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» висловив думку, що погодинні графіки вимкнення електроенергії можуть розпочатися вже з наступного тижня зі значним зниженням температури.
У відповідь на це «Центренерго» назвало припущення про можливі відключення е/е особистою думкою члена своєї наглядової ради.
Графіки обмеження енергопостачання для населення запроваджують після того, як вичерпано інші заходи балансування енергосистеми – внутрішні резерви, імпорт, аварійна допомога, графіки обмеження для промисловості.
