Українці масово звертатимуться до судів із вимогою відшкодування шкоди, заподіяної воєнною агресією, безпосередньо від РФ і до держави Україна – щодо забезпечення своїх прав у зв’язку з російською агресією, зазначають у Верховному суді.
“Найбільше ми очікуємо справ про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією. Тут потрібно розділяти дві категорії таких справ. За відповідачами ці спори пред’являються як до РФ, так і до держави Україна”, – сказав на прес-конференції в п’ятницю голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько.
Він пояснив, що в першому випадку громадяни порушують питання відшкодування збитків від РФ, а позови до України подають у зв’язку з тим, що держава не забезпечила безпеку, здоров’я і життя, збереження їхнього майна.
“Ми у своїх судових рішеннях неодноразово підтверджували позицію про те, що РФ не має судового імунітету на території України під час військової агресії. У рішенні зазначено, що імунітету немає з лютого 2014 року, коли фактично були зайняті території Донбасу і Криму”, – зазначив він.
Гулько підкреслив, що громадяни України подають позови до РФ про відшкодування майнової та моральної шкоди.
“Також суд висловив позицію щодо звернень громадян до держави Україна у зв’язку зі знищенням майна або заподіянням шкоди у зв’язку із загибеллю людей…. Держава Україна за це не несе відповідальності, оскільки ці дії вчинені РФ, але держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди”, – розповів він.
Голова Касаційного цивільного суду пояснив, що дії держави Україна в цьому контексті стосуються створення відповідних реєстрів, пошуків можливості відшкодування збитків за допомогою міжнародних механізмів.
“До нас ще не надходили справи про те, що держава Україна не вжила жодних заходів по відношенню до того, щоб забезпечити безпеку громадян”, – наголосив голова Касаційного цивільного суду.
Також він наголосив, що з війною частими стали спори щодо дітей та спілкування з ними, оскільки батьки вивозили дітей за кордон.
“Судовими рішеннями, які надходять до Касаційного цивільного суду ми фактично формуємо практику. Зокрема, одне з останніх рішень було про те, що державний виконавець не має права змінювати спосіб спілкування батьків з дитиною”!”, – розповів він.
За словами Гулька, справа стосувалася способу спілкування батька з дитиною, яку мама вивезла за кордон. Згідно з рішенням судового виконавця, спосіб спілкування з дитиною може бути за допомогою інтернету і месенджерів. “Ми своїм рішенням сказали про те, що державний виконавець не має повноважень змінювати спосіб виконання рішення. Це може зробити тільки відповідний суд за поданням державного виконавця”, – пояснив Гулько.
Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель привітав завершення у США ліквідації хімічної зброї.
“Європейський союз вітає інформацію про те, що 7 липня Сполучені Штати домоглися повного знищення своїх запасів хімічної зброї. Ліквідація була завершена до запланованого терміну, встановленого на вересень, безпечним і екологічно надійним способом”, – йдеться в комюніке, опублікованому в суботу в Брюсселі.
Боррель подякував Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та її команді, яка перевіряла на місці знищення, за професійну роботу в цьому контексті.
За словами глави дипломатії ЄС, завершення робіт зі знищення знаменує важливу віху в імплементації Конвенції про заборону хімічної зброї через 25 років після її набрання чинності.
“Конвенція є ключовим елементом міжнародної архітектури нерозповсюдження та роззброєння. ЄС буде і надалі надавати тверду політичну та фінансову підтримку її реалізації, приділяючи особливу увагу запобіганню повторній появі хімічної зброї та боротьбі з безкарністю її застосування”, – йдеться в документі.
Раніше було оголошено про завершення в США процесу ліквідації задекларованих арсеналів хімзброї на військовому складі в Кентуккі. Американські ЗМІ повідомили, що в рамках конвенції про заборону хімічної зброї США потрібно було завершити цей процес до 30 вересня 2023 року.
Конвенція про заборону хімічної зброї (КЗХЗ) набула чинності 29 квітня 1997 року.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,375 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у суботу, за перші шість місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 37,7% порівняно із січнем-червнем-2022 – до 2,829 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 37,5% – до 2,836 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна за 5 міс-2023 знизила випуск прокату на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,982 млн тонн, сталі на 43,7%, до 2,392 млн тонн, чавуну на 43,9%, до 2,350 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що хотів би продовження роботи “зернової ініціативи”. Він заявив про це в Стамбулі в ніч із п’ятниці на суботу після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
“У липні 2022 року ми втілили Чорноморську зернову ініціативу своїми підписами в Стамбулі в результаті посередницьких зусиль, яких ми докладали спільно з ООН. 17 липня спливає термін дій цієї ініціативи, за який було доставлено тим, хто її потребує, близько 33 мільйонів тонн зерна протягом одного року через турецькі протоки, що стали артерією для всього світу”, – сказав Ердоган.
“Я бажаю продовження цієї ініціативи. Я переконаний, що всі зацікавлені сторони в цих цілях будуть діяти усвідомлюючи глобальну відповідальність”, – зазначив він.
Президент Туреччини також зазначив, що хотів би, щоб термін угоди щодо зернового коридору було збільшено до 2-х років.
Наглядова рада (НР) ПрАТ “Гарант Метиз Інвест” (Дніпро) звільнила з посади голови правління-генерального директора Олега Ковтонюка на підставі його заяви, призначивши керівником підприємства комерційного директора Оксану Фенік строком на п’ять років.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), кадрові питання розглянуто на засіданні НР 6 липня поточного року.
Уточнюється, що повноваження Ковтонюка як голови правління-гендиректора припиняються 6 липня, а Фенік вступає на посаду з 7 липня.
Ковтонюк обіймав посаду гендиректора з 12 серпня 2021 року, призначався на 5 років.
ТОВ “Гарант Метиз Інвест” було засновано 2005 року, пізніше його засновники ухвалили рішення про реорганізацію в ЗАТ, потім – у ПрАТ. Проектна потужність метизного заводу становить 40 тис. тонн продукції на рік. Підприємство створено на промислових потужностях колишнього заводу “Електронгаз”, приміщення якого було викуплено під час санації.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, у власності ТОВ “Флобес” перебуває 50% акцій ПрАТ, у ТОВ “Гарант Інвестментс Лтд.” (обидва – Дніпро) – також 50%.
Статутний капітал ПрАТ становить 1,982 млн грн, номінал акції – 1 грн.
Українська агропромислова група “Кернел” підписала угоду про розширення співпраці з польським імпортером пального Unimot Group, повідомила компанія у Facebook.
“З початком повномасштабної війни ми разом з іншими учасниками ринку були змушені переорієнтувати ланцюги постачання пального. У розпал цього процесу Kernel підписав перший формульний контракт із польським імпортером пального Unimot Group”, – зазначили у пресслужбі агрохолдингу.
Згідно з підписаною в рамках конференції Petroleum Ukraine 2023 угодою, польська компанія постачатиме агрохолдингу пальне, мастильні матеріали, бітуми та газ. Зі свого боку, Kernel розвиватиме складську і транспортну інфраструктуру, використовуватиме взаємовигідні фінансові механізми.
Компанії також домовилися про співпрацю у сфері сонячної енергетики та проєктів, спрямованих на декарбонізацію виробництва.
Unimot Group – лідер серед імпортерів Польщі: 1,8 млн куб. м реалізації на рік, 9 паливних терміналів загальною потужністю 350 тис. куб. м. Компанія володіє мережею АЗС AVIA, яка налічує понад 3200 станцій у Європі.
Kernel до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, Kernel займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За перше півріччя 2023 ФР (липень-грудень 2022 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
