У Фастові під час Фастівського форуму єдності та безпекових рішень обговорили ініціативу створення суспільно-культурного комплексу «Платформа Єдності» – простору для безперервної роботи з гуртування українського суспільства.
Одним із ключових елементів ініціативи визначено відбудову вокзального комплексу станції Фастів і переосмислення його ролі – як простору комунікації, історичної пам’яті та сучасного діалогу.
Учасники форуму наголосили, що в умовах війни будь-які управлінські, інфраструктурні та суспільні рішення мають ухвалюватися з урахуванням безпекового виміру – чи посилює рішення безпеку, чи створює додаткові ризики.
У межах заходу відбулося п’ять панельних дискусій за участі представників Верховної Ради України, органів державної влади, місцевого самоврядування, наукової спільноти, громадських організацій, міжнародних партнерів та експертів у сферах безпеки, культури і відновлення.
Підсумком обговорень стало підписання Декларації єдності – спільної позиції учасників форуму, представників органів влади та дипломатичних місій щодо необхідності консолідації зусиль задля відбудови залізничного вокзалу Фастова зі створенням суспільно-культурного комплексу «Платформа Єдності».
Серед ініціаторів і учасників форуму названо народного депутата Олега Дунду, заступника міністра соціальної політики Ілону Гавронську, представників Верховної Ради України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного інституту стратегічних досліджень, Світового Конґресу Українців, Асоціації українських правників, дипломатичних представництв Литви, а також Донецької ОВА, Чугуївської та Бердянської міських рад і інших партнерів.
Учасники форуму подякували мешканцям Фастова за підтримку тилу та Силам оборони України – за забезпечення стійкості держави й протидію російській агресії.
Інформаційним партнером заходу виступило агентство «Інтерфакс-Україна».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1140144.html
ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, за підсумками роботи у 2025 році виробив понад 95тис. тонн вогнетривкоі продукціі, тоді як у 2024 році виробив 96 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, завод підтвердив статус ключового вітчизняного виробника вогнетривів та надійного партнера гірничо-металургійної галузі України.
При цьому відзначається, що продукція підприємства використовується у металургійній, коксохімічній, енергетичній та продовольчій галузях. Ключова продукція – алюмосилікатні та магнезіальні вироби для різних теплових агрегатів, вогнетривкої футеровки мартенівських печей та конвертерів, сталеливарних ковшів тощо.
Основними споживачами у 2025 році залишалися металургійні підприємства “Метінвесту”: “Запоріжсталі” відвантажено понад 34 тис. тонн, “Каметсталі” – майже 5 тис. тонн.
Окрім внутрішнього ринку, “Запоріжвогнетрив” у 2025 році продовжив експортні поставки до країн Європи, зокрема, у Молдову, Болгарію, Естонію, Північну Македонію та Латвію, що дозволяє забезпечувати валютні надходження в економіку країни.
“Наше завдання на 2026 рік – зберегти ринки збуту та покращити якість сервісу, щоб критично важлива для країни галузь стабільно працювала. Адже сильна промисловість – це податки, робочі місця та ресурс для подальшого відновлення України”, – зазначив генеральний директор “Запоріжвогнетриву” Артур Іванченко.
Він додав, що у 2025 році “Запоріжвогнетрив” системно працював над підтримкою обладнання, впроваджував проєкти зі зниження рівня браку, що дозволило забезпечити стабільну якість продукції та виконання контрактних зобов’язань перед клієнтами.
Продовжували роботу Сервісні центри “Запоріжвогнетриву” у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському, які виконували поточні ремонти коксових батарей “Запоріжкоксу” та “Каметсталі”, футерування сталеливарних агрегатів “Запоріжсталі” та “Каметсталі”, ремонти випалювальних машин гірничо-збагачувальних комбінатів Дніпропетровщини тощо.
Вогнетривка промисловість є стратегічно важливою ланкою металургійного виробництва: без вогнетривких матеріалів неможлива робота доменних, сталеплавильних і нагрівальних агрегатів, коксових батарей та енергетичного обладнання. В умовах війни галузь зазнала суттєвих втрат через знищення виробничих потужностей, логістичні обмеження та падіння внутрішнього попиту. На цьому тлі збереження та стабільна робота підприємств Групи “Метінвест” у Запоріжжі має критичне значення для підтримки промислового потенціалу країни.
“Запоріжвогнетрив” — найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів і матеріалів високої якості. Виробляє шамотні, муллітокремнеземисті, мулітові, муллітокорундові, периклазові, периклазохромітові вироби, карбідокремнієві електронагрівачі та неформовані вогнетривкі матеріали. Продукцію підприємства широко використовують в Україні, а також у країнах СНД, Європи, Азії та Африки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебувало 50,7899% акцій “Запоріжвогнетриву”, у “Запоріжсталі” — 49,2101%.
Статутний капітал ПрАТ — 75,925 млн грн.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір підвищити мита на ряд товарів з Південної Кореї з 15% до 25%, пов’язавши це рішення з тим, що парламент країни, за його словами, не виконав зобов’язання за раніше узгодженою торговельною угодою. За даними Reuters, Трамп написав у соцмережах, що підвищені ставки поширюватимуться на південнокорейські автомобілі, пиломатеріали, фармацевтичну продукцію та інші товари, що підпадають під режим «взаємних мит». При цьому терміни, коли підвищення має набути чинності, у повідомленні не уточнювалися.
Південнокорейська влада була зненацька захоплена заявою і заявила про прихильність до реалізації домовленостей; в Сеулі проводилися екстрені консультації, а профільні чиновники готуються до контактів з американською стороною.
На тлі новин південнокорейський індекс KOSPI в ході торгів знижувався, потім розвернувся і закрився зростанням, а курс вони ослаб. Акції Hyundai Motor і Kia завершили сесію зниженням після більш помітного просідання протягом дня.
Нагадуємо, що в рамках домовленості, досягнутої в 2025 році, тариф на імпорт корейських автомобілів і автокомпонентів в США раніше був знижений до 15% з 25% і почав діяти з 1 листопада.
IMPORT, МИТО, ПІВДЕННА КОРЕЯ, США, Трамп
Рахункова палата 27 січня оголосила про намір укласти зі СК «Гардіан» договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становить 106,9 тис. грн проти 140,6 тис. грн очікуваної вартості придбання страхових послуг.
У тендері також узяли участь СК «Оранта» з пропозицією 108,2 тис. грн і СГ «ТАС» з 127,044 тис. грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.
При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).
У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).
Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.
Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.
Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.
В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.
В Дарницькому районі Києва, біля метро “Осокорки”, з ранку 28 січня горів будинок. Пожежа була ліквідована приблизно за півгодини. Обставини події поки невідомі.
