Національний банк розробив і запропонував до обговорення учасникам ринку проєкт правил подання звітності про активні операції, що визначають загальні вимоги до формування звітності та порядок її підписання, повідомляється на сайті НБУ.
При цьому наголошується, що документ розроблено на виконання вимог закону “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Він закріплює зобов’язання, що звітність про активні операції подають до Національного банку фінансові компанії, які мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 29 зазначеного закону (видавати в кредит грошові кошти та банківські метали, надавати гарантії, факторинг, фінансовий лізинг), а також кредитні спілки.
Уточнюється, що звітність про активні операції містить інформацію за видами наданих фінпослуг, а саме за операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, похідними фінансовими інструментами (деривативами), розміщенням коштів на кореспондентських рахунках інших банках, боржником та особами, пов’язаними з боржником і активною операцією.
У правилах пропонується встановити відповідні вимоги до формування звітності про активні операції в частині наборів даних, реквізитів звітності про активні операції, довідників та їхніх значень, що використовуються для складання звітності про активні операції. Список реквізитів звітності про активні операції визначено для кожного з типу респондентів в окремих додатках.
Так, на звітність, що подається банками, накладається електронний підпис Нацбанку, а на документацію, що подається фінансовими компаніями та кредитними спілками, – кваліфікований електронний підпис або вдосконалений, заснований на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Звітність про активні операції подається до НБУ у форматі JSON і має відповідати формалізованому опису, визначеному в JSON-схемі.
Респондент подає регулятору звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює 50 тис. грн і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, що настає за звітним), та подає її далі до повного припинення зобов’язань за цим боржником.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2023 року збільшилися на 37,97% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 4,008 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів “Зелена карта” за цей період зросла на 3,48% – до 1,247 млн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR33,088 млн, тоді як кількість оплачених вимог – у 2,1 раза, до 10,742 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Ракета-носій Falcon успішно вивела на орбіту чергову партію з 23 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 23 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних військ на мисі Канаверал у Флориді в суботу о 22:17 за часом Східного узбережжя США (у неділю о 05:17 за київським часом).
Це 118-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 49-й із початку поточного року. SpaceX вивела на орбіту вже понад 5,3 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Майже 5 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували вчетверте, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Зараз компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні призначила незалежним невиконавчим директором до ради директорів компанії Стюарта Брауна (Stuart Brown), який раніше працював, зокрема, в De Beers.
Як повідомляється в інформації компанії в понеділок, Браун вступив на посаду з 22 жовтня.
Ferrexpo також повідомляє, що Грем Дакомб (Graeme Dacomb), який був членом ради директорів з травня 2020 року, піде з ради наприкінці поточного року. І уточнюється, що Дакомб наразі є головою аудиторського комітету, і цю посаду Браун обійме з 1 січня 2024 року, що забезпечить необхідний час для впорядкованої передачі функцій. Браун також призначається членом аудиторського комітету з моменту його призначення до ради директорів.
У прес-релізі констатується, що Браун – досвідчений керівник гірничодобувної галузі з великим досвідом роботи на рівні ради директорів. Раніше обіймав посади фіндиректора і гендиректора в De Beers та її різних дочірніх компаніях. Зовсім недавно – посаду президента і гендиректора Mountain Region Diamonds Inc., акції якої котируються на фондовій біржі Торонто, а також гендиректора Firestone Diamonds Plc, раніше зареєстрованої на AIM Лондонської фондової біржі.
Повідомляється також, що після призначення Брауна кількість незалежних директорів збільшиться до п’яти, двоє з яких – жінки. Після виходу Дакомба у відставку наприкінці цього року кількість незалежних директорів скоротиться до чотирьох.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
У Київській області в межах держпрограми “ВідновиДім” ремонтують 95 об’єктів, зокрема 63 проєкти повністю або частково завершено, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як повідомляється в релізі, ОСББ Київщини першими долучилися до програми “ВідновиДім” після її запуску в листопаді 2022 року. Найбільше багатоповерхівок відновлюють в Ірпені – 87. Також три будинки ремонтують у Бучі, по два – у Макарові та Гостомелі, один у Софіївській Борщагівці.
“Уже близько 5000 родин стали учасниками цієї ініціативи, яка дає змогу швидко ремонтувати будинки та повертатися додому. Загальна сума грантів, які отримають ОСББ Київської області, склала 280,5 млн грн, з них 116 млн грн Фонд уже виплатив”, – повідомив директор Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк.
Нещодавно Фонд енергоефективності перейшов до реалізації основного етапу Програми “ВідновиДім”. Тепер її дія поширюється на всю територію України крім тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій. Як і раніше, брати участь у ній можуть ОСББ, будинки яких пошкоджені внаслідок бойових дій. Вони можуть отримати грант Фонд енергоефективності, який компенсує 100% вартості робіт і матеріалів, але він не може бути більшим за 7,2 млн грн.
Державне підприємство “Ліси України” за підсумками дев’яти місяців роботи збільшило прибуток до 2,6 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Це вдесятеро більше, ніж галузь заробляла до початку реформи, за часів держлісгоспів. Левову частку прибутку спрямовуємо до державного бюджету. Це кошти на нову зброю, амуніцію, зарплати військових”, – зазначив він.
За даними прес-служби підприємства, за дев’ять місяців “Ліси України” перерахували до держбюджету 4,7 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж торік. Ще сотні мільйонів гривень підприємство інвестувало в нову техніку для ЗСУ.
“Рекордного прибутку досягнуто на ринку, що падає. Ситуація на ринку лісоматеріалів не покращилася. Порівняно з минулим роком, середня ціна реалізації знеособленого куба необробленої деревини впала з 1,8 тис. грн до 1,7 тис. грн. Ми також відмовилися від власної переробки – реалізація пиломатеріалів філіями ДП зменшилася з 2,8 до 2,1 млрд грн”, – пояснив Болоховець.
За словами керівника компанії, прибуток ДП зріс завдяки детінізації та збільшенню ефективності роботи держпідприємства. Більшість закупівель переведено на Prozorro, що дало змогу ліквідувати шпарини у сфері реалізації деревини, пов’язані з прямими договорами, – продукцію продають за сформованими конкурентними ринками цінами.
При цьому наголошується, що клієнтам пропонуються додаткові сервіси, зокрема навантаження та митне оформлення продукції. Рівень виконання біржових контрактів зріс майже до 90%. Послуги підрядників із заготівлі та інших робіт стандартизовано, запроваджено граничні розцінки.
Крім того, було вдосконалено систему електронного обліку, що ускладнило потрапляння на ринок нелегальної деревини, відповідно збільшився попит на легальну продукцію. Також скоротили всі нецільові витрати філій на кшталт “перекладання бруківки”.
ДП “Ліси України” стандартизувало штат філій і скоротило зайвий адміністративний апарат, внаслідок чого змінило майже половину керівників філій.
Компанія також прийняла рішення і продає дотаційні об’єкти через Фонд держмайна.
“Реально протидіємо фіктивним роботам і послугам, які за часів лісгоспів були поширеним явищем. Відмовилися від застосування дорогих і неефективних фінансових інструментів, які раніше часто призводили до вимивання коштів із держлісгоспів – наприклад, оренда техніки за необґрунтованими тарифами”, – резюмував Болоховець.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим в Україні. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
